Рішення

від 16.07.2019 по справі 520/4589/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 липня 2019 р. № 520/4589/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо зменшення з 01.10.2017 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі ч.2 та ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі збереженням оцінки одного року страхового стажу, встановленої ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що діяла на момент призначення пенсії та з врахуванням Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затв. Постановою КМУ від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" №121, починаючи з 01.03.2019.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, яка розраховувалась відповідно до ст.ст. 27, 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії як працюючому пенсіонеру відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак після проведеного перерахунку розмір пенсії не змінився. Позивач звернувся до відповідача з приводу даного питання та листом був повідомлений про обставини того, що з 01.10.2017 року відповідачем було проведено перерахунок його пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням змін відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року №2148-VIII. Як вказано позивачем, і в подальшому після проведеного перерахунку в 2019 році розмір його пенсії не змінився, а тільки змінилася сума доплати, що здійснюється у зв`язку зі зменшенням основного розміру пенсії. На думку позивача, відповідачем вчинено протиправні дії стосовно зменшення основного розміру його пенсії з 01.10.2017 року. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до моменту винесення рішення по справі №520/4589/19.

Ухвалою суду від 15.05.2019 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що управління із позовом не погоджується, оскільки пенсія позивача обчислена, виплачується, за матеріалами пенсійної справи, в повному обсязі відповідно до законодавства, що діє на сьогоднішній день. Так представником відповідача вказано, що оскільки пенсія позивачу була призначена до 01.10.2017 року, то у даному випадку відповідно до абз.26 пп.27 п.19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 р. пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При цьому, згідно пункту 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2017 року, було сформовано доплату до старого розміру пенсії. Також представником відповідача вказано, що 19.02.2019 року позивач звернувся з заявою на перерахунок пенсії згідно пункту 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та перерахунок як непрацюючій особі, у зв`язку з припиненням трудової діяльності. При зверненні позивачем було надано трудову книжку, у якій останній запис про звільнення з роботи 31.05.2018 року з ТОВ ВАТЕРПРО , та трудові угоди про роботу на підприємстві Харківська філія ДП Інститут підготовки кадрів промисловості (код 35253238) за період з червня по серпень 2018 року, з жовтня по листопад 2018 року, з 10.01.2019 року по 30.01.2019 року. Однак, як встановлено відповідачем за даними системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України ОК-5, на застраховану особу ОСОБА_1 є інформація про нарахування заробітної плати (доходу) після травня 2018 року за періоди: листопад 2018 року по підприємству ПАТ Учбово-курсовий комбінат (код 22649921), грудень 2018 року, січень 2019 року по підприємству Приватний вищий професійно-технічний навчальний заклад Учбовий науково-виробничий центр УКРТЕХПРОГРЕС (код 34468650), травень-серпень, жовтень-листопад 2018 року, січень 2019 року по підприємству Харківська філія ДП Інститут підготовки кадрів промисловості (код 35253238). З огляду на вказані обставини, позивача було листом повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії як не працюючій особі та необхідність додаткового надання документів про припинення трудової діяльності на вказаних підприємствах для проведення перерахунку пенсії як непрацюючій особі. Водночас, на підставі вказаної заяви позивачу було проведено перерахунок його пенсії з додаванням відпрацьованого стажу. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на необґрунтованість.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено пенсію за віком із здійсненням розрахунку пенсії згідно ст.. 25, 27, 28, 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058, починаючи з 04.12.2016 року.

У позовній заяві позивачем вказано, що він звернувся до відповідача із заявою від 19.02.2019 року про здійснення перерахунку його пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як працюючому пенсіонеру.

При цьому, позивачем у позовній заяві зазначено, що розмір його пенсії після проведеного перерахунку не змінився.

Також позивачем вказано, що під час усної консультації йому було повідомлено, що з 01.10.2017 року розмір його пенсії було автоматично перераховано та в нього виник борг перед Пенсійним фондом України, у зв`язку з чим основний розмір пенсії позивача з 2874,30 грн. став з 01.10.2017 складати 2129,11 грн. Пенсію обчислено за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсії від 03.10.2017 №2148-VIII та встановлено доплату до попереднього розміру пенсії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 27.03.2019 року стосовно підстав зменшення основного розміру його пенсії та відсутності підвищення.

Листом від 11.04.2019 року №335/М-3 відповідачем повідомлено позивача, що основний розмір його пенсії з 01.10.2017 року було зменшено на 745,19 грн., у зв`язку з чим після проведеного за заявою ОСОБА_1 від 19.02.2019 року перерахунку розмір пенсії не збільшився, а просто сума доплати до попереднього розміру пенсії зменшилася. З 01.03.2019 року сума доплати до попереднього розміру пенсії стала складати замість 745,19 грн. - 264,30 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що, на думку позивача, відповідачем після проведення перерахунку його пенсії на підставі заяви від 19.02.2019 року з врахуванням додаткового стажу не змінено розмір пенсії, а зменшено тільки суму доплати.

З врахуванням встановлених судовим розглядом справи обставин судом встановлено, що фактично позивачем оскаржується здійснення відповідачем перерахунку його пенсії з 01.10.2017 року за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням змін відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року №2148-VIII.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 березня 2003 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, положеннями ч.1 ст.10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс= (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Положеннями ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що з урахуванням змін, внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи або перерахунку пенсії може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Судовим розглядом справи зі змісту наданих представником відповідача у відзиві на позов пояснень встановлено, що на момент призначення пенсії позивачу управлінням було обчислено останню із середньомісячної заробітної плати 5459,25 грн. (із урахуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 3764,40 грн.) за період роботи з 01.07.2000 року по 07.05.2006 року, з 01.07.2006 року по 31.10.2006 року, з 01.12.2006 року по 31.07.2007 року, з 01.09.2007 року по 24.10.2014 року, з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року за даними персоніфікованого обліку із застосуванням коефіцієнту заробітної плати 1,45023 та з урахуванням загального стажу роботи 39 років 21 день, який зараховано по 31.12.2016 року. При цьому, виплата пенсії провадилася як працюючій особі.

Так, представником відповідача вказано, що виплата пенсії позивачу з 04.12.2016 року здійснювалась за наступним розрахунком: середньомісячний заробіток для обчислення (3764,40*1,45023) - 5459,25 грн.; коефіцієнт стажу 0,39000 - 468 міс.; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,52650; розмір пенсії за віком (5459,25*0,52650) - 2874,30 грн.; доплата за понаднормативний стаж (за 4 роки) (1247,00*4%) - 49,88 грн.

Загальний розмір пенсії за віком склав - 2924,18 грн. (2874,30+49,88).

Також судом встановлено, що з 01.10.2017 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу масово-автоматизованим способом згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року №2148-ІІІ із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, на рівні - 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Так, представником відповідача вказано, що виплата пенсії позивачу з 01.10.2017 року здійснювалась за наступним розрахунком: середньомісячний заробіток для обчислення (3764,40*1,45023) - 5459,25 грн.; коефіцієнт стажу 0,39000 - 468 міс.; розмір пенсії за віком (5459,25*0,39000) - 2129,11 грн.; доплата за понаднормативний стаж (4 роки) (1247,00*4%) - 49,88 грн.

Загальний розмір пенсії за віком склав - 2178,99 грн. (2129,11+49,88).

При цьому, як встановлено судом розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку пенсії з 01.10.2017 року зменшився.

Згідно п. 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2017 року, відповідно до п. 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідачем було нараховано доплату до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017 року у сумі 745,19 грн., у зв`язку з чим розмір пенсії до виплати склав 2924,18 грн.

При цьому, судовим розглядом справи встановлено ОСОБА_1 за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням змін відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року №2148-VIII до відповідача не звертався, з огляду на що у відповідача були відсутні підстави для застосування до величини оцінки одного року страхового стажу показник 1,35 %.

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, положеннями ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у зв`язку з чим у відповідності до вищевказаних положень підлягала перерахунку з 01.10.2017 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що проведений перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 згідно Закону України № 2148-VIII здійснено із використанням показника середньої заробітної плати в розмірі 3764,40 грн.

Зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% не призвели до зменшення розміру пенсії позивача з огляду на обставини призначення доплати до основного розміру пенсії не погіршили умов отримання пенсії позивачем.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Водночас, суд зазначає, що положення Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року №2148-VIII не були визнані неконституційними Конституційним Судом України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, про відсутність підстав для визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо зменшення з 01.10.2017 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи не встановлено обставин протиправності дій відповідача стосовно здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року із застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1%, то у суду відсутні підстави для зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі збереженням оцінки одного року страхового стажу, встановленої ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що діяла на момент призначення пенсії.

Стосовно іншої частини позовних вимог позивача судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що 19.02.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії згідно п.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також матеріали пенсійної справи позивача містять заяву останнього від 19.02.2019 року, яку подано з проханням здійснити відмітку у пенсійній справі про звільнення позивача з 30.01.2019 року.

При зверненні позивачем було надано трудову книжку, у якій останній запис про звільнення з роботи 31.05.2018 року з ТОВ ВАТЕРПРО , а також надано трудові угоди про роботу на підприємстві Харківська філія ДП Інститут підготовки кадрів промисловості (код 35253238) за період з червня по серпень 2018 року, з жовтня по листопад 2018 року, з 10.01.2019 року по 30.01.2019 року.

Зі змісту наданого представником відповідача відзиву на позов вбачається, що за даними, що знаходяться у системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України ОК-5 на застраховану особу ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 ) є інформація про нарахування заробітної плати (доходу) після травня 2018 року за періоди: листопад 2018 року по підприємству ПАТ Учбово-курсовий комбінат (код 22649921), грудень 2018 року, січень 2019 року по підприємству Приватний вищий професійно-технічний навчальний заклад Учбовий науково-виробничий центр УКРТЕХПРОГРЕС (код 34468650), травень-серпень, жовтень-листопад 2018 року, січень 2019 року по підприємству Харківська філія ДП Інститут підготовки кадрів промисловості (код 35253238).

Як вказано представником відповідача, позивачу листом було повідомлено, що для проведення перерахунку пенсії як непрацюючій особі необхідно додатково надати документи про припинення трудової діяльності на підприємствах ПАТ Учбово-курсовий комбінат (код 22649921) та по підприємству Приватний вищий професійно-технічний навчальний заклад Учбовий науково-виробничий центр УКРТЕХПРОГРЕС (код 34468650).

Так, зі змісту відзиву на позов судом встановлено, що розрахунок пенсії позивачу з моменту її призначення провадиться як працюючій особі, а з огляду не надання позивачем документів про припинення трудової діяльності на вказаних підприємствах, підстав для перерахунку пенсії як не працюючій особі у відповідача немає.

При цьому, судовим розглядом справи встановлено, що на підставі заяви позивача від 19.02.2019 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії з додаванням відпрацьованого стажу згідно п.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.03.2019 року.

Крім того, як вказано представником відповідача у відзиві на позов, з 01.03.2019 року проводився перерахунок пенсій автоматизованим способом відповідно до ч.2 ст.42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до положень ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (далі - Постанова) затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок) та установлено, що в 2019 року перерахунок пенсій згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Відповідно до п.5 Порядку у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення на коефіцієнт 1,17 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року.

З урахуванням зазначеного показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з урахуванням якого проводиться перерахунок пенсії з 01.03.2019 року становить - 4404,35 грн.

Отже, як встановлено судом під час розгляду справи, з 01.03.2019 року пенсію ОСОБА_1 обчислено із середньомісячної заробітної плати 6387,32 грн. (із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 4404,35 грн., обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки 3764,40 грн. збільшений на прогнозований коефіцієнт збільшення - 1,17) за період роботи з 01.07.2000 року, по 07.05.2006 року, з 01.07.2006 року по 31.10.2006 року, з 01.12.2006 року по 31.07.2007 року, з 01.09.2007 року по 24.10.2014 року, з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року за даними персоніфікованого обліку. Коефіцієнт заробітної плати 1,45023 (після оптимізації) з урахуванням загального стажу роботи - 40 років 8 місяців та зарахуванням стажу по 28.11.2018 року.

Водночас, матеріали справи свідчать, що позивачем разом з заявою від 27.03.2019 року надано довідку від 20.03.2019 року №3-к, видану науково-виробничим центром Укртехпрогрес , в якій зазначено, що ОСОБА_1 працює у ПВПТНЗ Учбовий науково-виробничий центр Укртехпрогрес на посаді викладача за сумісництвом з 21.06.2018 року до теперішнього часу.

Отже, як встановлено судом виплата пенсії позивачу провадиться як працюючій особі з 01.03.2019 року з урахуванням наступного розрахунку середньомісячний заробіток для обчислення (4404,35*1,45023) - 6387,32 грн.; коефіцієнт стажу 0,40667 - 488 міс., розмір пенсії за віком (6387,32*0,40667) - 2597,53 грн., доплата за понаднормативний стаж (5 років) (1247,00*5%) - 62,35 грн.

Загальний розмір пенсії за віком склав - 2659,88 грн. (2597,53+62,35).

При цьому, як встановлено судом позивачу здійснюється доплата до старого основного розміру пенсії з 01.10.2017 року у розмірі 264,30 грн., у зв`язку з чим розмір пенсії до виплати становить 2924,18 грн.

Отже, враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем було здійснено нарахування та виплату позивачу пенсії з вираховуванням здійснених перерахунків у відповідності до норм діючого законодавства, з огляду на що у суду відсутні підстави для зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч.2 та ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі збереженням оцінки одного року страхового стажу, встановленої ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що діяла на момент призначення пенсії та з врахуванням Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затв. Постановою КМУ від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" №121, починаючи з 01.03.2019 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, 22-Б, м. Харків, 61170) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.