Рішення

від 01.07.2019 по справі 205/1334/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

01.07.2019 Єдиний унікальний номер 205/1334/19

Єдиний унікальний номер судової справи:205/1334/2019

Номер провадження: 2/205/1251/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне бюро Франке Інтернешенал про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне бюро Франке Інтернешенал про стягнення заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивача посилається на те, що він, ОСОБА_1 , працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю Інженерне бюро Франке Інтернешенал з 04.06.2010 року по 07.12.2018 року на посаді директора з розвитку, з посадовим окладом 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. Щомісячно відповідач здійснював нарахування йому сум заробітної плати та виплачував їх, але перестав здійснювати їх у повному обсязі з 01.09.2018 року та до часу звільнення - 07.12.2018 року. Згідно довідки від 07.12.2018 року, що була надана йому за місцем роботи, під час звільнення, заборгованість із заробітної плати станом на 07.12.2018 року становить 10 997 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 50 коп., та заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки становить 17 066 (сімнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 00 коп., тобто загальна заборгованість відповідача складає 28 063 (двадцять вісім тисяч шістдесят три) грн. 50 коп. Крім того, позивач вважає, що у зв`язку з затримкою виплати заробітної плати відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, яка за 51 день становить 11 196 (одинадцять тисяч сто дев`яносто шість) грн. 54 коп. та компенсацію за порушення строків виплати у розмірі 211 (двісті одинадцять) грн. 97 коп. Разом з тим, протиправними діями відповідача з несвоєчасної виплати заробітної плати йому нанесено моральних страждань, оскільки він втратив нормальні життєві зв`язки, змушений економити на харчах, що в свою чергу негативно впливає на відносини у його родині, тобто відповідачем йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне бюро Франке Інтернешенал на його, ОСОБА_1 , корить заборгованість по заробітній платі за період з 01.09.2018 року по 07.12.2018 року у розмірі 10 997 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 50 коп., заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 17 066 (сімнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 00 коп., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, на день подання позову, у розмірі 11 196 (одинадцять тисяч сто дев`яносто шість) грн. 54 коп., компенсацію за порушення строків виплати у розмірі 211 (двісті одинадцять) грн. 97 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.51). Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне бюро Франке Інтернешенал у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили та не подали відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04 червня 2010 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду заступника директора по рекламаційним ситуаціям Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне Бюро Франке Інтернешенал , 05 жовтня 2010 року його було переведено на посаду керівника структурного підрозділу, 31 липня 2018 року його було переведено на посаду директора розвитку на підставі наказу № 152-к/2018 від 31.07.2018 року, що підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 14-18).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу № 80-К/2018 від 05.12.2018 року ОСОБА_1 07 грудня 2018 року було звільнено з посади, за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , 07.12.2018 року було зроблено відповідний запис (а.с. 18).

Як вбачається із довідки № 74/18 від 07.12.2018 року, виданої позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерне Бюро Франке Інтернешенал , посадовий оклад ОСОБА_1 становив 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. Заборгованість із заробітної плати на 07.12.2018 року становить 10 997 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 50 коп., заборгованість за невикористані календарні дні щорічної відпустки станом на 07.12.2018 року становить 17 066 (сімнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 00 коп., а загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне Бюро Франке Інтернешенал перед ОСОБА_1 станом на 07.12.2018 року становить 28 063 (двадцять вісім тисяч шістдесят три) грн. 50 коп. (а.с.19).

Оскільки, станом на день звернення до суду, відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість по заробітній платі та заборгованість за невикористані календарні дні щорічної відпустки не погасив, між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно положень статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом),але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, разом з тим, позивач наголошує, що відповідач не провів розрахунок з позивачем в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, та фактично повний розрахунок з позивачем відповідач не провів й досі.

Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне Бюро Франке Інтернешенал на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 10 997 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 50 коп., а також, заборгованість за невикористані календарні дні щорічної відпустки станом на 07.12.2018 року, у розмірі 17 066 (сімнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 117 КЗпПУ, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок при звільнення з ОСОБА_1 проведений не був, у зв`язку з чим, затримка розрахунку при звільненні становила період з 07.12.2018 року по день звернення до суду за захистом своїх прав, тобто 51 робочий день.

В абзаці 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, закріплено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 6 ч. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 працював на ТОВ Інженерне Бюро Франке Інтернешенал з посадовим окладом 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп., заробітна плата з урахуванням утриманих податків становила 4 830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 00 коп. на місяць. Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 219 грн. 54 коп. (4 830 грн. 00 коп. + 4 830грн. 00 коп.) : 44 робочі дні за два місяці = 219 грн. 54 коп.

У зв`язку з наведеним, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення становить 11 196 грн. 54 коп. (219 грн. 54 коп. х 51 робочий день), у зв`язку з чим, позовні вимоги в зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд виходить з наступного.

Статтею 34 Закону України Про оплату праці передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати .

У статтях 1-4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Виплата компенсації проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції за період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Отже, на підставі зазначених вимог закону відповідач повинен виплатити позивачу компенсацію втрати частини його доходів, яка обчислюється відповідно до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.

Відповідно до положень ст. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України Про оплату праці та Інструкції зі статистики заробітної плати , затвердженої наказом Держкомстату України № 5 від 13 січня 2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, яка детально визначає структуру заробітної плати та те, вбачається, що індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати входять до фонду додаткової заробітної плати. Останні не обмежені позовною давністю і підлягають стягненню за весь період заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в сумі 211(двісті одинадцять) грн. 97 коп. також підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 237 1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд приходить до переконання, що діями відповідача, які полягали у порушенні відносно позивача трудового законодавства в частині своєчасної виплати заробітної плати, позивачу була спричинена моральна шкода, оскільки порушення його прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому, з урахуванням обставин справи, враховуючі принцип справедливості та розумності, суд приходить до переконання, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню та з відповідача належить стягнути в відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду даної цивільної справи по суті, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надали, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) грн. 22 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне бюро Франке Інтернешенал про стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне бюро Франке Інтернешенал (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 8Б, код ЄДРПОУ 34563125 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з 01.09.2018 року по 07.12.2018 року у розмірі 10 997 (десять тисяч дев`ятсот дев`яноста сім) грн. 50 коп., заборгованість за невикористані дні щорічної основної відпустки у розмірі 17 066 (сімнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 00 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати на день подання позову у розмірі 11 196 (одинадцять тисяч сто дев`яноста шість) грн. 54 коп., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 211 (двісті одинадцять) грн. 97 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а всього 40 472 (сорок тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 01 коп.

3.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерне бюро Франке Інтернешенал (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 8Б, код ЄДРПОУ 34563125 ) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір на користь держави у розмірі 1 748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) грн. 22 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.