Рішення

від 04.07.2019 по справі 915/938/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Справа № 915/938/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Коновалової Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАК УКРАЇНА (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми ЕФЕКТ ТЕХНОЛОГІЙ (54020, м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 56/2; адреса для листування: 54020, м. Миколаїв, а/с 41)

про: стягнення 1021889,40 грн,

за участі представників сторін:

від позивача: Стоянова Г.П., адвокат за ордером,

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

10.04.2019 товариство з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАК УКРАЇНА звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 10/04-из-19 від 10.04.2019 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми ЕФЕКТ ТЕХНОЛОГІЙ заборгованості за договором поставки № 67-РП від 01.10.2018 в розмірі 1035176,92 грн, в тому числі 920946,16 грн боргу; 92649,71 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань; 13860,24 грн інфляційні нарахування на суму боргу; 7720,81 грн - 3% річних від простроченої суми, а також судових витрат, що складають: судовий збір 17301,13 грн; професійна правнича допомога 10000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки № 67-РП від 01.10.2018; специфікації № 1 до договору поставки № 67-РП від 01.10.2018 з додатком до неї; договору поруки від 01.10.2018; видаткових накладних (18 шт.); рахунку на оплату № 2911 від 02.10.2018: банківської довідки про отримання коштів № Д1-В54/46-2-64 від 10.04.2019; платіжного доручення №72 від 03.05.2019; заяви про майнові вимоги до боржника б/н від 27.02.2019, заяв про майнові вимоги до поручителя б/н від 27.02.2019 та б/н від 05.03.2019; застосування норм статей 553, 554, 625, 712, 692 Цивільного кодексу України, статті 193Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням поручителем взятих на себе зобов`язань в частині проведення повного та своєчасного розрахунку за договором поставки.

Ухвалою суду від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/938/19, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 14.05.2019 о 14:30; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

14.05.2019 до суду від позивача надійшов супровідний лист № 14/05-сп-19 від 14.05.2019, яким заявник на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2019 надав суду належним чином засвідчену копію рахунку № 2911 від 02.10.2018.

Ухвалою суду від 14.05.2019 підготовче засідання відкладено на 11 червня 2019 року о 12:00.

04.06.2019 до суду від позивача надійшла заява № 31/05-18 від 31.05.2019 про зменшення позовних вимог, за текстом якої заявник повідомив суд про здійснення часткової оплати боржником по договору поставки № 67-РП від 01.10.2018 товариство з обмеженою відповідальністю МБС КОВАНИЙ ДІМ у сумі 20000,00 грн та надав копію платіжного доручення № 72 від 03.05.2019 на підтвердження факту здійснення наведеної сплати. У зв`язку з наведеним позивач уточнив розмір позовних вимог на дату подання позовної заяви до суду (10.04.2019) та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 67-РП від 01.10.2018 в розмірі 1021889,40 грн, в тому числі 900946,16 грн боргу; 91526,26 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань; 21789,79 грн інфляційні нарахування на суму боргу; 7627,19 грн - 3% річних від простроченої суми, а також судових витрат, що складають: судовий збір 17301,13 грн; професійна правнича допомога 10000,00 грн.

Крім того, 04.06.2019 до суду від позивача надійшов супровідний лист № 03/06-19 від 03.06.2019, з яким заявник надав суду докази направлення відповідачу копії рахунку на оплату №2911 від 02.10.2018; копію заяви про майнові вимоги до поручителя від 05.03.2019 та докази її направлення; оригінали опису вкладення до цінного листа та поштової квитанції, що свідчать про повторне направлення відповідачу позовної заяви з додатками, ухвали суду про відкриття провадження у справі №915/938/19 та рахунку №2911 від 02.10.2018 на поштову адресу, вказану у реквізитах сторін договору поруки від 01.10.2018.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, розглянувши заяву позивача № 31/05-18 від 31.05.2019 про зменшення позовних вимог, що надійшла до суду 04.06.2019, тобто до закінчення підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що вказана заява подана позивачем у відповідності до приписів ст. 46 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми ЕФЕКТ ТЕХНОЛОГІЙ заборгованість за договором поставки № 67-РП від 01.10.2018 в розмірі 1021889,40 грн, в тому числі 900946,16 грн боргу; 91526,26 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань; 21789,79 грн інфляційні нарахування на суму боргу; 7627,19 грн - 3% річних від простроченої суми, а також судових витрат, що складають: судовий збір 17301,13 грн; професійна правнича допомога 10000,00 грн.

Ухвалою від 11.06.2019 суд закрив підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 04.07.2019 об 11:45.

19.06.2019 до суду від позивача надійшов супровідний лист № 18-06-сл-19 від 18.06.2019, з яким заявник надав суду: копію рахунку № 03/04/19 від 03.04.2019; копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1/05 від 06.05.2019; докази направлення вказаних документів відповідачу. докази направлення відповідачу копії рахунку на оплату №2911 від 02.10.2018; копію заяви про майнові вимоги до поручителя від 05.03.2019 та докази її направлення; оригінали опису вкладення до цінного листа та поштової квитанції, що свідчать про повторне направлення відповідачу позовної заяви з додатками, ухвали суду про відкриття провадження у справі №915/938/19 та рахунку №2911 від 02.10.2018 на поштову адресу, вказану у реквізитах сторін договору поруки від 01.10.2018.

03.07.2019 до суду від позивача надійшло клопотання № 03/07-к-19 від 03.07.2019 про відкладення розгляду справи, за текстом якого заявник повідомляє суд про зайнятість представника позивача в іншому судовому процесі, який був призначений раніше. З урахування наведеного позивач просив суд визнати поважними причини неявки представника позивача у судове засідання по справі № 915/938/19, розгляд якої призначено на 04.07.2019 об 11:45 та відкласти судове засідання на більш пізній строк.

Станом на момент проведення судового засідання 04.07.2019 від учасників справи будь-яких інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 15.04.2019 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2019 у справі № 915/938/19, яку надіслано на адресу відповідача була 23.04.2019 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: адресат відсутній .

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеного слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2019 у справі № 915/938/19 є 23.04.2019. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву тривав до 08.05.2019 включно.

Разом з тим, ні протягом встановленого судом процесуального строку, ні станом на дату розгляду справи по суті, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

04.07.2019 в судове засідання з`явився лише представник позивача, який просив суд не розглядати клопотання позивача № 03/07-к-19 від 03.07.2019 про відкладення розгляду справи.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 04.07.2019 не направив, про причини нез`явлення суд не сповістив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2019 у справі № 915/938/19, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400136845884). Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством. Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду судом даної справи.

За правилами ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.07.2019 представник позивача підтвердив актуальність позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Дану справу розглянуто судом за правилами загального позовного провадження.

04.07.2019 за результатами розгляду справи на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАК УКРАЇНА та товариством з обмеженою відповідальністю МБС-Кований Дім був укладений договір поставки № 67-РП (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач, як постачальник, зобов`язався на замовлення покупця постачати матеріали будівельного призначення (надалі іменується Товар ), а товариство з обмеженою відповідальністю МБС-Кований Дім , як покупець, зобов`язалося прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає продажу за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент номенклатура), умови та строки поставки визначаються згідно специфікацій або рахунку-фактури, що є додатками до цього Договору та є його невід`ємними частинами. Загальна кількість товару, що передасться за цим Договором у власність покупця визначається на підставі фактичного сумарного обсягу поставленого товару. Постачальник здійснює поставку товару на замовлення покупця окремими партіями, на кожну з яких Сторонами укладається відповідна специфікація, згідно п. 1.2 цього Договору.

За умовами наведеного договору:

- постачальник поставляє товар за заявкою покупця. Заявка покупця може бути здійснена із застосуванням телефонного, поштового зв`язку або через представника постачальника (п. 3.1 Договору);

- строк передачі покупцеві окремих партій замовленого товару погоджується та визначається сторонами у специфікаціях, що становлять невід`ємну частину цього Договору (п. 3.2 Договору);

- сторонами визначено, що датою передачі товару вважається дата, що вказана в видатковій накладній, яка підписується уповноваженими представниками Сторін (п. 3.3 Договору);

- підставою передачі товару постачальником покупцеві є здійснення сторонами розрахунків по цьому Договору у відповідності до розділу 5 Договору та порядку, зазначеному у Специфікаціях (п. 3.4 Договору);

- умови поставки товару приймаються на умовах EXW франко-склад (м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, оф. 45) згідно з Інкотермс 2000 шляхом вивозу товару транспортом покупця або перевізника покупця. В даному випадку поставка товару постачальником здійснюється шляхом надання товару на транспорт покупця (його перевізника) в місці поставки у спосіб завантаження товару на транспортний засіб. Поставка товару відповідно до п.3.2 Договору (п. 4.1 Договору);

- умови, строки поставки товару, в разі необхідності, перелік вантажовідправників, вантажоотримувачів вказуються у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору. Зобов`язання Сторін по поставці виникають на підставі погодженої специфікації (п. 4.2 Договору);

- ціна на одиницю товару встановлюється у специфікаціях або рахунку-фактурі до цього Договору (п. 5.1 Договору);

- загальною ціною Договору є фактична сумарна вартість поставок, прийнятих покупцем (п. 5.2 Договору);

- покупець оплачує партію товару за ціною, що визначена у специфікації або рахунку-фактурі в залежності від кількості та асортименту товару (п. 5.3 Договору);

- розрахунок по цьому Договору здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.4 Договору);

- покупець здійснює оплату ціни товару у відповідності та на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури та/або згідно порядку оплати, передбаченого у специфікації до цього договору (п. 5.5 Договору);

- розрахунки здійснюються в безготівковій формі у відповідності до специфікації або рахунку-фактури, виставленого постачальником (п. 6.1 Договору);

- оплата партії товару здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому Договорі у порядку і у відповідності до умов, визначених у специфікації (п. 6.2 Договору);

- у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством (п. 7.1 Договору);

- у випадку прострочення розрахунку за товар згідно умов Договору постачальник має право вимагати повернення поставленого товару та (або) сплати на користь постачальника пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 7.2 Договору);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 10.1 Договору);

- строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та діє до 31.12.2018 року (п. 10.2 Договору);

- закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.3 Договору).

Вказаний договір скріплено підписами та печатками обох сторін.

Відповідно до Специфікації № 1 від 01.10.2018 до Договору № 67-РП від 01.10.2018 продавець зобов`язується поставити покупцеві товар (за переліком) загальною вартістю 7520946,18 грн.

Пунктом третім вказаної специфікації визначено умови оплати, зокрема:

- 50 % (3760473,09 грн) попередня оплата протягом трьох банківських днів з моменту підписання даної специфікації;

- 26 % (1955446,00 грн) доплата після поставки першої партії товару, але до поставки другої партії;

- залишок оплати у розмірі 24% (1805027,09 грн) протягом п`ятнадцяти календарних днів з моменту повної поставки -товару.

Отже порядок оплати за товар визначений саме Специфікацією № 1 від 01.10.2018 до Договору № 67-РП від 01.10.2018.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зобов`язання за вищевказаним Договором поставки № 67-РП від 01.10.2018 забезпечено договором поруки б/н від 01.10.2018 (далі - Договір поруки), укладеним з поручителем товариством з обмеженою відповідальністю ЕФЕКТ ТЕХНОЛОГІЙ .

Відповідно до предмету наведеного Договору поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Кований Дім , що виникли з Договору поставки № 67-РП від 01.10.2018, який був укладений між кредитором товариство з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАРК УКРАЇНА та боржником товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Кований Дім .

Умовами розділу 2 Договору поруки визначено зобов`язання, що забезпечується порукою, зокрема:

У відповідності до п. 1.1 Основного Договору предметом Основного Договору є боргові зобов`язання за поставлений товар (п. 2.1 Договору поруки).

Строк виконання зобов`язання за Основним Договором 31 грудня 2018 року, але до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 2.2 Договору поруки).

Відповідно до п. п. 3.1 - 3.2 Договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Але в любому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 4 цього Договору. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за Основним Договором в повному обсязі.

Як погоджено сторонами в п. 4.1 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює 7520946,18 грн, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Як слідує з п. 5.1 Договору поруки, до обов`язків поручителя увійшло: при порушенні боржником зобов`язання перед кредитором за Основним Договором, виконати за боржника зобов`язання у десятиденний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

Відповідно до п. 5.1 Договору поруки, у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за Основним Договором, кредитор має право у десятиденний строк звернутися до поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань.

У відповідності до п. 7.1 Договору поруки, договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії Основного Договору, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір поруки підписано кредитором - товариство з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАРК УКРАЇНА та поручителем - товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою ЕФЕКТ ТЕХНОЛОГІЙ та скріплено печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, щодо стягнення з відповідача, як поручителя, грошових коштів внаслідок порушення останнім договірних зобов`язань по своєчасній оплаті поставленого товару.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач поставив (передав) товариству з обмеженою відповідальністю МБС-Кований Дім , а останнє прийняло у власність товар на загальну суму 7520946,16 грн , що підтверджується копіями видаткових накладних: № 2241 від 04.10.2018 на суму 459003,07 грн; № 2349 від 10.10.2018 на суму 459003,07 грн; № 2402 від 12.10.2018 на суму 459003,07 грн; № 2417 від 16.10.2018 на суму 459003,07 грн; № 2451 від 17.10.2018 на суму 459003,07 грн; № 2453 від 17.10.2018 на суму 459003,07 грн; № 2478 від 18.10.2018 на суму 459003,07 грн; № 2504 від 19.10.2018 на суму 479866,85 грн; № 2505 від 19.10.2018 на суму 479866,85 грн; № 2579 від 24.10.2018 на суму 39798,32 грн; № 2732 від 02.11.2018 на суму 459003,07 грн; № 2765 від 06.11.2018 на суму 460428,12 грн; № 2792 від 08.11.2018 на суму 459003,07 грн; № 2901 від 15.11.2018 на суму 539175,65 грн; № 2902 від 15.11.2018 на суму 539175,65 грн; № 2924 від 16.11.2018 на суму 429609,72 грн; № 2925 від 16.11.2018 на суму 420167,83 грн; № 3154 від 13.12.2018 на суму 1829,54 грн.

У відповідності до п. 6.1 Договору постачальником було виставлено покупцеві рахунок на оплату № 2911 від 02.10.2018 на загальну суму 7520946,18 грн.

Покупець, у свою чергу, провів оплату за вищенаведеними накладними на загальну суму 6600000,00 грн , що вбачається з довідки про отримання коштів № Д1-В54/46-2-64 від 10.04.2019: платіж від 03.10.2018 (№ 590) на суму 500000,00 грн; платіж від 03.10.2018 (№ 586) на суму 500000,00 грн; платіж від 03.10.2018 (№ 587) на суму 500000,00 грн; платіж від 03.10.2018 (№ 588) на суму 500000,00 грн; платіж від 03.10.2018 (№ 589) на суму 500000,00 грн; платіж від 22.10.2018 (№ 610) на суму 500000,00 грн; платіж від 22.10.2018 (№ 613) на суму 500000,00 грн; платіж від 22.10.2018 (№ 608) на суму 500000,00 грн; платіж від 22.10.2018 (№ 612) на суму 500000,00 грн; платіж від 22.10.2018 (№ 611) на суму 500000,00 грн; платіж від 08.11.2018 (№ 663) на суму 200000,00 грн; платіж від 13.11.2018 (№ 667) на суму 470000,00 грн; платіж від 14.11.2018 (№ 2) на суму 50000,00 грн; платіж від 28.12.2018 (№ 732) на суму 300000,00 грн; платіж від 08.01.2019 (№ 740) на суму 150000,00 грн; платіж від 10.01.2019 (№ 740) на суму 70000,00 грн; платіж від 21.01.2019 (№ 14) на суму 10000,00 грн; платіж від 21.01.2019 (№ 749) на суму 40000,00 грн; платіж від 31.01.2019 (№ 761) на суму 50000,00 грн; платіж від 04.02.2019 (№ 21) на суму 50000,00 грн; платіж від 22.02.2019 (№ 778) на суму 100000,00 грн; платіж від 15.03.2019 (№ 794) на суму 80000,00 грн; платіж від 21.03.2019 (№ 823) на суму 30000,00 грн.

Матеріали справи містять гарантійний лист товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Кований Дім № 1001/1 від 10.01.2019, за текстом якого покупець гарантував повне погашення боргу перед товариством з обмеженою від повільністю СТАНДАРТПАК УКРАЇНА у розмірі 1350946,16 грн в термін до 23.02.2019 з розбивкою платежів (7 платежів на період з 12.01.2019 по 23.02.2019.

Листом № 01/01-18 від 22.01.2019 товариство з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАК УКРАЇНА , у відповідь на вищевказаний гарантійний лист, повідомило товариство з обмеженою відповідальністю МБС-Кований Дім , про те, що не приймає вказаних умов та просило терміново виконати умови договору, а саме погасити заборгованість, яка складала 1230946,16 грн.

У зв`язку з невиконанням умов Договору в частині повної оплати за поставлений товар позивач 28.02.2019 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Кований Дім з заявою про майнові вимоги до боржника на суму 1030946,16 грн від 27.02.2019 з вимогою погасити заборгованість у строк до 12.03.2019.

Крім того, цією ж датою позивач звернувся до відповідача з заявою про майнові вимоги до поручителя на суму 1030946,16 грн від 27.02.2019 з вимогою погасити заборгованість у строк до 12.03.2019.

З аналогічною заявою до поручителя позивач повторно звертався 05.03.2019.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до наданих суду позивачем доказів та вищезазначених обставин, що не спростовані відповідачем, останній свого обов`язку щодо повної та своєчасної оплати товару поставленого за Договором не виконав, що і спонукало позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця, а в даному випадку - на поручителя.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати в повному обсязі коштів за поставлений товар не представив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум основної заборгованості відповідачем не спростовано.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повного та своєчасного виконання зобов`язання боржника перед кредитором, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Водночас, в період розгляду даної справи , як вбачається з заяви позивача про зменшення позовних вимог та доданого до неї платіжного доручення № 72 від 03.05.2019, покупець здійснив часткову сплату заборгованості за поставлений товар на суму 20000,00 грн.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 900946,16 грн зазначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені в розмірі 91526,26 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку прострочення розрахунку за товар згідно умов Договору постачальник має право вимагати повернення поставленого товару та (або) сплати на користь постачальника пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім того, відповідно до п. 4.1 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює 7520946,18 грн, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

Таким чином, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та відповідних положень вищенаведених договорів, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що останнім суму пені за період з 29.12.2018 по 10.04.2019 в розмірі 91526,26 грн зазначено вірно.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат в розмірі 21789,79 грн та 3% річних у розмірі 7627,19 грн суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що останнім суму інфляційних витрат за період з січня по березень 2019 року в розмірі 21789,79 грн та 3% річних за період з 29.12.2018 по 10.04.2019 в розмірі 7627,19 грн зазначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, що складають: судовий збір - 17301,13 грн; професійна правнича допомога - 10000,00 грн.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що виходячи з ціни позову позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 15527,65 грн (1035176,92 грн * 1,5%), а тому саме в цій сумі судові витрати мають бути покладені на відповідача.

Решта суми є надмірно сплаченою та може бути повернута за клопотанням позивача.

Щодо стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд зазначає таке.

Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено судом за матеріалами господарської справи № 915/938/19, до закінчення судових дебатів у даній справі позивачем подано до суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

- до позовної заяви додано: копію договору про надання правової допомоги від 02.04.2019, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАК УКРАЇНА та адвокатом Стояновою Галиною Петрівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 001291 від 01.12.2017; оригінал ордеру серія МК № 098652 від 09.04.2019; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія МК № 001291 від 01.12.2017; копію платіжного доручення № 21685 від 04.04.2019 на суму 10000,00 грн (призначення платежу: Оплата за представництво інтересів Платника в Господарському суді Миколаївської обл. згідно рахунку № 03/04/19 від 03 квітня 2019 р. Без ПДВ. ;

- до супровідного листа № 18-06-сл-19 від 18.06.2019 додано: копію рахунку № 03/04/19 від 03.04.2019; копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1/05 від 06.05.2019 до Договору про надання правової допомоги б/н від 02.04.2019.

Суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 ГПК України).

Разом із цим клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру заявленої до стягнення суми грошових коштів, з огляду на предмет позову та розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн документально доведені, є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг, а отже, підлягають стягненню.

За такого, у відповідності до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 126, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми ЕФЕКТ ТЕХНОЛОГІЙ (54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Кузнецька, буд. 56/2; ідентифікаційний код 41364038) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАК УКРАЇНА (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний код 35704813) заборгованість за договором поставки № 67-РП від 01.10.2018 в розмірі 1021889,40 грн , у тому числі: 900946,16 грн боргу; 91526,26 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань; 21789,79 грн інфляційні нарахування на суму боргу; 7627,19 грн - 3% річних від простроченої суми, а також судові витрати в загальній сумі 25527,65 грн , у тому числі: 15527,65 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТПАК УКРАЇНА (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний код 35704813);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕФЕКТ ТЕХНОЛОГІЙ (54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Кузнецька, буд. 56/2; ідентифікаційний код 41364038).

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 08.07.2019 по 15.07.2019, повний текст рішення складено та підписано судом 16.07.2019.

Суддя О.Г. Смородінова