Рішення

від 16.07.2019 по справі 647/1312/19

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/1312/19

№ провадження 2/647/439/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - В.С.Миргород

при секретарі І.В.Татаровській

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/1312/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси яких за договорами представляє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, до Козацької селищної ради Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності в порядку спадкування

за участі представника сторін :

від позивачів - представник адвокат Ковальчук І.М. не прибула, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі;

від відповідачів не прибули, до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі інтереси якого за угодою про надання правової допомоги представляє Ковальчук І. М . звернулися до Бериславського районного суду Херсонської області із позовом до Козацької селищної ради Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності в порядку спадкування.

В позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якого, окрім іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які звернулися з заявою до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що відсутній документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно. Тому нотаріусом запропоновано звернутися до суду для визнання права власності на вищевказаний житловий будинок. Просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22.05.2019 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року провадження у справі було призначено до судового розгляду.

Позивачі та їх представник-адвокат Ковальчук І.М. в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не прибули, надали до суду заяви про визнання позову, справу просили розглянути у їх відсутність.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

У відповідності до ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

За нормою ч.1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч.1 ст. 81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що 15.11.1997 року зроблено запис за №58, та Козацькою селищною радою Бериславського району Херсонської області видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 15.11.1997 року (а.с. 9).

Згідно довідки виданої Бериславською філією КП Херсонське бюро технічної інвентаризації ХОР (а.с. 15) вбачається, що нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 обліковується за ОСОБА_5 на підставі акту переселенця від 15.10.1970 року (а.с. 17).

Згідно довідки виданої ОСОБА_5 вбачається, що останній повністю заплатив за будинок, АДРЕСА_1 в розмірі 2 728 руб. (а.с. 18).

Згідно свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбу, після чого прізвище дружини було змінено на ОСОБА_2 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 12).

ОСОБА_1 , є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10).

Згідно довідки виданої Козацькою селищною радою Бериславського району Херсонської області ОСОБА_5 з 19.10.1982 року і по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1 . За даною адресою на день його смерті були зареєстровані: з 19.10.1982 року і по теперішній час дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; з 24.05.1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).

ОСОБА_5 як власник житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , не оформив документи на належне йому нерухоме майно та не реєстрував його в органах БТІ.

За заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Бериславською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 71/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , 1946 року народження, який на момент смерті проживав в АДРЕСА_1 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Заяв від інших спадкоємців не надходили. Свідоцтва про право на спадщину, ще не видавались (а.с. 16). Нотаріус листом №535/02-14 від 03.05.2019 року відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що відсутній документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно, та рекомендовано звернутись до суду для визнання права власності на житловий будинок в рівних долях кожному (а.с.16).

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі. За змістом частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.

Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.

Також, як роз`яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 року Про судову практику у справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі статтею 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Отже часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 527 ЦК УРСР визначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно зі статтями 548, 549 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину. Таким чином, для встановлення тієї обставини, чи прийняв спадкоємець спадщину, необхідно встановити, чи фактично такий вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином позивачі, як спадкоємці за законом, фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки на час смерті спадкодавця проживали разом з ним.

Разом з тим позивачі не можуть оформити право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, через відсутність право встановлювального документу, що підтверджує право власності на нерухоме майно.

Станом на 15.10.1970 року, тобто на час придбання будинку спадкодавцем, в тому числі і у відповідності до Цивільного кодексу УРСР, для набуття особою права власності на нерухоме майно, реєстрація такого майна в органах БТІ не була потрібна. Не існувало і спеціального закону, який би визначав порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі і права власності.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на момент реєстрації права спадкодавцем регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР , затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року.

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР (що була чинна на момент придбання у власність спадкодавцем житлового будинку з надвірними спорудами) підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Роз`яснення щодо того, що правильним є застосування саме вказаних норм, міститься в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування наведено роз`яснення судам щодо розгляду аналогічних спорів з приводу спадкування майна та його реєстрації.

З наданої суду та дослідженої у судовому засіданні довідки Комунального підприємства Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради №087026 від 03.04.2019 року вбачається, що нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 обліковується за ОСОБА_5 на підставі акту переселенці від 15.10.1970 року. Документ не зареєстровано. На підставі рішення Козацької селищної ради №156/12 від 18.11.1981 року за домоволодінням закріплено земельну ділянку розміром 600 кв.м.. Домоволодіння побудовано до 08.01.1992 року. (а.с.15). Зазначене дає підстави зробити висновок про те, що спадкоємець був власником спадкового майна.

За вищезазначених обставин спадкоємці позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у нотаріальній конторі.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

З вищенаведеного випливає, що іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та позивач правильно у розумінні ст.16 ЦК України обрав спосіб захисту порушеного права.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги Закону, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, позов про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 206, 229, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси яких за договорами представляє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, до Козацької селищної ради Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Позивач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Представник позивачів, Ковальчук Ірина Миколаївна , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач Козацька селищна рада Бериславського району Херсонської області, 74343, Херсонська область, Бериславський район, смт. Козацьке, вул. Шевченко, 18, Код ЄДРПОУ 04401233.

Повне рішення складено 16.07.2019 року.

Суддя В. С. Миргород