Ухвала

від 17.07.2019 по справі 826/12599/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2019 року

Київ

справа №826/12599/18

адміністративне провадження №К/9901/15297/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі №826/12599/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Леспромснаб до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДФС у місті Києві 27.05.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2019 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнано судом неповажними; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 05.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій відповідачем порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження.

Одночасно відповідачем у вказаній заяві ставиться питання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, яке мотивовано необхідністю додаткового часу для такої сплати у зв`язку з відсутністю на рахунку Головного управління ДФС у місті Києві грошових коштів.

Верховний Суд ухвалою від 21.06.2019 заяву Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задовольнив та продовжив заявнику строк терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено заяву, в якій податковим органом повторно ставиться питання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги або відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті. Доводи вказаної заяви зводяться до неможливості своєчасно усунути недоліки касаційної скарги визначені в ухвалою Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у зв`язку з ненадходженням від управління фінансування платіжного документа про відповідну сплату.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаній заяві , суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону, зокрема, з моменту виникнення права на касаційне оскарження, стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Посилання Головного управління ДФС у місті Києві на тривалість проведення сплати судового збору та отримання платіжного документа не може бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання останнім своїх службових обов`язків, зокрема, в частині дотримання вимог процесуального закону щодо оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України (форма і зміст), в тому числі щодо оплати судового збору, не повинно ставитись в залежність внутрішніх питань роботи податкового органу, оскільки вказані обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи останнього.

Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору у даній справі та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені у заяві обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, заява скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до статі 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, з поданої скаржником заяви про відстрочення сплати судового збору вбачається, що викладені в ній обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначеним статтею 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення. До того ж, порушуючи питання про відстрочення сплати судового збору відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан останнього перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі .

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням ДФС у місті Києві не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/12599/18 .

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/12599/18 .

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 у справі №826/12599/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Леспромснаб до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

І.Я. Олендер

Суддя Верховного Суду