Ухвала

від 08.07.2019 по справі 200/9946/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 200/9946/19

Провадження № 1-кс/200/6233/19

08 липня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_4 , у якому він прохає скасувати арешт із земельної ділянки з кадастровим номером: 1221086600:06:001:0069, площею 2 гектари, за адресою: Малоолександрівська сільська рада, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область та будинку (реєстраційний номер майна: 32004266), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Перекопська, буд. 13А, що накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2017 року; з корпоративних прав частки у статутному капіталі Фермерського господарства «АБФ» (ЄДРПОУ-36399029, адреса: 52334, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Адамівка, вул. Колгоспна, буд. 1Б) у розмірі 100% та становить 0,00 гривень, корпоративних прав частки у статутному капіталі ТОВ «Унірем» (ЄДРПОУ-24987040, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький, буд. 4В) у розмірі 95% та становить 8906 гривень 25 копійок; корпоративних прав частки у статутному капіталі ТОВ «Унірем-Термо») ЄДРПОУ-31329879, адреса: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Леніна, буд. 12А) у розмірі 50% та становить 12000 гривень; корпоративних прав частки у статутному капіталі ТОВ Фірма «Алголь ЛТД» (ЄДРПОУ-21879640, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький буд. 4, корпус В) у розмірі 15% та становить 106050 гривень; корпоративних прав частки у статутному капіталі ТОВ «Бікіта» (ЄДРПОУ-20290916, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький буд. 4, корпус В) у розмірі 60% та становить 14400 гривень, що накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2017 року.

Необхідність зняття арешту заявник обґрунтовує наступним. Він є власником зазначеного вище майна, яке обтяжено арештом в межах кримінального провадження № 12013040460000012 від 04.01.2013 року на підставі ухвал слідчих суддів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2017 року та від 14 грудня 2017 року. 26 квітня 2019 року слідчим СВ Шевченківського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12013040460000012 у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Через те, що кримінальне провадження закрито, необхідність в продовження обтяження майна арештом відпала, у зв`язку з чим, і звернувся до суду із цим клопотанням.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та прохав задовольнити, за підстав та обставин, у ньому викладених. Додатково пояснив, що прокурор погодився із рішенням слідчого про закриття кримінального провадження, через що і не з`явився до суду для вирішення питання про скасування арешту з майна.

Прокурор та слідчий належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явились, письмових заяв та клопотань суду не надали. Представник власника майна не заперечував проти розгляду клопотання у відсутність слідчого та прокурора.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майнатакож можебути скасованоповністю чичастково ухвалоюслідчого суддіпід часдосудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2017 року по справі № 200/20621/17, в кримінальному провадженні № 12013040460000012 накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4 майно, а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 1221086600:06:001:0069, площею 2 гектари, за адресою: Малоолександрівська сільська рада, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область; будинок (реєстраційний номер майна: 32004266), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; однокімнатну квартиру (реєстраційний номер майна: 22156616), загальною площею 32,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю (магазин) (реєстраційний номер майна: 18868582), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2017 року по справі № 200/21448/17, в кримінальному провадженні № 12013040460000012 накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4 майно, а саме на: корпоративні права частку у статутному капіталі Фермерського господарства «АБФ» (ЄДРПОУ-36399029, адреса: 52334, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Адамівка, вул. Колгоспна, буд. 1Б) у розмірі 100% та становить 0,00 гривень; корпоративні права частку у статутному капіталі ТОВ «Унірем» (ЄДРПОУ-24987040, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький, буд. 4В) у розмірі 95% та становить 8906 гривень 25 копійок; корпоративні права частку у статутному капіталі ТОВ «Унірем-Термо») ЄДРПОУ-31329879, адреса: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Леніна, буд. 12А) у розмірі 50% та становить 12000 гривень; корпоративні права частку у статутному капіталі ТОВ Фірма «Алголь ЛТД» (ЄДРПОУ-21879640, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький буд. 4, корпус В) у розмірі 15% та становить 106050 гривень; корпоративні права частку у статутному капіталі ТОВ «Бікіта» (ЄДРПОУ-20290916, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький буд. 4, корпус В) у розмірі 60% та становить 14400 гривень.

Постановою старшого слідчого Шевченківського ВП ДВП ГУН НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 кримінальне провадження № 12013040460000012 від 04 січня 2013 року, що відкрито за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діяннях складів кримінальних правопорушень.

Таким чином, приходжу до висновку про те, що на сьогоднішній день, у зв`язку з закриттям кримінального провадження, необхідність в арешті майна, яке належить ОСОБА_4 відпала, що є підставою для задоволення клопотання. З тих підстав, що кримінальне провадження закрито, тобто досудове розслідування завершено без передання обвинувального акту до суду, звільненню з під-арешту підлягає усе обтяжене у цьому кримінальному провадженні майно, а не лише те, щодо якого заявлено клопотання власником майна ОСОБА_4 .

Нормами ст. 174 КПК України визначено, що до компетенції слідчого судді на стадії досудового розслідування відноситься розгляд клопотання власника майна про скасування арешту майна у випадку, якщо необхідність у його застосуванні відпала. Цієї ж статтею встановлено повноваження прокурора на самостійне скасування арешту з майна якщо ним особисто прийнято постанову про закриття кримінального провадження. Таким чином, у випадку винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження, в межах якого вжито арешт майна, законодавцем не передбачено чіткої, однозначно визначеної правової процедури зі скасування арешту, накладеного на майно, оскільки досудове розслідування завершується, в тому числі, закриттям кримінального провадження, після чого слідчий суддя вже не є тією особою, яка здійснює судовий контроль за дотриманням органом досудового розслідування норм чинного кримінально-процесуального законодавства України. Тих самих висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року за № 372/2904/17ц. В цей же час, вважаю за доцільне відступити від визначеної ним у цьому рішенні правової позиції, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Згідно із вимогами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до дефініції, що міститься у п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Пунктами 3 та 4 ч. 1 ст. 303 КПК України до повноважень слідчого судді віднесено розгляд скарг на рішення слідчого та прокурора про закриття кримінального провадження. Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» зазначив, що «одним ізелементів верховенстваправа єпринцип правовоївизначеності,у якомустверджується,що обмеженняосновних правлюдини тагромадянина івтілення цихобмежень напрактиці допустимелише заумови забезпеченняпередбачуваності застосуванняправових норм,встановлених такимиобмеженнями» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, передумовою звернення до суду із цивільним позовом у буквальному сенсі є існування спору з відповідачем, як особою, що порушила цивільне право позивача, у випадку відсутності якого суд цивільної юрисдикції, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, закриває провадження у справі.

Оскільки слідчий органу досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 40 КПК України, законом не уповноважений на прийняття рішення про скасування раніше накладеного на майно арешту у зв`язку із закриттям кримінального провадження, тому, і цивільного спору з органом досудового розслідування, предметом якого є зняття арешту з майна, бути не може за відсутності у нього дискреційних повноважень, як і не може бути спору і з судом (слідчим суддею). Норми ст. 174 КПК України не містять прямої вказівки на можливість скасування арешту, який накладено на майно, слідчим суддею у випадку закриття кримінального провадження, однак, у той же час, як підставу для скасування арешту майна, визначають звернення до слідчого судді власника або володільця майна із відповідним клопотанням, яке підлягає задоволенню у тому випадку, коли потреба у подальшому обтяженні майна таким засобом забезпечення кримінального провадження зникла. Наявність зазначених вище норм ст. 174 КПК України дає підстави вважати, що чинне кримінально-процесуальне та цивільно-процесуальне законодавство не в повному обсязі відповідають тим вимогам, які визначено у Конвенції, та багаточисельній практиці ЄСПЛ, які є джерелами права, щодо правової визначеності, забезпечення якої, як складової верховенства права, покладається на Державу в особі відповідних державних органів та із застосуванням відповідних правових інститутів. Право власника майна на використання в такому випадку ефективного, чіткого, передбачуваного для нього правового механізму, який відновлює його право, що обмежено накладеним арештом, на мирне володіння своїм майном, не дотримується. Внаслідок змін в часі судової практики, наявність правових висновків з цього питання та їх обов`язковість до застосування, а отже і обов`язок обізнаності із ними, саме професійними суддями та судами, вважати постанову Верховного Суду у справі № 372/2904/17ц від 15 травня 2019 року тією частиною національного законодавства та тим актом, який визначає правовий механізм скасування арешту з майна власника у закритому кримінальному провадженні, не видається можливим. Невизначеність для заявника (власника майна) правового механізму швидкого скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді застосованого при досудовому слідстві такого обтяження, як арешт майна у кримінальному провадженні, має своїм наслідком не тільки непередбачуваність для нього результатів розгляду клопотання або спору судом чи слідчим суддею, а й додатково призводить до покладення на власника майна зобов`язань із відстоювання свого права на користування, розпорядження та володіння своїм майном, шляхом зобов`язання його на подання цивільного позову до суду, що призводить до додаткових витрат з боку власника майна на підготовку та подачу ним цивільного позову. Окрім цього, зняття арешту з майна, що накладений слідчим суддею, у порядку цивільного судочинства, матиме наслідком для позивача створення додаткового обов`язку у вигляді сплати судового збору, а при задоволенні позову у відповідача також виникне зобов`язання із відшкодування позивачеві сплаченого ним судового збору. Цивільно-процесуальне законодавство ґрунтується, в тому числі, на диспозитивності процесу та праві подання сторонами заяв та клопотань по суті справи, змагальності цивільного процесу, який через це є тривалим у часі. Таким чином, запропонований Верховним Судом шлях скасування накладеного у кримінальному судочинстві арешту на майно, зверненням до суду у порядку цивільного судочинства, не забезпечить швидке поновлення обмеженого права власника чи володільця на своє майно. Оскільки ст. 173 КПК України передбачено стислі строки розгляду слідчим суддею клопотання про накладення арешту на майно - упродовж 72 годин із моменту його отримання слідчим суддею, вважаю, що застосування правового висновку Верховного Суду з розгляду справ вказаної категорії, може призвести і до не дотримання принципу рівності перед законом і судом учасників процесу, оскільки накладення арешту повинно бути застосовано упродовж 72 годин, а його скасування може тривати невизначений час. Оскільки недоторканість права власності є основоположною і непорушною засадою не тільки цивільного, але і кримінального провадження, спираючись на рішення ЄСПЛ у справах «Гудвін проти Сполученого Королівства», «Гожелік та інші проти Польщі», та враховуючи відсутність у слідчого дискреційних повноважень на скасування арешту майна одночасно із прийняттям постанови про закриття кримінального провадження, покладення на власника майна, яке вже обтяжено арештом, додаткового обов`язку із пред`явлення ним позову до суду у порядку цивільного судочинства, вважаю за можливе при розгляді даної категорії справ відступити від правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року за № 372/2904/17ц. До цих висновків приходжу ще й тому, що законодавець, визначаючи повноваження слідчого судді наявними лише на стадії досудового розслідування, все ж таки відніс до компетенції слідчого судді розгляд скарг на постанови слідчого та прокурора про закриття кримінального провадження, а отже передбачив цей виняток із загального правила, що свідчить про недостатню правову урегульованість ним нормами ст. 174 КПК України порядку скасування арешту з майна у кримінальному провадженні, що може розцінюватись як пробіл у кримінально-процесуальному законодавстві. Про правомірність скасування арешту майна слідчим суддею у випадку закриття кримінального провадження свідчить і положення ст. 170 КПК України, що містить дефініцію арешту, яким є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Вважаю, що відступлення від правової позиції Верховного Суду, яка визначена ним у своєму рішенні № 372/2904/17ц від 15 травня 2019 року, відповідає правовій позиції ЄСПЛ, згідно з рішеннями цього Суду у справах «Дія-97» проти України» та «Олександр Волков проти України», зазначено, що: «… процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі ««Дія-97» проти України» (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями)».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 174, 369, 371-372 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від30листопада 2017року посправі №200/20621/17,на: земельну ділянку з кадастровим номером 1221086600:06:001:0069, площею 2 гектари, що знаходиться за адресою: Малоолександрівська сільська рада, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область; будинок (реєстраційний номер майна: 32004266), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське (колишня назва Дніпродзержинськ), вул. Перекопська, буд. 13А; однокімнатну квартиру (реєстраційний номер майна: 22156616), загальною площею 32,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю (магазин) (реєстраційний номер майна: 18868582), що знаходиться за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, смт. Нові Санжари, вул. Петровського, буд. 11 зняти.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2017 року по справі № 200/21448/17, на: корпоративні права частку у статутному капіталі Фермерського господарства «АБФ» (ЄДРПОУ-36399029, адреса: 52334, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Адамівка, вул. Колгоспна, буд. 1Б) у розмірі 100% та становить 0,00 гривень; корпоративні права частку у статутному капіталі ТОВ «Унірем» (ЄДРПОУ-24987040, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький, буд. 4В) у розмірі 95% та становить 8906 гривень 25 копійок; корпоративні права частку у статутному капіталі ТОВ «Унірем-Термо»)ЄДРПОУ-31329879, адреса: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Леніна, буд. 12А) у розмірі 50% та становить 12000 гривень; корпоративні права частку у статутному капіталі ТОВ Фірма «Алголь ЛТД» (ЄДРПОУ-21879640, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький буд. 4, корпус В) у розмірі 15% та становить 106050 гривень; корпоративні права частку у статутному капіталі ТОВ «Бікіта» (ЄДРПОУ-20290916, адреса: 51927, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Більшовицький буд. 4, корпус В) у розмірі 60% та становить 14400 гривень зняти.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1