Рішення

від 15.07.2019 по справі 910/5596/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2019Справа № 910/5596/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС" до Приватного підприємства "Теплобудсервіс" про стягнення 13 758,61 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 10 000,00 грн. орендної плати, 2 791,24 грн. пені, 772,00 грн. інфляційних втрат та 195,61 грн. 3% річних за договором оренди №02А/КФ-01.17 від 12.01.2017 року на підставі ст.ст. 525, 526, 625, 759, 760, 762 ЦК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.05.2019 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Відповідач відзив на позов не подав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС" (орендодавець) та Приватним підприємством "Теплобудсервіс" (орендар) було укладено договір оренди № 02А/КФ-01.17 (далі - договір) за яким орендодавець зобов`язується передати орендарю за плату та на певний строк, у тимчасове користування майно, яке є власністю орендодавця, а орендар зобов`язується прийняти таке майно для його використання у власній господарській діяльності, сплачувати орендодавцю орендну плату на умовах даного договору, та повернути таке майно орендодавцю у визначений даним договором строк (п.1.1. договору).

Відповідно до специфікації №1 до договору сторони визначили, що розмір орендної плати на місяць становить 20 000,00 грн., яку орендар зобов`язаний сплачувати на користь орендодавця до 25-го числа кожного місяця, що передує кожному наступному місяцю оренди майна.

Додатковою угодою до договору від 30.01.2018 року сторони визначили строк дії договору до 31.01.2019 року.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 12.01.2017 року, який є невід`ємною частиною договору оренди.

Факт повернення орендованого майна з оренди підтверджується актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця від 19.07.2018 року.

Поясненнями позивача, які викладені в позовній заяві, актом приймання-передачі орендованого майна від 12.01.2017 року та актом приймання-передачі орендованого майна (повернення) від 19.07.2018 року, актом №5439 від 16.07.2018 року на суму 10 000,00 грн., який підписаний уповноваженими представниками обох сторін, розрахунком позивача, підтверджується наявність заборгованості з оплати орендної плати у розмірі 10 000,00 грн. за липень 2018 року.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн. заборгованості з оплати орендної плати обґрунтовані та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищезазначеного, позивачем, у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань зі сплати оренди та відшкодування витрат, позивачем нараховано відповідачеві інфляційні втрати у розмірі 772,00 грн. та три відсотки річних у розмірі 195,61 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних обґрунтовані та також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

За умовами п. 8.4. договору за порушення орендарем встановлених умовами даного договору та додатків до нього строків сплати орендодавцю орендної плати за користування майном та/або плати за відновлення пошкодженого майна більше ніж на 5 банківських днів, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 % від суми заборгованості (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожний день затримки такого платежу.

На підставі вищезазначеного п. 8.4. договору позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 791,24 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Позивачем 15.05.2019 року було заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просив стягнути з відповідача 2500,00 грн. понесених ним витрат, на підтвердження чого позивачем надано належні та допустимі докази, а саме - договір про надання правничої допомоги № 10 від 08.04.2019 року, акт №2 виконаних робіт, рахунок-фактури №2 від 24.04.2019 року та платіжне доручення №32227 від 26.04.2019 року про оплату правової допомоги.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Теплобудсервіс" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; код 32243824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС" (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9; код 25483198) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. орендної плати, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 195 (сто дев`яносто п`ять) грн. 61 коп. три відсотки річних, 2 791 (дві тисячі сімсот дев`яносто одна) грн. 24 коп. пені, 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 15.07.2019р.

Суддя С.О. Чебикіна