Рішення

від 11.07.2019 по справі 909/246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/246/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об"єктами спільної

власності територіальних громад області,

вул. Грушевського, буд.21, м.Івано-Франківськ,76004;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко",

вул. Саєвича, 5а, м.Івано-Франківськ, 76018;

вул. Шевченка, буд.102, с. Верхня, Калуський район,

Івано-Франківська область,77530;

проспект Червоної калини, 62а, офіс 5.15, м. Львів, 79049;

про розірвання договору оренди майна від 13.01.2017, повернення орендованого майна, стягнення орендної плати та пені в сумі 7 155,13грн.

за участю:

від позивача: Грицків М.І. - начальник договірно-правового відділу управління об"єктами спільної власності територіальних громад області, (довіреність №2/03-02/009 від 02.01.2019; посвідчення №37 дійсне до 2020);

від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківська обласна рада, в особі управління об"єктами спільної власності територіальних громад області звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" про розірвання договору оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 13.01.2017, повернення приміщення котельні загальною площею 52,9 кв. м. на АДРЕСА_1 за актом приймання - передачі, стягнення орендної плати та пені в сумі 7 155,13грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вчиненої в Римі 04.11.1950 ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» від 09.12.2010, «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням пояснень вх№12118 від 11.07.2019, обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов"язання, обумовленого пунктом 4.2. договору оренди від 13.01.2017, що полягає у несплаті ТОВ "Альтеко" орендної плати протягом червня 2018 - лютого 2019, що на думку позивача, згідно з пунктами 4.5., 7.6.4., 7.7., договору є підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди від 13.01.2017, повернення орендованого майна балансоутримувачу та стягнення орендної плати в сумі 6 484,69грн, пені в сумі 670,44грн. Позовні вимоги мотивує приписами статей 509, 525, 526, 610, 612, 651, 759 Цивільного кодексу України, статті 193, 218 Господарського кодексу України, статей 5, 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Слід зазначити, що матеріали справи містять пояснення №115 від 08.07.2019, в якому Обласний дитячий санаторій "Ясень" ім.Митрополита Андрея Шептицького - балансоутримавач за договором оренди майна від 13.01.2017 підтверджує факт систематичної несплати орендарем - ТОВ "Альтеко" орендної плати. У зв"язку з чим Обласний дитячий санаторій "Ясень" ім.Митрополита Андрея Шептицького в повному обсязі підтримує позицію позивача щодо предмету спору. Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, суду не подав. Ухвали суду від 19.03.2019, від 16.04.2019, від 06.05.2019, від 30.05.2019, від 20.06.2019 з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтеко" рекомендованою кореспонденцією за адресами вказаними позивачем у позовній заяві та відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Саєвича, 5а, м.Івано-Франківськ, 76018; вул. Шевченка, буд.102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область,77530; проспект Червоної калини, 62а, офіс 5.15, м. Львів, 79049, повернулись на адресу суду підприємством зв"язку з відмітками "адресат відсутній", "інші причини". Повідомлення про зміну місцезнаходження ТОВ "Альтеко" суду не подано.

В силу частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача за матеріалами справи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Івано-Франківською обласною радою в особі Управління об"єктами спільної власності територіальних громад області (орендодавець/позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтеко" (орендар/відповідач) та Обласним дитячим санаторієм "Ясень" ім. Митрополита Андрея Шептицького (балансоутримувач) укладено договір оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 13.01.2017. Згідно умов цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення котельні загальною площею 52,9 кв.м. по АДРЕСА_1 з метою надання послуг з постачання теплової енергії (пункти 1.1., 1.2. договору).

У відповідності до пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування об"єктом оренди з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктами 4.1., 4.2. договору визначено, що розмір орендної плати за базовий місяць становить 592,20грн з ПДВ і перераховується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції.

Цей договір діє з 13.01.2017 по 09.01.2020 (пункт 7.1. договору).

Несплата орендарем орендної плати протягом трьох місяців є підставою для відмови орендодавця від договору та права вимагати повернення об"єкта оренди (пункт 7.7.договору).

Згідно з пунктом 7.6.4 договору цей договір припиняється за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Після закінчення дії цього договору в т.ч. у разі його припинення у зв"язку з відмовою орендодавця від договору в порядку статті 782 Цивільного кодексу України або у випадку іншого розірвання, включаючи істотну зміну обставин (стаття 652 Цивільного кодексу України), набрання законної сили рішення суду про визнання цього договору недійсним, неукладеним або про застосування наслідків нікчемної угоди, орендар повертає балансоутримувачу об"єкт оренди за актом приймання-передачі у погоджений сторонами термін, але не пізніше як протягом 20-ти календарних днів із дня припинення дії договору (пункт 2.3. договору).

На виконання умов договірних відносин позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення котельні загальною площею 52,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , що підтверджує належним чином оформлений, підписаний та скріплений печатками орендодавця, орендаря та балансоутримувача акт приймання-передачі від 13.01.2017.

Однак доказів сплати відповідачем орендної плати за період червень 2018 - лютий 2019 на загальну суму 6 484,69грн згідно виставлених рахунків - фактур №07/05 від 11.07.2018, №12/07 від 26.12.2018, №02/04 від 15.02.2019 матеріали справи не містять.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами №263/03-02/07 від 12.07.2018, №47/08-04/007 від 27.12.2018, №46/03-02/007 від 18.02.2019 про оплату орендної плати. Доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про розірвання договору оренди майна від 13.01.2017, повернення об"єкта оренди, стягнення орендної плати та пені в сумі 7 155,13грн.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

В силу приписів статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договір оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 13.01.2017 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

До правовідносин оренди (найму) застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України, а також приписи спеціального нормативно - правового акту Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендою, згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1, 3, 6 статті 283 Господарського кодексу України обумовлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об"єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов"язання обумовленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати та комунальних послуг за період червень 2018- лютий 2019 в сумі 6 484,69грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.5. договору сторони погодили, що своєчасно не перерахована або перерахована не в повному розмірі орендна плата стягується за весь період заборгованості з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховувалась пеня із заборгованої суми за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Таким чином, за прострочення виконання грошового зобов"язання, позивачем правомірно нараховано відповідачу 670,44грн - пені.

Приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Право наймодавця відмовитись від договору найму якщо наймач не вносить плату за користування річчю впродовж трьох місяців підряд обумовлено частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України.

Приписи частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України вказують на те, що у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 3.2.10 договору орендар зобов"язався у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу об"єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

За таких обставин з урахуванням вище сказаного у суду в наявності правові підстави для розірвання в судовому порядку договору оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 13.01.2017, що в свою чергу є наслідком повернення орендовано майна балансоутримувачу.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Отже позовні вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 1, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 626-629, 651, 762, 785 Цивільного кодексу України, статтями 173, 283, 286 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об"єктами спільної власності територіальних громад області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" про розірвання договору оренди майна від 13.01.2017, повернення орендованого майна, стягнення орендної плати та пені в сумі 7 155,13грн - задовольнити.

Розірвати договір оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 13.01.2017, укладений між Івано-Франківською обласною радою в особі Управління об"єктами спільної власності територіальних громад області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтеко" та Обласним дитячим санаторієм "Ясень" ім. Митрополита Андрея Шептицького.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтеко", вул. Саєвича, 5а, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 37322271) повернути приміщення котельні загальною площею 52,9 кв. м. на АДРЕСА_1 у селі Ясень АДРЕСА_1 , за актом приймання - передачі, балансоутримувачу майна - Обласному дитячому санаторію "Ясень" ім. Митрополита Андрея Шептицького, вул.Шевченка, 1, с.Ясень, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77673 (ідентифікаційний код 01993186).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко", вул. Шевченка, буд.102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область, 77530 (ідентифікаційний код 37322271) на користь Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об"єктами спільної власності територіальних громад області, вул. Грушевського, буд.21, м.Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 34844218) 6 484,69грн (шість тисяч чотириста вісімдесят чотири грн 69 коп.) - орендної плати та 670,44грн (шістсот сімдесят грн 44 коп.) - пені, 5 763,00грн (п"ять тисяч сімсот шістдесят три грн 00коп.) - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 16.07.2019

Суддя С.Кобецька