Рішення

від 17.07.2019 по справі 360/2857/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2857/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Тихонова І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Кравцовій Т.О.,

у відкритому судовому засіданні за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вего про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 219026,55 грн, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вего , в якому позивач просить:

- стягнути кошти з рахунків платника податків відповідача у загальному розмірі податкового боргу 219 026,55 грн., за період з 30.08.2018 по 29.04.2019, а саме; - з податку на додану вартість (КБ 14060100) у всіх банках та рахунків платника податків, що належить такому платнику податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на користь державного бюджету у загальній сумі податкового боргу 137 484,06 грн.; податку на прибуток приватних підприємств (КБ 11021000) у всіх банках та рахунків платника податків, що належить такому платнику податків у загальній сумі податкового боргу 81542,49 грн.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем, станом на 19.06.2019, рахується податковий борг в загальному розмірі 219 026,55 грн., в тому числі:

1. Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код КДБ 14060100) в загальному розмірі 137484,06 грн., з яких основний борг складає - 123 893, 66грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 12 775,05грн. та пеня в розмірі 815,35грн.

2. Податок на прибуток приватних підприємств (код КДБ 11021000) в загальному розмірі 81 542,49грн., який є основним боргом.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію та уточнюючий розрахунок з ПДВ: - № 9175376403 від 17.08.2018 в розмірі 447917,00грн. - залишок не сплаченого боргу складає 5851,66 грн. - № 9239366880 від 01.11.2018 в розмірі 118042,00грн., (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2018 року).

Відповідачу за порушення статті 201 ПКУ було збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 8 095,80грн.. яка була визначена у податковому повідомленні - рішенні №0000875005 від 17.01.2019, яке було направлено за податковою адресою відповідача 18.01.2019, поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто з причини за адресою не існує .

Відповідачу за порушення пункту 203.2 статті 203 ПКУ було збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 4 571,15 грн. та 108,10 грн., які були визначені у податкових повідомленнях - рішеннях №0003695005 та 0003705005 відповідно від 18.03.2019, які було направлено за податковою адресою відповідача 18.03.2019, поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто з причини за закінченням встановленого строку зберігання .

Крім того, відповідно до статті 129 ПКУ відповідачу за період з 29.11.2018 по 25.02.2019 нарахована пеня на загальну суму 815,35грн., яка визначена в ІКП відповідача та додатково наданому суду розрахунку.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № 9310998846 від 27.02.2019 в розмірі 81 734,00 грн. - залишок не сплаченого боргу складає 81542,49 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 1-2 ).

У вказаній ухвалі запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та роз`яснено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не отримано поштове відправлення з причин незалежних від суду, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про розгляд даної справи.

Станом 17 липня 2019 року відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Представник позивача підтримав позовні вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (а.с. 44). Разом з тим, процесуальні документи направлялися відповідача за адресою, яка зазначена у позовній заяві, та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 62).

Згідно із частиною одинадцятою статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Вего (ідентифікаційний код 13415932, місцезнаходження: 93106, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Свердлова (Сосюри), буд. 164А) зареєстровано як юридична особа Лисичанським міського управління юстиції 30.10.1992 за № 367 (а.с. 910).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем станом на 04.06.2019 обліковується залишок заборгованості з податку на додану вартість за липень 2018 року на суму 5851,66 грн. та заборгованість з податку на додану вартість за вересень 2018 року на суму 118042,00 грн. (а.с. 13).

Вказаний борг виник з наступних підстав.

Так, відповідачем було подано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року від 17.08.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 447917,00 грн. (а.с. 11).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість за липень 2018 року з урахуванням здійснених оплат в сумі 5851,66 грн. (а.с. 13).

Відповідачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з самостійно виявлених помилок, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року від 01.11.2018, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 118042,00 грн. (а.с. 12).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість за вересень 2018 року в сумі 118042,00 грн. (а.с. 13).

Загальна сума несплаченого боргу з податку на додану вартість за період з 30.08.25018 по 01.11.2018 складає 123893,66 грн.

Позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Н від 17.01.2019 № 0000875005 (а.с. 14), яке винесено на підставі акту перевірки № 121/12-32-12-50-05/13415932 від 27.12.2018, яким встановлено порушення ст. 201 ПК України та у зв`язку із чим збільшено суму грошового зобов`язання у сумі 8905,80 грн.

Позивачем винесено податкові повідомлення-рішення форми Ш від 18.03.2019 № 0003695005 та № 0003705005 (а.с. 18, 19), які винесено на підставі акту перевірки № 134/12-32-50-05/13415932 від 05.02.2019, яким встановлено порушення ст. 203 ПК України та у зв`язку із чим збільшено суму грошового зобов`язання у сумі 4571,15 грн. та 108,10 грн. відповідно.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Відповідачем нараховано пеню відповідно до ст.120 Податкового кодексу України у сумі 815,35 грн (а.с.24).

Таким чином, сума стягнення штрафних санкції за податок з доданої вартості складає 14400,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем станом на 19.06.2019 обліковується заборгованість з податку на додану вартість за 2018 рік на суму 81542,49 грн. (а.с. 35).

Вказаний борг виник з наступних підстав.

Так, відповідачем було подано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість, а саме податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 ріку від 27.02.2019, в якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 81734,00 грн. (а.с. 33-34).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств за 2018 рік з урахуванням здійснених оплат в сумі 81542,49 грн. (а.с. 34).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

На момент розгляду справи судом сума заборгованості з податку на додану вартість за березень 2018 року в сумі 17907,00 грн. відповідачем не погашена.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до пункту 49.16 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний погасити податкове зобов`язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до ст.137 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 ПКУ, від бази оподаткування. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідно до п. 137.4. статті 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

- виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;

- у разі якщо особа ставиться на облік і контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем-такого податкового (звітного) періоду;

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим; (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно п.203.2 ст. 203 ПКУ платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, позивачем у передбачений законом спосіб заявлені позовні вимоги на погашення наявної суми податкового боргу відповідача.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до норм п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України:

- контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, шо належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПКУ).

Згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010 р. "Про деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України", якою визначено механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, а саме:

п.2 - Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України .

п.3 - Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг коштів у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу .

п.4 .- У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів .

п. 5.6 - За результатами вилучення готівки складається акт встановленої форми. Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку, для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення -на наступний робочий день. Готівка в іноземній валюті передається банку або іншій фінансовій установі, що має право на реалізацію іноземної валюти, у зазначений строк для її продажу відповідно до законодавства та подальшого перерахування згідно з вимогами абзацу першого цього пункту .

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні доповнено Податковий кодекс України статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункту 19.1.1 пункту 19.1 статті 19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

З метою погашення податкового боргу податковим органом направлено відповідачу податкові вимоги форми "Ю" № 1373-25 від 25.09.2014 (а.с. 38). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Визначена у податковій вимозі форми "Ю" сума грошового зобов`язання відповідачем не сплачена, податкова вимога не оскаржувалась ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Податковий борг у добровільному порядку не сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 25-29, 30-32, 36, 46, 47-48).

Отже, відповідачем не надано заперечень щодо нарахованих контролюючим органом сум податкових зобов`язань, податкові зобов`язання відповідача є узгодженими та наявність податкового боргу відповідача у сумі 219026,55 грн станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджена матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає встановленим, що у відповідача дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код 39591445) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вего (місце реєстрації: 93106, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сосюри, буд. 164А, код 13415932) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вего у загальному розмірі податкового боргу 219026,55 грн., за період з 30.08.2018 по 29.04.2019, в тому числі з податку на додану вартість у всіх банках та рахунків платника податків, що належить такому платнику податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на користь державного бюджету у загальній сумі 137484,06 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у всіх банках та рахунків платника податків, що належить такому платнику податків, в сумі 81542,49 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Тихонов