Рішення

від 16.07.2019 по справі 903/284/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2019 р. Справа №903/284/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОАРТ і КО"

до відповідача: Акціонерного товариства "Vetedy Luxembourg" SA

про стягнення 9370,49 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 283203,38 грн.

Суддя Шум М.С.

секретар судового засідання Кобись Є.О.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОАРТ і КО" звернулися з позовом до Акціонерного товариства "Vetedy Luxembourg" SA про стягнення 9370,49 Євро, що згідно з розрахунком позивача станом на 12.04.2019р. становить 283203,38 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору №1/17 від 15.09.2017р. на поставку товару в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 11.06.2019р. постановлено повідомити сторони про призначення судового засідання по розгляду справи по суті на 16.07.2019р..

Сторони в судове засідання 16.07.2019р. не з`явилися, проте були вчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення за №4560700098281(позивачу) та RD430000345UA(відповідачу) відповідно.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст.74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

15.09.2017 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОАРТ і КО укладений договір №1/17 (а.с.10-13).

Згідно з п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 9.1 договору позивач продає, а відповідач купує товар, відповідно до додатків, інвойсів, які є невід`ємними частинами цього договору, в яких зазначається повне найменування та опис, кількість та ціна товару. Загальна сума товару згідно з договором становить 200 000, 00 Євро. Позивач постачає товар автомобільним транспортом на умовах: FCA Луцьк, Україна, транспортні витрати не включені у вартість товару. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок позивача. Перша поставка буде оплачена 100% після приймання на склад в м. Арлоні (3 дня максимум). Валюта договору та валюта оплати - Євро. Позивач разом з товаром, що постачається направляє відповідачу наступні документи: рахунок-фактури (інвойс), пакувальний лист, CMR, фітосанітарний сертифікат. Договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020.

Відповідно до ст.174 ГК, України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору №1/17 від 15.09.2017.

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

У відповідності до статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір №16 від 25.04.2018 року за правовою природою є договором поставки. Згідно ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання договору сторони узгодили рахунки-фактури №1 від 23.10 2017 на поставку товару на суму 8 981, 00 Євро, №2 від 15.01.2018 на поставку товару на суму 10 450, 92 Євро, №3 від 30.05.2018 на поставку товару на суму 12 601, 15 Євро (а. с. 14, 19, 24).

На виконання умов договору та погоджених рахунків-фактури позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32 033, 07 Євро, що підтверджується:

- міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 27.10.2017 №159833, митною декларацією про поставку товару на суму 8 981, 00 Євро №UA205090/2017/048100 (а. с. 15-17).

- міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 15.01.2018 №306094, митною декларацією про поставку товару на суму 10 450, 92 Євро №UA205090/2018/002996 (а. с. 20-22).

- міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 30.05.2018 №289384, митною декларацією про поставку товару на суму 12 601, 15 Євро №UA205090/2017/041461 (а. с. 25-27).

Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 22 662, 58 Євро, що підтверджується банківськими квитанціями на суму 7 252, 33 Євро, яка перерахована 22.11.2017, на суму 8 300, 00 Євро, яка перерахована 07.03.2018, на суму 7 110, 25 Євро, яка перерахована 26.07.2018 (а. с. 18, 23, 28).

Пунктом 2.2 договору сторони домовилися, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок позивача. Перша поставка буде оплачена 100% після приймання на склад в м. Арлоні (3 дня максимум).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з відміткою канцелярії суду позовна заява подана 15.04.2019р.. Курс гривні до євро, встановлений Національним Банком України станом на 15.04.2019п. становив 30,24 грн. за 1 євро.

Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 9370, 49 Євро, що з розрахунку позивача станом на день пред`явлення позовних вимог становить 283203,38 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно з ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.74, 76 - 80, 129, 236 - 240 ГПК України, -

вирішив:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Vetedy Luхembourg , SA L-8410 Steinford, 39, route d' Arlon Люксембург на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОАРТ і КО (вул. Горохівська, 63А, с. Гірка Полонка, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 41562333) 9370,49 Євро, що еквівалентно 283203,38 грн. - основного боргу та 4248,05 грн. витрат позивача по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

17.07.2019

Суддя М. С. Шум