Рішення

від 15.07.2019 по справі 910/5449/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2019Справа № 910/5449/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Головного управління Національної поліції у м. Києві

до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України Розвиток

про стягнення 240756,04 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Головне управління Національної поліції у м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України Розвиток про стягнення 240756,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2790 від 27.02.2006, належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань із повної та своєчасної сплати орендних платежів у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року в розмірі 164790,39 грн. Крім того, на вказану заборгованість позивачем нараховано 3% річних в розмірі 10353,75 грн., інфляційні втрати в сумі 60668,19 грн. та штраф в розмірі 4943,71 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.05.2019 позовну заяву Головного управління Національної поліції у м. Києві залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

10.05.2019 через загальний відділ канцелярії господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.05.2019 подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.05.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 31.05.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 13.06.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 07.06.2019.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.05.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, вул. Залізничне Шосе, буд. 9.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103047881661 із відміткою про повернення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Державним підприємством Розвиток (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2790, відповідно о умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (майно), площею 87 кв. м, яке розміщене за адресою: м . Київ, вул. Володимирська, 15, І поверх, кімнати №104, 105, 106, 107, 108, що знаходиться на балансі Головного управління МВС України в м. Києві (балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.08.2005 року 432370 грн. майно передається в оренду з метою розміщення приміщень для прийому фізичних і юридичних осіб з метою надання інформаційних і консультативних послуг, пов`язаних з діяльністю органів внутрішніх справ (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п.2.4 Договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу). Орендар повертає майно орендодавцю/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2005 року 3693,85 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Умовами п.3.2 Договору визначено, що орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2006 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2005 року та січень, лютий місяці 2006 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У п.3.3 Договору сторони погодили, що перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Розмір орендної плати коригується на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках передбачених чинним законодавством (п.3.4 Договору).

Відповідно до п.3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п.3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.5.2 Договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.14 Договору визначено, що в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), орендар зобов`язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені, та штрафні санкції за весь період оренди по день фактично передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Відповідно до п.9.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір укладено строком на 11 (одинадцять) місяців, що діє з 27.02.2006 по 27.01.2007.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п.10.5 Договору).

Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 27.02.2006 підтверджується, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало, а Державне підприємство Розвиток прийняло в оренду приміщення обумовлені догом оренди.

В подальшому 27.01.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Державним підприємством Розвиток було укладено Договір №2790/04, яким було погоджено вести зміни в договір оренди нерухомого майна №2790 від 27.02.2006.

Пунктом 1 Договору сторони погодили викласти абзац 1 п.3.1 розділу 3 договору викладено у наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановлю Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011 року: 22329,74 грн. .

Пунктом 2 Договору, абзац 1 п.3.2 розділу 3 договору викладено у наступній редакції: Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за __ - __ місяці 2011 року .

Відповідно до п.3 Договору, розділ 3 договору оренди №2790 від 27.02.2006 доповнено наступним пунктом: п.3.8 У разі , якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості .

Згідно з п.4 Договору сторони домовились, що всі інші умови договору оренди №2790 від 27.02.2006 залишаються незмінними.

У п.6 Договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з 20.09.2011 і діє протягом всього строку дії договору оренди.

04.04.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України Розвиток (попередня назва - Державне підприємство Розвиток ) було укладено Договір №2790/06, відповідно до умов якого, Договір оренди №2790 від 27.02.2006 продовжено строком на 11 (одинадцять) місяців, що діє з 27.03.2016 по 27.02.2017 (п.1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору,відповідно до абз.2 ст.11 Закону України Про оренду державного та комунального майна сторони домовились, що орендар зобов`язується:

- провести незалежну оцінку орендованого згідно договору оренди №2790 від 27.02.2006 нерухомого майна, що є державною власністю, на нову дату - 29.02.2016, відповідно до вимог Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440;

- укласти договір про внесення змін до договору оренди №2790 від 27.02.2006 зі зміною вартості об`єкту оренди, визначеною згідно з новим звітом, та як наслідок зміною орендної плати за базовий (перший) місяць оренди;

- сплатити різницю в орендній платі, якщо така виникне внаслідок переоцінки орендованого державного нерухомого майна, з дати на яку зроблено звіт про незалежну оцінку.

Згідно з п.3 Договору, сторони погодили, що чинність Договору оренди №2790 від 27.02.2006 припиняється в разі порушення орендарем умов передбачених п.2 цього договору.

Пунктом 4 Договору сторони погодили, що всі інші умови договору оренди №2790 від 27.02.2006 залишаються незмінними.

15.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України Розвиток було укладено Договір №2790/07 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №2790 від 27.02.2006, відповідно до якого, назву балансоутримувача в договорі та акті приймання-передавання орендованого майна №2790 від 27.02.2006 Головне управління МВС України у м. Києві читати як Головне управління Національної поліції у м. Києві (п.1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору, пункт 3.3 договору оренди №2790 від 27.02.2006 викладено у наступній редакції: Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж .

Пунктом 3 Договору сторони погодили, що всі інші умови договору оренди №2790 від 27.02.2006 залишаються незмінними.

З матеріалів вбачається, що Листом №30-06/2671 від 06.03.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до відповідача із повідомленням щодо відмови у продовженні договору оренди №2790 від 27.02.2006 у зв`язку із порушенням орендарем умов вказаного договору та закінченням строку його дії 27.02.2017.

Також у вказаному листі РВ ФДМУ по м. Києву вимагало повернення орендованого за договором майна за Актом приймання-передачі та вимагало сплати до державного бюджету та балансоутримувачу орендну плату і пеню та надати до регіонального відділення копії платіжних доручень, що підтверджуватимуть факт перерахування.

Разом з тим, РВ ФДМУ по м. Києву у вказаному листі вказало на наявність заборгованості відповідача станом на 28.02.2017 в розмірі 74300,62 грн. та пені в сумі 2975,17 грн.

Вказаним листом РВ ФДМУ по м. Києву доручило балансоутримувачу - Головному управлінню Національної поліції у м. Києві у 10-денний строк з моменту отримання сказаного листа, прийняти майно з орендованого користування, оформивши належним чином та направивши на адресу фонду підписані акти приймання-передачі (повернення).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач повернув орендоване за договором майно 27.02.2017, про що сторони склали Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м . Київ , вул . Володимирська, 15, І поверх, кімнати №№104, 105, 106, 107, 108.

На підтвердження факту користування відповідачем орендованим майном в період з серпня 2016 року по лютий 2017 року, позивачем долучено до матеріалів справи копії Актів виконаних робіт (надання послуг) №б/н на суму 60856,53 грн., №17-1 на суму 1536,94 грн., №17-2 на суму 25455,37 грн., №17-3 на суму 25684,46 грн., №17-4 на суму 25967,00 грн., №17-5 на суму 25290,09 грн., на загальну суму 164790,39 грн. Суд вказує про те, що зазначені Акти виконання робіт (надання послуг) підписані представниками балансоутримувача та орендаря, а отже останній підтвердив факт користування орендованим приміщенням та погодився із нарахованою вартістю орендних платежів. Доказів наявності заперечень відповідача матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не виконав взятих на себе зобов`язань зі сплати орендних платежів за час користування приміщенням.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що Гарантійним листом №56/17 від 27.02.2017 відповідач зазначив, що у зв`язку із тяжким фінансовим становищем останнього підприємство вчасно не сплатило орендну плату за Договором №2790 від 27.02.2006, проте гарантує сплату заборгованості в повному обсязі до 15.04.2017.

Також, Гарантійним листом №118/17 від 29.05.2017 відповідач також посилаючись на тяжке фінансове становище гарантував оплату заборгованості за вказаним договором до 15.06.2017.

Проте, наразі матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості за вищевказаним договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору в частині своєчасного виконання зобов`язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі 164790,39 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума 3 % річних становить 10353,75 грн., а сума інфляційних втрат складає 60668,19 грн. судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного нарахування невірно визначено періоди нарахувань та допущено арифметичні помилки.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 9772,14 грн. та інфляційних втрат в сумі 49134,80 грн.

Крім того, щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4943,71 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п.3.8 Договору оренди нерухомого майна №2790 від 27.02.2006 (в редакції Договору №2790/04 від 27.01.2012), у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено, що вказане нарахування проведене позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору, у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4943,71 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України Розвиток (01103, м. Київ, вул. Залізничне Шосе, буд. 9; ідентифікаційний код 33545152) на користь Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15; ідентифікаційний код 40108583) 164790 (сто шістдесят чотири тисячi сімсот дев`яносто) грн. 39 коп. заборгованості, 9772 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 14 коп. трьох відсотків річних, 49134 (сорок дев`ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 4943 (чотири тисячi дев`ятсот сорок три) грн. 71 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3429 (три тисячi чотириста двадцять дев`ять) грн. 62 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 15.07.2018

Суддя Я.В. Маринченко