Рішення

від 16.07.2019 по справі 923/483/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/483/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом фізичної особи - підприємця Романенка Андрія Геннадійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агро Лайф

про стягнення 125 800 грн,

у с т а н о в и в:

Дії, аргументи та докази Позивача

10.06.2019 фізична особа - підприємець Романенко Андрій Геннадійовичзвернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агро Лайф про стягнення 125 800 грн, з яких 62 900 грн основної заборгованості та 62 900 грн штрафу.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що на підставі укладеного між сторонами договору від 20.06.2018 надав Відповідачу послуги по збиранню врожаю зернових культур на загальну суму 162 900 грн, про що складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РА-0000 від 25.06.2018. Проте, не дивлячись на умови договору Відповідач вартість послуг у повному розмірі не сплатив, а тому заборгував 62 900 грн. У зв`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання Позивачем нарахована вказана сума штрафу.

З метою підтвердження заявлених вимог, Позивач разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:

- договір від 20.06.2018 (а.с. 11-12),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РА-0000 від 25.06.2018 (а.с. 13),

- виписку по рахунку станом на 13.05.2019 (а.с. 14),

- претензії № 1 та № 2 (а.с. 26-27, 28-29),

- докази відпрвіки претензій (а.с. 30-32).

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 13.06.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою Відповідачу встановлений строк (10.07.2019) надати відзив на позов, а Позивачу строк (15.06.2019) - відповідь на відзив, проте у вказаний час відповідач відзив на позов не надав, хоча ухвалу суду отримав 20.06.2019, що слідує щ поштового повідомлення про вручення № 7350104416868.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Суд констатує, що сторонами не заявлено будь-яких інших процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

20.06.2018 між фізичною особою-підприємцем Романенком А.Г. , як Підприємцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агро Лайф , як Господарством, укладений договір про надання послуг зі збирання врожаю.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- Підприємець надає послуги зі збирання зернових і масляничних культур Господарства (пункт 1.1.),

- Підприємець зобов`язується провести своєю технікою … збирання пшениці на площі 181 га … (пункт 2.1., 2.1.1.)

- Господарство зобов`язується провести розрахунок з Підприємцем у строк до 5 банківських днів по завершенню робіт згідно до акту (пункт 2.2.7.),

- Господарство за виконані … роботи у відповідності до акту виконаних робіт не пізніше 7 днів після завершення збиральних робіт проводе остаточну оплату з розрахунку: 900 грн за 1 га (пункт 3.1.),

- У випадку несвоєчасного проведення розрахунку за виконані роботи Господарство сплачує Підприємцю 10 % за кожний місяць, але не більше 50 % на рік від суми боргу (пункт 4.2.).

На виконання умов договору 25.06.2018 між сторонами складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РА-0000 за змістом якого Позивачем надані Відповідачу послуги на загальну вартість 162 900 грн. На акті мають місце підписи підприємця Романенка А.Г. та директора ТОВ Науково-виробниче підприємство Агро Лайф Тімонової О.Г. , а також печатки, у тому числі Відповідача.

У свою чергу, за обліковими даними Позивача, Відповідач вартість наданих послуг сплатив лише частково у сумі 100 000 грн, а тому залишок несплаченої суми складає 62 900 грн.

Поряд з цим, через невиконання умов договору Позивач нарахував Відповідачу 62 900 грн штрафу.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Зокрема, зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.

Так, відповідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими:

- Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1);

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2);

- не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманих послуг порушив взяте на себе зобов`язання та під час судового розгляду не довів зворотного.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення суми штрафу, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В частині 2 статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання .

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Так, в пункті 4.2. договору сторони встановили обов`язок Відповідача сплатити Позивачу: у випадку несвоєчасного проведення розрахунку за виконані роботи сплатити 10 % за кожний місяць, але не більше 50 % на рік від суми боргу .

Обрана сторонами словесна формула неустойки вказує на те, що Відповідач зобов`язаний сплатити не суму, яка б складала 10 % від суми заборгованості, а 10 % , що не є тотожним, а тому суд констатує, що сторонами розмір штрафу у договорі не визначено, а тому його нарахування є неправомірним.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 62 900 грн основної заборгованості у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, не спростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цій сумі. Разом з тим, позовні вимоги про стягнення 62 900 грн штрафу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до квитанції № 94199 від 10.06.2019 у сумі 1 921 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 960,50 грн (50 % задоволених вимог).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство Агро Лайф (75643, Херсонська область, Голопристанський район, с. Збур`ївка, вул. Перемоги, буд. 3-А; ідентифікаційний код 40402613) на користь фізичної особи-підприємця Романенка Андрія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 62 900 грн основної заборгованості та 960,50 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін