Постанова

від 11.07.2019 по справі 910/13569/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2019 р. Справа№ 910/13569/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Чорногуза М.Г.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

позивач Гуртовий О.М. , Войчук В.А. , Кітесов А.Я.

відповідач Вірчак В.Г.

третя особа 1 не з`явився

третя особа 2 не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу

Головного управління ДФС у Київській області

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 (повний текст рішення складено 24.10.2018)

у справі №910/13569/17 (суддя Смирнова Ю.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "МЕТА-ГРУП"

до Головного управління ДФС у Київській області в особі Слідчого управління фінансових розслідувань

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ТОП ЛОГІСТІК ПЛЮС"

Кольцов Олександр Петрович

про стягнення 86 105, 01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД МЕТА-ГРУП звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області в особі Слідчого управління фінансових розслідувань про стягнення з Головного управління ДФС у Київській області в особі Слідчого управлінням фінансових розслідувань на користь ТОВ ТД МЕТА-ГРУП 81590,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок незаконного вилучення та не повернення товарно-матеріальних цінностей, які були вилучені під час проведення обшуку офісних та складських приміщень, що орендуються ТОВ ТД Мета-Груп , розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Святопетрівське, вул. Зоряна, 22, в період з 31.01.2017 по 03.02.2017, а також товарно-матеріальних цінностей, вивезених з території зазначених складських приміщень в період з 04 по 05 лютого 2017, позивачу завдано збитків у загальному розмірі 81590,62 грн, з яких: сума заборгованих коштів 50000,00 грн згідно договору про відступлення (купівлі - продажу) права вимоги (цесії) №1/2 від 23.03.2017, 13083,00 грн - витрати, понесені при транспортуванні майна, та 18597,62 грн - вартість втраченого майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "МЕТА-ГРУП" 74 570,34 грн. майнової шкоди та судовий збір в розмірі 1 385,60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявними у справі доказами, в тому числі висновком судового експерта Болоніної Ірини Володимирівни №07/09-18 від 17.09.2018, з урахуванням даних опису майна при проведенні обшуку та огляду слідчо-оперативною групою СУФР ГУ ДФС у Київській області, підтверджується, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача (яка полягає у неповерненні майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку офісних та складських приміщень, що орендуються ТОВ ТД Мета-Груп ) позивачу було завдано майнової шкоди у загальному розмірі 74570,34 грн, з яких: 50000,00 грн - сума коштів, сплачена позивачем на виконання договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги (цесії) №1/2 від 23.03.2017, 13083,00 грн - витрати, понесені на транспортування товарно-матеріальних цінностей та 11487,34 грн - вартість втраченого майна, яке було вилучено у ТОВ ТД Мета-Груп .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Головне управління ДФС у Київській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 року у справі №910/13569/17.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не взято до уваги та не досліджено доводи відповідача щодо правомірності укладання договору відступлення права вимоги (Цесії) від 23.08.2017 №1/2 зокрема, ТОВ ТК ТОП ЛОГІСТИК ПЛЮС , всупереч п.9.3 договору зберігання №907 від 04.02.2017 не повідомило ГУ ДФС у Київській області про відступлення права вимоги. При тому, що укладання договору відступлення права вимоги (Цесії) від 23.08.2017 №1/2 є неправомірним, оскільки повернення майна мало відбуватись в ході виконавчого провадження на виконання ухвали Солом`янського районного суду від 20.02.2017, а не з ініціативи позивача. Відтак, суд неправильно кваліфікував витрати, понесені позивачем з метою повернення товарно-матеріальних цінностей. Також, апелянт зазначає, що все майно, яке вилучене в ході слідства передано на зберігання ТОВ ТК ТОП ЛОГІСТИК ПЛЮС в тій самій кількості, в якій було вилучено, відтак, втрата товарно-матеріальних цінностей, про які зазначає позивач виникла не з вини Головного управління ДФС у Київській області.

Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки, а саме подати докази сплати судового збору в сумі 2078 грн.

14.03.2019 від Головного управління ДФС у Київській області до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі №910/13569/17 відкрито апеляційне провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

01.04.2019 року від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

08.04.2019 року від Головного управління ДФС у Київській області до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та додаткові пояснення

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.04.2019 року, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, сформовано для розгляду клопотання у справі №910/13569/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Північного господарського суду від 11.04.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 16.05.2019 року.

Ухвалою Північного господарського суду від 16.05.2019 розгляд справи відкладено до 06.06.2019.

06.06.2019 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного господарського суду від 06.06.2019 розгляд справи відкладено до 11.07.2019.

В судовому засіданні 11.07.2019 року представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили залишити без змін оскаржуване рішення. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтями 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 31.01.2017 по 03.02.2017 в ході досудового розслідування кримінального провадження №32016110000000027 старшим слідчим з ОВС ВРКП Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області майором податкової міліції Кольцовим О.П. у приміщенні ТОВ Торговий дім Мета-Груп , розташованому за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Зоряна, буд. 22, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 24.01.2017 проведений обшук, в ході якого вилучені речі, документи, майно.

Крім того, в період з 04 по 05 лютого 2017 з території зазначених складських приміщень здійснювалося вивезення товарно-матеріальних цінностей.

У Протоколі обшуку (т.1 а.с. 37-40) ТОВ Торговий дім Мета-Груп в період з 31.01.2017 по 03.02.2017 зазначено, що в період з 31.01.2017 по 03.02.2017 року слідчим з ОВС ВРКП Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Жмуцьким М.В. за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Святопетрівське, вулиця Зоряна, 22, за участю опер-уповноважених з ОВС ОУ ГУ ДФС та СУ ГУ ДФС у Київський області у кількості 3 чол., представників ТОВ ТД Мета-Груп Хардаєва О.В. і П`янової Ю .В. та в присутності 2-х понятих було проведено обшук в офісних та складських приміщеннях, які орендуються ТОВ ТД Мета-Груп .

В результаті даного обшуку було описано та вилучено майно: грошові кошти, особисті речі, комп`ютерну техніку, документацію, товарно-матеріальні цінності, перелік яких наведено у Додатках №№ 1, 2, 4, 5 (т. 2 а.с. 82-177).

04.02.2017 товарно-матеріальні цінності, вилучені у Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МЕТА-ГРУП під час проведення слідчих дій, були передані на зберігання у Товариства з обмеженою відповідальністю ТОП ЛОГІСТИК ПЛЮС , на підставі договору зберігання №907 від 04.02.2017.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 16.02.2017 у справі №760/22736/16-к відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Кольцова О.П. про накладення арешту на все тимчасово вилучене майно в період з 31.01.2017 по 05.02.2017.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.02.2017 у справі №760/22736/16-к зобов`язано старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Кольцова О.П. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ТД Мета-Груп товарно-матеріальні цінності, які були вилучені під час проведення обшуку офісних та складських приміщень, що орендуються ТОВ ТД Мета-Груп , розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Святопетрівське, вул. Зоряна, 22, в період з 31.01.2017 по 03.02.2017, а також товарно-матеріальні цінності вивезені з території зазначених складських приміщень в період з 04 по 05 лютого 2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області не повернуто товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ ТД Мета-Груп , у зв`язку з чим позивач зазнав збитків, завданий йому внаслідок незаконного вилучення та не повернення відповідачем товарно-матеріальних цінностей в розмірі 86105,01 грн,

Приписами статті 56 Конституції України гарантовано право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Частиною 7 ст. 1176 ЦК України визначено, що порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно з частиною четвертою статті 168 КПК України після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України від 19.11.2012р. №1104 схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна (п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України).

Як зазначалось вище, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.02.2017 у справі №760/22736/16-к зобов`язано старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Кольцова О.П. повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ТД Мета-Груп товарно-матеріальні цінності, які були вилучені під час проведення обшуку офісних та складських приміщень, що орендуються ТОВ ТД Мета-Груп , розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Святопетрівське, вул. Зоряна, 22, в період з 31.01.2017 по 03.02.2017, а також товарно-матеріальні цінності вивезені з території зазначених складських приміщень в період з 04 по 05 лютого 2017.

Факт допущення слідчим неправомірної бездіяльності, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, встановлено також ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.02.2017 у справі №760/22736/16-к, винесеній за результатами розгляду скарги Гуртового О.М. на бездіяльність старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Кольцова О.П.

Крім того, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 23.03.2017 у справі №760/4184/17-к було частково задоволено скаргу Гуртового Олександра Михайловича на бездіяльність уповноважених осіб слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна та зобов`язано старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області, повернути тимчасово вилучене майно (речі та документи), які були вилучені під час проведення обшуку в офісних, виробничих та складських приміщеннях за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське (нова назва с.Святопетрівське), вул. Зоряна, 22 , в період з 31.01.2017 по 03.02.2017, а також тимчасово вилучене майно (речі та документи), вивезені з території зазначених складських приміщень в період з 04 лютого 2017 по 05 лютого 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт неправомірності (незаконності) бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку офісних та складських приміщень, що орендуються ТОВ ТД Мета-Груп , встановлено у судовому порядку, що підтверджується наявними у справі ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 20.02.2017 у справі №760/22736/16-к, а також ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 23.03.2017 у справі №760/4184/17-к.

Проте, на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МЕТА-ГРУП про повернення володільцю тимчасово вилученого майна, в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №32016110000000027, Головне управління ДФС у Київській області повідомило, що отримати документи, вилучені в ході проведення обшуків, заявник може в кабінеті №510 за адресою: м.Київ, вул. Народного ополчення, 5а, щоденно окрім вихідних в період часу з 19:00 по 21:00 годині, а отримати товарно-матеріальні цінності, які вилучені в ході проведення обшуків, заявник може у службових осіб ТОВ ТК ТОП ЛОГІСТИК ПЛЮС (копію відповідного листа старшого слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління ФР ГУ ДФС у Київській області долучено до матеріалів справи (том 4, а.с. 189).

Як вбачається з матеріалів справи, зберігання майна здійснювалося на підставі Договору від 04.02.2017 №907 (надалі - Договір зберігання), укладеного між Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ТОП ЛОГІСТИК ПЛЮС (зберігач).

Відповідно до умов Договору зберігання, зберігач зобов`язався на умовах, встановлених договором, зберігати майно, передане йому поклажодавцем, і повернути майно у цілості на першу вимогу поклажодавця, при умові відсутності заборгованості поклажодавця за послуги зберігання.

Згідно з п. 1.2 Договору зберігання перелік майна вказується в Акті передачі майна на зберігання, який є невід`ємною частиною даного договору (додаток №1).

Відповідно до п. 1.4 Договору зберігання сторони визначили, що місцем виконання послуг є склад, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Ягідна, 37 .

Передача майна здійснюється в такому місці: Києво -Святошинський р-н, с.Святопетрівське, вул. Зоряна, 22, протягом 2-х робочих днів з моменту підписання даного договору за актом передачі майна, що підписується сторонами та завіряється печатками.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 3.1.4 Договору зберігання поклажодавець зобов`язаний вчасно вносити плату за збереження майна. Зберігач залишає за собою право не повертати майно поклажодавцю або 3-й особі у випадку наявності заборгованості за зберігання майна на момент виставлення поклажодавцем або 3-ою особою вимоги щодо повернення майна.

У п. 4.1 Договору зберігання сторони визначили, що плата за зберігання є договірною та такою, що відповідає рівню справедливих ринкових цін та нараховується відповідно до цього договору з дати підписання сторонами акту передачі майна і до закінчення строку дії Договору. Розмір плати за зберігання становить 50 грн за метр кубічний за добу, розмір плати може бути збільшений в залежності від виду майна та специфіки зберігання.

Строк дії Договору зберігання, відповідно до п. 6.6, становить один рік, включаючи дату підписання сторонами даного Договору.

На виконання умов Договору зберігання, згідно з Актом передачі майна до Договору № 907 від 04.02.2017, сторона 1: СУ ФР ГУ ДФС у Київській області (поклажодавець), в особі Кольцова O.A. , передав, а TOB ТК ТОП ЛОГІСТІК ПЛЮС (зберігач), в особі директора Рогового А.Ю. , прийняв на строкове платне зберігання майно згідно протоколу огляду, а саме детального опису, що додається до вказаного договору та акту.

Перелік майна, загальна кількість найменувань і загальна кількість одиниць ТМЦ у Акті передачі майна до Договору № 907 від 04.02.2017, а також дата складання акту не зазначені.

Місцевим господарським судом встановлено, що у розписці в.о. директора TOB ТК ТОП ЛОГІСТІК ПЛЮС Біленка В.В. від 05.02.2017 (т 1, а.с.137), наданої старшому слідчому Кольцову О.П., зазначено:

Майно, що передано мені відповідно до додатків № 1, № 2, № 4, а саме: детальний опис відвантаженого в мою адресу згідно договору № 907 від 04.02.2017 отримав, майно буде зберігатись за адресою: м. Київ, вул. Ягідна, 37 . Згідно ст.388 КК України та умов вищевказаного договору зобов`язуюсь зберігати у тому стані та кількості, у якому отримав .

З матеріалів справи вбачається, що листом від 23.03.2017 №23/03/2017 т1, а.с. 110) Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія ТОП ЛОГІСТІК ПЛЮС повідомило позивача, що оскільки СУ ФР ГУ ДФС у Київській області не здійснило оплату за зберігання майна (розмір заборгованості становив 50000,00 грн), ТОВ ТК ТОП ЛОГІСТІК ПЛЮС не може повернути передані на зберігання товарно-матеріальні цінності. У вказаному листі третя особа звернулося до позивача із пропозицією укласти Договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги/цесії про стягнення коштів з СУ ФР ГУ ДФС у Київській області за збереження майна згідно Договору від 04.02.2017 № 907 та зазначила, що у разі прийняття пропозиції та укладення вищезазначеного договору, ТОВ ТК ТОП Логістик Плюс готове негайно повернути товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на зберіганні та належать ТОВ ТД Мета-Груп .

Так, з метою повернення матеріальних цінностей, між ТД Мета-Груп та ТОВ ТК ТОП Логістик Плюс укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги (цесії) №1/2 від 23.03.2017 (т.1. а.с. 112-114) (надалі - Договір відступлення).

Відповідно до умов якого ТОВ ТК ТОП Логістик Плюс (первісний кредитор) зобов`язується передати право вимоги, а ТОВ ТД Мета-Груп (новий кредитор) зобов`язується прийняти таке право і сплатити за нього певну грошову суму коштів, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення предметом Договору є право вимоги в сумі 50000,00 гривень (право вимоги) первісного кредитора за Договором зберігання №907 від 04.02.2017 до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області за підписом посадової особи Кольцовим О.П. (далі - боржник).

Згідно з п. 1.2 Договору відступлення на момент укладання даного Договору первісний кредитор підтверджує, а новий кредитор перевірив наявність у первісного кредитора дійсного права вимоги, що випливає за Договором зберігання №907 від 04.02.2017.

Відповідно до п. 2.1 Договору відступлення сторони домовились, що ціна відступлення права вимоги згідно п.1.1 цього Договору на момент укладання цього Договору визначається у грошовій одиниці України - гривні і становить грошову суму коштів у розмірі 50000,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3.1 Договору відступлення моментом переходу прав від первісного кредитора до нового кредитора є момент укладання між цими сторонами Акту прийому-передачі документів до цього Договору.

На виконання умов Договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги (цесії) № 1/2 від 23.03.2017, ТОВ ТД Мета-Груп (новий кредитор) передав TOB ТК ТОП Логістик Плюс (первісному кредитору) документи згідно Акту прийому-передачі документів № 1 до Договору відступлення (купівлі- продажу) права вимоги (цесії) № 1/2 від 23.03.2017 та згідно платіжних доручень №219 від 29.03.2017 і №220 від 30.03.2017 сплатив 30.03.2017 року 40000,00 грн та 10000,00 грн відповідно, а всього 50000,00 гривень, без ПДВ.

Доводи апелянта щодо неправомірності укладання договору відступлення права вимоги, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, зазначеною нормою закріплено презумпцію правомірності правочину. Доказів визнання недійсним Договору зберігання №907 від 04.02.2017 в судовому порядку відповідачем не надано.

При цьому, вилучення майна позбавляє особу, у володінні якого фактично знаходиться таке майно, можливості розпоряджатися ним будь-яким чином за відсутності вказівки про це органу досудового розслідування, яким ініційовано відповідне збереження, а відтак, і автоматично покладає на таку особу обов`язок по збереженню відповідного доказу.

Відповідно до листа Старшого слідчого Трофімова Б.В. №027 від 14.03.2017 останній повідомив позивача про можливість отримати ТМЦ, які вилучені в ході проведення обшуків у ТОВ ТК ТОП Логістик Плюс .

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій спрямованих на повернення ТМЦ.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні ухваленому 7.05.2002 року в справі Бурдов проти Росії виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю фінансування є неприпустимим для держави. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду не може вважатись дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним, чином і без контролю суду за їх виконанням.

У справі Горнсбі проти Греції Європейський суд зазначив, що виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

У справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання.

Згідно п. 54 Рішення Суд також повторює, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (див. згадане вище рішення у справі Войтенка (980_223); рішення у справі "Ромашов проти України"( 980J227 ) (Romashov v. Ukraine), N 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" ( 980 251 ) (Dubenko v. Ukraine), N 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі "Козачек проти України" ( 974_196 ) (Kozachek v. Ukraine), N 29508/04, від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (див. рішення у справі "Шмалько проти України" ( 980_226 ) (Shmalko v. Ukraine), N 60750/00, п. 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі "Сокур проти України" ( 980 351 ) (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до п. 68 рішення до справі Піалопулос та інші проти Греції якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені ст. 6 гарантії, які забезпечують стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Як зазначалось вище, факт допущення слідчим неправомірної бездіяльності, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, встановлено також ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.02.2017 у справі №760/22736/16-к.

Крім того, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 23.03.2017 у справі №760/4184/17-к зобов`язано старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області, повернути тимчасово вилучене майно (речі та документи), які були вилучені під час проведення обшуку в офісних, виробничих та складських приміщеннях за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське (нова назва с.Святопетрівське), вул. Зоряна, 22 , в період з 31.01.2017 по 03.02.2017, а також тимчасово вилучене майно (речі та документи), вивезені з території зазначених складських приміщень в період з 04 лютого 2017 по 05 лютого 2017 року.

Відтак, зазначений договір цесії укладено між ТД Мета-Груп та ТОВ ТК ТОП Логістик Плюс з метою повернення ТМЦ саме внаслідок бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні майна.

Крім того, як вірно встановлено місцевим господарським судом, з метою повернення належних позивачу товарно-матеріальних цінностей, вилучених в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №32016110000000027, позивачем було укладено такі договори:

1) Договір №1 від 30.03.2017 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському сполученні, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД МЕТА-ГРУП (клієнт) та Фізичною особою-підприємцем Панчошним Сергієм Миколайовичем (експедитор). Згідно умов даного договору клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов`язання надати транспортні послуги, пов`язані з організацією перевезення товарно-матеріальних цінностей клієнта, з місця навантаження: м.Київ, вул. Ягідна, 37, до місця розвантаження: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с . Святопетрівське, вул. Зоряна, 22, в кількості двох поїздок. Згідно акту виконаних робіт №1 щодо надання транспортних послуг від 30.03.2017 до Договору №1 від 30.03.2017 загальна вартість робіт становить 1908,00 грн;

2) Договір №2 від 30.03.2017 про надання транспортних та навантажувально-розвантажувальних послуг по організації перевезення вантажів у міжміському сполученні, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД МЕТА-ГРУП (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СТС-КО (виконавець). Згідно умов договору замовних доручає, виконавець бере на себе зобов`язання надати транспортні послуги та виконати навантажувально-розвантажувальні роботи, пов`язані з організацією перевезення товарно-матеріальних цінностей замовника з місця навантаження: м.Київ, вул. Ягідна, 37, до місця розвантаження: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Святопетрівське, вул. Зоряна, 22, в кількості десяти поїздок. Згідно актів надання послуг №3955, №3956 та №3957 від 31.03.2017 до Договору №2 від 30.03.2017 загальна вартість послуг становить 11175,00 грн.

Факт оплати послуг за Договором №1 від 30.03.2017 та Договором №2 від 30.03.2017 підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень №241 від 14.04.2017 на суму 8400,00 грн, №240 від 14.04.2017 на суму 1400,00 грн, №239 від 14.04.2017 на суму 1375,00 грн (з урахуванням листування сторін Договору №1 щодо помилковості посилання на інший номер договору) та №239 від 14.04.2017 на суму 1375,00 грн.

Також, матеріалами справи підтверджується, що з метою повернення товарно-матеріальних цінностей, позивачем було понесено витрати на оплату транспортних послуг та послуг з виконання навантажувально-розвантажувальних робіт у загальному розмірі 13083,00 грн.

Також, посилаючись на результати проведеної інвентаризації, позивач вказував, на наявність підстав для стягнення з відповідача збитків, завданих у зв`язку з нестачею товарно-матеріальних цінностей, розмір яких становить 23022,01 грн.

Відповідно до висновку судового експерта Болоніної Ірини Володимирівни №07/09-18 від 17.09.2018, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи у господарській справі №910/13569/17, за наданими на дослідження матеріалами ТОВ Торговий дім Мета-Груп , документально підтверджується нестача товарно-матеріальних цінностей в кількості 21 од. на загальну суму 23022,01 грн з ПДВ, встановлена за даними інвентаризації станом на 31.03.2017 на основному складі ТОВ Торговий дім Мета-Груп , у зв`язку з вилученням матеріальних цінностей слідчо-оперативної групи СУФР ГУ ДФС у Київській області в період з 31.01.2017 по 05.02.2017 та поверненням матеріальних цінностей 30.03.2017 не в повному обсязі, які було передано на зберігання на підставі договору №907 від 04.02.2017, укладеного СУФР ГУ ДФС у Київській області (поклажодавцем) та TOB ТК ТОП Логістик Плюс (зберігачем). За даними опису майна при проведенні обшуку та огляду слідчо-оперативною групою СУФР ГУ ДФС у Київській області (який, за даними пояснень проведено не повному обсязі) підтверджується нестача у кількості 17 од. на загальну суму 11487,34 грн з ПДВ, не підтверджується нестача 2 од. ТМЦ на загальну суму 4413,60 грн. з ПДВ та підтвердити не видається за можливе нестачу 2 од. ТМЦ на загальну суму 8040,20 грн з ПДВ.

Як зазначено у вищевказаному висновку та підтверджується матеріалами справи, нестача ТМЦ в кількості 21 од., визначена у Інвентаризаційному описі № 1 на 31 березня 2017 року як різниця між кількістю ТМЦ, яка значиться за даними бухгалтерського обліку ТОВ ТД Мета-Груп станом на 31.03.2017р. (81 од.), та фактичною кількістю ТМЦ, наявною на дату проведення інвентаризації (60 од.), документально підтверджується: 81 од. - 60 од. = 21 од.

Водночас, за даними опису майна при проведенні обшуку та огляду слідчо-оперативною групою СУФР ГУ ДФС у Київській області, нестача ТМЦ визначена як різниця між даними, які підтверджують документально вилучення ТМЦ в період з 31.01.2017 по 05.02.2017 (Додатки №№ 2, 4, 5 до протоколу обшуку та Клопотання старшого слідчого Кольцова О.П. від 10.02.2017), та даними, документально підтверджуючі повернення ТМЦ (Акт № 1 приймання-передачі матеріальних цінностей, вилучених органами слідства, від 30.03.2017), та складає 17 од.

У зв`язку з вилученням матеріальних цінностей слідчо-оперативною групою СУФР ГУ ДФС у Київській області в період з 31.01.2017 по 05.02.2017 та поверненням матеріальних цінностей 30.03.2017 не в повному обсязі, за даними документів обшуку та огляду слідчими: документально підтверджується нестача 17 од. ТМЦ на загальну суму 11487,34 грн з ПДВ; документально не підтверджується нестача 2 од. ТМЦ на загальну суму 4413,60 грн з ПДВ; підтвердити не видається за можливе нестачу 2 од. ТМЦ на загальну суму 7040,20 грн з ПДВ.

При цьому, по позиції №10 затискач для талі не вірно визначена сума нестачі, так як при собівартості 1 од. 462,36 грн з ПДВ загальна сума 7 од. складає 3236,52 грн з ПДВ, а не 5285,84 грн з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, належними та допустимими доказами того факту, що нестача товарно-матеріальних цінностей на суму 11453,80 грн мала місце саме внаслідок вилучення та не повернення відповідного майна Головним управлінням ДФС у Київській області (тобто наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та наслідками у вигляді нестачі ТМЦ на вказану суму), позивачем не доведено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 74570,34 грн майнової шкоди.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони Головного управління ДФС у Київській області в особі Слідчого управління фінансових розслідувань.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Господарським судом міста Києва надано вірну правову оцінку обставинам справи та правовідносинам між сторонами, зроблено вірний висновок про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 року у справі №910/13569/17 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 у справі №910/13569/17 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 у справі №910/13569/17 залишити без змін.

3.Справу №910/13569/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2019.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Л.В. Чорна

М.Г. Чорногуз