Постанова

від 09.07.2019 по справі 911/2314/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2019 р. Справа№ 911/2314/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 09.07.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк

на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 (повний текст складено 19.03.2019)

у справі №911/2314/18 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія

до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк

Експобанк

про зняття арешту з земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехнологія (далі - позивач, ТОВ Екотехнологія ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - відповідач, Броварський МВ ДВС ГТУЮ у Київській області) про зняття арешту з земельної ділянки площею 1,0101 га, кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 , що розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с. Квітневе (Дмитрово), пров. Залізничний, 15 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2018 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Експобанк в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (далі - третя особа або Банк).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області незаконно накладено арешт на вказану вище земельну ділянку, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехнологія , в межах виконавчого провадження №39377698, в якому позивач не є стороною.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/2314/18 позов задоволено повністю.

Вирішено зняти арешт з земельної ділянки площею 1,0101 га, кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 , що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Димитрово, пров. Залізничний, 15 , який накладено постановою від 24.09.2018 про арешт майна боржника, виданою Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в межах виконавчого провадження №39377698.

Присуджено до стягнення з Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія 1 762,00 грн. судового збору.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив, що позивач на підставі договору міни від 10.10.2016, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю Квіти-Сервіс , набув у власність земельну ділянку площею 1,0101 га, кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 , яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Квітневе (Димитрово), пров. Залізничний, 15 ; право власності позивача на вказане майно в даній справі не оспорюється. Водночас, позивач не є стороною виконавчого провадження №39377698, в якому винесено постанову про арешт спірної земельної ділянки, яка належить ТОВ Екотехнологія . Відтак, враховуючи положення статті 59 Закону України Про виконавче провадження , статей 317, 391 Цивільного кодексу України та статті 78 Земельного кодексу України, позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, 08.04.2019 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на поштовому конверті) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Експобанк звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/2314/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття арешту з земельної ділянки відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги третьої особи зводяться до того, що станом на дату укладення договору міни від 10.10.2016 обмінювані земельні ділянки перебували під забороною (арештом), а відтак неможливим було набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку.

По-перше, як стверджує скаржник, про наявність арешту на земельній ділянці, яка розташована в с. Димитрово Броварського району Київської області, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 свідчить Інформаційна довідка №141752877 від 18 жовтня 2018 року, яка міститься в матеріалах справи та на яку посилається позивач. Згідно даної інформаційної довідки арешт на дану земельну ділянку накладено 27 січня 2016 року згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39377735, винесеної 26 січня 2016 року відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.

По-друге, на момент ухвалення оскаржуваного рішення у Броварському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває на виконанні виконавче провадження №39377698 з примусового виконання наказу №5011-22/10569-2012, виданого 04.02.2013 Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ Квіти-Сервіс на користь Банку заборгованості за договором кредитної лінії №14/11 від 23.05.2011 в сумі 1 077 992,67 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження №39377698 винесена 21 листопада 2013 року, в рамках якої накладено арешт на майно боржника.

По-третє, у Відділі примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває на виконанні виконавче провадження №39426789 з примусового виконання наказу №5011-34/10456-2012, виданого 10.07.2013 Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ Квіти-Сервіс на користь Банку заборгованості за Договором кредитної лінії №11/062004 від 18.06.2004 року в сумі 11 699 576,83 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження №39426789 була винесена 20 серпня 2013 року. У виконавчому провадженні №39426789 29 жовтня 2013 року та 24 січня 2014 року були винесені постанови про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Таким чином, при наявних дійсних обтяженнях, зокрема накладеною забороною 27 січня 2016 року, всупереч нормам чинного законодавства, 10 жовтня 2016 року було оформлено договір міни.

Апелянт наголошує, що на даний час відкрито два виконавчих провадження про стягнення з ТОВ Квіти-Сервіс на користь Банку заборгованості. У той же час Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Експобанк перебуває в стані припинення. На даний момент існує заборгованість перед вкладниками банку, які довірили збереження своїх заощаджень банкові, та які, в свою чергу, були спрямовані на формування кредитного портфелю банку. Така діяльність банку дозволена чинним законодавством України. Водночас, держава гарантує для всіх фізичних та юридичних осіб право на справедливий захист своїх прав та інтересів та на відновлення порушених прав. Своїм рішенням Господарський суд Київської області унеможливив виконання рішення суду, яке гарантовано державою, і, як наслідок, такі дії як позичальників банку, так і суду призводять до неможливості повернення вкладникам їхніх заощаджень. Більше того, дані земельні ділянки не є співмірними як по площі, так і по вартості.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 27.05.2019, зазначає, що договір міни, на підставі якого позивач набув право власності на спірну земельну ділянку, ніким не оскаржений та не скасований, а відтак позивач є її єдиним власником; будь-які обмеження на земельну ділянку площею 1,0101 га, кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 , були відсутні, що підтверджується рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/1351/18.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019 справу №911/2314/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі №911/2314/18 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Експобанк на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.19 у справі №911/2314/18 залишено без руху . Роз`яснено Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Експобанк , що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 643, 00 грн.

26.04.2019 представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у справі №911/2314/18, до якої додано платіжне доручення №260780 від 25.04.2019 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 643, 00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.19 у справі №911/2314/18; призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.19 у справі №911/2314/18 на 11.06.2019.

У судове засіданні 11.06.2019 з`явилися представники позивача та третьої особи.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 11.06.2019, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 розгляд справи відкладено на 09.07.2019.

08.07.2019 третя особа подала через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви Банку до ТОВ Екотехнологія , ТОВ Квіти-Сервіс , третя особа приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А., Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання договору міни недійсним з копією доказів направлення позовної заяви до Господарського суду Тернопільської області.

У судовому засіданні 09.07.2019 представник третьої особи заявив клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що ним було подано до Господарського суду Тернопільської області вищевказану позовну заяву про визнання недійсним договору міни, розгляд якої може вплинути на прийняття рішення у даній справі, однак наразі місцевим господарським судом не вирішено питання щодо відкриття провадження за надісланою суду позовною заявою про визнання недійсним договору.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував.

Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні 09.07.2019 клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на те, що по-перше третьою особою не надано доказів на підтвердження реєстрації позовної заяви про визнання недійсним договору в Господарському суду Тернопільської області, а по-друге, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, у будь-якому випадку обов`язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення зі справи, тоді як можливе подальше визнання недійсним договору міни від 10.10.2016 та набрання цим рішенням суду законної сили (у разі настання такої обставини) може бути підставою лише для перегляду судового рішення з даної справи за нововиявленими обставинами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18.

За результатами проведеного у справі 09.07.2019 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 09.07.2019 з`явилися представники позивача та третьої особи.

Представник відповідача у судове засідання 09.07.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Колегія суддів, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника, оскільки згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

10.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехнологія (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Квіти-Сервіс (сторона 2) було укладено Договір міни, відповідно до умов якого сторона 1 передала земельну ділянку, яка розташована на території Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, загальною площею 0,1000 га, цільове призначення якої для індивідуального садівництва , кадастровий номер - 3221288400:06:004:0066 (земельна ділянка-1), у власність стороні 2, в обмін на земельну ділянку, яка розташована в с . Димитрово Броварського району Київської області, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 (земельна ділянка-2), а сторона 2 передала земельну ділянку, яка розташована в с. Димитрово Броварського району Київської області, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 у власність сторони 1 в обмін на земельну ділянку, яка розташована на території Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, загальною площею 0,1000 га, цільове призначення якої для індивідуального садівництва , кадастровий номер - 3221288400:06:004:0066 .

Згідно з пунктом 8 Договору сторони стверджують, що обмінювані земельні ділянки на момент укладання договору нікому іншому не продані, не подаровані, не відчужені іншим способом, не здані в оренду, не заставлені, в спорі і під забороною (арештом) не перебувають, прав щодо них у третіх осіб як в межах України, так і за її межами немає, як внесок до Статутного фонду юридичних осіб та внесок за договором про сумісну діяльність не передані.

Цей договір посвідчує право власності сторони-1 на земельну ділянку-2 та право власності сторони-2 на земельну ділянку-1. Право власності на земельні ділянки, що є предметом цього договору, у сторін виникає з моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 18 договору).

Вказаний договір підписаний директором ТОВ Екотехнологія Безштаньком С.М. та директором ТОВ Квіти-Сервіс Микуліним В.С. , посвідчений нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1531.

Вищезазначені обставини встановлені у рішенні Господарського суду Київської області від 02.10.2018 у справі №911/1351/18, яке набрало законної сили 01.11.2018.

Згідно з приписами частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 Совтрансавто-Холдинг проти України , а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

За таких обставин, факт укладення 10.10.2016 між ТОВ Екотехнологія та ТОВ Квіти-Сервіс договору міни підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2018 у справі №911/1351/18.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №141752877 від 18.10.2018 (параметр запиту - кадастровий номер земельної ділянки: 3221283203:04:006:0011 ), право власності на земельну ділянку, яка розташована в с. Димитрово Броварського району Київської області, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 , належить позивачу, дата реєстрації права власності - 10.10.2016.

Водночас, як вбачається з вищевказаної Інформаційної довідки, відносно зазначеної земельної ділянки 24.09.2018 зареєстровано обтяження (арешт нерухомого майна), підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43152101 від 24.09.2018; підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: ВП №39377698, виданий 24.09.2018 Броварським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області; суб`єкти обтяження: обтяжувач: Броварським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області.

Отже, на підставі постанови відповідача від 24.09.2018 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №39377698 зареєстровано обтяження (арешт) земельної ділянки, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 .

Матеріали справи свідчать про те, що стягувачем у виконавчому провадженні №39377698 є ПАТ КБ Експобанк , а боржником - ТОВ Квіти-Сервіс .

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач стверджує, що арешт, накладений відповідачем на спірну земельну ділянку, є протиправним, порушує його права як власника земельної ділянки та має бути знятий за рішенням суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі, Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права, що передбачено статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Згідно зі статтями 13 та 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відносини, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються Цивільним і Господарськими кодексами України.

Згідно з частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 78 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май6о та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №141752877 від 18.10.2018 (параметр запиту - кадастровий номер земельної ділянки: 3221283203:04:006:0011 ), право власності на земельну ділянку, яка розташована в с. Димитрово Броварського району Київської області, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 , на яку накладений спірний арешт, належить позивачу, дата реєстрації права власності - 10.10.2016. Підстава виникнення права власності: договір міни, серія та номер:1531, виданий 10.10.2016, видавник: Гамзатова А.А., Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів зазначає, що договір міни від 10.10.2016, на підставі якого позивач набув у власність земельну ділянку кадастровий номер 3221283203:04:006:0011 , станом на дату прийняття у даній справі як рішення судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції даної постанови, є чинним, у судовому порядку недійсним не визнаний.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, єдиним власником земельної ділянки площею 1,0101 га, кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 , яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Квітневе (Димитрово), пров. Залізничний, 15 , з 10.10.2016 і по теперішній час є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехнологія .

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Право власності позивача на земельну ділянку кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 в даній справі не оспорюється, а тому суд вважає належним спосіб захисту, з яким позивач звернувся до суду.

Як зазначалося вище, на підставі постанови відповідача від 24.09.2018 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №39377698 зареєстровано обтяження (арешт) земельної ділянки, загальною площею 1,0101 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 .

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Матеріали справи свідчать про те, що стягувачем у виконавчому провадженні №39377698 є ПАТ КБ Експобанк , а боржником - ТОВ Квіти-Сервіс .

Частиною 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1 та 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Отже, зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Водночас, колегією суддів встановлено, що позивач не є стороною виконавчого провадження №39377698, в якому винесено постанову про арешт земельної ділянки, яка належить ТОВ Екотехнологія , а відтак не несе будь-якої майнової відповідальність за боржника у виконавчому провадженні ВП №39377698.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення статті 59 Закону України Про виконавче провадження , статей 321, 391 Цивільного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія про зняття арешту з земельної ділянки площею 1.0101 га, кадастровий номер - 3221283203:04:006:0011 , який накладений Броварським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області згідно постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №39377698 від 24.09.2018, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги третьої особи, які зводяться до того, що станом на дату укладення договору міни від 10.10.2016 спірна земельна ділянка перебувала під забороною (арештом), а відтак неможливим було набуття позивачем права власності на неї за вказаним договором, колегією суддів відхиляються, оскільки, як встановлено судом вище, договір міни, на підставі якого позивач набув у власність спірну земельну ділянку є чинним, у судовому порядку недійсним не визнаний. Відповідні доводи скаржника у межах даної справи не розглядаються, оскільки можуть бути підставою для подання позову про визнання вказаного договору недійсним та бути предметом дослідження саме у межах такої справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги третьої особи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на третю особу.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк на рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/2314/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі №911/2314/18 залишити без змін.

Матеріали справи №911/2314/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.07.2019.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко