Ухвала

від 01.07.2019 по справі 757/25550/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25550/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКАРДІ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2019, у рамках кримінального провадження № 62019100000000046,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ТАКАРДІ» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українипро скасування арешту майна. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2019 у справі № 757/20229/19-к за клопотанням прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «ТАКАРДІ» (ЄДРПОУ 42460420) та інших, із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно. Мотивуючи означене клопотання суб`єкт звернення вказує, що сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування не є майном в розумінніст. 170 КПК України, що унеможливлює накладення арешту на такий об`єкт та за своєю правовою природою не є речовими доказами. Окрім того, накладений арешт негативно впливає на господарську діяльність підприємства та фактично позбавляє здійснення такої діяльності, вказує, що жодній посадовій особі не повідомлено про підозру та не має відношення до розслідуваного кримінального провадження, а відтак арештовані суми ліміту ПДВ не можуть бути предметом кримінального провадження. У судове засідання особа, яка звернулась із клопотанням не з`явилась, до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує, просить задовольнити в повному обсязі. Слідчий та (або) прокурор у судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причин неявки суду не повідомили. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку. Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2019 у справі № 757/20229/19-к накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «ТАКАРДІ» (ЄДРПОУ 42460420) та інших, із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно. Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2019 слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000046за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 2 ст.205, ч. 2 ст.209 КК України. Згідно з п. 18ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У відповідності до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2019 вбачається, що єдиною підставою для накладення арешту, є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки сума податку на додану вартість (далі - ПДВ) в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) вказаних юридичних осіб є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності та на є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по перелічених вище юридичних осіб може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб. Статтею 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України. Як визначено у ч. 1ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, положення статті 170 кримінально процесуального законодавства містить вичерпний перелік майна, арешт на яке може бути накладено, та кошти-суми ПДВ в розумінні ч. 10ст. 170 КПК Українине є таким майном. Відповідно до п.2001.7. ст. 2001ПК Україникошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5статті2001цьогоКодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Як передбачено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість (затв.Постановою КМУ від 16.10.2014 № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі та виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству. Таким чином, ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування є елементом податкових правовідносин, вони не є грошовими коштами і в цілому не є майном підприємства для забезпечення цілей, визначенихст. 170 КПК України. Отже, взагалі спростовується наявність правової підстави для арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) з метою забезпечення збереження речових доказів, тобто не може бути досягнута жодна мета такого арешту, оскільки не містить під собою правової основи. Крім того, слід зазначити, що сума ліміту ПДВ не є активами підприємства та не є його майном, що свідчить про безпідставність накладення даного арешту, оскільки відповідно доКПК Україниарешт може бути накладено виключно на майно, яке є матеріальними об`єктами в розумінніст. 98 КПК України, і як наслідок суми ПДВ не можуть бути конфісковані. Отже, органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих коштів-сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо суми ПДВ, оскільки за своєю правовою природою суми ПДВ не можуть вважатись майном належним товариству, адже, не мають матеріального вираження, а відтак не мають ознак майна у розумінніст. 170 КПК України, на яке може бути накладено арешт. Підприємство здійснює реальну господарську діяльність, з якої сплачує обов`язкові соціальні платежі та податки. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність товариства, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань, а відтак клопотання підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,7,22,26,98,100,167,170,171,172,173,174,309,532-534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКАРДІ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2019, у рамках кримінального провадження № 62019100000000046 - задовольнити. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2019 на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) на які ТОВ «ТАКАРДІ» (код ЄДРПОУ 42460420) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1