Рішення

від 15.07.2019 по справі 521/6870/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2019 року

м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Справа № 521/6870/19

Провадження № 2/521/2879/19

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1

Відповідач - Перший Малиновський відділ ДВС м. Одеса ГТУЮ в одеській області

Третя особа - Державна казначейська служба України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, про стягнення збитків, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про стягнення збитків, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, в якому просив стягнути з Першого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області (код ЄДРПОУ 41405395, адреса: 65072, Одеська область, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 42) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму збитків у розмірі 179 600,00 грн. (сто сімдесят дев`ять тисяч шістсот гривень та нуль копійок), та суму судових витрат, посилаючись на такі обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 420/5959/18 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Державного виконавця Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бодрягової Людмили Вікторівни, Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та зобов`язання скасувати постанови від 31.05.2018 року; Визнано постанову Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 31.05.2018 року ВП №56502727 про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 224488,20 коп. протиправною; Зобов`язано Перший Малиновський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2018 року ВП № 56502727.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі № 420/5959/18 апеляційну скаргу Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018р.- залишити без змін.

Таким чином, рішеннями судів було визнано протиправною постанову відповідача про стягнення з позивача по даній справі суми виконавчого збору у розмірі 224488 грн. 20 коп.

Відповідно до обставин справи, постановою від 26.01.2015 року з позивача було стягнуто суму виконавчого збору розмірі 224 488,20 грн. На підставі постанови про стягнення виконавчого збору було відкрито виконавче провадження № 56502727, постанова від 31.05.2018 року. Постановою опису й арешту майна транспортний засіб Позивача було описано та арештовано.

Висновком про вартість майна від 12.07.2018 року було встановлено вартість майна позивача, а саме, 179600 грн.

Саме за такою вартістю майна транспортний засіб позивача було виставлено на продаж (відповідно до заявки), отже, саме за наведеною ціною позивач оцінює збитки від реалізації його транспортного засобу та наведена сума підлягає стягненню з відповідача.

З метою захисту своїх законних прав та інтересів, позивач, вимушений звернутися з означеним позовом до суду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, про стягнення збитків залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п`ятиденний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху, роз`яснено, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

10 травня 2019 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява із усуненням недоліків, зазначених в ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2019 року.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву за якою позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить слухати справу за його відсутністю. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив, відзив не надав. Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, у порядку заочного розгляду справи.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, а саме представник останньої, у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив, відзив не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 420/5959/18 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Державного виконавця Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бодрягової Людмили Вікторівни, Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та зобов`язання скасувати постанови від 31.05.2018 року; Визнано постанову Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 31.05.2018 року ВП №56502727 про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 224488,20 коп. протиправною; Зобов`язано Перший Малиновський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2018 року ВП № 56502727.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі № 420/5959/18 апеляційну скаргу Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 р. залишено без змін.

Таким чином, рішеннями судів було визнано протиправною постанову відповідача про стягнення з позивача по даній справі суми виконавчого збору у розмірі 224488 грн. 20 коп.

У межах заведеного виконавчого провадження № 56953589/В-8 (пізніше ВП № 56502727 (про стягнення виконавчого збору) було виділено в окреме виконавче провадження) було реалізовано транспортний засіб позивача, сума від реалізації транспортного засобу була використана на сплату виконавчого збору, стягнення якого визнано судом протиправним.

Подальше скасування та визнання протиправною постанови про стягнення виконавчого збору є підставою для стягнення з відповідача сум, які були направлені на його погашення.

Постановою від 26.01.2015 року з позивача було стягнуто суму виконавчого збору у розмірі 224488,20 грн.

В подальшому наведене виконавче провадження було закінчено, на підставі постанови про стягнення виконавчого збору було відкрито виконавче провадження № 56502727, постанова від 31.05.2018 року.

Постановою опису й арешту майна транспортний засіб позивача було описано та арештовано.

Висновком про вартість майна від 12.07.2018 року було встановлено вартість майна позивача - 179600 грн.

За такою вартістю майна транспортний засіб позивача було виставлено на продаж (відповідно до заявки). 03.09.2018 року транспортний засіб позивача було реалізовано в системі електронних торгів ДП Сетам , про що складено протокол та акт державного виконавця.

Розпорядженням у межах зведеного виконавчого провадження № 56953589/В-8 від 26.09.2018 року грошові кошти від реалізації майна позивача були перераховані на покриття витрат зі стягнення сум виконавчого збору у межах ВП № 56502727, підтвердженням чого є відповідне розпорядження та платіжне доручення.

Постанова про стягнення сум виконавчого збору у межах ВП № 56502727 була визнана протиправною та скасована, що є підставою для стягнення з відповідача сум у вигляді збитків від реалізованого майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦПК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦПК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦПК України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювана; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно- правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦПК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна, набутого однією стороною (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі № 629/4628/16-ц (Провадження N 14-77цс18).

Отже, у суду достатні підстави для задоволення позову.

Відповідно ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін.

Пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215, встановлено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Враховуючи, що Державна казначейська служба України є розпорядником бюджетних коштів, вона залучена до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог.

Відповідно до платіжного доручення № 884 від 26.09.2018 року, отримувачем сум виконавчого збору була саме Державна казначейська служба України.

Частинка коштів з реалізації арештованого майна позивача була сплачена державним виконавцем Державному підприємству Сетам за проведення торгів. ДП Сетам діяло на виконання заявки державного виконавця відповідно до покладених на нього завдань. Отже, винних дій зі сторони ДП Сетам відповідно ст. 1166 ЦК України у відношенні до Позивача вчинено не було, а протиправність дій рішеннями судів була встановлена лише відносно державного виконавця.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 1796,0 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1212 ЦК України, ст. ст. 3-13, 53, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, про стягнення збитків- задовольнити.

Стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області(код ЄДРПОУ 41405395, місцезнаходження за адресою: 65072, м. Одеса, вул. Ген. Петрова,42) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму збитків у розмірі 179600,00 (сто сімдесят дев`ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) гривень.

Стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області(код ЄДРПОУ 41405395, місцезнаходження за адресою: 65072, м. Одеса, вул. Ген. Петрова,42) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору у сумі 1796,00 (одна тисяча дев`яносто шість грн. 00 коп.) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 15 липня 2019 року.

СУДДЯ Гуревський В.К.