Рішення

від 17.07.2019 по справі 910/6360/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2019Справа № 910/6360/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз (вул. Зрошувальна, буд. 15, м. Київ, 02099) до Комунального підприємства Київської обласної ради Рембудексплуатація (вул. Івана Кудрі, буд. 30, м. Київ, 01113) про стягнення заборгованості у розмірі 28861,67 грн., -

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради Рембудексплуатація , в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради Рембудексплуатація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз грошові кошти у сумі 28861,67 грн., з яких 23114,00 грн. заборгованість за договором № 1/2897-Ж-17 від 30.11.2017, 3920,79 грн. пеня, 1499,62 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 327,26 грн. 3% річних, а також стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради Рембудексплуатація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз судові витрати у сумі 1921,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між Комунальним підприємством Київської обласної ради Рембудексплуатація та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз укладено договір № 1/2897-Ж-17 від 30.11.2017 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ). Відповідно до умов договору перевізник зобов`язувався надавати послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів, накопичених у замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці послуги в розмірі і на умовах визначених договором. На виконання умов договору перевізник надавав послуги належним чином, зауважень та претензій з боку замовника не було, даний факт підтверджується актами наданих послуг. Відповідач 09.01.2019 провів часткову оплату на суму 3800,00 грн. Станом на 01.05.2019 замовник прострочив виконання своїх зобов`язань, кошти від замовника не отримані, а заборгованість за цим договором складає 23114,00 грн. Крім того, позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню за прострочення оплати за договором у розмірі 3920,79 грн., інфляційні втрати в розмірі 1499,62 грн. та 3% річних у розмірі 327,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 27.05.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано не було, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 6 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

30.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз (перевізник) та Комунальним підприємством Київської обласної ради Рембудексплуатація (замовник) укладено договір № 1/2897-Ж-17 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), за умовами якого замовник доручив, а перевізник зобов`язувався надавати послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів (ТПВ), накопичених у замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці послуги в розмірі і на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. розділу 2 договору перевізник надає замовнику послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) ТПВ, накопичених у замовника, у власних та/або у наданих перевізником контейнерах, для розміщення яких замовник відводить спеціальний майданчик (площадку) з твердим покриттям. Графік вивезення ТПВ та дислокація контейнерів узгоджується сторонами шляхом підписання додатку № 1 до цього договору, і є невід`ємною його частиною. Графік вивезення ТПВ і дислокація контейнерів може змінюватись. У разі необхідності зміни графіку вивезення ТПВ або дислокації контейнерів замовник повинен повідомити про це перевізника письмово, або за допомогою факсимільного засобу. Зазначені повідомлення будуть вважатись змінами до додатку № 1 цього договору.

Згідно із п. 3.1. розділу 3 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання стронами і діє до 31.12.2017. Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановлюють, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 30 листопада 2017 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань згідно умов договору.

01.08.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору № 1/2897-Ж-17 від 30.10.2017, за умовами якої сторони дійшли згоди і погодили наступну (нову) редакцію п. 5.1. договору: 5.1. Відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.02.2018 № 267 тариф на послуги з вивезення побутових відходів з урахуванням операцій поводження з твердими побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надаються підприємствами перевізниками, та домовленістю між сторонами встановлюється в розмірі 71,34 грн. з ПДВ за 1 метр кубічний.

Відповідно до п.п. 5.2., 5.4.-5.6. розділу 5 договору загальна вартість послуг за цим договором складається з суми усіх актів надання послуг за договором. Обсяг наданих послуг перевізником у межах дії цього договору приймається шляхом підписання акту надання послуг за кожен календарний місяць не пізніше 10-го числа наступного місяця за розрахунковим. Замовник проводить розрахунок за надані послуги в поточному місяці після підписання акту надання послуг. Оплата за надані послуги здійснюється замовником на розрахунковий рахунок перевізника. Оплата здійснюється щомісячно не пізніше 15-го числа наступного за місяцем, що наступає за розрахунковим. У разі не підписання акту надання послуг протягом 10 днів та відсутності зауважень і претензій щодо наданих послуг по договору акт надання послуг вважається підписаним та підлягає сплаті.

Згідно акту надання послуг № 6207 від 31.07.2018, складеного відповідачем та позивачем, з боку позивача здійснено на користь відповідача вивіз твердих побутових відходів (1,1 куб.м. за липень 2018) на загальну суму 4235,00 грн. з ПДВ.

31.08.2018 позивачем здійснено на користь відповідача вивіз твердих побутових відходів (1,1 куб.м. за серпень 2018) на загальну суму 5257,76 грн. (акт надання послуг № 7468 від 31.08.2018), 30.09.2018 - здійснено вивіз твердих побутових відходів (1,1 куб.м. за вересень 2018) на загальну суму 4943,86 грн. (акт надання послуг № 8443 від 30.09.2018), 31.12.2018 - здійснено вивіз твердих побутових відходів за грудень 2018) на загальну суму 6356,41 грн. (акт надання послуг № 11198 від 31.12.2018), 31.01.2019 - здійснено вивіз твердих побутових відходів за січень 2019 на загальну суму 6120,97 грн. (акт надання послуг № 133 від 31.01.2019), а всього на суму 26914 грн.

Акти надання послуг з боку замовника (відповідача у справі) підписані без зауважень та заперечень.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовуються.

У відповіденості до п. 6.1. розділу 6 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.5. розділу 6 договору у разі затримки оплати за надані послуги замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачем як замовником прострочено виконання своїх зобов`язань за умовами договору у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 23114,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням також пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актами надання послуг від 31.07.2018, 31.08.2018, 30.09.2018, 31.12.2018, 31.01.2019, що не спростовано відповідачем (а.с. 14-18).

В той же час в порушенням умов п. 5.5. розділу 5 договору відповідачем 09.01.2019 здійснено часткову оплату наданих послуг на загальну суму 3800,00 грн., решту вартості наданих послуг відповідач не сплатив, сума заборгованості склала 23114,00 грн. Докази здійснення оплати наявної заборгованості у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за укладеним договором у розмірі 23114,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем у зв`язку з порушенням умов договору відповідачем розраховано до стягнення з відповідача пеню за прострочення оплати за договором у розмірі 3920,79 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1499,62 грн. та 3% річних у розмірі 327,26 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, законодавчо кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, які є фактично платою за користування боржником грошовими коштами кредитора за весь період прострочки виконання грошового зобов`язання, а також пені. Зазначені норми не обмежують права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення оплати за договором у розмірі 3920,79 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1499,62 грн. та 3% річних у розмірі 327,26 грн.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача пені, 3% річних за період прострочення оплати заборгованості, а також інфляційних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 1921,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради Рембудексплуатація (вул. Івана Кудрі, буд. 30, м. Київ, 01113, ідентифікаційний код 33234763, ІПН 332347626556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Володар-Роз (вул. Зрошувальна, буд. 15, м. Київ, 02099, ідентифікаційний код 21701113, ІПН 217011126134) суму заборгованості за договором у розмірі 23114 грн. 00 коп., пеню у розмірі 3920 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 327 грн. 26 коп, інфляційні нарахування у розмірі 1499 грн. 62 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп., а всього 30782 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 67 (шістдесят сім) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2019.

Суддя В.О.Демидов