Справа № 369/6840/18 Головуючий в суді І інстанції Дубас Т.В.
Провадження № 22ц-824/7055/19 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(у порядку письмового провадження)
15 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Іванової І.В. та Матвієнко Ю.О.,-
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2019 року у справі за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа - Лебедівська сільська рада Вишгородського району Київської області, про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року представник Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 19.11.2017 року ОСОБА_1 на Київському водосховищі на території с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської області провадив вилов риби з гумового човна спінінгом з катушкою оснащеним силіконовою приманкою в кількості 1 шт., при цьому виловив риби судак 24 шт., загальною вагою 16.5 кг., чим перевищив добову норму вилову на 13,5 кг та порушив ст. 63 Закону України Про тваринний світ , п. 4.6 правил любительського та спортивного рибальства, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також завдав збитків рибному господарству України на суму 10 200, 00 грн., через що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 23.02.2018 року притягнутий до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що вина ОСОБА_1 є доведеною, проте питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України не вирішено, крім того Управлінням було направлено відповідачу лист з проханням добровільно заплатити суму майнової шкоди, однак відповідачем добровільнр не було відшкодовано збитків, через що просив суд стягнути з відповідача на користь Київської міської ради майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 10 200,00 грн. та судові витрати.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням, представник Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається зокрема на те, що суд першої інстанції врахував, що ст. 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів та ст. 59 Закону України Про тваринний світ , визначено право Київського рибоохоронного патруля подавати позовні заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Київський рибоохоронний патруль звернувся до суду з даним позовом з метою захисту державних та суспільних інтересів, крім того вказує, що повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на місто Київ та Київську область, територію та акваторію водних об`єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством і до цієї території відноситься Вишгородський район Київської області, тому вважає, що шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів повинна бути відшкодована відповідній територіальній громаді, через що, на його думку, висновок місцевого суду про відмову у задоволенні позову є необґрунтованим. Крім того зазначає, що відповідно до бюджетного законодавства, сума завданих відповідачем збитків має бути розподілена шляхом зарахування 30 % від суми збитку до Державного бюджету України, 50 % суми має бути зараховано до бюджету Лебедівської сільської ради Вишгородського району та 20 % від суми збитку - до бюджету Київської обласної ради.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо доводів і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено правових підстав для звернення Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області з позовними вимогами до суду в інтересах Лебедівської сільської ради Вишгородського району.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2017 року ОСОБА_1 на Київському водосховищі на території с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської області, провадив лов риби з гумового човна спінінгом з катушкою оснащеним силіконовою приманкою в кількості 1 шт., при цьому виловив риби судак 24 шт., загальною вагою 16.5 кг., чим перевищив добову норму вилову на 13,5 кг та порушив ст. 63 Закону України Про тваринний світ , п. 4.6 правил любительського та спортивного рибальства, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також завдав збитків рибному господарству України на суму 10 200, 00 грн., через що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 23.02.2018 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено факт незаконного добування відповідачем риби, а також винність його дій.
Згідно розрахунку матеріальної шкоди до протоколу № 003539 від 19 листопада 2017 року сума заподіяної ОСОБА_1 шкоди становить 10 200, 00 грн. (а.с.7).
28 березня 2018 року Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області направило ОСОБА_1 пропозицію з досудового врегулювання спору, в якій просило сплатити майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у розмірі 10 200, 00 грн. (а.с.14-15).
Згідно зі ст. 52-1 Закону України Про тваринний світ для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Згідно ст. 10 Закону України Про тваринний світ громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 63 Закону України Про тваринний світ порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
У пункті 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року затверджені такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів.
Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби, із середовища їх перебування добування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди згідно визначених розмірів (такс).
Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30 вересня 2015 року, Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
Згідно з Положенням про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженим наказом Державного агентства рибного господарства України №229 від 15 липня 2016 року, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.
Згідно з вимогами ст. 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові від 10 січня 2019 року (справа № 541/307/17) Верховний Суд визнав обґрунтованими судові рішення судів попередніх інстанції щодо можливості стягнення спричиненої незаконним виловом риби шкоди на користь сільської ради за відповідним позовом Державної екологічної інспекції.
Таким чином, суд першої інстанції вищевказані норми закону та правові позиції Верховного Суду не врахував, неповно з`ясував обставини справи, дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах Лебедівської сільської ради, через що у наслідку ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення по суті спору.
Разом з тим, з урахуванням наведених вимог закону, колегія суддів приходить до висновку, що сума завданих відповідачем збитків має бути розподілена шляхом зарахування 30 % від суми збитку (3060, 00 грн.) до Державного бюджету України, 50 % від суми збитку (5100, 00 грн.) має бути зараховано до бюджету Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області та 20 % від суми збитку (2040, 00 грн.) - до бюджету Київської обласної ради.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням усіх обставин справи, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 259, 369, 374, 376 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (код ЄДРПОУ - 04359577) 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп., на користь Державного бюджету України 3060 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп. та на користь Київської обласної ради (код ЄДРПОУ - 24572267) 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області (код ЄДРПОУ - 40419475) судові витрати у розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2019 |
Оприлюднено | 17.07.2019 |
Номер документу | 83055146 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мельник Ярослав Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні