КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2019 року № 320/2297/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАСФАЛЬТ" до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДАСФАЛЬТ" з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 25.07.2018 №858639/41551925 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.05.2018 №12;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 09.05.2018 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 25.07.2018 №858638/41551925 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.05.2018 №13;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 09.05.2018 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим, позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено подані для реєстрації податкові накладні.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, наданим йому правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, із заявою по суті справи до суду звертався.
Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДАСФАЛЬТ" є юридичною особою та платником податку на додану вартість.
Основаним видом діяльності за КВЕД позивача є будівництво доріг і автострад.
Судом встановлено, що 16 квітня 2018 року між ТОВ "БУДАСФАЛЬТ" (Покупець) та ТОВ "Асфальтобетонний завод" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу (поставки) №35, у відповідності до якого продавець приймає на себе зобов`язання передати у власність покупцю майно, визначене в накладних, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити продукцію у порядку і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до товарно-транспортних накладних від 09.05.2018 №1305 та №1340, позивачу було відвантажено 25,30 тонн та 24,90 тонн асфальту В-10.
Також, 02 квітня 2018 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Регдорстрой був укладений договір купівлі-продажу (поставки) № 4, в тому числі асфальтобетонної суміші дрібнозернистої щільної типу В, марка 1 (В-10).
Відповідно до вказаного договору, Покупець зобов`язаний оплатити замовлену (передану йому) продукцію на умовах передоплати. Умову оплати замовленої продукції обирає Продавець після прийняття замовлення.
Відповідно до видаткових накладних від 09.05.2019 №18 та №19, позивач відвантажив ТОВ Регдорстрой товар на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 02.04.2018 суму 53 069,28 грн та на суму 52 230,24 грн.
Надалі, 09.05.2018 на виконання абз. 1 п. 201.1., п. 201.7. ст. 201 ПК України, ТОВ БУДАСФАЛЬТ направило на реєстрацію податкові накладні №12 та №13.
29 травня 2018 року податкові накладні № 12 та № 13 було прийнято, їх реєстрацію було зупинено, що підтверджується квитанціями від 29.05.2018.
Відповідно інформації зазначеної у Квитанціях від 29 травня 2018 року, направленої ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.17.6 на адресу позивача, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пп. 1.6 п. 1 та запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів .
На підтвердження законності і реальності господарських операцій, позивачем було подано до податкового органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено від 21.07.2018 року №16, а саме:
- № 1 - видаткова накладна № 18 від 09.05.2018;
- №2 - банківська виписка від 31.05.2018;
- № 3 - видаткова накладна № 19 від 09.05.2018;
- № 4 - видаткова накладна № 477 від 09.05.2018;
- № 5 - довіреність № 2 від 01.05.2018;
- № 6 - договір поставки № 4 від 02.04.2018;
- № 7 - договір поставки № 35 від 16.04.2018;
-№ 8 - лист про оформлення товарно-транспортних накладних № 4/10-175 від 18.07.2018;
- № 9 - платіжне доручення № 235 від 25.05.2018;
- № 10 - сертифікат якості № 1293 від 09.05.2018;
- №11 - сертифікат якості № 1307 від 09.05.2018;
- № 12 - товарно-транспортна накладна № 1305 від 09.05.2018;
- № 13 - товарно-транспортна накладна № 1340 від 09.05.2018.
Проте, Комісією Державної фіскальної служби України прийнято Рішення № 858639/41551925 від 25.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 09.05.2018 та Рішення № 858638/41551925 від 25.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 09.05.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів (договорів, первинних документів щодо придбання/постачання товарів, навантаження продукції).
Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки з питань відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту) та з інших питань.
Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами зазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно п.74.2. статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.п. 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про:
реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.
Постановою КМУ від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Як убачається із позовної заяви, позивач посилався на відсутність в оскаржуваному Рішенні обґрунтувань, на підставі яких Комісією відмовлено в реєстрації ПН. Зазначений факт унеможливлює та фактично позбавляє позивача права не тільки надати документи, підтверджуючі його господарську діяльність, але і належним чином оскаржити рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної.
З матеріалів справи встановлюється, що оскаржувані Комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН не містять жодної конкретної/ інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття таких рішень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що орган влади зобов`язаний "виправдати" свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивоване рішення дає можливість його оскаржити та отримати перегляд в судовому порядку.
Оскаржувані позивачем рішення Комісії ДФС є актами індивідуальної дії.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Дана позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01 грудня 2009 року № 09/236, а тому суд вважає, що оскаржувані Рішення ДФС України є нечіткими та незрозумілими не тільки для платника податків, а й для інших суб`єктів правовідносин та суду.
Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.
У той же час, з рішень контролюючого органу не зрозуміло, чому не враховані пояснення позивача, не надана оцінка направленим документам та відсутнє посилання на норми Закону, якими відповідач обґрунтовує свої рішення.
Оскільки суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті не у спосіб, визначений законом, відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАСФАЛЬТ" в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктами 2, 3 та 4 частини 1 статті 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу здійснити реєстрацію податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його рішення, і не довів їх правомірності, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 7684,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями від 25.01.2019 №276 та №278 (а.с. 2-3).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України підлягають судові витрати у сумі 7684,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 25.07.2018 №858639/41551925 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.05.2018 №12.
Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну від 09.05.2018 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДАСФАЛЬТ" (код ЄДРПОУ 41551925).
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 25.07.2018 №858638/41551925 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.05.2018 №13.
Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну від 09.05.2018 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДАСФАЛЬТ" (код ЄДРПОУ 41551925).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАСФАЛЬТ" (код ЄДРПОУ 41551925) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2019 |
Оприлюднено | 17.07.2019 |
Номер документу | 83038719 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні