Рішення

від 15.07.2019 по справі 905/510/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.2019 Справа № 905/510/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: приватного підприємства «Арсенал - 2010» (51937, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця 40 років Перемоги, будинок 11, квартира 49; код ЄДРПОУ 34683850)

до відповідача: державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, місто Селидове, вулиця К.Маркса, будинок 41; код ЄДРПОУ 33426253)

про визнання кредитором на загальну суму 705332,64 грн, що складається з основного боргу - 620000,00 грн., інфляційних втрат - 63870,32 грн., 3% річних - 21462,32 грн. та включення кредиторських вимог до передавального акту,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Приватне підприємство «Арсенал - 2010» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання кредитором на загальну суму 705 332,64 грн., що складається з основного боргу - 620000,00 грн., інфляційних втрат - 63870,32 грн., 3% річних - 21 462,32 грн. та включення кредиторських вимог до передавального акту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ухилення державного підприємства «Селидіввугілля» від розгляду кредиторських вимог приватного підприємства «Арсенал - 2010» , чим порушено право на включення його вимог до передавального акту та їх задоволення правонаступником державного підприємства «Селидіввугілля» згідно зі ст.107 Цивільного кодексу України, яким у подальшому буде державне підприємство «Національна вугільна компанія» .

Позивач протягом розгляду справи позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач протягом розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував. Також зазначив, що до передавального акту включено розмір кредиторської заборгованості у загальній сумі 616 999,99 грн., яка визначена згідно даних бухгалтерського обліку заборгованість відповідача перед позивачем за договором № Т1/23-2017 від 07.04.2017 станом на 31.03.2019. Крім того, відповідач повідомив про неможливість здійснення повноважень щодо управління справами підприємства, в тому числі щодо розгляду заявлених кредиторами вимог, в період з 13.12.2018 по 04.02.2019 з огляду на зупинення дії наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 07.11.2018 № 557, від 30.11.2018 № 609 та від 18.12.2018 № 646.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

07.04.2017 між державним підприємством Селидіввугілля (далі - покупець) та приватним підприємством Арсенал-2010 (далі - постачальник) було укладено договір поставки № Т1/23-2017 за результатами проведення процедури закупівлі насосів ДК 016/2010-28.13.2 Помпи повітряні чи вакуумні; компресори повітряні чи інші газові ЄЗС ДК 021:2015-42120000-6 Насоси та компресори (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, зазначений у специфікації, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: насос ВН250/32 - бод. (п. 1.2. договору).

Згідно п. 3.1. договору ціна договору становить 620 000,00 грн. (шістсот двадцять тисяч грн. 00 коп.) з ПДВ, у тому числі податок на додану вартість - 103 333,33 (сто три тисячі триста тридцять три грн. 33 коп.).

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за узгоджену партію товару здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з моменту постачання товару.

Постачання узгодженої партії товару здійснюється в міру необхідності, згідно з заявкою покупця. Строк (термін) поставки товару протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання постачальником замовлення (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.4. договору датою поставки товару покупцю вважається дата, яка вказана на товаросупроводжувальних документах, наданих покупцю постачальником. Ризик втрати чи пошкодження товару, а також обов`язок несення витрат, пов`язаних з товаром, несе постачальник.

Відповідно до п. 6.1.1. договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 6.3.6. постачальник зобов`язаний одночасно з товаром надати покупцю наступні документи: акт приймання-передачі товару, товарно-транспортну накладну, накладну, документи, що підтверджують вимоги до якості (сертифікат якості, технічні паспорта і т.п.), податкову накладну.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині виконання зобов`язань сторонами - до повного та належного їх виконання.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

На виконання умов договору поставки № Т1/23-2017 від 07.04.2017 постачальником поставлено відповідачу наступний товар:

- насос ВН250/32 у кількості 2 шт. вартістю 206 666,67 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2-30.06.2017 від 30.06.2017;

- насос ВН250/32 у кількості 1 шт. вартістю 103 333,33 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1-25.09.2017 від 25.09.2017;

- насос ВН250/32 у кількості 1 шт. вартістю 103 333,33 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3-25.09.2017 від 25.09.2017;

- насос ВН250/32 у кількості 1 шт. вартістю 103 333,33 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2-25.09.2017 від 25.09.2017;

- насос ВН250/32 у кількості 1 шт. вартістю 103 333,33 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1-30.06.2017 від 30.06.2017.

Вказаний товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписом останнього на вищезазначених видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Також на підтвердження поставки товару позивачем надано акти приймання-передачі майна № 9 від 03.07.2017, № 10 від 25.09.2017, № 12 від 27.10.2017, № 11 від 27.09.2017 та № 8 від 03.07.2017.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Разом із тим, відповідачем у встановлений договором строк не було здійснено оплату за поставлений товар.

В подальшому, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 1019-р Про утворення державного підприємства Національна вугільна компанія у перелік державних підприємств, які реорганізуються шляхом приєднання до державного підприємства Національна вугільна компанія включено державне підприємство Селидіввугілля .

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 557 від 07.11.2018 вирішено реорганізувати державне підприємство Селидіввугілля шляхом приєднання до державного підприємства Національна вугільна компанія .

Пунктом 2 та 3 зазначеного наказу утворено комісію з реорганізації підприємства та затверджений її персональний склад, а також затверджений План заходів з реорганізації.

На підставі вищезазначеного наказу державним реєстратором Селидівської міської ради Донецької області 16.11.2018 проведено відповідну реєстраційну дію щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення державного підприємства Селидіввугілля в результаті реорганізації.

Відповідна інформація була розміщена на сайті Міністерства юстиції України в розділі Оприлюднення відомостей з ЄДРР в підрозділі Оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи з ЄДР за період з 16.11.2018 по 16.11.2018 та зазначено строк заявлення вимог кредиторами - до 17.01.2019.

У зв`язку з вищевикладеним, 14.01.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача заяву №12 від 14.01.2019 про визнання грошових вимог кредитора на загальну суму 705 332,64 грн., що складається з основного боргу 620 000,00 грн., інфляційних втрат в сумі 63870,32 грн. та 3% річних в сумі 21462,32 грн. Як свідчать матеріали справи, вказана заява була отримана відповідачем 22.01.2019.

Оскільки заява №12 від 14.01.2019 про визнання грошових вимог кредитора була залишена позивачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся із даним позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки № Т1/23-2017 за результатами проведення процедури закупівлі насосів ДК 016/2010-28.13.2 Помпи повітряні чи вакуумні; компресори повітряні чи інші газові ЄЗС ДК 021:2015-42120000-6 Насоси та компресори від 07.04.2017 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За змістом п. 4.1. договору розрахунки за узгоджену партію товару здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з моменту постачання товару.

Специфікацією до договору № Т1/23-2017 від 07.04.2017 визначено умови постачання: автотранспортом постачальника та за рахунок його коштів, та визначено вантажоодержувачами:

- відокремлений підрозділ Шахта 1/3 Новогродівська Державного підприємства Селидіввугілля . Адреса: вул. Шахтна, 1, м. Новогродівка, Донецької області, індекс 85483;

- відокремлений підрозділ Шахта Росія Державного підприємства Селидіввугілля . Адреса: м. Новогродівка Донецької області, індекс 85483;

- відокремлений підрозділ Шахта Україна Державного підприємства Селидіввугілля . Адреса: вул. Б. Хмельницького, 1, м. Українськ Донецької області, індекс 85485;

- відокремлений підрозділ Шахта Курахівська Державного підприємства Селидіввугілля . Адреса: вул. Териконна, 1, м. Гірник Донецької області, індекс 85487.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, за висновками суду, строк виконання грошового зобов`язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, тобто оплата товару за накладними пов`язана з моментом його прийняття.

Оскільки згідно умов укладеного між сторонами договору момент постачання товару визначається на підставі актів приймання-передачі, оплата повинна була проведена наступним чином: за видатковою накладною № 2-30.06.2017 від 30.06.2017 (акт приймання-передачі майна № 9 від 03.07.2017) - до 01.10.2017; за видатковою накладною № 1-25.09.2017 від 25.09.2017 (акт приймання-передачі майна № 10 від 25.09.2017) - до 24.12.2017; за видатковою накладною № 3-25.09.2017 від 25.09.2017 (акт приймання-передачі майна № 12 від 27.10.2017) - до 25.01.2018; за видатковою накладною № 2-25.09.2017 від 25.09.2017 (акт приймання-передачі майна № 11 від 27.09.2017) - до 26.12.2017; за видатковою накладною № 1-30.06.2017 від 30.06.2017 (акт приймання-передачі майна № 8 від 03.07.2017) - до 01.10.2017.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару за спірним договором поставки, у останнього виникло зобов`язання з їх оплати.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період за загальний період з 04.10.2017 по 14.01.2019 нараховано 3 % річних в сумі 21462,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 63870,32 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що позивач безпідставно збільшив період нарахування інфляційний втрат, оскільки, зважаючи на порядок формування індексу інфляції (впродовж усього календарного місяця та за цілий місяць) період нарахування має визначатися цілими місяцями, починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013).

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку позовних вимог, останнім методологічно невірно здійснено розрахунок інфляційних втрат, на підставі чого суд зробив власний розрахунок. Згідно здійсненого судом перерахунку інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складають 63799,95 грн.

Розрахунок 3% річних, згідно здійсненого судом перерахунку, є методологічно та арифметично вірним, та підлягає стягненню у повному обсязі в межах заявленої суми 21462,32 грн.

Матеріали справи свідчать, що державне підприємство Селидіввугілля припиняє свою діяльність шляхом приєднання до державного підприємства Національна вугільна компанія .

Правове регулювання питань порядку припинення юридичної особи здійснюється главою 7 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Статтею 107 Цивільного кодексу України передбачено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Згідно приписів вищезазначеної статті кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст. ст. 104 - 109 Цивільного кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12.

Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачений порядок виконання рішення про припинення юридичної особи, а саме: учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяці (п.п. 3,4,5 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6 цієї статті зазначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Отже, як вбачається із вищенаведеного та встановлено судом, позивач звернувся у визначений відповідачем строк для заявлення кредиторських вимог, а саме із заявою вих. №12 від 14.01.2019, яка була отримана відповідачем 22.01.2019, проте не була розглянута відповідачем у встановлений ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України строк, тобто до 21.02.2019 включно.

Нормами частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Оскільки, відповідно до приписів чинного законодавства вимога кредитора не була розглянута та не була прийнята, а також відсутня інформація про направлення відповідного рішення, тому ухилення відповідача від розгляду заяви не можна розцінювати як не визнання ліквідаційною комісією вимог позивача, а тим більше встановлювати строки з урахуванням поштового обігу в Україні у відповідності до ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України для звернення до суду з відповідним позовом протягом місяця від моменту ймовірної відмови.

Крім того, оскільки ліквідаційна комісія ДП Селидіввугілля від розгляду претензії позивача не відмовилась, а розглянула її з порушенням встановленого чинним законодавством строку, то це є окремою підставою для звернення до суду і не обмежене місячним строком.

Ухилення від розгляду кредиторських вимог, за нормою частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України, є окремою підставою для звернення кредитора до суду із відповідним позовом. Суд, розглядаючи спір, вирішує питання про обґрунтованість кредиторських вимог та про наявність підстав для їх включення до проміжного ліквідаційного балансу. Вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено вважаються погашеними (частина 5 статті 112 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду даної справи відповідач листом № 1/485 від 03.05.2019 повідомив позивача про те, що кредиторську заборгованість підтверджено та включено до передавального акту підприємства у загальній сумі 619 999,99 грн. Після отримання вказаного листа позивач продовжував наполягати на задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач відмовився включити до проміжного балансу нараховані 3% річних та інфляційні втрати на основну суму заборгованості.

Оскільки ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України передбачено, що до передавального акту включаються усі зобов`язання, у т.ч. ті, які оспорюються сторонами, відповідач зобовязаний їх включити до передавального акту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання державного підприємства «Селидіввугілля» визнати приватне підприємство «Арсенал - 2010» кредитором державного підприємства «Селидіввугілля» на загальну суму 705 262,27 грн., з яких 620 000,00 грн. - основний борг, інфляційні втрати - 63799,95 грн., 3% річних - 21 462,32 грн., яка підтверджена матеріалами справи, та включити кредиторські вимоги в межах вказаної суми приватного підприємства «Арсенал - 2010» до передавального акту.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного підприємства «Арсенал - 2010» до державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання кредитором на загальну суму 705332,64 грн., що складається з основного боргу - 620000,00 грн., інфляційних втрат - 63870,32 грн., 3% річних - 21462,32 грн. та включення кредиторських вимог до передавального акту - задовольнити частково.

Зобов`язати державне підприємство «Селидіввугілля» визнати приватне підприємство «Арсенал - 2010» кредитором державного підприємства «Селидіввугілля» на загальну суму 705 262,27 грн., з яких 620 000,00 грн. - основний борг, інфляційні втрати - 63799,95 грн., 3% річних - 21 462,32 грн. та включити кредиторські вимоги приватного підприємства «Арсенал - 2010» до передавального акту.

Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, місто Селидове, вулиця К.Маркса, будинок 41; код ЄДРПОУ 33426253) на користь приватного підприємства «Арсенал - 2010» (51937, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця 40 років Перемоги, будинок 11, квартира 49; код ЄДРПОУ 34683850) судовий збір в сумі 1920,81 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 15.07.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2019

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова