Постанова

від 10.07.2019 по справі 912/210/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 року м.Дніпро Справа № 912/210/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів Іванова О.Г., Широбокова Л.П.,

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2019 (суддя Кабакова В.Г., повний текст оформлено та підписано 01.04.2019р.) у справі № 912/210/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-95", 61057, м. Харків, пров. Театральний, 4

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ", 25001, м.Кропивницький, вул. Ушакова, буд. 1 А

про стягнення 3 078 211,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-95" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" про стягнення 3 078 211,91 грн., з яких: 2 872 000,00 грн. основний борг, 190 349,46 грн. пеня, 15 862,45 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2019 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-952 872000,00 грн. основного боргу, 190 349,46 грн. пені, 15 862,45 грн. - 3% річних, а також судовий збір в сумі 46 173,18 грн.

Вказане рішення обгрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що поставка природного газу здійснена позивачем в межах планового обсягу, який визначений умовами укладеного між сторонами договору, разом з тим доказів оплати вартості планового обсягу природного газу відповідачем не надано.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- судом не враховано, що згідно з умовами п.5.1 укладеного між сторонами договору остаточний розрахунок за фактично отриманий газ відповідач повинен був здійснити до 5-го грудня 2018р., а тому початком перебігу строку для нарахування пені, а також трьох процентів річних від простроченої суми за умовами ст. 251-253 Цивільного кодексу України та п.5.1 укладеного договору є 06.12.2018, а не 09.11.2018, 20.11.2018, 28.11.2018;

- судом не враховано, що матеріалами справи не підтверджується факт належності позивачу на праві власності або на іншому праві поставленого природнього газу та звернення останнього до відповідача з питань наявності заборгованості по спірному договору та сплати відповідачем коштів за поставлений газ;

- відповідач не був повідомлений про розгляд справи належним чином, що порушує його право на захист.

Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019 року ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №912/210/19 та ухвалено розгляд справи провести у судовому засіданні.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 17.10.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" (покупцем) укладено Договір купівлі-продажу природного газу №85-г (а.с. 15-16), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується передати Покупцеві для подальшої реалізації природний газ в обсягах і по ціні, що передбачені п.2.4. та 4.1. цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Згідно пункту 2.4. Договору обсяг природного газу за цим договором у листопаді 2018 року становить 620,000 тис. куб.м.

Приймання-передача газу Продавцем Покупцю оформляється актами приймання-передачі, які є підставою для розрахунків (п.3.1. Договору).

Продавець зобов`язується передати Покупцю у листопаді 2018 року природний газ в об`ємі, що передбачений в п.2.4. цього Договору у віртуальній точці продажу (VTP) 56ZG-VTP-00000Z, в якій відбувається передача природного газу (п.3.2.1 Договору).

Покупець зобов`язується оплатити Продавцю вартість прийнятого природного газу в порядку передбаченому умовами цього Договору (п. 3.3.1 Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що ціна за 1000,00 куб. м. природного газу, що поставляється за даним Договором, без витрат на транспортування, на час укладення цього Договору 10 125,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 2 025,00 грн. Всього 12 150,00 грн.

Загальна вартість газу складає 6 277 500,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 1 255 500,00 грн. Сума Договору складає 7 533 000,00 грн (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця у такому порядку:

- 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 09.11.2018 року;

- 40% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 20.11.2018 року;

- 30% від загальної вартості планового обсягу природного газу до 28.11.2018 року:

остаточний розрахунок за фактично отриманий газ повинен бути здійснений до 05-го грудня 2018р.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату отриманого обсягу газу у строки, зазначені у п. 5.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені Продавцем збитки.

Даний Договір набирає чинності з 17.10.2018р. і діє в частині поставки газу до 30.11.2018р., а в частині проведення розрахунків за газ, до їх повного здійснення.

На виконання умов договору ТОВ Енергія-95 передано відповідачу у листопаді 2018 року природний газ в об`ємі 620,000 тис.м куб., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці від 30.11.2018р., підписаним уповноваженими особами та зареєстровано АТ "Укртрансгаз" за №01/12-18/0151 (а.с. 17).

Відповідач за отриманий газ розрахувався частково в сумі 4 661 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1074 від 13.11.2018р. на суму 1 281 000,00 грн., №1079 від 16.11.2018р. на суму 1 000 000,00 грн., №1098 від 28.11.2018р. на суму 1 000 000,00 грн., №1109 від 30.11.2018р. на суму 1 380 000,00 грн. (а.с.20-24).

Заборгованість складає 2872000,00грн.

Крім основної заборгованості позивач, у зв`язку з порушення відповідачем зобов`язань з повної оплати за поставлений газ, нарахував та просив стягнути з відповідача пеню в сумі 190 349,46 грн. та 3% річних в сумі 15 862,45 грн.

Дані обставини сторонами не оспорюються.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 253 названого Кодексу передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ст..ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549, ч.2 ст.551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Факт передачі позивачем відповідачу у листопаді 2018р. природного газу в обсязі 620,000 тис.м 3 за договором купівлі-продажу № 85-г від17.10.2018р. підтверджується Актом приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці підписаного сторонами 30.11.2018р.

Відповідно до ст.ст.530, 692 ЦК України та на підставі п.5.1. Договору відповідач зобов?язався здійснювати за отриманий газ поетапну оплату в розмірі 30%, 40% та 30% відповідно до 09, 20, 28 листопада 2018р. від планового обсягу природного газу тобто від вартості 620,000 тис.м 3 .

Тому недотримання розміру і строків оплати, встановлених в п.5.1. Договору є його порушенням.

Посилання відповідача на те, що згідно договору розрахунок за газ здійснюється до 5 грудня 2018р. не приймається до уваги, оскільки до 5 грудня 2018р. сторони обумовили остаточний розрахунок за фактично отриманий газ, а не за плановий обсяг. Тобто до 5 грудня розрахунок здійснюється в тому разі, якщо обсяг фактично отриманого газу перевищує плановий.

Тому господарський суд правильно дійшов висновку про порушення відповідачем зобов?язання та стягнув основний борг, пеню, інфляційні та 3% річних.

Також безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи належним чином, що порушує його право на захист, оскільки матеріалами справи підтверджується направлення господарським судом ухвал про призначення справи до розгляду та отримання цих ухвал відповідачем (поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33, 63).

Є хибними посилання скаржника на те, що судом не враховано, що матеріалами справи не підтверджується факт належності позивачу на праві власності або на іншому праві поставленого природнього газу, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за отриманий газ згідно з умовами укладеного між сторонами договору№85-г, а не вирішення питання відносно визнання права власності на природний газ позивача.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

Оскільки доводи відповідача не підтвердилися, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені всі фактичні обставини справи, їм дана належна правова оцінка, отже підстави для скасування постановленого судового рішення у справі відсутні.

Витрати за подання апеляційної скарги покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2019 у справі № 912/210/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду .

Повний текст постанови складено 16.07.2019р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.Г.Іванов