Постанова

від 08.07.2019 по справі 921/542/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2019 р. Справа №921/542/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

О.С. Скрипчук,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-простір (надалі ТзОВ Агро-простір ) за №41 від 16.04.2019р. (вх. №01-05/1492/19 від 22.04.2019р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019р. (суддя А.М. Сидорук; повний текст рішення складено 28.03.2019р.)

у справі № 921/542/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Поділляагрозахист (надалі ТзОВ Поділляагрозахист )

до відповідача: ТзОВ Агро-простір

про стягнення 358088,48 грн.,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Стахів Б.О. - адвокат (ордер серія ЛВ №106374 від 10.06.2019р.); Музика В.П. - керівник,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

19.12.2018р. ТзОВ Поділляагрозахист звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ТзОВ Агро-простір про стягнення заборгованості у розмірі 358088,48 грн., з яких: 330483,28 грн. - основна заборгованість, 15990,96 грн. - пеня, 11614,24 грн. річні відсотки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором купівлі-продажу №04-22-Т-ЧП від 24.04.2018р. щодо оплати повної вартості товару, отриманого згідно видаткових накладних №6-00048 від 05.06.2018р., № 6-00121 від 05.06.2018р., № 07-00117 від 02.07.2018р. та № 7-00525 від 18.07.2018р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019р. у справі №921/542/18 (суддя А.М. Сидорук) повністю задоволено позов ТзОВ Поділляагрозахист . Стягнуто з ТзОВ Агро-простір на користь ТзОВ Поділляагрозахист - 358088,48 грн., із них: 330483,28 грн. заборгованості за поставлений товар; 15990,96 грн. пені, 11614,24 грн. відсотків річних та 5371,33 грн. в повернення сплаченого судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач, як покупець, несвоєчасно та не в повній мірі оплатив отриманий від позивача у 2018 році товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 330483,28 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій за порушення строків оплати товару, суд визнав правомірним нарахування відсотків річних в сумі 11614,24 грн. та 15990,96 грн. пені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ТзОВ Агро-простір подало апеляційну скаргу на рішення господарського Тернопільської області від 20.03.2019р. у справі №921/542/18, в якій просить зазначене судове рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Стверджує, що у спірному періоді позивач поставив недоброякісний товар. З причин поставки позивачем препаратів неналежної якості урожай цукрових буряків був знищений, а ТзОВ Агро-простір зазнало збитків. Вказує, що для вчасного розрахунку по зобов`язаннях Товариство просило прибути представника позивача 31.10.2018р. з метою проведення обстеження та узгодження порядку взаєморозрахунків, що підтверджується листом № 78 від 30.10.2018р., проте, представник позивача не прибув.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТзОВ Поділляагрозахист у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Звертає увагу на те, що весь товар, який постачався відповідачу, був сертифікованим та відповідав нормам якості до вказаного виду товару. При прийнятті товару відповідач не пред`явив жодних заяв/заперечень щодо якості товару і прийняв його без зауважень. Просить залишити без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019р. у справі №921/542/18, апеляційну скаргу ТзОВ Агро-простір - без задоволення.

Вирішення заявлених клопотань

08.07.2019р. відповідач подав клопотання (вх. № 01-04/4352/19 від 08.072019р.) про допит в якості свідків: власника ТзОВ Агро-простір ОСОБА_1 , директора ТзОВ Агро-простір ОСОБА_2 та агронома ТзОВ Агро-простір ОСОБА_3 . Дане клопотання мотивоване тим, що твердження позивача про передачу якісного товару можуть бути спростовані поясненнями вказаних свідків.

Колегія суддів, порадившись, відхилила клопотання про допит в якості свідків власника ТзОВ Агро-простір ОСОБА_1 , директора ТзОВ Агро-простір ОСОБА_2 та агронома ТзОВ Агро-простір Кривого ОСОБА_4 з тих підстав, що відповідно до частин 1, 3, 4 статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка, підпис на якій посвідчується нотаріусом (крім підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків). Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Проте, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не звертались до суду у визначений процесуальним законом термін із заявою свідків.

Крім того, ОСОБА_2 є керівником ТзОВ Агро-простір та наділений правом надавати пояснення у судовому засіданні по суті даного спору, як уповноважений представник відповідача.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, наведені у апеляційній скарзі.

Позивач не з`явився в судове засідання. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 13.06.2019р. вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/3729/19 від 10.06.2019р.) позивач просить проводити розгляд справи без його участі.

Явка сторін у справі в судове засідання не визнавалась обов`язковою. Отже, в силу положень частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

24 квітня 2018 року між ТзОВ Поділляагрозахист (продавець) та ТзОВ Агро-простір (покупець) укладено договір купівлі-продажу №04-22-Т-ЧП, відповідно до якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість агрохімічної продукції, продукції виробничого призначення (засобів захисту рослин, насіння) іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного договору (а.с.10-12).

Згідно з пунктом 1.2 за цим договором поставляється виключно товар, що дозволений до використання на території України. Конкретний асортимент товару, кількість, ціна, загальна вартість, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору та/або видатових накладних. У випадку розбіжності даних у специфікації(ях) щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна.

У пункті 1.4 договору сторони обумовили, що загальна суму договору складається із суми вартості товару за всіма специфікаціями та/або видатковими накладними (якщо товар був відпущений без укладення специфікації), підписаними в рамках цього договору, які є його невід`ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб, передбачений пунктом 3.3.

Товар, що передається покупцю, відповідає сертифікатам якості (аналізу) або їх копіям підприємства (фірми)-виробника, а для товару, яким є насіння - вимогам ДСТУ 2240-93 та/або інших регламентуючих документів, які були чинні на момент складання договору. Копії сертифікатів якості підприємств (фірм)-виробників на товар, що поставляється на умовах цього договору, надаються на вимогу покупця. Гарантія продавця щодо якості товару не поширюється на властивості, яких набуває товар після його передачі покупцю та інші фактори, які знаходяться поза межами контролю продавця (п.п.2.3, 2.4 договору).

Відповідно до пункту 3.1 товар по даному договору продається на умовах здійснення часткової передоплати та/або товарного кредиту (відстрочення кінцевого розрахунку). Умови оплати відповідної партії товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до договору.

Оплата вартості товару проводиться покупцем у безготівковій формі в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.8 договору проставленням свого підпису на видатковій накладінй покупець засвідчує факт отримання ним відповідної кількості товару.

У відповідності до пункту 4.2 договору покупець одержує товар після надходження часткової пердоплати (у випадку продажу товару на умовах часткової передоплати) на розрахунковий рахунок продавця.

Право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, про що свідчить факт підписання накладної про передачу товару (видаткової накладної) (п.4.3 договору).

В пункті п.4.6 договору сторони погодили, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: за кількістю (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у накладній (видатковій, товарно-транспортній); за якістю - на підставі сертифікатів якості підприємства (фірми)- виробника товару, що надається на вимогу покупця при поставці товару.

Прийом товару по кількості і якості та документів згідно п.3.6 проводиться покупцем у момент одержання товару від продавця. Покупець зобов`язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості, а документи, передбачені п.3.6 - йому переданими (п. 4.7 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору за порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, покупець у випадку прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день простроченого платежу.

Згідно з пунктом 5.5 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченого частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.

В пункті 8.1 зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір купівлі-продажу №04-22-Т-ЧП від 24.04.2018р. підписаний і скріплений печатками сторін.

В специфікаціях № 1 від 24.04.2018р., № 2 від 24.04.2018р., № 3 від 01.06.2018р. та № 4 від 11.06.2018р., які є його невід`ємною частиною договору, сторони обумовили найменування, асортимент, ціну, вартість продукції та умови оплати (а.с.13, 17, 21, 24).

На виконання умов договору №04-22-Т-ЧП від 24.04.2018р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 472118,97 грн., а саме: по специфікації № 1 від 24.04.2018р. вартістю 356096,39 грн.; по специфікації № 2 від 24.04.2018р. - 63552,58 грн.; по специфікації № 3 від 01.06.2018р. - 2385,00 грн.; по специфікації №4 від 11.06.2018р. - 50085,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р6-00048 від 05.06.2018р., № Р6-00121 від 05.06.2018р., № Р7-00525 від 18.07.2018р. та видатковими накладними № 6-00048 від 05.06.2018р., № 6-00121 від 05.06.2018р., № 7-00117 від 02.07.2018р., № 7-00525 від 18.07.2018р., які підписані та скріплені печатками обох сторін (а.с. 15-16, 19-20, 23,26-27).

В порушення своїх договірних зобов`язань відповідач частково оплатив отриманий товар, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти в сумі 141635,69 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 162 від 24.04.2018р., № 228 від 19.06.2018р., № 232 від 20.06.2018р. (а.с.28-30).

В матеріалах справи відсутні докази про виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати залишку вартості отриманого товару в сумі 330483,28 грн.

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що відповідач не оплатив повної вартості отриманого товару.

Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ході розгляду справи суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу №04-22-Т-ЧП від 24.04.2018р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 472118,97 грн., що підтверджується вищеописаними копіями товарно-транспортних та видаткових накладних.

З урахуванням часткової оплати вартості отриманого товару в сумі 141635,69 грн., станом на дату заявлення даного позову та прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заборгованість відповідача складає 330483,28 грн.

Проаналізувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 330483,28 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки оплати отриманого товару, визначені в специфікаціях, позивач нарахував 11614,24 грн. відсотків річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 5.5 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченого частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.

З аналізу матеріалів справи випливає, що судом першої інстанції правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь 11614,24 грн. відсотків річних за порушення строків оплати товару, визначених в специфікаціях.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 15990,96 грн. пені, враховуючи наступне.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.4 договору купівлі-продажу №04-22-Т-ЧП від 24.04.2018р. за порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, покупець у випадку прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати товару сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день простроченого платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій розмір пені за несвоєчасну оплату вартості отриманого товару за період з 16.07.2018р. по 14.12.2018р. складає 15990,96 грн. Нарахування пені по кожному періоду прострочення виконання зобов`язання здійснено на підставі ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, положень п.5.4 договору купівлі-прожажу№04-22-Т-ЧП від 24.04.2018р.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про отримання від позивача неякісного товару, враховуючи те, що відповідність переданого позивачем товару якісним характеристикам підтверджено сертифікатами якості, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.90-92).

При укладенні договору купівлі-продажу №04-22-Т-ЧП від 24.04.2018р. сторони погодили таке: товар, що передається покупцю, відповідає сертифікатам якості (аналізу) або їх копіям підприємства (фірми)-виробника, а для товару, яким є насіння - вимогам ДСТУ 2240-93 та/або інших регламентуючих документів, які були чинні на момент складання договору. Копії сертифікатів якості підприємств (фірм)-виробників на товар, що поставляється на умовах цього договору, надаються на вимогу покупця. Прийом товару по кількості і якості та документів згідно п.3.6 проводиться покупцем у момент одержання товару від продавця. Покупець зобов`язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості, а документи, передбачені п.3.6 - йому переданими (п.п. 2.3, 2.4, 4.7 договору).

Відповідач прийняв від позивача товар без жодних зауважень та до закінчення прийому не мав письмових зауважень щодо якості товару.

На підтвердження факту отримання неякісного товару відповідач надав копію акта обстеження посівів цукрового буряка від 31.10.2018р., який складений в односторонньому порядку. Крім того, відповідач не довів суду факту використання придбаного товару на площі, зазначеній в акті (а.с.81).

Відтак, колегія суддів констатує, що акт обстеження посівів цукрового буряка від 31.10.2018р. не є належним та допустимим доказом отримання від позивача неякісного товару.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019р. у справі №921/542/18.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (Справа Мала проти України , заява № 4436/07, рішення від 03.07.2014, пункт 49).

Підсумовуючи вищевказане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-простір за №41 від 16.04.2019р. (вх. № 01-05/1492/19 від 22.04.2019р.) залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019р. у справі № 921/542/18 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.С. Скрипчук