Рішення

від 11.07.2019 по справі 902/273/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2019 р. Cправа № 902/273/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Приватного підприємства Мега-Гранд КФТ

(вул. Данила Галицького, буд. 27, м. Вінниця, 21036)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження

(вул. Сергія Зулінського, буд.48, м. Вінниця, 21022)

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача ОСОБА_1 керівник;

відповідача Максимчук А.І. згідно ордеру

У С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 24.05.2018 Приватного підприємства Мега-Гранд КФТ до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження з п`ятого питання порядку денного про призначення директором ТОВ Відродження ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012010060000056 за заявою ОСОБА_3 (потерпілий) по факту вчинення ОСОБА_4 (підозрюваний) злочину (кримінального правопорушення) передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України щодо заволодіння акціями, шляхом обману, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження з метою привласнення належного їм рухомого та нерухомого майна.

За твердженням позивача, з метою захисту законних прав та інтересів потерпілих, збереження майна, на яке здійснюється злочинне посягання, а також недопущення подальшого здійснення злочину у кримінальному провадженні судом було вжито ряд заходів по його забезпеченню згідно ст. 170 КПК України.

Однак, як вказує позивач, незважаючи на вжиті у кримінальному провадженні заходи, ОСОБА_4 порушив встановлену судом заборону на використання зареєстрованої за ним частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження та корпоративних прав, що випливають із володіння нею: одноособово ініціював, скликав та прийняв участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження 30.01.2014 та 11.07.2014, на яких прийняв ряд рішень про переобрання керівника (виконавчого органу) та призначення нового директора, з метою отримання контролю над товариством.

Зазначені рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження щодо звільнення з посади директора ОСОБА_5 , призначення директором Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , оформлені протоколом № 30-01/2014 від 30.01.2014 та протоколом № 11-07/2014 від 11.07.2014 прийняті одноособово Другаком В.І. всупереч ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2013 по справі № 127/15101/13-к, є такими, що не відповідають нормам закону, порушують публічний порядок та права (інтереси) позивача (в тому числі як потерпілого), а тому, на думку позивача, з метою запобігання подальшим правопорушенням підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

В якості правової підстави позову позивач зазначає положення ст. 4, 18, 20 ГПК України, ст.ст. 11, 12,136, 139, 203, 215, 316, 317ЦК України.

Ухвалою суду від 01.06.2018 позов залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 10 днів з дня вручення ухвали суду.

12.06.2018 на адресу суду від Приватного підприємства Мега-Гранд КФТ надійшла заява (б/н від 12.06.2018 р.) (вх.канц. № 02.1-34/4668/18 від 12.06.2018 р.) щодо усунення недоліків до позовної заяви.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 19.06.2018 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/273/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою суду від 19.06.2018 відкрито провадження у справі у справі № 902/273/18 з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.07.2018.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.07.2018 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 902/273/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.

Ухвалою суду від 06.07.2018 справу прийнято до провадження суддею Матвійчуком В.В..

10.07.2018 на адресу суду надійшла заява позивача (вх.канц. № 02.1-34/5336/18 від 10.07.2018 р.) про залучення третіх осіб та витребування письмових доказів.

Ухвалою суду від 10.07.2018 заяву Приватного підприємства Мега-Гранд КФТ про залучення третіх осіб та витребування письмових доказів задоволено частково. В порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Вінницької районної державної адміністрації реєстраційну справу ТОВ Відродження (код ЄДРПОУ 3254725).

За результатами судового засідання 10.07.2018 розгляд справи відкладено на 28.07.2019.

25.07.2018 на адресу суду від Вінницької районної державної адміністрації надійшов лист №01-33/1566, в якому повідомлено про неможливість подати доказ який витребовує суд.

28.08.2018 до суду надійшла заява за підписом представника позивача про зупинення провадження у справі до набрання судовим рішенням законної сили у іншій господарській справі № 902/330/18, що розглядається Господарським судом Вінницької області.

Ухвалою суду від 28.08.2018 зупинено провадження у справі № 902/273/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 902/330/18.

Ухвалою суду від 20.06.2019 поновлено провадження у справі №902/273/18. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 03.07.2019.

01.07.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача ТОВ Відродження , в якому відповідач позов визнає, та не заперечує проти скасування рішення Загальних зборів учасників ТОВ Відродження з п`ятого питання порядку денного, що оформлене Протоколом №11-07/2014 від 11.07.2014, так як дане рішення учасників ТОВ Відродження суперечить закону.

За результатами судового засідання 03.07.2019 підготовче засідання відкладено на 11.07.2019.

На визначену судом дату з`явились представники сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача позовні вимоги визнав.

При визнанні відповідачем позову суд зважає на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши у підготовчому засіданні, яке відбулося 11.07.2019 за участі представників обох сторін, відзив відповідача б/н від 01.07.2019 про визнання позову за підписом представника відповідача - адвоката Максимчука А.І., господарський суд дійшов до висновку, що представник відповідача який підписав відзив, відповідно до договору про надання правової допомоги № 02-06/2019 від 24.6.2019 з додатковою угодою до нього від 25.06.2019 наділений правом на визнання позову, і визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.

Господарський суд у підготовчому засіданні роз`яснив представникам сторін наслідки визнання представником відповідача позову.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.07.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що Слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012010060000056 від 23.11.2012, за заявою ОСОБА_3 (потерпілий), по факту вчинення ОСОБА_4 (підозрюваний) злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, щодо заволодіння шляхом обману акціями ПАТ Вінницьке управління механізації і автотранспорту (код ЄДРПОУ 05465488) та частками у статутних капіталах ТОВ Віра (код ЄДРПОУ 32754751) і ТОВ Відродження (код ЄДРПОУ 32754725), з метою привласнення належного їм рухомого та нерухомого майна.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 в період з 23.11.2009 по 23.04.2010 року у м. Вінниці, з метою заволодіння чужим майном та набуття права на майно в особливо великих розмірах, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3 , як власника контрольного пакету акцій ВАТ Вінницьке управління механізації і автотранспорту (код ЄДРПОУ 05465488) в кількості 1369953 шт. номінальною вартістю 342488,25 грн., що становить 67,52529% від загальної кількості, під виглядом здійснення реорганізації ПП МЕГА-ГРАНД КФТ (код ЄДРПОУ 36830537) у формі виділу та переходу активів по розподільчому балансу від 23.02.2010 до новоствореної юридичної особи ТОВ Автоальянс-Стар (код ЄДРПОУ 36634061), шляхом підроблення договорів купівлі продажу і проведення відповідних змін до установчих документів, умисно, з корисливих спонукань, заволодів частками у статутних капіталах ТОВ Віра (код ЄДРПОУ 32754751) розміром 99,6 % (грошовий еквівалент 3346671,00 грн.) та ТОВ Відродження (код ЄДРПОУ - 32754725) розміром 99,7 % (грошовий еквівалент 5433197,00 грн.), чим заподіяв ПП Мега-Гранд КФТ - власнику вказаних корпоративних прав (часток у статутних капіталах) матеріальної шкоди на загальну суму 8779868,00 грн.

Ставши учасником (власником) вказаних часток у статутних капіталах ТОВ Віра та ТОВ Відродження , ОСОБА_4 , відповідно до положень статутів цих товариств, набув права управління майном товариств через вищий орган управління - загальні збори учасників, маючи у володінні більш ніж 60 % голосів учасників, а також набув права отримувати частину вартості такого майна, пропорційну вартості належної йому частки в статутних капіталах, у разі його ліквідації.

01.04.2013 Приватне підприємство Мега-Гранд КФТ (позивача) було визнано (залучено) потерпілим у кримінальному провадженні №12012010060000056.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2013 року по справі №127/15101/13-к (провадження 1-кс/127/3739/13) було накладено арешт на майно та заборонено підозрюваному ОСОБА_4 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , розпоряджатися будь яким чином таким майном, у вигляді належних йому корпоративних прав (часток у статутних капіталах юридичних осіб), а саме: ТОВ Віра (ідентифікаційний код 32754751), розмір 7731,00 грн.; ТОВ Стандарта (ідентифікаційний код 38174290), розмір 2979000,00 грн.; ТОВ Відродження (ідентифікаційний код 32754725), розмір 5433197,00 грн.; ТОВ Феліцитата (ідентифікаційний код 37983068), розмір 12790072,16 грн., використовувати його (у тому числі шляхом ініціювання проведення загальних зборів учасників (власників) зазначених товариств та прийняття у них участі).

Ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2013 по справі №127/15101/13-к набрала законної сили 08.07.2013 згідно постанови Апеляційного суду Вінницької області.

Незважаючи на вжиті у кримінальному провадженні заходи, ОСОБА_4 порушив встановлену судом заборону на використання зареєстрованої за ним частки у статутному капіталі ТОВ Відродження та корпоративних прав, що випливають із володіння нею: одноособово ініціював, скликав та прийняв участь у загальних зборах учасників ТОВ Відродження 30.01.2014 та 11.07.2014, на яких зокрема прийняв ряд рішень про переобрання керівника (виконавчого органу) та призначення нового директора.

Так, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ Відродження від 11.06.2014 одноособово ОСОБА_4 (Протокол №11-06/2014) вирішено звільнити з посади директора ОСОБА_6 (п.4.1.) та призначити директором ТОВ Відродження ОСОБА_2 (п.5.1.).

Позивач вважає що Рішення загальних зборів учасників ТОВ Відродження щодо призначення директором ТОВ Відродження ОСОБА_2 , оформлене Протоколом №11-07/2014 від 11.07.2014, прийняте одноособово Другаком В.І. в супереч ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2013 по справі №127/15101/13-к, є таким, що не відповідає вищевикладеним нормам закону, порушує публічний порядок (зокрема заходи забезпечення кримінального провадження №12012010060000056 від 23.11.2012) та права (інтереси) позивача (в тому числі як потерпілого), а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню, з метою запобігання подальшим правопорушенням.

Відповідно до листа прокуратури Вінницької області № 04/2//4-р-17 від 13.07.2017 слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012010060000056 від 23.11.2012 за ч. 4 ст. 190 КК України, в якому ПП Мега Гранд КФТ визнано потерпілим. У ході досудового розслідування 10.01.2015 складено повідомлення про підозру у вчиненні даного злочину ОСОБА_4 , однак не вручено в зв`язку з не встановленням його місцезнаходження. У зв`язку з цим 28.01.2015 ОСОБА_4 оголошено в розшук та 29.01.2015 слідчим суддею Вінницького міського суду надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з оголошенням ОСОБА_4 у розшук.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом.

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Враховуючи предмет та зміст заявлених позивачем вимог вказаний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.

Зважаючи на положення статті 167 ГК України та статей 58, 60 Закону України "Про господарські товариства" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ( акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Законодавчо визначені способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 3.5 вказаного Рішення Конституційного Суду України, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту інтересів, зокрема, є: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно із ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому у рішенні у справі "Пантелеєнко проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так самовстановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського cуду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії").

Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд наголошує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Крім того, слід враховувати, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 в справі "Артіко проти Італії").

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином захист порушених прав та інтересів особи, що звернулась до суду підлягає здійсненню у світлі дотримання принципів встановлених ст. 6 Конвенції, ключовим з яких принцип верховенства права, реалізація якого здійснюється судом із урахування сукупності встановлених обставин справи та норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами спору.

При цьому, визначальним в даному аспекті є ефективний захист порушених прав та інтересів особи, такий захист, який за наслідком прийняття судом рішення, як процесуального інструменту захисту, забезпечить їх відновлення.

Суд зазначає, що наведена вище сукупність встановлених обставин справи, наявність кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України щодо незаконного заволодіння часткою ТОВ Відродження , в ході якого ПП Мега-Гранд КФТ залучено як потерпілого, переконливо свідчить, що вказане вище рішення загальних зборів ТОВ Відродження з п`ятого питання порядку денного - про призначення директором ТОВ Відродження ОСОБА_2 , що оформлене Протоколом №11-07/2014 від 11.07.2014, порушує не лише законний інтерес ПП Мега-Гранд КФТ , а й вжиті у зазначеному кримінальному проваджені заходи його забезпечення.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище, позов Приватного підприємства Мега-Гранд КФТ підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного підприємства Мега-Гранд КФТ задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження (код ЄДРПОУ 32754725) з п`ятого питання порядку денного про призначення директором ТОВ Відродження ОСОБА_2 , оформлене Протоколом №11-07/2014 від 11липня 2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження (вул. Сергія Зулінського, буд.48, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 32754725) на користь Приватного підприємства Мега-Гранд КФТ (вул. Данила Галицького, буд. 27, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 36830537) 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 16.07.2019

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ПП Мега-Гранд КФТ (вул. Данила Галицького, буд. 27, м. Вінниця, 21036)

3 - ТОВ Відродження (вул. Сергія Зулінського, буд.48, м. Вінниця, 21022)