Рішення

від 11.07.2019 по справі 914/987/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2019 справа № 914/987/19

За позовом: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Люст Пак Україна , м.Жовква

про стягнення 8 582,80 грн заборгованості

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Дубенюк Н.А.

Представники:

Від позивача: Кухар Н.В. - представник за довіреністю від 03.01.2019 № 119-056/2;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Львівобленерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Люст Пак Україна про стягнення 8 582,80 грн. заборгованості, з яких: 7 174,13 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію та 1 408,67 грн. за реактивну електричну енергію.

Ухвалою суду від 27.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.07.2019, сторонам у справі встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Суд належним чином та завчасно (29.05.2019) повідомив відповідача про день та час розгляду справи по суті, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте відповідач не подав у встановлені судом строки заперечень проти позову, в судове засідання не з`явився, про причини не явки повноважного представника не повідомив.

В суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбаченні статтями 202, 216 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 11.07.2019 р. з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.09.2006 року між ним та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №08980 на виконання умов якого позивач продавав відповідачу електроенергію для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач повинен був оплачувати вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Однак, в порушення умов Договору, відповідач не здійснював вчасно оплати за поставлену йому активну електричну енергію, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 7 174,13 грн. та компенсація за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 1 408,67 грн. В обґрунтування позивач надає рахунки, а саме: рахунок за активну енергію за жовтень 2018 та рахунок за реактивну енергію за жовтень 2018; рахунок за активну енергію за листопад 2018 та рахунок за реактивну енергію за листопад 2018; рахунок за активну енергію за грудень 2018 та рахунок за реактивну енергію за грудень 2018; Також надає докази часткової оплати активної електроенергії (платіжне доручення) та повідомлення про припинення постачання електроенергії від 839/1 від 23.11.2018.

Правова позиція відповідач.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

12.09.2006 р. між відкритим акціонерним товариством Львівобленерго , яке перейменоване у Приватне акціонерне товариство Львівобленерго (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Люст Пак Україна (споживач, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 08980 (надалі - Договір).

За умовами Договору, постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.2.2 Договору, позивач зобов`язався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору(додаток №1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу» ).

Відповідно до п. 5 Додатку № 2 до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахунковому періодах оплати споживання електроенергії за поточний розрахунковий період.

Згідно з п. 2.3.3 Договору, Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків» та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

Згідно п. 2.3.4. Договору, Споживач зобов`язується, здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком №7а (7б) Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії .

Як визначено п. 2 Додатку № 2 до Договору Порядок розрахунків ( Додаткова угода до Договору від 09.11.2018), розрахунковим періодом вважається календарний місяць ( з першого по останнє число місяця). Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

Крім цього, відповідачем подано заяву на укладення додаткової угоди про використання системи онлайн - розрахунків до Договору.

Додатковою угодою від 09.11.2018 до Договору сторони погодили, при здійсненні розрахунків за електричну енергію використовувати систему онлайн розрахунків. Споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії у персональному кабінеті, який вважається таким, що наданий Споживачу Постачальником.

Судом встановлено, що з долучених позивачем до позовної заяви копії рахунків за активну енергію за період жовтень-грудень 2018 року та реактивну енергію за період жовтень-грудень 2018 року становить на суму 8 582,80 грн., з врахуванням часткової оплати відповідачем, що вбачається з платіжного доручення № 182 від 19.11.2018 (оплата за активну електроенергію за жовтень 2018 ) на суму 2000,00 грн.

Отже, в порушення умов Договору, відповідач не здійснював вчасно повної оплати за поставлену йому активну електричну енергію та реактивну електричну енергію, що підтверджується відповідними рахунками, внаслідок чого, станом на час звернення з позовом до суду, у відповідача виникла заборгованість в сумі 8 582,80 грн: а саме 7 174,13 грн за активну енергію та 1 408,67 грн. за перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до положень п. 9.4 Договору, його було укладено строком до 31.12.2007 з умовою пролонгації на наступний календарний рік за умов, якщо за місяць до закінчення його терміну дії, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Сторонами не надано суду доказів про те, що договір припинив свою дію після 31.12.2017, а відтак він діяв протягом 2018 року, в тому числі і жовтні - грудні 2018 року, за який у відповідача виникла заборгованість.

Таким чином, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 8 582,80 не оплачена.

Норми права

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» , споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.275 ГК України встановлено, що за договором енерго-постачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, дослідивши наявні в справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі в розмірі 8582,80 грн з яких: 7 174,13 грн боргу за активну електричну енергію, 1 408,67 грн боргу за реактивну електричну енергію.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Люст Пак Україна (80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Вокзальна, 19, ідентифікаційний код: 31020315) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м.Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 7 174,13 грн боргу за активну електричну енергію, 1 408,67 грн боргу за реактивну електричну енергію та 1 921,00 грн судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.07.2019.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя Коссак С.М.