Рішення

від 16.07.2019 по справі 492/787/19

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/787/19

Провадження № 2/492/329/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

Головуючого - судді Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, -

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бабенко В.В.,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом (а.с. 2 - 4), посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Сторони мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , які проживають разом з позивачем ОСОБА_1 . Батько дітей ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, матеріально дітям не допомагає, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не відвідує батьківські збори, не обізнаний про проблеми та успіхи дітей, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з дітьми взагалі. Таким чином, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітніх дітей.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року провадження у справі відкрито.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Бабенко В.В. у судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення сповіщені належним чином, звернулися до суду з заявою, в якій просили розглянути справу у їх відсутності, позов підтримали повністю та просили суд позов задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину своєї неявки в судове засідання відповідач суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Крім того, відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошень про його виклик на офіційній веб-сторінці суду.

Представник третьої особи - Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, в особі органу опіки та піклування Мінчев А.І. у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримав повністю та просив суд позов задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України Арцизьким районним судом Одеської області була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Крім того, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов`язані з ухиленням батька від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірваний, що підтверджується копією рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02.12.2015 року (а.с. 10 - 11).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 7-8).

Відповідно до рішення Арцизького районного суду Одеської області від 24.10.2016 року, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, щомісячно, на кожну дитину (а.с. 12 - 13). З довідки № 33-35/1883, виданої Відділом державної виконавчої служби Арцизького районного управління юстиції в Одеській області від 10.04.2019 року, вбачається, що ОСОБА_2 жодного разу не сплачував аліменти на утримання дітей. Станом на 31.03.2019 року наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці з дня пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання та становить 73 706,38 грн. (а.с. 14).

З довідки № 913, виданої Виконавчим комітетом Арцизької міської ради Арцизького району Одеської області від 08.04.2019 року, вбачається, що діти проживають разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

З акту опитування свідків від 08.04.2019 року, свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підтвердили той факт, що ОСОБА_1 проживає разом зі своїми неповнолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 з січня 2015 року по теперішній час (а.с. 15).

Згідно характеристики, виданої директором Арцизької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 Арцизької районної ради Одеської області від 09.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_5 навчається у вказаній школі, навчанням і вихованням дитини займається мати, батько до школи не з`являвся, батьківські збори жодного разу не відвідував та навчанням дитини не цікавився (а.с. 16). З довідки № 94, виданої директором Арцизької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 Арцизької районної ради Одеської області від 09.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_6 навчається у 1-В класі вказаної школи (а. с. 17). З довідки № 93, виданої директором Арцизької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 Арцизької районної ради Одеської області від 09.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_5 навчається у 7-А класі вказаної школи (а. с. 18).

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з якої вбачається, що у ОСОБА_5 знижений зір (а.с. 19).

Суду наданий письмовий висновок органу опіки та піклування - Арцизької районної державної адміністрації Одеської області від 25.06.2019 року за № 01-34/1131 про доцільність позбавлення батьківських прав. У висновку, зокрема, вказано, що комісія з питань захисту прав дитини при Арцизькій районній державній адміністрації, дійшла висновку, що батько дитини свідомо нехтує своїми обов`язками, ухиляється від виховання та навчання синів, не проявляє щодо них батьківської турботи, не цікавиться їх життям та здоров`ям. Виховання, контроль та матеріальне забезпечення дітей здійснює мати, враховуючи інтереси дітей вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у відношенні його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як це відповідає інтересам дітей.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 неналежним чином ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, не зустрічається з дітьми, не займається їх вихованням, не цікавиться їх життям та здоров`ям, коштів на їх утримання та розвиток не надає, що підтверджується відповідною довідкою про наявність у відповідача ОСОБА_2 значної заборгованості зі сплати аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей , тобто відповідач систематично не виконує своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України участь органу опіки та піклування при розгляді справ щодо позбавлення батьківських справ є обов`язковою.

Орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд звертає увагу, що 25 червня 2019 року за № 01-34/1131, Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, як органом опіки та піклування, був наданий висновок щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, відносно його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З наданого висновку вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини відповідач не був присутній. Було встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, матеріально дітям не допомагає, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкується з дітьми взагалі.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності відомостей про свідоме нехтування відповідачем батьківських обов`язків щодо його неповнолітніх дітей.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що позбавлення батьківських прав - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дітей, тому у кожному випадку слід виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати. Якщо такий результат не передбачається, позбавлення батьківських прав не дасть дитині полегшення.

Позивачем надано суду достатніх відомостей, які безумовно свідчать про злісне ухиляння відповідача від виховання своїх дітей, що у відповідності з вимогами ст. 164 СК України є підставою для застосування такого крайнього заходу, як позбавлення його батьківських прав.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року (далі Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до ст. 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до положень ст. 9 зазначеної Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Крім того, відповідно до положень принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би свідчив про виконання ним батьківського обов`язку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав № 3 від 30.03.2007 року зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В п. 16 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при винній поведінці когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні з досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.

Невиконання батьківських обов`язків відповідачем підтверджується письмовими доказами по справі. В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ніякої уваги дітям не приділяє. На даний час діти проживають разом з матір`ю та повністю знаходяться на її утриманні.

За таких обставин, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, та приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, враховуючи самоусунення відповідача від виховання дітей, суд вважає, що вимоги позивача про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, виходячи з інтересів дітей, враховуючи усі вищевикладені обставини, що мають істотне значення для справи, суд вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того в силу ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача сплачений судовий збір по справі у розмірі 768,40 гривень (а.с. 1).

На підставі ст. ст. 15, 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 264, 265, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір по справі в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 16 липня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_5 ), проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 04057066, місцезнаходження: Одеська область, м. Арциз, вул. Соборна, буд. 46.

СУДДЯ

Арцизького районного суду В.І. Черевата

Одеської області