Рішення

від 11.07.2019 по справі 904/1429/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1429/19 за позовом Приватне виробничо-комерційне підприємство "УКРРЕМТЕХМОНТАЖ",

м. Черкаси

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 603 855,86 грн.

Суддя Суховаров А.В.

За участю секретаря судового засідання Сулими Д.В.

Представники:

від позивача - Кістрінь І.В., наказ №8-К від 20.10.2016, директор;

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "УКРРЕМТЕХМОНТАЖ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"м.Дніпро (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 603 855,86 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №ПР/В-181257ню від 19.11.2018 в частині оплати наданих позивачем послуг. Ухвалою суду позовну заяву Приватного виробничо-комерційне підприємства "УКРРЕМТЕХМОНТАЖ" прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.04.2019р. о 10-00 год.

Ухвалою суду від 24.04.2019 підготовче засідання відкладено на 28.05.2019.

11.05.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих до сплати пені, інфляційних та 3% річних, а у разі задоволення цієї частини позовних вимог - зменшити розмір заявлених до стягнення позивачем пені, інфляційних та 3% річних.

Ухвалою суду від 28.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 09.07.2019 та відкладено підготовче засідання на 13.06.2019.

28.05.2019 позивач долучив до матеріалів справи заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої просить суд стягнути з відповідача суму 574 000, 00 грн. основної заборгованості, 36 232, 77 грн. пені, 8 061, 83 грн. інфляційних втрат, 3 019, 40 грн. 3% річних та 9 057, 82 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 13.06.2019 підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті на 11.07.2019 о 10-40 год.

20.06.2019 позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, проте, з огляду на приписи пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимог підлягають розгляду господарським судом в межах уточненої позовної заяви від 28.05.2019.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

19.11.2018 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір №ПР/В-181257/НЮ(далі - Договір), за умовами якого виконавець власними силами, з використанням власного обладнання, нових запасних частин та матеріалів надає послуги з капітального ремонту (далі - послуги) кран-балок Експлуатаційного вагонного депо Батуринська (далі - об`єкти ремонту) згідно з розрахунком вартості послуг (Додаток №1) до Договору, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх (п.1.1 Договору)

Передача об`єктів ремонту в ремонт здійснюється на території замовника, з обов`язковий складанням акту здачі - приймання об`єктів в ремонт, який підписується уповноваженим представниками обох сторін. Якість наданих послуг підтверджується позитивним результатом проведення випробувань у присутності представників обох сторін та засвідчується Актом здачі-приймання наданих послуг (п.2.3 Договору)

Оплата за надання послуг, здійснюється 100% безготівково, на підставі Акту здачі-приймання наданих послуг протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання наданих послуг і після отримання замовником рахунку на оплату, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, але не раніше реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.3.3 Договору)

На виконання умов Договору позивачем виконано обумовлені Договором роботи, а відповідачем прийняті виконані роботи, про що свідчать наявний в матеріалах справи акт здачі-приймання виконаних робіт (а.с.30), проте відповідачем порушено зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем, яка, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 28.05.2019, становить суму 574 000, 00 грн.

Внаслідок порушення відповідачем умов Договору, позивачем на підставі приписів ч.2 ст. 625 ЦК України та п.8.2 Договору нараховано до сплати відповідачу пеню за період 19.02.2019 по 24.04.2019 у розмірі 36 323, 77 грн., 3% річних за період 19.02.2019 по 24.04.2019 у розмірі 3 019, 40 грн., а також інфляційні за період з лютого 2019 року по березень 2019 року у розмірі 8 061, 83 грн.

За результатом дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 574 000, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками по рахунку позивача від 08.05.2019, 12.06.2019, 13.06.2019, отже між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів ст. 231 ч. 1 п. 2 Господарського процесуального кодексу України.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості.

Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями пункту 8.2 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені та 3% річних, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування інфляційних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

За викладених обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних за березень 2019 року на суму 5 166, 00 грн., тоді як в решті здійснених позивачем нарахувань інфляційних відмовляється судом.

Щодо вимоги відповідача про зменшення заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом норм, наведених у частині першій статті 233 Господарського кодексу України та у частині третій статті 551 Цивільного кодексу України, вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин, та враховуючи те, що в обґрунтування вимог щодо зменшення штрафних санкцій відповідачем не надано суду належних доказів щодо свого майнового стану, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до п.п.3.1, 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" інфляційні та 3% річних не є штрафними санкціями в розумінні статті 230 Господарського кодексу України, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, тому підстави для зменшення інфляційних та 3% річних в порядку ст. 233 ГК України відсутні.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, з огляду на те, що в ході розгляду справи позивачем збільшено розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору у розмірі 261, 89 грн. підлягає стягненню з позивача згідно приписів пункту 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» .

Щодо заявленого позивачем клопотання про повернення судового збору суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України порядок повернення судового збору встановлюється законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на те, що господарським судом закрито провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 574 000, 00 грн., судовий збір у розмірі 8 348, 11 грн. (8 610, 00 грн. - 261, 89 грн.) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства "УКРРЕМТЕХМОНТАЖ" (18018, м.Черкаси, Соснівський район, вул. Громова, буд. 165 А; ідентифікаційний код юридичної особи 25203951) про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код юридичної особи 40081237) суми 574 000, 00 грн. основної заборгованості, 36 232, 77 грн. пені, 8 061, 83 грн. інфляційних втрат, 3 019, 40 грн. 3% річних та 9 057, 82 грн. витрат по сплаті судового збору задовольнити частково .

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд.5) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код юридичної особи 40081237) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "УКРРЕМТЕХМОНТАЖ" (18018, м.Черкаси, Соснівський район, вул. Громова, буд. 165 А; ідентифікаційний код юридичної особи 25203951) суму 36 232, 76 грн. пені, 5 166, 00 грн. інфляційних, 3 019, 40 грн. 3% річних, 666, 27 грн. судового збору.

В частині позовних вимог Приватного виробничо-комерційного підприємства "УКРРЕМТЕХМОНТАЖ" (18018, м.Черкаси, Соснівський район, вул. Громова, буд. 165 А; ідентифікаційний код юридичної особи 25203951) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд.5) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код юридичної особи 40081237) про стягнення суми 574 000,00 грн. основного боргу провадження у справі - закрити .

В решті позовних вимог Приватного виробничо-комерційного підприємства "УКРРЕМТЕХМОНТАЖ" (18018, м.Черкаси, Соснівський район, вул. Громова, буд. 165 А; ідентифікаційний код юридичної особи 25203951) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.. Тверська, буд.5) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького,108, ідентифікаційний код юридичної особи 40081237) - відмовити .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Приватного виробничо-комерційного підприємства "УКРРЕМТЕХМОНТАЖ" (18018, м.Черкаси, Соснівський район, вул. Громова, буд.165 А; ідентифікаційний код юридичної особи 25203951) суму судового збору в розмірі 8 348, 11 грн., зарахованого на підставі платіжного доручення №6132 від 03.04.2019 року про сплату судового збору в розмірі 9 057, 82 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено - 17.07.2019

Суддя А.В. Суховаров