Рішення

від 15.07.2019 по справі 910/4465/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2019Справа № 910/4465/19 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПАП

до Товариства з обмеженою відповідальністю АВС СТАТУМ

про стягнення 69967,96 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПАП" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС СТАТУМ" про стягнення 69967,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 020417 від 30.07.2018 зобов`язання по оплаті отриманого товару, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та штрафні санкції.

Ухвалою суду від 15.04.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

08.04.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 15.04.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Позивач подав додаткові уточнення до позовної заяви, в яких позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 59505,00 грн, пеню у розмірі 6891,56 грн, 10% річних у розмірі 1837,94 грн. втрати від інфляції у розмірі 1454,15 грн.

Вказана заява розцінюється судом як заява про зменшення суми позовних вимог, подана на підставі ст. 46 ГПК України. Позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 10.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/4465/19, ухвалено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, м. Київ, вулиця Звіринецька, буд. 63.

Станом на дату розгляду справи поштове відправлення № 0103050332318 про вручення відповідачу ухвали від 10.05.2019 не було вручене під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "адреси не знайдено".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідачів, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачам ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/4465/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідачі не скористались своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю АВС СТАТУМ (покупець, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПАП (постачальник, позивач) уклали договір № 020417 про те, що постачальник зобов`язується передати в зумовлені даним договором строки покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його за узгодженою ціною договору. Конкретна кількість і номенклатура продукції, що є предметом цього договору, її ціна, за цим договором визначаються в видаткових накладних ( які є невід`ємною частиною цього договору) на кожну партію товару. Кількість асортимент, ціна, строки та місце поставок визначаються в замовленні ( які можуть надаватися покупцем в усно, письмово або на електронну адресу постачальника).

За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю АВС СТАТУМ свої обов`язки за договором № 020417 від 30.07.2018 по оплаті отриманого товару не виконав, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 59505,00 грн вартості неоплаченого товару, 6891,56 грн. пені, 1837,94 грн 10% річних, 1454,15 грн втрат від інфляції, на загальну суму 69688,65 грн., яку Позивач просить стягнути у судовому порядку.

В свою чергу, відповідач своїми правами, передбаченими чинним законодавством України не скористався, а саме, жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав. Відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до п. 2.1. - 2.4. договору покупець зобов`язується сповіщати постачальника про свій намір здійснити чергову закупівлю товару шляхом оформлення замовлення в якому зазначає кількість та асортимент товару. Замовлення передається постачальнику в будь - якій зрозумілій формі ( шляхом оформлення замовлення, поштою, електронною поштою, факсимільним зв`язком або по телефону (056) 375 - 89 - 03. Постачальник на основі отриманого замовлення і за наявності товару на складі складає рахунок і надсилає його покупцю для узгодження. Постачальник зобов`язаний поставити покупцеві товар на протязі не більше ніж 5 ( п`яти) днів з моменту отримання заявки від покупця, якщо інший термін не вказаний у відповідній заявці покупця. Постачальник має право на дострокову поставку товару з обов`язковим попереднім повідомленням покупця за 12 годин до терміну поставки товару.

Згідно п. 3.1. договору номенклатура і кількість кожної партії товару визначаються у видаткових накладних.

Пунктами 4.1. - 4.4. договору передбачено, що ціна товару є договірною і встановлюється в національній валюті України та вказується у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору. Загальна вартість договору складається із суми вартості всіх партій товару визначених у видаткових накладних, поставленого протягом строку дії договору. На підставі погоджених сторонами заявок, постачальник формує для покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки товару. В рахунку на оплату товару зазначається постачальником, зокрема, асортимент, кількість, загальна вартість товару.

Відповідно до п. 5.2. - 5.5. договору, постачальник надає на адресу покупця такі товаросупроводжувальні документи : рахунок - фактуру; видаткову накладну на товар, підписану уповноваженою особою постачальника. Постачальник надає покупцю оформлену відповідно до вимог п. 201 ПК України податкову накладну складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надання податкової накладної здійснюється за допомогою програмного продукту M.E.Dok . Документи, що підтверджують якість Товару, ліцензії, сертифікати відповідності, товарно - транспортні накладні та інше. Представник покупця, уповноважений довіреністю на отримання ТМЦ постачальника, передає оригінал своєї довіреності, яка надає йому право отримувати товар постачальника. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару та підписання останнім накладної на відпуск товару та товаро - транспортної накладної. Приймання товару за кількістю і якістю, здійснюється сторонами на підставі Інструкції № П - 6 від 15.06.65 та Інструкції № П - 7 від 25.04.1966 затвердженими Постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР.

Пунктами 6.1. - 6.6. договору передбачено, що засобом платежів є національна валюта України - гривня. Оплата здійснюється у безготівковій формі. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються з відстрочкою платежу шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Максимальний термін відстрочення платежу встановлюється : по паперовому товару - 14 ( чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки; по канцелярському товару - 30 ( тридцять) календарних днів з моменту поставки. При розрахунках із відстроченням платежу сторони застосовують п. 6.6. договору. Будь - які банківські витрати і курсові різниці, понесені в результаті таких платежів, оплачуються покупцем. Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника визначений у цьому договорі. Розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених актів приймання - передачі товару та/або товарно - транспортних накладних залежно від умов поставки товару та видаткових накладних постачальника. Сторони договору беруть на себе зобов`язання проводити кожний квартал акт звірки взаєморозрахунків належним чином оформлені та підписані уповноваженими представниками сторін. У разі збільшення, або зменшення курсу євро по відношенню до гривні за ставкою УМВБ більш ніж на 3 ( три) % на дату оплати рахунку, постачальник змінює ціну на поставлений та несплачений товар пропорційно зміні курсу, повідомивши про це покупця в письмовій формі. Постачальник виставляє покупцю додатковий рахунок на зміну ціни. Н дату оплати додаткового рахунку зміни ціни, постачальник проводить розрахунок корегування кількісних та вартісних показників до виданої податкової накладної. Сторони домовилися вважати таку зміну вартості продукції в євро валютними збитками у зв`язку з наданням відстрочки платежу, яка повинна бути безумовно компенсована.

Згідно п. 8.1. - 8.8. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України. За необґрунтовану відмову та ухилення від прийняття товару протягом 3-х днів з моменту доставки товару в пункт призначення покупець виплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 5% від вартості недопоставленого чи замовленого товару. У випадку прострочки оплати вартості переданого покупцю товару, покупець за вимогою постачальника, зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 10 (десять) процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення. У випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення, крім того, поставка наступної партії товару можлива після повної оплати партії товару, строк оплати за якою настав і такі дії постачальника не вважатимуться не поставкою/недопоставкою товару за договором та не матимуть підстав для застосування санкцій для останнього. Сторони погодились, що пункт 8.5. автоматично втрачає чинність у випадку передоплати всього замовленого товару. Сплата стороною визначених цим договором та чинним законодавством України штрафних санкцій не звільняє її від обов`язку відшкодувати за вимогою іншої сторони, збитки, завдані порушенням договору у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов`язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі. У разі порушення термінів постачання продукції, постачальник сплачує покупцеві штраф в розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції в строку. Сплата неустойки і відшкодування збитків, завданий неналежним виконанням зобов`язання, не звільнює сторони від виконання зобов`язань в натурі.

Відповідно до п. 11.1. договору, договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але в будь - якому випадку до моменту його остаточного виконання умов сторонами договору. Якщо жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору не пізніше ніж за 5 днів до його закінчення, дія договору продовжується на кожен наступний календарний рік, але не більше ніж на три роки від первісної дати підписання.

До матеріалів справи позивачем додану накладну № КР - 0011487 від 27.11.2018, яка містить підписи та печатки уповноважених представників сторін, за якою було поставлено та прийнято відповідачем паперового товару на загальну суму 21330,00 грн.

Також, до матеріалів справи позивачем додану накладну № КР - 0011247 від 22.11.2018, яка містить підписи та печатки уповноважених представників сторін, за якою було поставлено та прийнято відповідачем паперового товару на загальну суму 53175,00 грн.

В матеріалах справи міститься претензія №11-1/19 від 11.03.2019, відповідно до якої позивач повідомляє відповідача про наявність заборгованості, а також просить негайно перерахувати заборгованість у розмірі 59505,00 грн. основного боргу та пеню 5659,07 грн. на поточний рахунок позивача. Докази направлення претензії відповідачу містяться у додатках до позовної заяви (квитанція від 11.03.2019, опис вкладення, поштовий чек).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 27.12.2018 за період з 01.10.2018 по 27.12.2018, за договором № 020417 від 30.07.2018, сума заборгованості відповідача перед позивачем, за не оплату поставленого товару за накладними № КР - 0011487 від 27.11.2018 та № КР - 0011247 від 22.11.2018, складає 59505,00 грн. Даний акт містить підписи та печатки уповноважених представників сторін.

Згідно з карткою рахунку № 361 за період з 30.07.2018 по 01.04.2019, заборгованість ТОВ АВС СТАТУМ перед ТОВ ІМПАП за договором №020417 від 30.07.2018, за не оплату поставленого товару за накладними № КР - 0011487 від 27.11.2018 та № КР - 0011247 від 22.11.2018, складає 59505,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 020417 поставки від 30.07.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 ЦК України Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ст. 668 ЦК України Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Позовної вимогою Позивача є стягнути з Відповідача на користь першого заборгованість у розмірі 59505,00 грн. вартості поставленого позивачем та неоплаченого відповідачем товару, 6891,56 грн. пені, 1837,94 грн 10% річних, 1454,15 грн втрат від інфляції, на загальну суму 69688,65 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору № 020417 від 30.07.2018 розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються з відстрочкою платежу шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Максимальний термін відстрочку платежу встановлюється по паперовому товару - 14 календарних днів з моменту поставки.

Згідно п. 5.4. право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару та підписання останнім накладної на відпуск товару та товарно - транспортної накладної.

Судом встановлено, що датою поставки товару за накладною № 0011487 є 27.11.2018, а отже, кінцевою датою оплати є 11.12.2018. Датою поставки товару за накладною № 0011247 є 22.11.2018, а отже, кінцевою датою оплати є 06.12.2018.

У своїй претензії №11-1/19 від 11.03.2019, відповідно до якої позивач повідомляє відповідача про наявність заборгованості, а також просить негайно перерахувати заборгованість у розмірі 59505,00 грн. основного боргу та пеню 5659,07 грн. на поточний рахунок позивача. Докази направлення претензії відповідачу містяться у позовній заяві.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву до суду не подав, жодних доказів в спростування наведених Позивачем обставин не було додано також.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 8.4. - 8.6. договору передбачено, що у випадку прострочки оплати вартості переданого покупцю товару, покупець за вимогою постачальника, зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 10 (десять) процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення. У випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення, крім того, поставка наступної партії товару можлива після повної оплати партії товару, строк оплати за якою настав і такі дії постачальника не вважатимуться не поставкою/недопоставкою товару за договором та не матимуть підстав для застосування санкцій для останнього. Сторони погодились, що пункт 8.5. автоматично втрачає чинність у випадку передоплати всього замовленого товару. Сплата стороною визначених цим договором та чинним законодавством України штрафних санкцій не звільняє її від обов`язку відшкодувати за вимогою іншої сторони, збитки, завдані порушенням договору у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов`язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі.

Позивач скористався, наданими йому законодавством та договором укладеним між сторонами, правами та нарахував штрафні санкції. А саме, за видатковою накладною № 0011247 від 22.11.2018, в період з 07.12.2018 по 01.04.2019, було нараховано 4535, 33 грн. пені, 1183,43 грн. 10% річних, та 959,93 грн. втрат від інфляції. Та за видатковою накладною № КР - 0011487 від 27.11.2018 в період з 11.12.2018 по 01.04.2019 було нараховано 2356, 23 грн. пені, 654,51 грн. 10% річних, та 494,22 грн. втрат від інфляції.

Нарахування штрафних санкцій за видатковою накладною № 0011247 від 22.11.2018, було виконано з урахуванням часткових оплат товару за даною накладною, а саме, 11.12.2018 відповідач сплатив 5000,00 грн., 18.12.2018 відповідач сплатив 5000,00 грн., 26.12.2018 відповідач сплатив 5000,00 грн.

Згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції та 10% річних (за заявлені періоди ) є більшою, ніж та, що визначена позивачем до стягнення. Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. З огляду на вищезазначене сума втрат від інфляції підлягає стягненню у розмірі, заявленому позивачем до стягнення - 1454,15 грн.

Згідно перерахунку суду сума 10% річних (за заявлені періоди ) є більшою, ніж та, що визначена позивачем до стягнення. Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. З огляду на вищезазначене сума 10% річних підлягає стягненню у розмірі, заявленому позивачем до стягнення - 1837,94 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.5 договору передбачено можливість стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно розрахунку суду сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за визначені позивачем періоди (з 07.12.2018 по 01.04.2019 та 11.12.2018 по 01.04.2019 відповідно) становить 6702,84 грн.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Отже вимоги позивача визнаються судом частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню на загальну суму 69499,93 грн.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС СТАТУМ" (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 39651095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАП" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул.. Московська, будинок 12, код ЄДРПОУ 30198424) 59505 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ять) грн. 00 коп. вартість неоплаченого товару, 1454 (одна тисяча чотириста п`ятдесят чотири) грн. 15 коп. втрат від інфляції, 1837 одна (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн. 94 коп. 10% річних, 6702 (шість тисяч сімсот дві) грн. 84 коп. пені в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, 1915 (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС СТАТУМ" (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 39651095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАП" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул.. Московська, будинок 12, код ЄДРПОУ 30198424) пені у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення у розмірі 188,72 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Усатенко І.В.