Рішення

від 11.07.2019 по справі 813/2976/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/2976/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Галайського О.В. ,

представника відповідача Войтків З.Б,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Єврошляхстандарт до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2017 року № 000871414, № 0008761414,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Єврошляхстандарт (далі позивач, ПП Єврошляхстандарт ) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2017 року №0008751414 та №0008761414.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року у задоволенні позову ПП Єврошляхстандарт відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року, позов задоволено.

Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 12.02.2019 року було задоволено частково касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року прийнято до розгляду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Єврошляхстандарт до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2017 року № 000871414, № 0008761414.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фінансово-господарські відносини між позивачем та його контрагентами, а саме ПП НП Хіміч та ТОВ Вестграндбуд відбувалися повністю на законних підставах. Податкова інформація щодо неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача, в силу приписів чинного законодавства не є носієм доказової бази, а тому неправомірно була використана відповідачем як безперечний доказ для встановлення порушень суб`єктом господарювання. Водночас, позивач зазначив, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки згідно частини 2 статті 61 Конституції України відповідальність особи має індивідуальний характер. Окрім того, позивач зазначив, що посилання податкового органу на кримінальне провадження щодо ознак фіктивності та сприяння в ухиленні від сплати податків ТОВ Вестграндбуд є безпідставними, оскільки за даним фактом відсутній будь-який обвинувальний вирок суду за будь-які кримінальні карання відносно контрагента позивача ТОВ Вестграндбуд . Додатково позивач відмітив, що належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, мають бути відповідні судові рішення, що набрали законної сили, однак такі рішення щодо контрагента позивача ТОВ Вестграндбуд в матеріалах справи відсутні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

В запереченні на позов представник відповідача зазначає, що ПП НП Хіміч та Вестграндбуд не виконувало робіт по навішуванню балки, у зв`язку з відсутністю власних та залучених трудових ресурсів від інших суб`єктів господарювання, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ПП Єврошляхстандарт відповідного активу та доказує фіктивність виконаних робіт. На переконання відповідача у позивача достатньо трудових ресурсів та виробничих активів для проведення господарської діяльності, а отже операції ПП НП Хіміч та Вестграндбуд із ПП Єврошляхстандарт не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмовому відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, заслухавши пояснення свідків, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

ПП Єврошляхстандарт зареєстроване як юридична особа 17.10.2005р. за кодом ЄДРПОУ 33805995 та перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області. Основним видом економічної діяльності ПП Єврошляхстандарт є оброблення матеріалів та нанесення покриття на метали (25.61), виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. (25.99), інші роботи із завершення будівництва (43.39), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), агенства нерухомості (68.31), будівництво доріг та автострад (42.11).

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Єврошляхстандарт з питань взаємовідносин із ПП Лібскер (попередня назва ПП НП Хіміч ), ДП Чернігівський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України за жовтень 2014 року, TOB Вестграндбуд та TOB ТД Завод Євроформат за грудень 2014 року, про що 23 травня 2017 року складено акт № 617/13-01-14-14/33805995 (далі акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення ПП Єврошляхстандарт :

- п. 138.2, п.138.4, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 98202грн.;

- п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 109113, 00грн в т.ч. в жовтні 2014 року на суму 72473, 00грн, та в грудні 2014 року на суму 36640, 00грн.

Вказані в актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про не підтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП НП Хіміч та TOB Вестгранд-буд .

За результатами перевірки та на підставі складеного акта перевірки, 06 червня 2017 року відповідач виніс податкові повідомлення-рішення:

- № 0008751414 про збільшення суми грошового зобов`язання ПП Єврошляхстандарт по податку на додану вартість на загальну суму 136391, 00 грн, з яких 109113, 00 грн за податковими зобов`язаннями та 27278, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0008761414 про збільшення суми грошового зобов`язання ПП Єврошляхстандарт по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 122753, 00 грн, з яких 98202, 00 грн за податковими зобов`язаннями та 24551, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Питання, пов`язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України, пунктом 198.1 передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку,' уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість та податку на прибуток є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість чи податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу долучених до матеріалі справи доказів, суд встановив наступні обставини щодо формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з наступними контрагентами.

01.07.2014 року ПП Єврошляхстандарт (Субсубпідрядник) та ТОВ Торговий дім завод Євроформат (Субпідрядник) було укладено Договір субсубпідряду №01/07-П. За цим Договором Субсубпідрядник зобов`язується за завданням Субпідрядника виконати встановлені цим Договором роботи, а Субпідряник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Пунктом 1.2 Договору визначено перелік робіт: виконання робіт по встановленню оцинкованих елементів дорожнього бар`єрного огородження на металевих стійках групи 11-ДО-2 та групи 11-ДД-2.

На виконання умов Договору 02.10.2014р. сторонами було укладено та підписано Письмове замовлення до Договору Субсубпідряду від 02.10.2014р. та 01.12.2014р.

Виконання робіт позивачем на замовлення ТОВ Торговий дім завод Євроформат підтверджується Актами здачі прийняття робіт №Ш-00000008 та №Ш-00000012.

Роботи по встановленню оцинкованих елементів бар`єрного огородження групи 11-ДО-2 та 11-ДД-2 проводились з матеріалів Субпідрядника, що підтверджується Актами прийому-передачі майна по Договору №01/07-П від 01.07.2014р. №ТД-00000230 від 06.10.2014р., №ТД-00000231 від 06.10.2014р., №ТД-00000232 від 07.10.2014р., №ТД-00000233 від 07.10.2014р., №00000234 від 08.10.2014р., №ТД-00000235 від 09.10.2014р., №ТД-00000235 від 09.10.2014р., №ТД-00000237 від 10.10.2014р., №ТД-00000238 від 10.10.2014р., №ТД-00000240 від 13.10.2014р., №ТД-00000241 від 13.10.2014р., №ТД-00000242 від 14.10.2014р., №ТД-00000243 від 14.10.2014р., №ТД-00000261 від 15.10.2014р., №ТД-00000262 від 15.10.2014р., №ТД-00000272 від 16.10.2014р., №ТД-00000289 від 17.10.2014р., №ТД-00000290 від 17.10.2014р., №ТД-00000291 від 17.10.2014р., №ТД-00000296 від 20.10.2014р., №00000297 від 20.10.2014р., №ТД-00000298 від 21.10.2014р., №ТД-00000319 від 22.10.2014р., №ТД-00000320 від 23.10.2014р., №ТД-0000321 від 23.10.2014р., №ТД-00000327 від 24.10.2014р., №ТД-00000328 від 24.10.2014р., №ТД-00000331 від 27.10.2014р., №ТД-00000330 від 28.10.2014р., №ТД-00000337 від 30.10.2014р., №ТД-00000348 від 30.10.2014р., №ТД-00000347 від 31.10.2014р., №ТД-00000352 від 31.10.2014р., №ТД-00000451 від 01.12.2014р., №ТД-00000452 від 02.12.2014р., №ТД-00000454 від 03.12.2014р., №ТД-00000455 від 04.12.2014р., №ТД-00000456 від 04.12.2014р., №ТД-00000459 від 05.12.2014р., №ТД-00000460 від 05.12.2014р., №ТД-00000461 від 08.12.2014р., ТД-00000462 від 11.12.2014р., №ТД-00000466 від 11.12.2014р., №ТД-00000469 від 12.12.2014р., та поставлялись позивачеві згідно ТТН №89 від 06.10.2014р., №90 від 06.10.2014р., №92 від 07.10.2014р., №93 від 07.10.2014р., №95 від 08.10.2014р., №97 від 09.10.2014р., №98 від 09.10.2014р., №99 від 10.10.2014р., №100 від 10.10.2014р., №102 від 13.10.2014р., №103 від 13.10.2014р., №106 від 14.10.2014р., №107 від 14.10.2014р., №108 від 15.10.2014р., №109 від 15.10.2014р., №113 від 16.10.2014р., №115 від 17.10.2014р., №116 від 17.10.2014р., №117 від 17.10.2014р., №118 від 20.10.2014р., №119 від 20.10.2014р., №120 від 21.10.2014р., №122 від 22.10.2014р., №124 від 23.10.2014р., №125 від 23.10.2014р., №126 від 24.10.2014р., №127 від 24.10.2014р., №129 від 27.10.2014р., №131 від 28.10.2014р., №134 від 30.10.2014р., №132 від 30.10.2014р., №138 від 31.10.2014р., №139 від 31.10.2014р., №181 від 01.12.2014р., №182 від 02.12.2014р., №191 від 03.12.2014р., №192 від 04.12.2014р., №193 від 04.12.2014р., №196 від 05.12.2014р., №197 від 05.12.2014р., №198 від 08.12.2014р., №199 від 11.12.2014р., №203 від 11.12.2014р., №204 від 12.12.2014р.

За результатами виконаних робіт позивачем було складено Повідомлення про готовність робіт №14/07 від 31.10.2014р., №14/12 від 22.12.2014р. та Звіти від 01.11.2014р. №14/08, від 22.12.2014р. №14/13 про використання матеріалів ТОВ Торговий дім завод Євроформат

У відповідності до вимог ст.201 ПК України позивачем було складено та зареєстровано податкові накладні №2 від 27.10.2014р., №3 від 31.10.2014р., №1 від 22.12.2014р.

Оплата виконаних робіт позивачем згідно Договору підтверджується виписками по рахунку ПП Єврошляхстандарт від 14.08.2014р., 27.10.2014р., 27.11.2014р., 15.12.2014р., 29.12.2014р., 23.01.2015р., 19.02.2015р., 27.02.2015р., 20.04.2015р., 20.05.2015р., 18.06.2015р., 06.07.201р., 15.07.2015р., 31.07.2015р., 18.08.2015р., 16.11.2015р., 24.11.2015р., 08.12.2015р., 10.12.2015р., 16.12.2015р., 17.12.2015р., 22.12.2015р., 30.12.2015р., 04.02.2016р., 16.02.2016р., 25.02.2016р., 18.03.2016р., 31.03.2016р., 12.04.2016р., 19.05.2016р., 28.07.2016р., 03.08.2016р., 19.08.2016р., 05.09.2016р., 03.10.2016р.

02.10.2014 року ПП Єврошляхстандарт (Замовник) укладено договір № 10/0201 про виконання підрядних робіт з ПП НП Хіміч (Виконавець), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується виконати роботи по навішуванню балки СБ-1 на дорозі М03 Київ - Харків - Довжанський, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Виконання умов Договору №10/0201 від 02.10.2014р. підтверджується Актом здачі-прийняття робіт №17 від 31.10.2014р.

Виконання робіт по навішуванню балки СБ-1 здійснювалось з матеріалів згідно Актів прийому-передачі матеріалів від №1 від 06.10.2014р., №2 від 10.10.2014р., №3 від 13.10.2014р., №4 від 14.10.2014р., №5 від 15.10.2014р., №6 від 16.10.2014р., №7 від 17.10.2014р., №8 від 20.10.2014р., №9 від 21.10.2014р., №10 від 22.10.2014р., №11 від 23.10.2014р., №12 від 24.10.2014р., №13 від 27.10.2014р., №14 від 28.10.2014р., №15 від 30.10.2014р., №16 від 31.10.2014р.

За результатами виконаних робіт виконавцем було складено та зареєстровано податкову накладну №394 від 31.10.2014р.

Розрахунки з виконавцем робіт здійснені позивачем згідно виписок по рахунку ПП Єврошляхстандарт та платіжних доручень від 17.11.2014 р., 01.12.2014 р., 09.12.2014 р., 12.12.2014 р.

Між ПП Єврошляхстандарт (Замовник) та TOB Вестгранд-буд (Виконавець) укладено договір виконання підрядних робіт № 12021/14 від 02.12.2014 р.

Згідно даного договору TOB Вестгранд-буд зобов`язується виконати роботи по навішуванню балки СБ-1 на дорозі Київ-Харків-Довжанський власними силами та з матеріалу Замовника.

Виконання умов Договору №10/0201 від 02.10.2014 р. підтверджується Актом здачі-прийняття робіт №65 від 31.12.2014 р.

Виконання робіт по навішуванню балки СБ-1 здійснювалось з матеріалів згідно Актів прийому-передачі матеріалів від №1 від 03.12.2014р., №2 від 04.12.2014р., №3 від 05.12.2014р., №4 від 08.12.2014р., №5 від 11.12.2014р., №6 від 12.12.2014р.

За результатами виконаних робіт виконавцем було складено та зареєстровано податкову накладну № 65 від 31.12.2014 р.

Розрахунки з виконавцем робіт здійснені позивачем згідно виписок по рахунку ПП Єврошляхстандарт та платіжних доручень від 19.01.2015р. та 11.02.2015р.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи письмових пояснень та пояснень наданих представником позивача в судовому засіданні, ПП Єврошляхстандарт на замовлення ТОВ Торговий дім завод Євроформат виконувало роботи по влаштуванню дорожнього бар`єрного огородження на трасі М03 Київ-Харків-Довжанський. Дані роботи не вимагають наявності у суб`єктів господарювання додаткових дозволів чи ліцензій для їх виконання. З метою вчасного та належного закінчення робіт до кінця року та у зв`язку з погіршенням погодних умов у відповідний період сезону, позивачем було залучено до виконання робіт, а саме влаштування балок СБ-1, які є складовими огороджень 11-ДО-2 та 11-ДД-2, третіх осіб - ПП НП Хіміч та ТОВ Вестгранд-буд , з уповноваженими представниками яких, керівництво ПП Єврошляхстандарт зустрічалось та познайомилось на всезагальних зборах представників різних суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері будівництва автошляхів, та які збираються на вимогу, органів служби автомобільних доріг України, облавтодорів, та інших органів державної влади та місцевого самоврядування. Додатковим фактором, що впливав на необхідність залучення додаткових сил позивачем, є залежність можливості виконання робіт по влаштуванню дорожнього огородження від виконання земляних, дорожніх та робіт по влаштуванню дорожньої розмітки. Роботи по влаштуванні дорожніх огороджень виконувались силами позивача та силами залучених третіх осіб. Вищенаведені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а також поясненнями гр. ОСОБА_3 - директора ПП Єврошляхстандарт допитаного в якості свідка у судовому засіданні.

Відтак, суд не бере до увагу доводи відповідача щодо недоцільності залучення третіх осіб до виконання робіт на замовлення позивача.

Також, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності трудових, матеріальних ресурсів, сировини, виробничих потужностей, транспортних засобів, складських приміщень у контрагентів позивача для виконання робіт, а також доводи про відсутність додатку нарахування амортизаційних відрахувань до декларації з податку на прибуток за 2014 рік у ПП НП Хіміч , оскільки такі не підкріплені жодними достатніми та достовірними доказами для встановлення факту нереальності господарських операцій, і можуть лише свідчити про можливе порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку контрагентами позивача.

Не можливість проведення зустрічної звірки з контрагентами позивача та складення відповідного акту за результатами не проведення такої звірки є підтвердженням лише обставини неможливості проведення зустрічної звірки платника податків і у своєму змісті не може містити будь-яких висновків щодо реальності здійснення господарських операцій таким платником податків.

Суд залишає поза увагою доводи відповідача щодо різновидності номенклатури товарів придбаних контрагентами відповідача, оскільки, в даному випадку має місце виконання робіт на замовлення позивача.

Згідно баз даних ДФС у розрізі контрагентів у грудні 2014 році по розрахунках з TOB Вестгранд-буд наявна розбіжність в сумі 36 640 грн. Проте, яким чином дана обставина вказує на нереальність досліджуваних господарських операцій стороною відповідача не зазначається.

Щодо доводів відповідача про відсутність у контролюючого органу інформації щодо наявності у ТОВ Вестгранд-буд відповідної чисельності працюючих для виконання робіт, а також, що у ТОВ Вестграндбуд стан платника 8 направлено запит про відсутність за місцезнаходженням , не подано до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, звіт про суми нарахованої заробітної плати за грудень. Податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, яка подана 13.02.2015 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, прийнято з відміткою до відома , суд зазначає, що такі доводи можуть свідчити про недоліки ведення бухгалтерського та/або податкового обліку такими контрагентами позивача, але аж ніяк не можуть вказувати на нереальність господарської операції.

Доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача трудових, виробничих, транспортних ресурсів є безпідставним, оскільки навіть відсутність ресурсів не виключає можливості реального виконання контрагентами господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вимоги позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). При цьому, замовник послуг не зобов`язаний перевіряти контрагентів на наявність власних або орендованих ресурсів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15 (касаційне провадження № К/9901/28924/18) та від 06 лютого 2018 року у справі № 816/155/15-а (касаційне провадження № К/9901/8403/18).

Одночасно, суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати будь-яких негативних наслідків.

Платник податків (покупець товарів, робіт, послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати на час вчинення господарських операцій та після вчинення таких операцій контроль за дотриманням платником податку, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати за зафіксовані контролюючим органом порушення постачальника. Допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на права покупця.

Як встановлено судом та вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, на момент існування спірних відносин ПП НП Хіміч та ТОВ Вестгранд-буд були діючими підприємствами, зареєстрованими у відповідності до вимог законодавства, відомості про які знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не перебували в стані припинення, були зареєстровані як платники податків в контролюючих органах, отримали у органах державної влади відповідні ліцензії на виконання будівельних та монтаж робіт.

Також, на підтвердження порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідач посилається на матеріали кримінального провадження внесеного 28.07.2015р. до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №32015110130000019 за фактом фіктивного підприємства та сприяння в ухиленні від сплати податків у особливо великих розмірах юридичними особами за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України .

Суд також критично оцінює посилання відповідача на інформацію, в межах кримінального провадження, так як таке суперечить вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такого доказу як вирок у вказаному провадженні не має. Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення, відхиляються судом, оскільки вказані не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності. До винесення вироку суду в рамках кримінального провадження не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року №К/9901/40809/18, 06.11.2018 року по справі №822/551/18, від 08.08.2018 року по справі №820/4428/17 та від 26.06.2018року №808/2360/17.В той же час, суд наголошує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника, у зв`язку з його господарською діяльністю.

Проте, станом на день розгляду справи, відповідачем не повідомлено та не долучено жодного вироку суду у даній чи іншій кримінальній справі, що набрав законної сили, який виступав би належним та допустимим доказом та який би вказував на факти порушення вимог податкового законодавства та вчинення злочину позивачем, його контрагентами та/або посадовими особами таких підприємств.

Відтак, судом першої інстанції на виконання вимог Верховного Суду викладених у постанові від 12.02.2019р. досліджено та надано оцінку доводам та доказам наданих сторонами справи в частині господарських операцій позивача з контрагентами, умов укладених договір, способу налагодження зв`язків між суб`єктами господарювання, специфіки господарських операцій, фактичного виконання робіт, мети, доцільності, можливості їх виконання. Надано оцінку наявним в матеріалах справи первинним бухгалтерським документам щодо здійснених господарських операцій та досліджено стан кримінального провадження на яке посилається сторона відповідача.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стороною позивача надано суду всі належним чином оформлені, достатні доводи та докази на підтвердження реальності здійснення господарських операції ПП Єврошляхстандарт з контрагентами позивача в період, що перевірявся контролюючим органом, а відповідачем, на противагу цьому, не доведено та не підтверджено жодними належними, обгрунтованими та достатніми доказами висновки викладені в акті перевірки, що були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Приватного підприємства Єврошляхстандарт до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2017 року № 0008751414, № 0008761414 - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлень-рішень від 06.06.2017 року № 0008751414.

Визнати протиправним та скасування податкове повідомлень-рішень від 06.06.2017 року № 0008761414.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська,35, ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Єврошляхстандарт (79017, м.Львів, вул.Тарнавського,104 б, кв. 37; код ЄДРПОУ 33805995) судовий збір в сумі 3 887 (три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 16 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст постанови складено та підписано 16 липня 2019 року.