Рішення

від 08.07.2019 по справі 910/3833/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2019Справа № 910/3833/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОГЕЛЬ УКРАЇНА" про стягнення 42 987,11 грн., за участю представника позивача - не з`явився, відповідача - Сусло Л.А., довіреність №б/н від 06.05.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 42 987,11 грн. штрафу за договором поставки № МТЗ-1149 від 11.05.2018 року на підставі ст.ст. 526, 530, 625, 692 ЦК України та ст. 265 ГК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

15.04.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просив суд постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2019 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.05.2019 року.

10.05.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що всі зобовязання за договором поставки виконані та прийняті позивачем, що також підтверджується повним розрахунком позивача за поставлені йому відповідачем товари.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2019 року.

08.07.2019 року позивачем через канцелярію суду було надано заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.05.2018 року між Приватним акціонерним товариством "МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ" (надалі МХП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОГЕЛЬ УКРАЇНА" (контрагент) було укладено договір №МТЗ-1149 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору контрагент зобов`язується у встановлені строки, передати у власність МХП для подальшого використання в господарській діяльності товар, зазначений в додатку №2 до договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за товар.

Пунктом 1.2.3 договору визначено, що додаток №3 - специфікація/специфікації, що містять найменування (вид товару), вартість, кількість, одиницю виміру, термін, умови та місце поставки, та ін.

Згідно специфікації №1 до договору сторони погодили суму поставки - 3 893 592,29 грн. та строк поставки - не пізніше 21.06.2018 року (додаток №3 до договору).

Поясненнями позивача викладеними в позовній заяві, частково відповідача, видатковими накладними №27 від 11 липня 2018 року на суму 888 137,57 грн., №30 від 17 липня 2018 року на суму 14 202,58 грн., №34 від 18 липня 2018 року на суму 1 355 637,53 грн., №45 від 17 серпня 2018 року на суму 264 444,84 грн., №53 від 05 вересня 2018 року на суму 286 972,80 грн., №57 від 05 вересня 2018 року на суму 100 812,00 грн., №58 від 05 вересня 2018 року на суму 124,58 грн., №89 від 24 жовтня 2018 року на суму 997 587,55 грн., підтверджується факт поставки відповідачем позивачу товару за договором на суму 3 669 919,45 грн.

Доказів поставки товару за договором у строки визначені специфікацією №1 договору відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.п. 6.2 вказаного договору передбачено, що у разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, контрагент за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів, контрагент зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11 календарного дня МХП має право відмовитись від договору, що не звільняє контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строк визначений умовами специфікації №1 до договору позивачем, на підставі п. 6.2. договору, нараховано до стягнення 0,1% штрафу у розмірі 3 893,59 грн. та 1% штрафу у розмірі 38 935,92 грн.

Проте, відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Позивач просить стягнути штраф у розмірі 0,1% та штраф у розмірі 1% відповідно умов п. 6.2 договору за порушення умов цього договору у вигляді порушення строків поставки товару.

Враховуючи вимоги ст. 61 Конституції України та умови п. 6.2. договору, що у разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів, контрагент зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від загальної вартості додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф саме у розмірі 1% що складає 38 935,92 грн.

Судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву, проте доводи відповідача, що всі зобов`язання за договором поставки виконані належним чином не підтверджені жодними доказами, а саме відповідачем не надано суду доказів поставки товару за договором у строки визначені специфікацією №1 до договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1%, що складає 38 935,92 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідальність щодо застосування до відповідача ще й штрафу у розмірі 0,1% у розмірі 3 893,59 грн. за те саме порушення строків поставки товару є незаконною та необґрунтованою, а відповідно задоволенню не підлягає. Тому в задоволені позову в частині позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 0,1% у розмірі 3 893,59 грн. слід відмовити.

Також, в задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 157,60 грн. за порушення строків поставки товару на суму 14 327,16 грн. визначених специфікацією №2 до договору слід відмовити з тих підстав, що позивачем не було надано суду специфікацію №2 до договору, а тому не доведено факт узгодження сторонами строку поставки товару на суму 14 327,16 грн. та факту порушення відповідачем цих строків.

За приписами ст. ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОГЕЛЬ УКРАЇНА" (03035, м. Київ, Солом`янська площа, 1, офіс 317, код 41853100) на користь Приватного акціонерного товариства "МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ" (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1, код 25412361) 38 935 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 92 коп. штрафу та 1 748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) грн. 11 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 18.07.2019р.

Суддя С.О. Чебикіна