Постанова

від 15.07.2019 по справі 0940/1993/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/1930/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Дроздовській Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року (суддя- Біньковська Н.В., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 0940/1993/18 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальність ЛТЗ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018р. Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність ЛТЗ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у виді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Делятинського ринку ТОВ "ЛТЗ" за адресою: вул. Січових Стрільців 23, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування дверей, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду його оскаржив позивач- Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, та посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, оскільки відповідачем повністю не усунуті виявлені під час перевірки порушення, з метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров`ю людей, слід застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень Делятинського ринку ТОВ "ЛТЗ" шляхом опечатування дверей, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необгрунтованими та просить оскаржуване рішення залишити без змін

Сторони будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що На підставі наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 26.07.2018 року за № 240 (а.с.12), посвідчення на проведення перевірки від 31.07.2018 року за № 112 (а.с.15), та згідно плану заходів державного нагляду (контролю) провідним інспектором Надвірнянського районного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено планову перевірку додержання вимог законодавства з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки будівель та споруд Делятинського ринку ТОВ "ЛТЗ", розташованого за адресою: вул. Січових Стрільців 23, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, за результатами якої складено акт № 140 від 20.08.18 р. (а.с.16-20).

З даного акта перевірки вбачається, що при здійсненні планової перевірки встановлено порушення щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні. Зокрема було встановлено, що експлуатація даного об`єкту здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. Дерев`яні конструкції горищних приміщень будівлі не оброблено вогнетривким розчином (п. 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. № 1417);

2. Будівлі та приміщення не обладнано автоматичною системою пожежної сигналізації (п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417);

3. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (п. 3.17 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС № 1417 від 30.12.2014 p.);

4. Всі приміщення недозабезпечено сертифікованими вогнегасниками (п. 3.6 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417);

5. Не опрацьована загальнооб`єктова інструкція про заходи пожежної безпеки (п. 4 розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС № 1417 від 30.12.2014 p.);

6. Наявний пожежний щит недоукомплектований необхідним пожежним інвентарем, до якого входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2-- 1 шт., гак - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи -2 шт., сокири - 2 шт.) (п. 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417);

7. Не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань пожежної безпеки (п. 15 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417);

8. Не навішані переносні вогнегасники на вертикальні конструкції на висоті більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані дверей, достатній для її повного відчинення (п. 3.10 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417);

9. Не заборонено використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщеннях (п. 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417);

10. Не заведено журнал обліку вогнегасників (п. 3.10 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417);

11. Не організовано проходження посадовими особами та працівниками навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМ України 444 від 26.06.2013 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (п. 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417);

12. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417);

13. Не визначено рішенням чи розпорядженням спеціальне місце для куріння території ринку (п. 1.19 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 p. № 1417);

14. Не забезпечено територію ринку зовнішнім освітленням, яке забезпечує швидке знаходження протипожежного обладнання, входів до будинків (п. 1.10 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417);

15. Керівним складом цивільног захисту, відповідальному у сфері цивільного захисту, керівному складу невоєнізованих формувань не пройдено навчання у сфері цивільного захисту на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (ст.39, ст.40 Кодексу цивільного захисту України, п.7 розділ І постанови КМ України №299 від 10.05.1994, п.14, 15 "Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях", затвердженого постановою КМ України 444 від 26.06.2013);

16. Не забезпечено будівлю ринку адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку) освітлюваними у темний час доби (п. 2.22 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417);

17. Не відкориговані плани евакуації та інструкції (п.6 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417);

18. Не обладнано інформаційно-довідковий куток щодо дій персоналу об`єкта у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті (п.13 "Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях", затвердженого постановою КМ України 444 від 26.06.2013);

19. Не оснащені групові електрощитки схемою підключення споживачів пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (п. 1.16 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417);

20. Не заведено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки (п.4.5.1 наказу МНС України №557 від 15.08.2007 "Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях");

21. Не забезпечено територію ринку зовнішнім протипожежним водопостачанням (п.2.1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417).

Відтак, за результатами перевірки Надвірнянським районним відділом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за №111 від 20.08.2018 року, яким вимагалось вжити заходи по усуненню виявлених перевіркою порушень в строк, зокрема до 20.09.2018, 20.10.2018 та до 10.11.2018 року.

В подальшому відповідачем частково усунуто виявлені порушення.

Як встановлено судом першої інстанції неусунутими залишаються такі виявлені порушення: приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) (п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417); приміщення недозабезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (п. 3.6 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417); пожежний щит неукомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п. 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417); не заборонено використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщеннях (п. 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014р. №1417); територію ринку не забезпечено зовнішнім освітленням, яке забезпечує швидке знаходження протипожежного обладнання та входів до будинків (п. 1.10 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417); будівлю ринку не забезпечено адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку) освітлюваними у темний час доби (п. 2.22 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417); електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (п. 1.16 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 р. № 1417).

Оскільки порушення не були усунуті в повній мірі Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулось в суд з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень, застосування санкцій.

Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України, одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що забезпечується безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Абзац 1 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначає, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Частиною 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази усунення всіх виявлених порушень вказаних в акті № 140 від 20.08.2018 року.

Отже, на переконання апеляційного суду має місце, недотримання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту. Високий ступінь небезпечності зазначених в акті перевірки порушень, свідчать, що їх наявність є реальним ризиком виникнення надзвичайних ситуацій та створює загрозу життю та здоров`ю людей.

З огляду на те, що порушення позивачем виявлені у торгівельному ринку, який є місцем скупчення значної кількості людей, а ймовірне виникнення загрози життю та/або здоров`ю людей є реальним, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей та ненаданням достатніх доказів щодо усунення виявлених порушень, зазначених в акті перевірки, суд вважає, що вимоги позивача та одночасно і апелянта є обґрунтованими.

Крім цього колегія суду вважає, що посилання суду першої інстанції на порушення принципу пропорційності при застосуванні заходів реагування з виявленими порушеннями є необгрунтованим з огляду на наступне.

Вимогами ч. 2 ст. 68, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, ч. 7 ст. Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачається застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень виключно за наявності порушень правил пожежної безпеки, які створюють загрозу для життя і здоров`я людей.

Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на "справедливу рівновагу (баланс)" між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції").

Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов`язкового досягнення "соціальної справедливості" у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. "Справедливого балансу" не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення в справі "Трегубенко проти України").

Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У пошуках "справедливої рівноваги" Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності "суспільного інтересу") також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", рішення від 22 січня 2009 року в справі "Булвес проти Болгарії").

Додатково апеляційний суд зазначає, що зупинення та заборона експлуатації будівель є тимчасовим заходом, а його тривалість обумовлена своєчасним виконанням особою вимог державного органу щодо пожежної та техногенної безпеки. Суд погоджується з твердженням відповідача, що ринок є місцем праці для значної кількості осіб, разом з тим реалізація права на заняття підприємницькою та трудовою діяльністю не є визначальним, коли мова йде про забезпечення безпеки життя та здоров`я людей. Можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави.

Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які об`єктивно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та можуть бути усунуті. Тривалість цього заходу напряму залежить від волі та своєчасності виконання особою вимог державного органу щодо пожежної та техногенної безпеки.

Що стосується конкретних обставин справи, то заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації приміщень слід застосувати судом з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров`ю людей.

З огляду на встановлене колегія суддів вважає, що існують очевидні підстави для задоволення позову шляхом застосування заходу реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Делятинського ринку ТОВ "ЛТЗ" за адресою: вул. Січових Стрільців 23, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 0940/1993/18 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Делятинського ринку ТОВ "ЛТЗ" за адресою: вул . Січових Стрільців 23, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга З. М. Матковська Повне судове рішення складено 17.07.2019р.