Рішення

від 11.07.2019 по справі 902/471/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2019 р. Cправа № 902/471/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Фізичної особи - підприємця Мозола Нелі Ярославівни

( АДРЕСА_1 )

до : Товариства з обмеженою відповідальністю УКР.СЕРВІСПОСТАЧ

(вул. Гонти, 22А, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 4320,00 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін не з`явилися

УСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 10.06.2019 Фізичної особи - підприємця Мозола Нелі Ярославівни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.СЕРВІСПОСТАЧ" безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 4320,00 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/471/19 з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 11.07.2019.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився, пояснень причин неявки суду не повідомив. При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, ухвалою від 18.06.2019.

Відповідач правом участі в судовому засіданні також не скористався, визначених ухвалою суду від 18.06.2019 доказів не подав. За інформацією ПАТ Укрпошта ухвала суду, направлена на адресу відповідача, не вручена під час доставки з інших причин.

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 11.07.2019 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на наступне. 05.03.2019 позивачем помилково перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 4 320,00 грн. Наголошує, що будь-яких взаємовідносин між сторонами по означеним коштам не відбулось, відтак відповідач безпідставно отримав зазначені кошти позивача. На претензію № 10 від 12.03.2019 відповідач відповіді не надав, кошти не повернув. Таким чином, грошові кошти в сумі 4320,00 грн відповідачем набуто без достатньої правової підстави, які в силу положень ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню позивачу.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів вбачається, що Фізичною особою - підприємцем Мозола Н.Я. (позивачем у справі) на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю УКР.СЕРВІСПОСТАЧ (відповідача у справі) згідно платіжного доручення № 74 від 05.03.2019 перераховано суму 4 320,00 грн. В графі призначення платежу зазначено: часткова оплата згідно рахунку № 042 від 04.03.2019р. в т.ч. ПДВ - 720грн.

За доводами позивача означені грошові кошти перераховані помилково, оскільки будь-яких господарських операцій по означеній сумі грошових коштів між сторонами не відбулось.

12.03.2019 позивач звернувся до відповідача із вимогою №10 про повернення безпідставно отриманих коштів.

Відповіді відповідача на вимогу матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не повернуто грошові кошти на вимогу позивача, доказів, які підтверджували чи спростовували вище вказане відповідачем до матеріалів справи не надано.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа , яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Верховного суду України від 25.02.2015 у справі №910/1913/14 викладено правову позицію, відповідно якої приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав у позивача для переказу відповідачу грошових коштів на його банківські реквізити, останній, в розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", є неналежним отримувачем зазначених коштів, у нього відсутні підстави для набуття грошових коштів, перерахованих позивачем.

З огляду на наведене, у відповідача виникло зобов`язання повернути безпідставно набуті грошові кошти.

Відповідно до ч. 1. ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджено, що кошти перераховані позивачем за відсутності для цього правових підстав, і відповідачем, станом на час прийняття рішення, не повернуті, а тому позовні вимоги про cтягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 4 320,00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються 1 921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 104, 123, 126, 129, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКР.СЕРВІСПОСТАЧ (вул. Гонти,22А, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 42751233) на користь Фізичної особи - підприємця Мозола Нелі Ярославівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) грн 00 коп. - безпідставно отриманих коштів та 1921 (одну девятсот двадцять одну) грн 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 15 липня 2019 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (вул. Гонти,22А, м. Вінниця, 21022)