Рішення

від 16.07.2019 по справі 277/580/19

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/580/19

Номер рядка звіту 47

РІШЕННЯ

іменем України

"16" липня 2019 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Греська В.А.

при секретарі с/з Сорока М.М.

розглянувши в смт Ємільчине цивільну справу за позовом Приватного підприємства Урожай-2013 до ТОВ Яблунець-Агро , ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Яблунець-Агро , ОСОБА_1 , в якому просить визнати договір оренди землі б/н від 25 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Яблунець-Агро строком на 10 років щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, недійсним та стягнути з відповідачів судові витрати. Вимоги мотивує тим, що 09 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП Урожай-2013 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , що належать Орендодавцеві згідно державного акту про право власності на землю.

Однак, ОСОБА_1 25.04.2016 року вдруге уклав договір оренди тієї самої земельної ділянки з іншим орендарем - ТОВ Яблунець- Агро .

Позивач вважає, що укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки має бути визнаний судом недійсним, посилаючись на те, що відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент укладення Договору, а також п. 43 Договору, останній набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

Позивач зазначив, що державна реєстрація договору оренди землі була проведена відповідно до законодавства, чинного на момент укладення такого договору.

Так, державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , було проведено управлінням Держкомзему в Ємільчинському районі Житомирської області 31 жовтня 2011 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 182170004000199. Проведення державної реєстрації договору підтверджується посвідчу вальним написом Державного реєстратора управління Держкомзему у Ємільчинському районі Житомирської області - Н.А. Лінник.

Відповідач ОСОБА_1 до позивача з пропозицією достроково припинити дію Договору не звертався, та позивач своєї згоди на дострокове припинення дії Договору не надавав. Жодні додатки, додаткові договори/угоди, листи тощо щодо припинення дії Договору сторонами одна одній не надавалися та не підписувалися.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 з моменту реєстрації Договору не мав права передавати земельну ділянку іншим особам, а саме ТОВ Яблунець-Агро за договором оренди землі б/н від 25.04.2016 року. Реєстрація оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент її виникнення, а тому позивачеві не потрібно було звертатися для внесення відомостей щодо права оренди земельної ділянки.

Відповідачі порушили вимоги чинного на той момент законодавства, а саме уклали договір оренди б/н від 25.04.2016 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка вже була обтяжена правом оренди за позивачем, а тому має бути визнаний недійсним.

Ухвалою судді від 06.06.2019 року по даній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі, а також зазначив, що при розмові з представником ТОВ Яблунець-Агро , останній не заперечував проти визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним.

Представник відповідача ТОВ Яблунець-Агро в судове засідання не з`явився, відзиву на позов, будь-яких клопотань суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.206 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,8388 га, а саме земельної ділянки площею 1,7378 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , та земельної ділянки площею 2,1010 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої на території Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між відповідачем ОСОБА_1 та ПП Урожай-2013 09.07.2011 року укладено договір оренди землі, згідно пунктів 1, 2, 8 якого орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар ТОВ Врожай-2013 , в особі ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7378 га, яка знаходиться на території Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, строк дії договору 10 років.

З актів від 09.07.2011 року слідує, що сторони Договору визначили межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та ОСОБА_1 передав, а ПП Урожай-2013 прийняв земельну ділянку НОМЕР_1 .

Даний договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Ємільчинському районі Житомирської області, про що у Державному реєстрі земель 31.10.2011 року вчинено запис за №182170004000199.

Відповідно до ст.18 ЗУ Про оренду землі (у редакції чинній на час укладення зазначеного вище договору (далі Договору)) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.20 даного Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію цих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ст. 125 ЗК України (у редакції чинній на час укладення Договору) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021, яка втратила чинність 01.01.2013 року, затверджено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі Порядок).

Відповідно до п.1 цей Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі ; дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

25.04.2016 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ Яблунець-Агро укладено договір оренди землі, згідно пунктів 1.1, 2.2, 3.1 якого орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар ТОВ Яблунець-Агро , в особі директора ОСОБА_3 , що діє на підставі Статуту, приймає в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , строк дії договору 10 років.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 25.04.2016 року ОСОБА_1 передав земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_1 орендарю ТОВ Яблунець-Агро .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №160285298 від 20.03.2019 року слідує, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7378 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі договору оренди землі від 25.04.2016 року, укладеного між ТОВ Яблунець-Агро та ОСОБА_1 , передана у строкове платне користування ТОВ Яблунець-Агро . Державна реєстрація зазначеного договору оренди землі проведена 16.05.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі ; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом ; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним ; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ч.1 ст.216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

П.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Таким чином дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідачі уклали договір оренди б/н від 25.04.2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка вже була обтяжена правом оренди за позивачем, чим порушили чинне на той момент законодавство, і дана обставина суперечить інтересам позивача.

Підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , керуючись ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі , ст.ст.125, 126 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Приватного підприємства Урожай-2013 до ТОВ Яблунець-Агро , ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати договір оренди землі б/н від 25 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Яблунець-Агро строком на 10 років щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташованої на території Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, - недійсним

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ТОВ Яблунець-Агро на користь ПП Урожай-2013 , сплачений ним при подачі позовної заяви, судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., тобто по 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: В. А. Гресько