Рішення

від 10.07.2019 по справі 905/680/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.2019 Справа № 905/680/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 8120,96 грн., з яких 6 041,65 грн. - сума основного боргу, 2 079,31 - пеня, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення пені у розмірі 8 120,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №62 від 28.11.2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 180, 181, 188, 193 господарського кодексу України, ст.ст. 610, 611, 612, 622, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,4,12,13,15,29,55,56,57 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/680/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 18.04.2019р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/680/19.

14 травня 2019 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання №31.5-26753-31.5.1 від 11.05.2019р. про уточнення позовних вимог, в яких останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №62 від 28.11.2013р. у розмірі у розмірі 8 120,96 грн., з яких 6 041,65 грн. - сума основного боргу, 2 079,31 грн. - пеня.

У підготовчому судовому засіданні 12.06.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/680/19 до розгляду по суті на 10.07.2019 року.

Позивач у судове засідання 10.07.2019р. не з`явився, через канцелярію господарського суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Маріупольської міської ради №209 від 15.05.2013р. продовжено термін дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Товариству з обмеженою відповідальністю Фенікс на 4 бігбордів та 4 сітілайтів терміном на 5 (п`ять) років.

28 листопада 2013 року між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (далі - Виконком) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс (далі - Розповсюджувач) укладено договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №62 (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №209 від 15.05.2013р. Про розгляд звернень суб`єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя , Виконком надає Розповсюджувачу у приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього договору. Місця розташування рекламних засобів, які надаються виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу зазначені в Додатку 1 до цього Договору а саме: сітілайти - пр. Металугрів (зупинка басейну Нептун ), перехрестя пр. Леніна та пров. Нахімова, перехрестя пр. Леніна та вул. Артема (район будинку №48), перехрестя пр. Леніна та вул. Енгельса (район будинку №67/30); бігборди - пр. Металургів (на фасаді будівлі РОВС), пр. Нахімова (на фасаді магазину Азов`є ), перехрестя вул. Таганрозької та вул. Станіславського, площа Перемоги (район зупинки у місто).

Місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, місця розташування рекламних засобів надаються розповсюджувачу виключно для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених в дозволі, виданому на підставі відповідного рішення виконкому міської ради.

Всі необхідні відомості щодо конструкції рекламних засобів, які підлягають встановленню на місцях розташування рекламних засобів, зазначаються у дозволі на розміщення зовнішньої реклами (п.1.5 договору).

Місця розташування рекламних засобів вважаються переданими виконкомом і прийнятими розповсюджувачем з моменту укладення цього договору (п.1.6 договору).

Вказаний договір передбачає обов`язок розповсюджувача отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекламних засобів, наданих йому в користування, та не розміщувати рекламні засоби до отримання відповідного дозволу. Також, розповсюджувач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором (п.2.3.2,п.2.3.3 та 2.3.15 договору).

Згідно з п. 3.2 договору, розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування розповсюджувачу становить 1 919,28 грн. в місяць.

Загальна сума договору за п`ять років становить 115 157,05 грн. (п.3.4.)

Згідно з п. 3.6 договору, внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем (відповідачем): перший платіж - протягом п`яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Згідно з п. 3.7 зобов`язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м. Маріуполя.

Відповідно до розділу 5 Строк договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. У випадку отримання розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню.

За приписами 6.4. Договору за несвоєчасну або неповну сплату платежів за користування місцями розташування рекламних засобів Розповсюджувач сплачує Виконкому пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Даний Договір з додатками підписано Сторонами у встановленому законодавством порядку.

04 лютого 2016 року між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №62 від 28.11.2013р., відповідно до умов якої місячна плата на тимчасове користування рекламних засобів змінилася на 1 854,26 грн. Загальна сума договору за п`ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2015р. становить 111 255,65 грн.

27 липня 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Договору №62 від 28.11.2013р., відповідно до умов якої місячна плата на тимчасове користування рекламних засобів змінилася на 1 656,83 грн. Загальна сума договору за п`ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2016р. становить 99 409,82 грн.

13 березня 2019 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію №40 з вимогою сплатити в десятиденний термін заборгованість за користування місцями розташування рекламних засобів у розмірі 6 041,65 грн. та пені у розмірі 2 079,31 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №62 від 28.11.2013р. за період з 10.11.2015р. по 10.12.2017р. у розмірі 6 041,65 грн., внаслідок чого позивачем нарахована пеня, на примусовому стягнення яких наполягає останній.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов`язань за укладеним договором.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про рекламу", Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. інших нормативних актів, та умовами укладених між ними договорів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України „Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Правил передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному виконкомом міської ради. Наразі, згідно п. 33 Положення про оплату за тимчасове користування місцями означена плата визначається договором, що укладається з Розповсюджувачем реклами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №62 від 28.11.2013р. близький до договору найму, адже опосередковує тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи застосовуваних судом в порядку ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обов`язок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату, суд зазначає, що укладений між Позивачем та Відповідачем Договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку із щомісячного здійснення платежів за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем (відповідачем): перший платіж - протягом п`яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата у відповідності до умов п. 3.6. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, позивач в обґрунтування вимог до відповідача посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №62 від 28.11.2013р. за період з 10.11.2015р. по 12.12.2017р. у розмірі 6 041,65 грн. Всього за вказаний період позивачем нараховано плату тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у розмірі 45 548,39 грн.

Проте, перевіривши розрахунок позивача суми основного боргу, суд дійшов висновку про його невідповідність, з огляду на допущення арифметичної помилки, крім того, позивачем не враховано надання відповідачем соціальної реклами за спірний період на суму 15 747,23 грн. Також, як вбачається з розрахунку позивача, відповідачем здійснено часткову оплату за вказаний період на суму 27 782,35 грн.

Судом здійснено перерахунок суми заборгованості за період з 10.11.2015р. по 10.12.2017р.: (45 548,39 грн. - 27 782,35 грн. - 15 747,23 грн. (соціальна реклама) = 2 018,81 грн.) та встановлено, що фактичний розмір заборгованості за заявлений позивачем період становить 2 018,81 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором №62 від 28.11.2013р. утворилась та має місце заборгованість Відповідача за період з 10.11.2015р. по 10.12.2107р. в сумі 2 018,81грн.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд, враховуючи перерахунок суми основного боргу, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за спірним договором у розмірі 2 018,81 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 079,31 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі несвоєчасної або неповної сплати платежів за користування місцями розташування рекламних засобів встановлено п.6.4. спірного договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Проте, перевіривши розрахунок пені за договором №62 від 28.11.2013р. суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним з огляду на наступне:

Відповідно до вимог передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, згідно положень ст. 258 зазначеного Кодексу до вимог про стягнення неустойки, зокрема, пені застосовується спеціальна (скорочена) позовна давність тривалістю в 1 рік, який згідно ст.261 Цивільного кодексу України розпочинає свій перебіг з першого дня прострочення здійснення відповідного платежу.

Отже, враховуючи дату надсилання позовної заяви (09.04.2019р. - про що свідчить відбиток штемпелю Укрпошта ), річний строк позовної давності сплинув відносно вимог про стягнення пені, нарахованої за період до 09.04.2018р.

За висновками суду, належними періодами нарахування пені, з урахування положень ч.6 ст.232 ГК України, є період з 09.04.2018р. по 11.06.2018р., а саме за жовтень 2017р. з 09.04.2018р. по 11.04.2018р., за листопад 2017р. з 09.04.2018р. по 11.05.2018р. та за грудень 2017р. з 09.04.2018 по 11.06.2018р., що відповідає приписам ст. 258 ЦК України.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів чинного законодавства, доказів наданих до матеріалів справи, і встановлено, що її розмір за вказаний період дорівнює 120,86 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 8120,96 грн., з яких 6 041,65 грн. - сума основного боргу, 2 079,31 - пеня - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 1, оф. 317; код ЄДРПОУ 13516596) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70; код ЄДРПОУ 04052784) заборгованість у розмірі 2 139,67 грн., з яких 2018,81 грн. - сума основного боргу, 120,86 - пеня та витрати по сплаті судового збору у розмірі 506,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/