Рішення

від 03.07.2019 по справі 910/16455/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2019Справа № 910/16455/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма ТОПСТАР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський-Арматурний завод"

про стягнення 114 276,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін:

від позивача - Чумас Г.Г. - представник

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ТОПСТАР" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ-АРМАТУРНИЙ-ЗАВОД" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ТОПСТАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ-АРМАТУРНИЙ -ЗАВОД" про стягнення заборгованості залишено без руху.

21.12.2018 позивачем до відділу діловодства суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо купівлі -продажу товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/16455/18 та призначено підготовче засідання на 21.01.2019.

21.01.2019 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 18.02.2019 розгляд справи призначено на 22.03.2019.

В судове засіданні 22.03.2019 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.

В судове засіданні 22.02.2019 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою суду від 22.03.2019 підготовче засідання відкладено на 12.04.2019.

12.04.2019 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 23.04.2019 розгляд справи призначено на 27.05.2019.

Ухвалою від 27.05.2019 суд ухвалив про закінчення підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 14.06.2019.

14.06.2019 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

У зв`язку з виходом судді Мельника В.І. з лікарняного, справа підлягає призначенню до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 призначено розгляд справи по суті на 03.07.2019.

В судове засідання 03.07.2019 представник позивача з`явився, надав суду заяву щодо компенсації витрат на правничу допомогу.

В судове засідання 03.07.2019 представник відповідача повторно не з`явився.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Як зазначає позивач між ним та відповідачем було досягнуто домовленість щодо купівлі-продажу товару.

06.02.2017 продавцем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000097 на суму 104 622,00 грн. Відповідно до платіжних доручень, а саме №9 від 09.02.2017 року покупець сплатив 70 000,00 грн., № 1299 від 11.05.2017 року сплатив 18000,00 грн., №1313 від 17.05.2017 року сплатив 16 622,00 грн. Таким чином, покупець у повному обсязі оплатив зазначений рахунок. В свою чергу, продавець передав товар відповідно до видаткових накладних №РН-0000077 від 03.05.2017 року на суму 27000,00 грн., №РН-0000134 від 23.06.2017 на суму 18000,00 грн., №РН-0000095 від 17.05.2017 року на суму 18000,00 грн., №РН-0000033 від 09.03.2017 року на суму 32622,00 грн.

01.03.2017 продавцем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000157 на суму 158 892,00 грн. покупець частково сплатив зазначений рахунок, відповідно до платіжних доручень, а саме №1164 від 07.03.2017 року 110 000,00 грн., № 19 від 24.07.2017 року 40000,00 грн. Продавець передав товар за наступними видатковими накладними №РН-0000080 від 05.05.2017 на суму 17472,00 грн., №РН-0000146 від 27.07.2017 року на суму 11526,00 грн., №РН-0000136 від 05.07.2017 року на суму 32598,00 грн., №РН-0000121 від 13.06.2017 року на суму 16932,00 грн. Таким чином, продавець передав товар на загальну суму 78528,00 грн.

12.04.2017 продавцем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000251 на суму 14088,00 грн. Покупець оплатив зазначений рахунок у повному обсязі відповідно до платіжного доручення №1236 від 13.04.2017 року. Продавцем було передано товар за наступними видатковими накладними №РН-0000063 від 13.04.2017 року на суму 2520,00 грн., №РН-0000148 від 27.07.2017 року на суму 2712,00 грн.

12.04.2017 продавцем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000247 на суму 34386,00 грн. Позивач зазначив, що оплатив зазначений рахунок у повному обсязі відповідно до платіжного доручення №1234 від 12.04.2017 року. Продавець передав товар відповідно до видаткової накладної №РН-0000147 від 27.07.2017 року на суму 18738,00 грн.

19.05.2017 покупець відповідно до платіжного доручення № 1328 від 19.05.2017 року сплатив продавцю 9300,00 грн. відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000325 від 19.05.2017, проте продавець не передав покупцю товар на суму 9300,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги, тим що виконав свої зобов`язання щодо сплати вартості товару тоді, як відповідач не поставив товар в належній кількості, в зв`язку із чим виникла заборгованість розмірі 114276,00 грн.

08.11.2018 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу №449, відповідно до якої зазначав про поставку оплаченого товару протягом 7 днів від дня пред`явлення вимоги, в разі не поставки товару позивач буде вимагати повернення суми попередньої оплати. Відповідач товар не поставив, на вимогу не відповів.

Відповідач не надав до матеріалів справи ніяких пояснень, щодо зазначеного відповідачаем.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основної заборгованості підлягає задоволенню в розмірі 114276,00 грн.

Позивач також відповідно до позовної заяви просив суд стягнути із відповідача 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України .

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення абоіншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення із відповідача 15 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 126, 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКИЙ-АРМАТУРНИЙ ЗАВОД (02218, м. Київ, пр.-т Генерала Ватутіна буд. 2-Б, кВ. 41, ідентифікаційний код 39084287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ТОПСТАР (49006, м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, буд. 47, кВ. 3, ідентифікаційний код 33183798) заборгованість в розмірі 114 276 (сто чотирнадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн., судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.07.2019

Суддя В.І. Мельник