Ухвала

від 17.07.2019 по справі 340/1703/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1703/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відсутній (вул. Гагаріна, 7 м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, 27100) до Сальківської селищної ради Гайворонського району (вул. Заводський, 1, смт. Салькове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26332) та Сальківського дошкільного навчального закладу (СДНЗ) (вул. Шкільна, 2, смт. Салькове, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26332) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відсутній звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Сальківської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований Сальківський дошкільний навчальний заклад (ЄДРПОУ 34085946), а також права власності на будівлі та споруди на ній, за адресою: 26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Шкільна, 2, які використовує комунальний заклад освіти Сальківський дошкільний навчальний заклад;

- зобов'язати Сальківську селищну раду Гайворонського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04366755) вжити в межах повноважень заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку загальною орієнтовною площею 0,2 га, будівлі та споруди комунального закладу освіти Сальківського дошкільного навчального закладу, розташовані на вказаній земельній ділянці, за адресою: 26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Шкільна, 2.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Як вбачається, заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відсутній.

Так, статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов'язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII (далі по тексту - Закон №1697) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697 врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини 1 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону №1697 під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Частиною 1 ст.24 Закону №1697 право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Тобто, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

При цьому, як зазначено вище, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

В розглядуваному випадку прокурор в позовній заяві в обґрунтування підстав звернення до суду з цим позовом вказує, що відсутність правовстановлюючих документів на будівлі, споруди та земельну ділянку Сальківського дошкільного навчального закладу створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним майном, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Також зазначає, що інтереси держави у даному випадку полягають у необхідності неухильного та ефективного виконання органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, як учасниками освітньої діяльності, законодавчих обов'язків щодо створення належних та безпечних умов здобуття освіти. Рівень реалізації посадовими особами наданих повноважень має забезпечувати досягнення законодавчої мети у вигляді створення та підтримання таких умов здобуття освіти, що виключають будь-яку шкоду або загрозу порушення прав дітей на здобуття освіти та можливість будь-яких зловживань щодо розпорядження будівлями, спорудами та земельними ділянками навчальних закладів.

В той же час прокурором вказано, що вивченням наявного на електронному сайті закупівель Ргогогго річного плану закупівель Сальківської селищної ради та Сальківського дошкільного навчального закладу на 2019 рік встановлено, що закупівля послуг технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна та розроблення технічної документації із землеустрою комунального закладу Сальківський дошкільний навчальний заклад цими уповноваженими органами не запланована, а документів, підтверджуючих вжиття останніми заходів щодо належного оформлення права власності на будівлі та споруди навчального закладу та права постійного користування земельною ділянкою під вказаним навчальним закладом, здійснення державної реєстрації вказаних прав, питання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державної реєстрації вказаних прав у навчальному закладі також не надано.

Більш того, як вказує прокурор, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вжиття ними заходів, спрямованих на належне оформлення правовстановлюючих документів на будівлі, споруди та земельну ділянку під навчальним закладом, а тому позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди, земельну ділянку навчального закладу, здійснення державної реєстрації вказаних речових прав та зобов'язання вжити заходів в межах компетенції з цього питання є обґрунтованими та підлягають вирішенню судом.

Таким чином, Сальківською селищною радою Гайворонського району Кіровоградської області через не здійснення упродовж тривалого часу належних та достатніх дій і заходів з оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди, земельну ділянку навчального закладу, чим було допущено протиправну бездіяльність.

Однак, прокурором не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави в цьому конкретному випадку, оскільки фактично позов подано в інтересах Сальківського дошкільного навчального закладу, а не держави.

При цьому суддя зазначає, що Сальківський дошкільний навчальний заклад є юридичною особою, має адміністративну процесуальну правосуб'єктність, тобто може самостійно здійснювати захист своїх прав у разі, якщо вважає, що бездіяльністю відповідача порушується його права.

Суддя враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v.RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v.RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Таким чином, суддя приходить до висновку, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави та закладу, саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву з додатками прокурору.

Керуючись п.7 ч.4 ст.169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відсутній до Сальківської селищної ради Гайворонського району та Сальківського дошкільного навчального закладу (СДНЗ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк, встановленому ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун