Постанова

від 17.07.2019 по справі 440/402/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 р. Справа № 440/402/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "УКРТОРГБУД-СЕРВІС" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року по справі № 440/402/19 (головуючий 1 інстанції Алексєєва Ю.В.) за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємство "УКРТОРГБУД-СЕРВІС" про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 31.01.2019 року, Головне управління ДФС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "УКРТОРГБУД - СЕРВІС" про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 84627,51 грн, з податку на прибуток в розмірі 3896 грн, з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн.

26 лютого 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої до стягнення з рахунків ПП "УКРТОРГБУД - СЕРВІС" підлягала сума податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 62123,51 грн, з податку на прибуток в розмірі 3896 грн, з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн.

05 квітня 2019 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, за результатами розгляду якої, судом прийнято до розгляду вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області щодо стягнення коштів з рахунків ПП "УКРТОРГБУД - СЕРВІС" за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 62123,51 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня2019 року позов задоволено.

Стягнуто з розрахункових рахунків Приватного підприємства "УКРТОРГБУД - СЕРВІС" податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 62 123,51 грн (шістдесят дві тисячі сто двадцять три гривні п`ятдесят одна копійка) на розрахунковий рахунок 31112029016002, код бюджетної класифікації платежу 14060100, одержувач - УК у м. Полтаві /м.Полтава/14060100, код одержувача 38019510, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "УКРТОРГБУД - СЕРВІС" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 35521683, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві.

За даними ДПІ у м. Полтаві, станом на дату розгляду справи, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 62 123,51 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник за наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "УКРТОРГБУД - СЕРВІС" подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року від 19.08.2018, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 2716 грн. (а.с. 28).

16.10.2018 відповідачем подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 38845 грн. (а.с. 27).

Також ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку відповідача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з липень-жовтень 2017 року та січень 2018 року, за результатами якої складено акт №4434/16-31-12-02-11/35521683(а.с. 154-155).

Вказаний акт перевірки направлявся позивачем на адресу підприємства, внесену до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та повернувся до контролюючого органу з відміткою поштової організації "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 153).

На підставі акту перевірки №4434/16-31-12-02-11/35521683 ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0039201202 від 22.06.2018 (а.с. 151). Вказаним податковим повідомленням - рішенням застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 30626,95 грн.

Станом на дату розгляду справи за даним податковим повідомленням-рішення рахується заборгованість у розмірі 18866,62 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення вручено уповноваженому представнику підприємства 13.08.2018, про що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 151 зі звороту).

Даних щодо оскарження вищевказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному та в судовому порядку позивачем не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 62123,51 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідачем не сплачено зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 60427,62 грн.

За приписами підпунктів 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

ГУ ДФС у Полтавській області на підставі положень підпунктів 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню за період з 01.05.2018 по 26.10.2018 з податку на додану вартість в розмірі 1695,89 грн., що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків та письмовими поясненнями представника позивача /а.с. 140-144/.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, загальна сума заборгованості ПП "УКРТОРГБУД - СЕРВІС" складає 62123,51 грн, що підтверджується відомостями з облікової картки платника податків.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

19.03.2015 ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу форми "Ю" № 1329-25 на суму 510 грн, яку вручено уповноваженому представнику відповідача 26.03.2015 року (а.с. 30).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий кодексу України не містить обов`язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу.

Податкова вимога в розумінні підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Судом встановлено, що за платником одночасно обліковувався борг з єдиного податку, податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

Відтак, безперервність податкового боргу обумовлює відсутність правових підстав у контролюючого органу для відкликання податкової вимоги та надсилання другої вимоги.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Також, підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку, за змістом якої відповідач має відкриті рахунки у фінансових установах (а.с. 46).

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 62123,51 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "УКРТОРГБУД-СЕРВІС" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня2019 року по справі № 440/402/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко