Рішення

від 16.07.2019 по справі 910/6138/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2019Справа № 910/6138/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-БУД"

про стягнення 94 416,46 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортрент" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-БУД" про стягнення 94 416, 46 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач у повному обсязі не сплатив орендну плату за договором оренди обладнання № 87911К від 08.02.2018.

Одночасно, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6138/19. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 13.06.2019 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що заборгованість з орендної плати становить 73 680, 46 грн., в іншій частині у задоволенні позову заперечував, посилаючись, що за актом прийому-передачі № 200718-017К від 20.07.2018 не отримував в оренду обладнання.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 20.06.2019 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІС-БУД" (відповідач) 08.02.2018 укладено договір оренди обладнання № 87911К, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об`єктом власності позивача.

Строк дії договору відповідно до пунктів 15.1-15.2 сторони погодили з моменту підписання до 31.12.2018, а в частині грошових зобов`язань відповідача щодо сплати орендної плати та всіх інших зобов`язань по даному договору - до повного їх виконання. Якщо за тридцять календарних днів до дати закінчення строку дії договору жодна із сторін не висловить наміру його розірвати, надіславши відповідне письмове повідомлення іншій стороні, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно пункту 3.4 договору № 87911К від 08.02.2018 факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі згідно встановленої у додатку № 2 до договору форми, який засвідчує дату передачі конкретної одиниці обладнання відповідачу.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 87911К від 08.02.2018 початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, відраховується з дати передачі обладнання за актом прийому-передачі та закінчується датою повернення обладнання за актом повернення.

Позивач у період з лютого 2018 року по червень 2018 року передав, а відповідач прийняв в оренду обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі № 120218-005К від 12.02.2018, № 060418-007К від 06.04.2018, № 280218-042К від 28.02.2018, № 310318-162К від 31.03.2018, № 300418-086К від 30.04.2018, № 300418-184К від 30.04.2018, № 070518-011К від 07.05.2018, № 310518-108К від 31.05.2018, № 300618-099К від 30.06.2018, згідно яких загальна сума оренди обладнання склала 338 168, 56 грн.

Крім того, в якості доказів, що підтверджують отримання відповідачем в оренду обладнання за договором № 87911К від 08.02.2018 позивач до позовної заяви долучив копії актів прийому-передачі № 200718-017К від 20.07.2018, № 310718-030К від 31.07.2018, № 310718-031К від 31.07.2018, № 300818-014К від 30.08.2018, № 310818-064К від 31.08.2018, № 300918-117К від 30.09.2018, № 311018-074К від 31.10.2018, № 301118-151К від 30.11.2018, № 311218-148К від 31.12.2018, № 310119-093К від 31.01.2019, № 280219-089К від 28.02.2019.

Відповідно до означених актів прийому-передачі, складених виконавцем-позивачем, загальна вартість оренди обладнання зазначена в сумі 140 683, 50 грн.

Дослідивши акти прийому-передачі № 200718-017К від 20.07.2018, № 310718-030К від 31.07.2018, № 310718-031К від 31.07.2018, № 300818-014К від 30.08.2018, № 310818-064К від 31.08.2018, № 300918-117К від 30.09.2018, № 311018-074К від 31.10.2018, № 301118-151К від 30.11.2018, № 311218-148К від 31.12.2018, № 310119-093К від 31.01.2019, № 280219-089К від 28.02.2019, суд встановив, що вони підписані лише позивачем. Зі сторони відповідача зазначені акти не підписані.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що обладнання згідно акту № 200718-017К від 20.07.2018 ТОВ "ІС-БУД" в оренду не отримувало.

Відповідно до пункту 6.14 договору № 87911К від 08.02.2018 позивач, до п`ятого числа кожного місяця, наступного за яким було надані послуги оренди або інші послуги, направляє відповідачу поштою, цінним або рекомендованим листом оригінал акту виконаних робіт (наданих послуг) в двох примірниках на адресу, вказану останнім в реквізитах.

З матеріалів справи вбачається, що рекомендованим листом позивач, 18.12.2018 та 27.02.2019 надіслав відповідачу відповідні акти, у тому числі акт № 200718-017К від 20.07.2018, що підтверджується копіями описів вкладення та фіскальних чеків від 18.12.2018, 27.02.2019.

Положеннями пункту 6.15 договору № 87911К від 08.02.2018 сторони передбачили, що відповідач зобов`язаний підписати та повернути позивачу один підписаний примірник акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом п`яти календарних днів з моменту його отримання або в той самий строк надати письмову вмотивовану відмову. У випадку неповернення підписаного акту і відсутності письмової мотивованої відмови відповідача від підписання акту, він вважається визнаним відповідачем, а послуга прийнятою в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідач означені акти не повернув позивачу, мотивованої письмової відмови від підписання актів не надав, суд приходить до висновку, що позивачем у період з лютого 2018 року по лютий 2019 року надано відповідачу в оренду обладнання, загальна вартість оренди якого склала 478 852, 06 грн.

Доводи, наведені відповідачем у письмовому відзиві про те, що договір в частині оренди обладнання згідно акту № 200718-017К від 20.07.2018 є неукладеними за відсутності підписання означеного акту, відхиляються судом, оскільки договір сторонами виконувався, в той час як визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками його виконання сторонами (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 910/8443/17).

Враховуючи наведене, твердження відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються.

Як свідчать матеріали справи, обладнання, передане за актами № 120218-005К від 12.02.2018, № 060418-007К від 06.04.2018 відповідач повернув позивачу, що підтверджується актами повернення № 300818-012К від 30.08.2018 та № 070518-008К від 07.05.2018, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Доказів, що підтверджують повернення обладнання за іншими актами матеріали справи не містять та суду не надано.

Положеннями пункту 6.1 договору № 87911К від 08.02.2018 сторони погодили, що відповідач сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі в оренду та закінчується датою підписання акту повернення обладнання позивачу.

Орендна плата до кінця повного періоду (якщо таким періодом є доба) або першого періоду (якщо таким періодом є тиждень або місяць) або іншого періоду розрахунків вноситься попередньо після підписання договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду. За другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо в строк не пізніше ніж за два робочих дні до початку такого періоду розрахунків (пункти 6.6.1-6.6.2).

Відповідно до пункту 6.9 договору № 87911К від 08.02.2018 орендна плата та інші, передбачені договором платежі вносяться відповідачем в безготівковій формі на рахунок позивача на підставі та в розмірі згідно умов договору та протоколу до нього. З урахуванням того, що сторонами визначено строк оренди та порядок сплати орендних платежів, а також вартість оренди обладнання за конкретний період, то неотримання відповідачем рахунку або акту наданих послуг не є підставою для несплати відповідачем орендної плати (пункт 6.9 договору).

Однак, відповідач оренду плату у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 94 416, 46 грн.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач, 14.03.2019 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки факт передачі в оренду обладнання позивачем та отримання його відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості орендної плати у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 94 416, 46 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" до товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-БУД " про стягнення 94 416,46 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-БУД" (03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 37, ідентифікаційний код 39149621) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка, вулиця Богатирська, 2-А, ідентифікаційний код 32664239) 94 416 (дев`яносто чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн. 46 коп. - основного боргу та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк