Рішення

від 16.07.2019 по справі 922/1444/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1444/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мега - Поліс - Плюс , юридична адреса: 61010, м. Харків , вул. Георгіївська, 10, фактична адреса: 61058, м. Харків, вул. Культури, 28, код ЄДРПОУ 31634884;

до Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив Новий будинок Харків , 61052, м. Харків, пров. Мало - Панасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 39591864;

про стягнення заборгованості за договором про надання рекламних послуг № МП-12/05 від 12.05.2015 у розмірі 76396,59 грн.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мега - Поліс - Плюс звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Новий будинок Харків в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором про надання рекламних послуг № МП-12/05 від 12.05.2015 у розмірі 76396,59грн., з яких: сума боргу згідно додатку № 10, № 13, № 14 та № 15 до договору у розмірі 52020, 00 грн., пеня у розмірі 6846, 91 грн., 3 % річних у розмірі 3338, 77 грн. та інфляційні у розмірі 14190, 91 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання рекламних послуг № МП-12/05 від 12.05.2015 в частині оплати коштів за прийняті рекламні послуги за додатками до договору № 10, № 13, № 14 та № 15 у розмірі 52020, 00 грн. У зв`язку з чим позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 6846, 91 грн., 3 % річних у розмірі 3338, 77 грн. та інфляційних у розмірі 14190, 91 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у розмірі 13381, 00 грн., які складаються з: витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921, 00 грн. та витрат на оплату послуг з надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 03/05-02 від 03.05.2019 у розмірі 11460, 00 грн. Здійснюючи правове обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 526, 610, 625 ЦК України, ст. 8, 193, ГК України, ст. 4, 5, 7-9, 11, 16, 19, 42, 46, 126 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Відповідач ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2019 отримав 23.05.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 29.05.2019, однак у строк, встановлений ухвалою суду від 21.05.2019, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався своїм конституційним правом на захист.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

12.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мега - Поліс - Плюс (виконавець) та Обслуговуючим кооперативом Житлово - будівельний кооператив Новий будинок Харків (замовник) укладено договір № МП - 12/05, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до нього, виконавець зобов`язується надати послуги з виготовлення (в разі замовлення замовником) та / або розміщенню реклами замовника на рекламних носіях відповідно до затвердженої сторонами адресною програмою в період рекламної компанії, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх (арк. справи 21-27).

У відповідності до п. 1.2. договору сторони визначили, що найменування робіт, терміни їх виконання, місце розташування рекламних носіїв, їх кількість, розмір, відомості про освітлення чи не освітлення визначаються сторонами додатково в додатках до цього договору, які погоджуються і підписуються сторонами і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1. договору вартість послуг обговорюється в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Загальна суму договору розраховується як наростаюча по всіх наданих послуг згідно додатків.

Відповідно до п. 3.2. договору всі розрахунку замовника з виконавцем здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця шляхом передоплати в розмірі 100 % від вартості послуг до початку періоду розміщення на підставі рахунку, що виставляється виконавцем. У разі якщо на момент оплати рахунок замовнику не надано, то замовник проводить оплату на підставі договору (додатку) не порушуючи при цьому термінів оплати.

Незалежно від строків оплати, зазначених у договорі / додатках до договору, замовник у будь - якому випадку зобов`язується сплатити не менше 20 % від загальної суми відповідного додатку не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до моменту завершення періоду розміщення рекламних матеріалів, вказаному у такому додатку (п. 3.2.1. договору).

09.11.2016 між сторонами укладено додаток № 10 до договору № МП-12/05 від 12.05.2015 про надання рекламних послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується провести рекламну компанію замовника у період з 01.12.2016 по 31.12.2016. Вартість послуг по експонуванню рекламних матеріалів за один місяць становить 10260, 00 грн. Оплата послуг згідно цього додатку здійснюється шляхом перерахування 100 % оплати на поточний рахунок виконавця до 20.12.2016 (арк. справи 24).

13.12.2016 між сторонами укладено додаток № 13 до договору № МП-12/05 від 12.05.2015 про надання рекламних послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується провести рекламну компанію замовника у період з 01.01.2017 по 31.01.2017. Вартість послуг по експонуванню рекламних матеріалів за один місяць становить 13680, 00 грн. Оплата послуг згідно цього додатку здійснюється шляхом перерахування 100 % оплати на поточний рахунок виконавця до 25.01.2017 (арк. справи 25).

13.01.2017 між сторонами укладено додаток № 14 до договору № МП-12/05 від 12.05.2015 про надання рекламних послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується провести рекламну компанію замовника у період з 01.02.2017 по 28.02.2017. Вартість послуг по експонуванню рекламних матеріалів за один місяць становить 13680, 00 грн. Оплата послуг згідно цього додатку здійснюється шляхом перерахування 100 % оплати на поточний рахунок виконавця до 24.02.2017 (арк. справи 26).

13.02.2017 між сторонами укладено додаток № 15 до договору № МП-12/05 від 12.05.2015 про надання рекламних послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язується провести рекламну компанію замовника у період з 01.03.2017 по 31.03.2017. Вартість послуг по експонуванню рекламних матеріалів за один місяць становить 14400, 00 грн. Оплата послуг згідно цього додатку здійснюється шляхом перерахування 100 % оплати на поточний рахунок виконавця до 24.03.2017 (арк. справи 27).

З актів надання послуг № 2554 від 31.12.2016, № 108 від 31.01.2017, № 285 від 28.02.2017, № 501 від 31.03.2017 вбачається, що позивачем надані послуги з розміщення реклами відповідно до укладених додатків до договору № МП-12/05 від 12.05.2015 про надання рекламних послуг № 10, 13, 14, 15, а відповідачем в свою чергу прийняті надані послуги. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені їх печатками, з вказівкою, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання не має (арк. справи 47-50).

Водночас, позивач вказує, що в порушення умов договору відповідач за надані рекламні послуги не розрахувався, заборгованість останнього складає 52020, 00 грн., у зв`язку з чим, 29.01.2019 позивачем була направлена відповідачу претензія з пропозицією протягом 10 днів з моменту отримання претензії перерахувати на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Мега - Поліс - Плюс грошові кошти у розмірі 52020, 00 грн. (арк. справи 30-32). Однак, відповіді на претензію надано не було, заборгованість за договором про надання рекламних послуг № МП-12/05 від 12.05.2015 у розмірі 52020,00 грн. не сплачено, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю правовою природою договір № МП-12/05 від 12.05.2015 є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором № МП-12/05 від 12.05.2015 виконав та надав рекламні послуги відповідно до укладених додатків до договору № МП-12/05 від 12.05.2015 про надання рекламних послуг № 10, 13, 14, 15 на загальну суму 52020, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг № 2554 від 31.12.2016, № 108 від 31.01.2017, № 285 від 28.02.2017, № 501 від 31.03.2017 (арк. справи 47-50).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за надані рекламні послуги у визначений умовами договору строк, а саме: за додатком № 10 до 20.12.2016, за додатком № 13 до 25.01.2017, за додатком № 14 до 24.02.2017, за додатком № 15 до 24.03.2017, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за договором про надання рекламних послуг № МП-12/05 від 12.05.2015 на суму 52020, 00 грн., а отже позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за додатком № 10 за період з 20.12.2016 по 20.06.2017, за додатком № 13 за період з 25.01.2017 по 25.07.2017, за додатком № 14 за період з 24.02.2017 по 02.04.2019, за додатком № 15 за період з 24.03.2017 по 24.09.2017 у розмірі 6846, 91 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що у разі порушення замовником термінів оплати, передбачених у цьому договорі, до нього застосовується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, обчисленої за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що оплата за надані рекламні послуги за додатком № 10 повинна бути здійснена до 20.12.2016, за додатком № 13 повинна бути здійснена до 25.01.2017, за додатком № 14 повинна бути здійснена до 24.02.2017, за додатком № 15 повинна бути здійснена до 24.03.2017, а отже строк нарахування пені повинен починатись: за додатком № 10 з 21.12.2016, за додатком № 13 з 26.01.2017, за додатком № 14 з 25.02.2017, за додатком № 15 з 25.03.2017.

За таких обставин періоди розрахунку пені позивачем визначено невірно, оскільки останній здійснює нарахування на останній день встановлений для оплати послуг, що суперечить вимогам ст. 253 ЦК України. Здійснивши перевірку розрахунку пені (не виходячи за межі заявленого позивачем періоду), суд встановив, що правильно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 6790, 35 грн.:

- за додатком № 10 за період з 21.12.2016 по 20.06.2017 у розмірі 1386, 69 грн.,

- за додатком № 13 за період з 26.01.2017 по 25.07.2017 у розмірі 1799, 39 грн.,

- за додатком № 14 за період з 25.02.2017 по 24.08.2017 у розмірі 1755, 16 грн.,

- за додатком № 15 за період з 25.03.2017 по 24.09.2017 у розмірі 1849, 11 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення пені за додатком № 10 за період з 20.12.2016 по 20.06.2017, за додатком № 13 за період з 25.01.2017 по 25.07.2017, за додатком № 14 за період з 24.02.2017 по 02.04.2019, за додатком № 15 за період з 24.03.2017 по 24.09.2017 у розмірі 6846, 91 грн., підлягають частковому задоволенню у розмірі 6790, 35 грн., в решті суд відмовляє.

Щодо стягнення 3 % річних за додатком № 10 за період з 20.12.2016 по 02.04.2019, за додатком № 13 за період з 25.01.2017 по 02.04.2019, за додатком № 14 за період з 24.02.2017 по 02.04.2019, за додатком № 15 за період з 24.03.2017 по 02.04.2019 у розмірі 3338, 77 грн. та інфляційних за додатком № 10 за період січень 2017 - лютий 2019, за додатком № 13 за період лютий 2017 - лютий 2019, за додатком № 14 за період березень 2017 - лютий 2019, за додатком № 15 за період квітень 2017 - лютий 2019 у розмірі 14190, 91 грн., суд виходить з наступного.

В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості у розмірі 52020, 00 грн., останній повинен нести відповідальність, передбачену приписами ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, розрахунок долучений до матеріалів справи 3 % річних за додатком № 10 за період з 20.12.2016 по 02.04.2019, за додатком № 13 за період з 25.01.2017 по 02.04.2019, за додатком № 14 за період з 24.02.2017 по 02.04.2019, за додатком № 15 за період з 24.03.2017 по 02.04.2019 у розмірі 3338, 77 грн. є арифметично не вірним, оскільки позивач нараховує вказані суми на останній день встановлений для оплати послуг, замість наступного дня.

Відповідно до п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 № 14 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги, що розрахунки позивача є арифметично невірними, суд в порядку з`ясування обставин справи, пов`язаних з перевіркою правильності здіснення позивачем розрахунків, провів за допомогою програми ЛЗ Підприємство 9.5.3. перерахунок 3% річних та визначає, що їх розмір з урахуванням обставин справи становить 3334, 49 грн., а саме:

- за додатком № 10 за період з 21.12.2016 по 02.04.2019 у розмірі 702, 43 грн.,

- за додатком № 13 за період з 26.01.2017 по 02.04.2019 у розмірі 896, 13 грн.,

- за додатком № 14 за період з 25.02.2017 по 02.04.2019 у розмірі 861, 28 грн.,

- за додатком № 15 за період з 25.03.2017 по 02.04.2019 у розмірі 874, 65 грн.

Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за додатком № 10 за період з 20.12.2016 по 02.04.2019, за додатком № 13 за період з 25.01.2017 по 02.04.2019, за додатком № 14 за період з 24.02.2017 по 02.04.2019, за додатком № 15 за період з 24.03.2017 по 02.04.2019 у розмірі 3338, 77 грн., підлягають частковому задоволенню у розмірі 3334, 49 грн., в решті суд відмовляє.

Що стосується розрахунку позивача інфляційних втрат за додатком № 10 за період січень 2017 - лютий 2019, за додатком № 13 за період лютий 2017 - лютий 2019, за додатком № 14 за період березень 2017 - лютий 2019, за додатком № 15 за період квітень 2017 - лютий 2019 у розмірі 14190, 91 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, суд приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1919, 47 грн. покладає на відповідача, в іншій частині - 1, 53 грн. залишає за позивачем.

Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11460, 00 грн. суд виходить з положення п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України яким встановлено, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

03.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мега - Поліс - Плюс (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Шевердін і партнери (адвокатське об`єднання) укладено договір № 03/05/-02 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: представництво інтересів клієнта по господарській справі за позовом ТОВ Мега - Поліс - Плюс до Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив Новий будинок Харків про стягнення заборгованості за договором про надання рекламних послуг № МП-12/05 від 12 травня 2015 року (арк. справи 33).

Відповідно до п. 4.1. договору правову допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях в розмірі, що встановлюється у додатковій угоді до даного договору.

Згідно з п. 1. додаткової угоди № 1 від 03.05.2019 до договору № 03/05/-02 про надання правової допомоги від 03.05.2019 гонорар адвокатського об`єднання до договору № 03/05-02 складає 11460, 00 грн. та сплачується протягом п`яти днів після укладання договору (арк. справи 34).

З платіжного доручення № 39907 від 29.05.2019 вбачається, що на підставі договору про надання правової допомоги позивачем сплачено Адвокатському об`єднанню Шевердін і партнери , в якості гонорару за надання правової допомоги - 11460, 00 грн.

Судом встановлено, що Адвокатським об`єднанням Шевердін і партнери дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується наявними в матеріалах справи процесуальними документами, разом з тим, останнім невірно розраховано розмір пені та 3 % річних, що підлягають стягненню з відповідача, тому виходячи з положення ст. 126 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 11450, 87 грн. та покладаються на відповідача, в решті суд відмовляє.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив Новий будинок Харків (61052, м. Харків, пров. Мало - Панасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 39591864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мега - Поліс - Плюс (61010, м. Харків , вул. Георгіївська, 10, код ЄДРПОУ 31634884) заборгованість за договором про надання рекламних послуг № МП-12/05 від 12.05.2015 у розмірі 76335, 75 грн., з яких: 52020, 00 грн. - сума боргу згідно додатку № 10, № 13, № 14 та № 15, 6790, 35 грн. - пені, 3334, 49 грн. - 3 % річних, 14190, 91 грн. - інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1919, 47 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11450, 87 грн.

В решті позову - відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 16.07.2019.

Суддя Н.А. Новікова