Рішення

від 17.07.2019 по справі 917/819/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.19 Справа № 917/819/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд.2а, м. Полтава, 36008)

до Полтавської міської громадської організації "Діти Чорнобиля" (площа Соборний майдан, буд.15, м. Полтава, 36000)

про стягнення 7232,75 грн.

без виклику представників сторін

встановив :

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Полтавської міської громадської організації "Діти Чорнобиля" про стягнення 7232,75 грн., у тому числі: 6389,12 грн. - заборгованості за відпущену теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3194 від 15.11.2013 року, 226,92 грн. - 3 % річних, 616,71 грн. - інфляційних; а також 1921,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює оплату послуг з теплопостачання.

Відповідач у відзиві (вхід. № 6573 від 25.06.2019р.) повідомив суду про те, що Полтавська міська громадська організація "Діти Чорнобиля" налічує 350 дітей, які мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ця організація не прибуткова, своїх коштів не має. Тарифи на тепло є завищеними, несправедливими, необґрунтованими. Якість надання житлово-комунальних послуг, зокрема, теплопостачання, є низькою. Взимку в офісному приміщенні організації температура повітря +14С- +16С, тобто нижче + 18С. Послуги не відповідають потребам споживача. Якість послуг не відповідає умовам договору на відпуск теплової енергії № 3194 від 15.11.2013р. В договорі при розрахунку обсягу теплової енергії слід застосовувати нові норми середньої температури зовнішнього повітря з урахуванням глобального потепління. Відповідач прохає анулювати нарахування плати послуг теплопостачання, списати безнадійну заборгованість, звільнити організацію від відшкодування витрат.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019р. даний позов було передано на розгляд судді Безрук Т. М.

За ухвалою господарського суду від 24.05.2019р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

За ухвалою суду від 14.06.2019 року відкрито провадження у справі № 917/819/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві (вхід. № 6573 від 25.06.2019р.) заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Ухвалою від 26.06.2019р. це клопотання судом було відхилено (а.с.86-87).

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 14.06.2019р. та від 27.06.2019р.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.05.2014р. у справі №917/436/14, порушеної за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Полтавської міської громадської організації "Діти Чорнобиля" про визнання укладеним договору, був визнаний укладеним договір № 3194 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Полтавською міською громадської організації "Діти Чорнобиля" з початком строку дії 15.11.2013 року на умовах поданого Полтавським обласним комунальним виробничим підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" проекту цього договору.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень та внутрішньосудової системи Діловодство спеціалізованого суду вказане рішення сторонами не оскаржувалося, а отже - набрало законної сили.

Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Укладений за рішенням господарського суду Полтавської області від 06.05.2014р. у справі № 917/436/14 договір № 3194 від 15.11.2013 містить наступні положення.

15.11.2013р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" («Теплопостачальна організація» , позивач) та Полтавською міською громадською організацією "Діти Чорнобиля" (Споживачем, відповідачем) укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір); (а.с.55).

Згідно п. 1 Договору «Теплопостачальна організація» бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень Споживач» до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по Соборному АДРЕСА_1 - офісне приміщення.

Згідно п. 5 Договору «Теплопостачальна організація» забезпечує безперебійне постачання теплом споживача.

Згідно п. 15 Договору обсяг теплової енергії, який постачається споживачу в розрахунковому періоді на опалення приміщення, визначається ««Теплопостачальною організацією» розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об`єктів (згідно СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляции и кондиционирование» ) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно із ДСТУ -НБВ 1.127:2010 «Будівельна кліматологія» та наведений в Додатку «№1 «Розрахунок обсягу теплової енергії» , який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 16 Договору розрахункове теплове навантаження на опалення складає 0,00172 Гкал /год.

Згідно п. 17 Договору у місяці, наступному за розрахунковим, «Теплопостачальна організація» визначає фактичний обсяг відпущеної теплової енергії за розрахунковий період з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і надає «споживач» рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії.

У разі, якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує зазначений в договорі, кінцевий розрахунок вартості такого перевищення проводиться споживачем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі, якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від зазначеного в договорі обсягу, така надлишкова оплата зараховується як попередня оплата в поточному місяці.

Згідно п. 18 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Згідно п. 19 Договору на момент укладання договору вартість 1 Гкал- 802,18 грн. (без ПДВ), 962,62грн. (з ПДВ) для потреб інших споживачів (3група).

Згідно п. 20 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 21 Договору оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в Додатку №1, проводиться споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії, визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виписаного рахунку.

Згідно п.23 Договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору.

У разі неповернення споживачем Акту приймання- передачі теплової енергії в 5 - денний термін, як це передбачено пунктом 12 Договору, він, підписаний «Теплопостачальною організацією» в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Згідно п. 24 Договору випадку несплати у вказані строки вводиться в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки платежу, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно п.29 Договору даний Договір укладений по 31.12.2016. В частині розрахунків Договір діє до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде письмово задоволено однією із сторін.

01.11.2018р. сторони підписали Додаткову угоду № 1 і Додаток до Договору в яких змінили положення договору щодо обліку теплопостачання, опалювальної площі та розрахунку обсягу теплової енергії (а.с.61-64).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачем (далі Закон). Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.(ст.2 Закону).

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. (ст.3 Закону).

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України теплопостачальні організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами вказаного договору позивач взяв на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення згаданого вище приміщення відповідача, а споживач зобов`язався проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та згідно з абз.7 ст.16 Закону України «Про теплопостачання» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, (надалі - Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Позивач у позові зазначає, що нарахування вартості наданих послуг проводились протягом опалювального сезону згідно тарифів на послуги теплопостачання для юридичних осіб встановлених Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - НКРКП), які декілька разів змінювалися за вказаний період.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб населення встановлені в такому розмірі: 1513,28 грн./Гкал (без ПДВ) з 24 лютого 2017 року на підставі постанови НКРЕКП № 151 від 01.02.2017; 1558,93грн/Гкал (без ПДВ) з 05 січня 2018 року на підставі постанови НКРЕКП № 1529 від 28.12.2017.

Статею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Позивач у позові посилається на те, що на виконання умов договору ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у період з 01.10.2017 по 30.04.2018р. включно поставило теплову енергію відповідачу на потреби опалення на загальну суму 6389,12 грн.

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за № АВ-10195 від 31.10.2017р., № АВ-11835 від 30.11.2017р., № АВ-13487 від 31.12.2017р., № АВ-1450 від 31.01.2018р., № АВ-3122 від 28.02.2018р., № АВ-4920 від 31.03.2018р., № АВ-6552 від 30.04.2018р. (а.с.27-33).

Також, позивач надав відповідачу відповідні акти приймання-передачі теплової енергії № АВ-19078 від 31.10.2017р., № АВ-22224 від 30.11.2017р., № АВ-25417 від 31.12.2017р., № АВ-2916 від 31.12.2018р., № АВ-6130 від 28.02.2018р., № АВ-9398 від 31.03.2018р., № АВ-12601 від 30.04.2018р. (а.с.34-40).

Факт направлення (вручення) вказаних рахунків та актів відповідачу підтверджується згрупованими поштовими відправленнями, поданими в відділення поштового зв`язку, з відміткою поштового відділення про їх направлення - реєстрами рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2017 р., за листопад 2017 р., за грудень 2017 р., за січень 2018 р., за лютий 2018 р., за березень 2018 р., за квітень 2018 р. (а.с.41-47).

Складені позивачем акти приймання-передачі теплової енергії не підписані відповідачем. Проте доказів направлення позивачу заперечень відповідач суду не надав, отже згідно п.23 Договору акти вважаються оформленими належним чином.

Відповідач в порушення умов Договору оплату спожитої теплової енергії в установлений строк не провів.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача щодо позову з тих підстав, що тарифи на теплопостачання є завищеними, не можуть бути враховані судом, оскільки вказані тарифи встановлюються не позивачем, а Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Посилання відповідача на те, що якість наданих позивачем послуг є дуже низькою та не відповідає умовам договору, не підтверджені відповідними доказами та є необґрунтованими.

В п. 3 Договору встановлено, що споживач має право на перевірку якості послуг «Теплопостачальної організації» з обов`язковим складанням відповідного акту спільно з працівником служби контролю за якістю теплопостачання, який є підставою для проведення перерахунків.

В Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року (далі - Правила) встановлено порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг, та, зокрема, зазначено таке:

- у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі (п. 33 Правил);

- представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов`язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг (п. 34 Правил);

- представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов`язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з`явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку (п. 35 Правил);

- у разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об`єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об`єднання споживачів (п. 36 Правил);

- за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця (п. 37 Правил);

- у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі (п. 38 Правил);

Згідно п. 3 Договору вказаний акт є підставою для проведення перерахунків вартості послуг.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду жодного доказу звернення до позивача з претензією чи вчинення ним дій щодо встановлення факту надання неякісних послуг позивачем.

Таким чином відповідач в установленому порядку не довів свої заперечення.

Доказів сплати позивачу 6389,12 грн. боргу за послуги теплопостачання відповідач суду не надав.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 Закону № 2633).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені права позивача за захистом яких мало місце звернення до суду; а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 6389,12 грн. боргу за послуги теплопостачання підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом також враховується правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, про те, що правовідношення, яке виникло між сторонами на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК) щодо отримання грошових коштів за надані послуги, є грошовим зобов`язанням. У зв`язку з цим на зазначені правовідносини поширюється дія норми ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі даної норми за період 01.12.2017р. - 31.03.2016р. (поетапно) позивачем нараховано 616,71 грн. інфляційних та 226,92 грн. - 3% річних за період 15.11.2017рр. - 30.04.2019р. (поетапно); (а.с.12-13).

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При нарахуванні інфляційних позивач нараховував інфляційні за неповний місяць існування боргу.

Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що сума інфляційних за визначені позивачем періоди становить 588,37 грн. (розрахунок - в матеріалах справи). В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими. Вимоги про стягнення 27,34 грн. інфляційних слід відхилити як безпідставні.

За умовами Договору оплата повинна проводитись до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, тому прострочення виконання зобовязання починається з 16 числа місяця кожного періоду.

Суд, провівши перевірку правильності нарахування 3% річних встановив, що заявлена до стягнення сума не перевищує розрахункову. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 226,92 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про анулювання нарахованої плати за послуги, списання заборгованості та звільнення його від відшкодування витрат, судом відхиляється, оскільки вказане не входить до компетенції суду.

В постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11 викладено правову позицію про те, що За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. У зв`язку з цим зазначені кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Разом з тим, суд роз`яснює, що сторони у справі мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення, де врегулювати відповідні питання сплати чи прощення боргу.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 44645 від 24.04.2019р. (а.с.10). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 25.04.2019 (а.с.53).

Суд встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Відповідно до п.2 ч.1 та п. 3 ч. 4 ст.129 ГПК України вказані судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 1913,32 грн.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавської міської громадської організації "Діти Чорнобиля" (площа Соборний майдан, буд.15, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 24825277) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд.2а, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 03338030) 6389грн. 12 коп. основного боргу, 588грн. 37коп. - інфляційних, 226 грн. 92 коп. - 3% річних, 1913 грн. 32 коп. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 17.07.2019р.

Суддя Т. М. Безрук