Ухвала

від 09.07.2019 по справі 908/1893/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/100/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.07.2019 Справа № 908/1893/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» , 69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 11

про стягнення 60 504,50 грн.

поданої в межах справи № 908/1893/18

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» , 69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 40850156

ліквідатор - Печериця І.О.

Представники сторін:

від позивача - Чечель К.І.

від відповідача - Мелькевич А.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.10.2019 року відкрито провадження у справі № 908/1893/18 про банкрутство відповідача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» звернулось Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовом до відповідача про стягнення 42 539,00 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2019р. прийнято до розгляду позовну заяву, прийнято рішення про розгляд позову за правила загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.07.2019р. о 10-00.

05.07.2019р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 46 ГПК України, зазначена заява приймається судом до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги у розмірі 60 504,50 грн., з яких: 41 300,00 грн. штрафу та 19 204,50 грн. пені за прострочення терміну сплати штрафу.

Підставою звернення з позовом до суду зазначено порушення відповідачем п.13 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації Запорізькому обласному територіальному відділенню антимонопольного комітету України на вимогу голови територіального відділення від 31.05.2018 №58-02/1021 у встановлений ним строк.

27.06.2019р. до суду надійшов відзив від відповідача в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на ч.1 ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

У судовому засіданні 09.07.2019. представники сторін надали письмову згоду про перехід до розгляду справи по суті на підставі ч.6 ст. 183ГПК України.

Судове засідання 09.07.2019р., відповідно до вимог ст. 222 ГПК України, здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв`язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

Оцінивши надані докази, наведені обґрунтування позивача, проаналізувавши діюче законодавство, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника , у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 1, 4, 15 частини 1 статті 7 вказаного Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

За рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №3-рш від 27.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 41 300,00грн.

Статтею 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Частинами 1, 2, 3, 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб і є обов`язковими до виконання. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважаються таким, що вручене відповідачу, через 10 днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі відповідної обласної ради за останнім відомим місцем реєстрації юридичної особи. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Копія рішення разом з супровідним листом №58-02/11-892 від 28.03.2019 направлено на адресу відповідача та отримано останнім 03.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6910703559032.

Частиною 2 статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Кінцевим терміном сплати штрафу є 03.06.2019р.

Відповідач до 05.06.2019р. штраф не сплатив.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф у судовому порядку.

Частиною 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.03.2019р. № 3-рш розмір штрафу становить 41 300,00 грн.

Як встановлено судом, позивач при накладенні штрафу не вийшов за межі наданої йому компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа (у розумінні конкурентного законодавства) мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач з відповідною заявою про перегляд чи визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення до вищестоящого органу Антимонопольного комітету України чи господарського суду не звертався.

Станом на 04.07.2019 доказів сплати відповідачем штрафу не надано.

Таким чином, прострочення сплати штрафу станом на 04.07.2019 складає 31 день.

Розрахунок пені в період з 04.06.2019 по 04.07.2019 складає: 41 300,00 грн. х 1,5% = 619,50 грн.

619,50 грн. х 31 день = 19 204,50 грн.

Відповідачем доказів сплати суми штрафу та пені не надано.

Що стосується заперечень відповідача, то суд зазначає про наступне: Закону України Про захист економічної конкуренції , на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму у господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.

Даний закон не регулює цивільно-правових відносин або відносин у сфері оподаткування.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

Отже, зазначені нарахування, застосовані Відділенням на підставі Закону України Про захист економічної конкуренції не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов`язань або зобов`язань зі сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов`язань відповідно до положень статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

З огляду на викладене приписи Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не підлягають застосування до спірних правовідносин.

Отже, заперечення відповідача спрощуються вищевикладеним.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати за позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. ст. 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» , 69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 11 до загального фонду Державного бюджету України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів - 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , символ звітності 106, 41 300 (сорок одну тисячу триста)грн. 00 коп. штрафу та 19 204 (дев`ятнадцять тисяч двісті чотири)грн. 50 коп. пені за прострочення терміну сплати штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запорізька трейдингова компанія» , 69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 11, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору (р/р 35210006003361 у Держказначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 20497824).

Видати накази.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги наразі через господарський суд Запорізької області.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 15.07.2019р.

Суддя О.О. Юлдашев