Рішення
від 15.07.2019 по справі 420/3017/19
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3017/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства Світло про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 42427,63 грн., та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 763,80 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства Світло , в якому позивач просить стягнути з Комунального підприємства Світло на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2018 році у розмірі 42427,63 грн., та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 763.80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на КП Світло склала 152 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 6 робочих місць, проте було створено лише 5. На підприємстві протягом 2018 року працювала особи з інвалідністю: ОСОБА_1 , 12 міс. + ОСОБА_2 , 12 міс. + ОСОБА_3 , 12 міс. + ОСОБА_4 , 12 міс. + ОСОБА_8., 9 міс. = 57 : 12 = 4.7 = 5. Отже відповідач, у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю мав створити 6 робочих місць, але створив лише 5. Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю = 1. Таким чином відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року відповідачем не виконано. За виявлене правопорушення відповідачу були нараховані адміністративно-господарських санкцій. Із зазначених підстав позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Представник відповідача 25.06.2019 року надав до суду відзив на адміністративний позов (а.с.15-17), згідно якого відповідач вважає, що пред`явлений позов є таким що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що відповідачем 14.01.2019 року направлено до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, де середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 152 особи та середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 5 осіб. Надалі, позивачем 27.02.2019 року за №60 на адресу начальника відділу Одеського обласного відділення фонду страхування інвалідів було направлено листа та уточнений Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів . З вищезазначеним звітом також направлені матеріали підтверджуючі наявність шостого штатного працівника інваліда ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) який фактично працював в КП Світло в 2-му півріччі 2018 року. Крім того, 19.02.2019 року позивачем на адресу Одеського обласного відділення фонду страхування інвалідів направлено листа та уточнений Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, в якому зазначено, що при складанні звіту було допущено помилку, а саме щодо кількості середньооблікованих штатних працівників за рік. Станом на 01.01.2019 року кількість працюючих штатних працівників КП Світло складала 152 особи. Але кількість середньооблікованих штатних працівників за 2018 рік (з урахуванням щомісячної кількості середньооблікованих штатних працівників) склала 134 працівника. В уточненому звіті надісланому КП Світло 11.04.2019 року зазначалось, що при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу за 2018 рік в 134 особи норма законодавства стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю встановленюється в кількості 5 (п`яти) осіб. Отже норма працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік, з урахуванням 134 середньооблікованих штатних працівників в кількості 5-ти осіб інвалідів фактично була виконана КП Світло та підстави для нарахування Одеським обласним відділенням фонду соціального страхування інвалідів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2018 році відсутні.

Представником позивача 01.07.2019 року надано відповідь на відзив (а.с.21-23), в якому останній зазначає, що відповідачем не було направлено жодного підтверджуючого документу про взяття в штат шосту особу з інвалідністю (копія листа відповідача додається), також не було направлено підтверджуючих доказів про зміну середньооблікової кількість штатних працівників. При цьому відділення Фонду зв`язувалось по телефону з відповідачем про те, щоб він направив на адресу фонду матеріали, які б підтверджували штатні зміни підприємства, але документи Фонд не отримав. Вважаючи вищезазначене, Фонд соціального захисту інвалідів в повному обсязі підтримує свої позовні вимоги, за відсутністю будь-яких доказів зі сторони відповідача. Крім того, позивач зазначає, що КП Світло у 2018 році не подавало звітність за формою 3-ПН - інформація про попит на робочу силу (вакансії), на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю, про що свідчить відповідь Кілійської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 02.04.2019 року №317/27/01.

Ухвалою суду від 22.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Комунальне підприємство Світло зареєстровано Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 02.04.2009 року за №51/223/66 (а.с.11).

Судом встановлено, що Комунальним підприємством Світло направлено до Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік від 14.01.2019 року за формою №10-ПІ та список працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2018 році (а.с.7).

У вказаному звіті зазначено:

середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік - 152;

з них: середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 5;

кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - - (прочерк);

фонд оплати праці штатних працівників (тис.грн.) - 6449,00;

середньорічна заробітна плата штатного працівника - 42,42;

сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.) - - (прочерк) (а.с.7).

Відповідно до та списку працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на КП Світло у 2018, на підприємстві в 2018 році працювало 5 працівників з інвалідністю, а саме:

ОСОБА_1 , відпрацювала 12 місяців;

ОСОБА_2 , відпрацював 12 місяців;

ОСОБА_3 , відпрацювала 12 місяців;

ОСОБА_7 , відпрацював 12 місяців;

ОСОБА_8 , відпрацював 9 місяців.

Відповідно до довідки КП Світло №236 від 19.06.2019 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу КП Світло за 2018 рік склала 134 особи (а.с.18).

За результатами розгляду наданого відповідачем звіту, позивачем 19.02.2019 року за №03-1/455 зроблено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2018 звітній рік, яка склала 42427,63 грн. (а.с.8).

Як встановлено судом, адміністративно-господарські санкції відповідачу нараховано у зв`язку невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю який становить 6 осіб. При цьому, відповідачем надано відомості, за якими забезпечено норматив в 5 осіб. Крім того, з розрахунку адміністративно-господарських санкцій встановлено, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю становить 1.

Також судом досліджено наявний в матеріалах справи Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік від 11.04.2019 року за формою №10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 134 особи (а.с.19).

Вказаний звіт направлено позивачем як виправлений до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Також, 11.04.2019 року позивачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів направлено лист за №139, в якому відповідач пояснює, що при складанні звіту було допущено помилку, а саме щодо кількості середньооблікованих штатних працівників за рік. Станом на 01.01.2019 року кількість працюючих штатних працівників КП Світло складала 152 особи. Але кількість середньооблікованих штатних працівників за 2018 рік (з урахуванням щомісячної кількость середньооблікованих штатних працівників) склала 134 працівника. Збільшення кількості середньооблікованих штатних працівників КП Світло за 2018 рік відбулось в зв`язку з розширенням в серпні 2018 року Кілійської територіальної громади, та як наслідок приєднанні до КП Світло інших структурних підрозділів (з 116 середньооблікованих штатних працівників в січні 2018 року до 152 середньооблікованих штатних працівникії в грудні 2018 року) (з/б а.с.24).

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що КП Світло при наданні 14.01.2019 року до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік від 14.01.2019 року за формою №10-ПІ зазначило середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік - 152 та середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 5.

У відповідь на поданий звіт позивачем застосовано до відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 42427,63, адже при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу за рік - 152 відповідач мав виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 6 осіб, а виконав в кількості 5 осіб, отже кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю становить 1.

В подальшому відповідач надав пояснення що насправді на підприємстві працював шостий штатний працівник з інвалідністю ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) який фактично працював в КП Світло в 2-му півріччі 2018 року. Проте, до суду відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Надалі, відповідачем надано пояснення в яких відповідач стверджує, що насправді на підприємстві кількість працюючих штатних працівників за 2018 рік становить 134 і у звіті від 14.01.2019 року допущено помилку. З вказаних підстав відповідач вважає, що виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 5 осіб.

При цьому, відповідачем також не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин, зокрема щодо підтвердження кількості працюючих штатних працівників за 2018 рік.

Також, суд зазначає, що відповідно до листа Кілійської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 02.04.2019 року № 317/27/01, КП Світло у 2018 році не подавало звітність за формою 3-ПН - інформація про попит на робочу силу (вакансії), на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю, про що свідчить відповідь (а.с.25).

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.1 ст.19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 ст.19 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875).

Аналіз вищезазначених норм законодавства дає можливість встановити, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відтак, на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

Як встановлено судом, відповідачем подано звіт, в якому середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становить 152 особи.

Тобто, 4% від 152 = 6,08, що згідно математичних правил округлення становить 6.

При цьому, з наданого відповідачем звіту вбачається, що вказаний норматив не виконано так, як в 2018 році створено лише 5 робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Враховуючи, що відповідачем не надано до суд жодних доказів на підтвердження середньооблікової кількості штатних працівників за 2018 рік у кількості 134 осіб, а також не надано доказів на підтвердження працевлаштування особи з інвалідністю ( ОСОБА_6 ), про якого стверджував відповідач, суд приходить до висновку, що позивачем вірно визначено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для КП Світло за 2018 рік та вірно розраховано адміністративно-господарські санкції.

Додатково суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування , затвердженого 31.01.2007 року Постановою КМУ №70 Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - роботодавці подають інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з ч.1 ст.18 З Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з п.4 ч.3 ст.50 Закону України Про зайнятість населення №5067 (далі - Закон №5067) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання п.4 ч.3 ст.50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 року затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - Порядок №316).

Відповідно до п.5 розділу І Загальні положення Порядку №316, форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Приписами Закону №5067 та затвердженого Порядку №316 на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Судом встановлено, що звітності за формою №3-ПН відповідачем до центру зайнятості не надано, що підтверджується листом Кілійської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 02.04.2019 року № 317/27/01. Належних та допустимих доказів на підтвердження надання відповідачем звітності за формою №3-ПН відповідачем до суду також не надано.

Отже, виходячи з встановлених судом обставин, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, суд вважає, що позивачем правомірно застосовано до відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання ним нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2018 році, а тому позовін вимоги за даним позовом підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства Світло про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 42427,63 грн., та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 763,80 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Світло на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2018 році у розмірі 42427,63 грн., та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 763,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 37977316, 65107, м.Одеса, вул.Канатна,83);

Відповідач: Комунальне підприємство Світло (код ЄДРПОУ32319458, 68300, Одеська обл., м.Кілія, вул.Першотравнева, 64).

Суддя П.П.Марин

.

Дата ухвалення рішення15.07.2019
Оприлюднено17.07.2019

Судовий реєстр по справі —420/3017/19

Постанова від 06.11.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 27.09.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 23.09.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 19.08.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Рішення від 15.07.2019

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

Ухвала від 22.05.2019

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні