Рішення

від 27.06.2019 по справі 910/17286/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2019Справа № 910/17286/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Яценко Я. М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Територіального медичного об`єднання "Санаторного лікування" у м.Києві (04075, м.Київ, вул. М. Юнкерова, буд. 28; код ЄДРПОУ 39125291)

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м.Київ, вул. Мельникова , буд. 31; код ЄДРПОУ 00131305)

про стягнення 204 284,70 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Територіальне медичне об`єднання "Санаторного лікування" у м.Києві звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 204 284,70 грн заборгованості за договором про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснено авансову оплату теплової енергії, яку він фактично не споживав, в зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача 169 090,12 грн передоплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 13.02.2019 відкрито провадження по справі за правилами загального порядку, підготовче засідання призначено на 20.03.2019.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2019, справу № 910/17286/18 передано для розгляду судді Ягічевій Н. І. в з в`язку зі звільнення судді Якименко М. М.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 15.03.2019 справу № 910/17286/18 суддею Ягічевою Н. І. прийнято до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовче провадження, розгляд справи призначено на 16.04.2019.

18.03.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказує, що позивач визнав нарахування за спожиту теплову енергію про, що свідчать акти прийому-передавання товарної продукції, а тому позовні вимоги є безпідставні.

03.04.2019 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив мотивуючи тим, що позивач розрахувався за фактичну спожиту електроенергію на підставі фактичних показників лічильника відповідно до умов договору та законодавства.

У підготовчому судовому засіданні 16.04.2019 по справі № 910/17286/18 судом оголошено перерву на 14.05.2019.

14.04.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

17.04.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

14.05.2019 у судовому засіданні позивач подав клопотання про повернення переплаченої суми судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 14.05.2019 продовжено строки підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.05.2019.

Ухвалою від 14.05.2019 відкладено підготовче засідання на 28.05.2019.

Ухвалою від 28.05.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу по суті на 27.06.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 27.06.2019 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в засідання суду 27.06.2019 не з`явився про розгляд справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 27.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2018 між Територіальним медичним об`єднанням Санаторного лікування у місті Києві (далі - Позивач) та ПАТ Київенерго (далі - Відповідач) укладено договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) № 8493001.

Відповідно до п. 1.3 Договору Теплова енергія поставляється Позивачу у кількості 1127,2 Гкал, згідно з Додатком 1 до цього договору.

Пунктом 1.4 Додатку 1 до Договору передбачено, що Розподілом теплової енергії в гігакалоріях по кварталам (для "Замовника" без приладів обліку-розрахунково; для "Замовника" з приладами обліку - згідно заявленої величини):

І квартал 2018 р. - 543,0Гкал в т.ч. січень - 181,0; лютий -181,0; березень - 181,0;

ІІ квартал 2018 р. - 175,0 Гкал в т.ч. квітень, 127,0; травень - 30,0; червень - 18,0;

ІІІ квартал 2018 р. - 54 Гкал в т.ч. липень 18,0; серпень - 18,0; вересень - 18,0;

ІVквартал 2018 р. - 355,2 Гкал в т.ч. жовтень 72,2, листопад - 90,0; грудень - 193,0.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Розрахунки проводяться щомісяця: - шляхом оплати Позивачем вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред`явлення Відповідачем рахунка на оплату товару (далі - рахунок) або після підписання Сторонами акта приймання - передавання товарної продукції за звітній період згідно з Додатком 4.

Відповідно до п. 4.1 Додатка 4 до Договору в разі, якщо Позивач розраховується за показниками приладів обліку, йому пред`являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатка №1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується Позивачем не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Додатком № 3 до Договору визначено, що тариф на теплову енергію для опалення без урахування ПДВ становить 1382,48 грн./Гкал.

Як вказує позивач у позовній заяві, Відповідачем надано акти із показниками споживання, а саме:

- в січні 2018 р. - 327,20638 Гкал. (акт від 31.01.2018 р. № 1/2018-8493001), тобто з перевищенням на 146,2587 (327,20638 - 181,0);

- в лютому 2018р. - 374,2657 Гкал. (акти від 19.02.2018 № 444/8493001 та від 14.03.2018 р. № 2/2018-8493001), тобто з перевищенням на 193,2657 (374,2657 - 181,0).

При цьому для забезпечення виконання умов Договору Позивач здійснив оплату послуг відповідно до п. 4.2 Договору після отримання рахунків на загальну суму 1214792,46 грн., зокрема:

- відповідно до платіжного доручення від 13 лютого 2018 р. № 29 - 593895,22 грн.

- відповідно до платіжного доручення від 23 лютого 2018 р. № 66 - 6104,78 грн.

- відповідно до платіжного доручення від 27 лютого 2018 р. № 69 - 48652,46 грн.

- відповідно до платіжного доручення від 20 березня 2018 р. № 137 - 566140,00 грн.

В свою чергу, до підписання актів приймання-передачі товарної продукції, Позивач звернувся до Відповідача з листами від 27.02.2018 р. № 156 (вх. № 18050КЕК/19/1/57928 від 01.03.2018 р.), від 13.03.2018 р. № 183(вх. № 18050КЕК/19/1/68157 від 15.03.2018 р.) та від 19.04.2018 р. № 259 (вх. № І8050КЕК/19/1/98797 від 19.04.2018 р.) де висловлював прохання провести перерахунок спожитої теплової енергії відповідно до фактично спожитої на підставі показників лічильника.

Як вказує позивач, фактичне споживання теплової енергії згідно показників лічильника склало:

- за січень 2018 р. - 214,01 Гкал (Протокол (відомість) реєстрації середньодобових параметрів та підсумкових значень теплоспоживання з 01.01.2018 р. по 31.01.2018 р.),

- за лютий 2018 р. - 185,67 Гкал (Протокол (відомість) реєстрації середньодобових параметрів та підсумкових значень теплоспоживання з 01.02.2018 р. по 28.02.2018 р.),

- за березень 2018 р. - 175,59 Гкал(Протокол (відомість) реєстрації середньодобових параметрів та підсумкових значень теплоспоживання з 01.03.2018 р. по 31.03.2018 р.),

- за квітень 2018 р. - 55,06 Гкал (Протокол (відомість) реєстрації середньодобових параметрів ті підсумкових значень теплоспоживання з 01.04.2018 р. по 30.04.2018 р.).

Тобто з урахуванням тарифу Позивач мав сплатити за фактично спожиту теплову енергію згідно показників лічильника:

за січень 2018 р. -355037,45 грн. ((214,01Гкал*1382,48 грн./Гкал.)+20% ПДВ),

за лютий 2018 р. - 308022,07 грн. ((185,67 Гкал* 1382,48 грн./Гкал.)+20% ПДВ),

за березень 2018 р. - 291299,60 грн. ((175,59 Гкал.*1382,48 грн./Гкал.)+20% ПДВ),

за квітень 2018 р. - 91343,22 грн. ((55,06 Гкал.*1382,48 грн./Гкал.)+20% ПДВ).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань передбачених п. 4.1 додатка 4 до Договору та п. 1.4 Додатку 1 до Договору щодо виставлення рахунків та надання актів із заявленою у Договорі величиною, Позивач за бюджетні кошти вимушений був здійснити авансову оплату теплової енергії, яку фактично не спожив, у зв`язку із чим здійснив переплату на загальну суму 169 090,12 грн. (1214792,46 - 1045702,34).

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Також відповідно до пункту 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 24 Правил передбачено, що у разі коли обсяг постачання теплової енергії на межі продажу менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання Відповідача по Договору припинилося з 01.05.2018 у зв`язку з розпорядженням КМДА від 27.12.2017 №1693, тобто з 01.05.2018 Відповідач не є постачальником теплової енергії в м. Києві. Згідно відповідної угоди Відповідач передав ТЕЦ 5, ТЕЦ 6 Комунальному підприємству Київтеплоенерго .

В свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що обсяги спожитої теплової енергії складають: в січні 2018 - 365,65 Гкал, в лютому 2018 - 341,26 Гкал, в березні 2018 - 358,07 Гкал, в квітні 2018 - 113,21 Гкал (разом 1 178,19 Гкал) на суму 1553 510,104 грн. (без ПДВ).

Нарахування Відповідача підтверджуються обліковими картками-табуляграмами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно п.1 Додатку №4 до Договору Позивач зобов`язаний самостійно отримувати в районному центрі обслуговування клієнтів:

- Облікові картки фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

- Акт звірки розрахунків.

- Акт приймання передавання товарної продукції;

- Рахунки;

Оскільки Позивач не подавав відомостей приладів обліку, тому Відповідач на підставі Додатку

№1 до Договору розрахував відповідно до навантажень обсяги спожитої теплової енергії.

Позивач визнав нарахування за спожиту теплову енергію, що виставив йому Відповідач про що свідчать акти прийому-передавання товарної продукції. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін. Нарахування в Гкал зазначені в актах співпадають з обліковими картками.

Враховуючи вищевикладене підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення надмірно сплачених коштів за фактично не отриману теплову енергію згідно договору від 25.01.2018 № 8493001 у сумі 169 090,12 грн, відсутні.

Позовні вимоги в частині стягнення 2006,59 грн інфляційних, 33 187,99 грн штрафних санкцій також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними вимогами від основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та недоведеність позивачем належними доказами своїх доводів, тому вимоги Територіального медичного об`єднання "Санаторного лікування" у м.Києві про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у сумі 169 090,12 грн., 2006,59 грн інфляції, 33 187,99 грн штрафних санкцій, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 10 864,54 грн що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 27.09.2018.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1921,00 грн., а при звернення до суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3064,26 грн.

Позивач просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 7 800,28 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що сума судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за подання позовної заяви про стягнення з відповідача грошових коштів становить 3 064,27 грн., беручи до уваги заявлене позивачем клопотання про повернення судового збору, суд дійшов висновку повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7 800,28 грн.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2.Повернути з Державного бюджету України Територіальну медичному об`єднанню "Санаторного лікування" у м.Києві (04075, м.Київ, вул.Миколи Юнкерова, будинок 28; код ЄДРПОУ 39125291) 7 800 (сім тисяч вісімсот) грн 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №5 від 27.09.2018, оригінал якої міститься в матеріалах справи

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 16.07.2019.

Суддя Н.І.Ягічева