Рішення

від 01.07.2019 по справі 910/6952/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2019Справа № 910/6952/19 За позовом: Приватного акціонерного товариства "Київський електровагоноремонтний завод"

до Приватного підприємства "РЕМПУТЬСЕРВІС"

про стягнення 38 016,00 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін:

від позивача - Кіцелюк Я.М.- представник

від відповідача - не з?явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного виробничого підприємства "РЕМПУТЬСЕРВІС" про стягнення попередньої оплати та штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №КЕВРЗ/ТЦ-1806 від 19.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 32.05.2019, відкрито провадження у справі №910/6952/19. Вирішено розглядати справу за привалами спрощеного провадження, призначено розгляд справи на 01.07.2019.

В судове засідання 01.07.2019 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 01.07.2019 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення №0103050348621.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.07.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

19.01.2018 між позивачем, як замовником та відповідачем, як постачальником було укладено Договір поставки №КЕВРЗ/ТЦ-1806, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність в обумовлені строки замовнику продукцію, найменування, марка, виробник і кількість, ціна якої вказується в Специфікації, що оформляється додатком до Договору і є його невід`ємною частиною, а замовник зобов`язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

Відповідно до п. 3.5 Договору сторони погодили, що сума даного Договору складає 42 240 грн.

Згідно п. 5.1 Договору замовник зобов`язується здійснити часткову передоплату в розмірі 50 % від вартості товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дати підписання Договору.

21.05.2018 позивачем на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором здійснено оплату товару в розмірі 21120,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12498 від 21.05.2018.

Позивач листом від 04.12.2018 звертався до відповідача, про повернення передоплати в розмірі 21120,00 в зв`язку із не поставкою товару.

Відповідач листом від 26.02.2019 №26/02/1-19 зазначив про здійснення повернення передоплати частинами, починаючи із березня 2019.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що станом на день слухання справи відповідачем не повернуто грошові кошти в розмірі 21120,00 грн.

Відповідач не надав до суду ніяких доказів, які б спростовували зазначене позивачем.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України ). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України , не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, в розмірі 21120,00 грн.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача штраф за за порушення строків поставки в розмірі 8448,00 грн. та штраф за прострочення повернення суми передоплати в розмірі 8448,00 грн.

Умовами Договору сторони погодили. що у випадку порушень зобов`язань, що виникають з даного Договору, Сторона несе відповідальність, встановлену Договором і чинним законодавством України. За порушення погоджених строків поставки, а також за прострочення строку повернення внесеної Замовником передоплати, чи вартості Продукції, яку не було поставлено, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми Договору. Строк повернення коштів Постачальником згідно п.9.2. становить 3 (три) банківські дні з дати отримання відповідної вимоги Замовника.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням зобов`язань за Догоовром.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок штрафів відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Приватного виробничого підприємства РЕМПУТЬСЕРВІС (61009, м. Харків, вул. Валдейська, 15/25, ідентифікаційний код 31285444) на користь Приватного акціонерного товариства Київський електровагоноремонтний завод (03049. М. Київ. вул. Ползунова, 2, ідентифікаційний код 00480247) заборгованість в розмірі 21120 (двадцять одну тисячу сто двадцять) грн., штраф за порушення строків поставки в розмірі 8448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн., штраф за прострочення повернення суми передоплати в розмірі 8448 (вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн., судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.07.2019

Суддя В.І. Мельник