Постанова

від 05.07.2019 по справі 910/14898/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2019 р. Справа№ 910/14898/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 05.07.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро"

на рішення господарського суду міста Києва

від 25.02.2019 (повний текст рішення складено 23.04.2019)

у справі №910/14898/17 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро"

про стягнення 555289,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Беннета" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" про стягнення 555289,37 грн, з яких: 72801,35 грн боргу, 482488,02 грн пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки №13 від 22.04.2014 у визначений строк не розрахувався за поставлений позивачем товар за період з 22.04.2014 до 29.09.2014, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 72801,35 грн, за прострочення оплати якої позивачем також нарахована пеня в розмірі 482488,02 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та акти прийому-передачі товару, на які посилається позивач як на підтвердження отримання товару відповідачем, не містять підпису уповноваженої особи або керівника товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро".

Також відповідачем було подано суду першої інстанції клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

04.12.2017 господарський суд міста Києва призначив у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідного інституту судових експертиз, витрати по проведенню експертизи поклав на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро"; на вирішення експертів суд поставив такі питання:

- чи виконано рукописні підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" ОСОБА_1 на додатках № 1-34 до договору поставки № 13 від 22.04.2014?

- чи виконані рукописні підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" ОСОБА_1 на видаткових накладних № 18, 23 від 25.04.2014, № 27 від 30.04.2014, № 34 від 28.05.2014, № 43 від 25.06.2014, № 45 від 27.06.2014, № 46 від 27.06.2014, № 47 від 26.06.2014, № 51 від 27.06.2014, № 52 від 27.06.2014, № 57 від 22.07.2014, № 59 від 23.07.2014, № 60 від 23.07.2014, № 61 від 25.07.2014, № 62 від 25.07.2014, № 63 від 25.07.2014, № 70 від 20.08.2014, № 78 від 22.08.2014, № 83 від 27.08.2014, № 87 від 22.09.2014, № 88 від 22.09.2014, № 89 від 22.09.2014, № 92 від 22.09.2014, № 99 від 24.09.2014, № 104 від 26.09.2014, № 105 від 26.09.2014, № 106 від 26.09.2014, № 107 від 29.09.2014, № 109 від 29.09.2014, № 110 від 29.09.2014, № 111 від 29.09.2014 чи іншою особою;

- чи виконані рукописні підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" ОСОБА_1 на товарно-транспортних накладних № Р23 від 25.04.2014, № Р27 від 30.04.2014, № Р34 від 28.05.2014, № Р45 від 27.06.2014, № Р43 від 25.06.2014, № Р46 від 27.06.2014, № Р47 від 26.06.2014, № Р52 від 27.06.2014, №Р51 від 27.06.2014, № Р57 від 22.07.2014, № Р59 від 23.07.2014, № Р60 від 23.07.2014, № Р61 від 25.07.2014, № Р62 від 25.07.2014, № Р6З від 25.07.2014, № Р78 від 22.08.2014, № Р80 від 26.08.2014, № 70 від 20.08.2014, № Р82 від 27.08.2014, № Р83 від 27.08.2014, № Р84 від 27.08.2014, № Р85 від 27.08.2014, № Р89 від 22.09.2014, № Р99 від 24.09.2014, № Р105 від 26.09.2014, № Р105 від 26.09.2014, № Р106 від 26.09.2014, № P111 від 29.09.2014 № Р87 від 22.09.2014, № Р88 від 22.09.2014, № Р92 від 22.09.2014, № 104 від 26.09.2014, № Р107 від 29.09.2014, № Р108 від 29.09.2014, № Р109 від 29.09.2014, № Р106 від 26.09.2014 чи іншою особою ?

- чи виконані рукописні підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" ОСОБА_1 на актах прийому-передачі №1, №2 від 25.04.2014, №3 від 30.04.2014, №4 від 28.05.2014, №8 від 27.06.2014, №5 від 25.06.2014, №9 від 27.06.2014, №6 від 26.06.2014, №7 від 27.06.2014, №10 від 27.06.2014, №11 від 22.08.2014, №12 від 23.07.2014, №13 від 23.07.2014, №14 від 25.07.2014, №17 від 26.08.2014, №16 від 22.08.2014, №15 від 20.08.2014, №18 від 27.08.2014, №19 від 27.08.2014, №20 від 27.08.2014, №21 від 27.08.2014, №24 від 22.09.2014, №26 від 24.09.2014, №28 від 26.09.2014, №22 від 22.09.2014, №23 від 22.09.2014, №25 від 22.09.2014, №27 від 26.09.2014, №29 від 26.09.2014, №34 від 29.09.2014, №30 від 29.09.2014, №31 від 29.09.2014, №32 від 29.09.2014, №33 від 29.09.2014 чи іншою особою?

14.12.2018 матеріали справи повернуто до господарського суду міста Києва з висновком експертів №1923/1924/18-32/24556-24565/18-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 30.11.2018.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що видаткові та товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, на які посилається позивач, не відповідають вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів. Крім того позивач не надав доказів звернення відповідача з заявками в порядку п. 2.4 договору. Відсутні докази надання позивачем рахунків-фактур на оплату товару. Також відповідач стверджував, що він не отримував товар на суму 340217,50 грн. (за видатковими накладними № 43 від 25.06.2014, № 45, № 46 від 27.06.2014, № 47 від 26.06.2014, № 51, № 52 від 27.06.2014, № 61, № 63 від 25.07.2014, № 87 від 22.09.2014, № 92 від 22.09.2014 , № 108 від 29.09.2014, № 111 від 29.09.2014). При цьому вказував, що його місцезнаходженням є Київ, а згідно з товарно-транспортними накладними, товар поставлявся до Львівської, Івано-Франківської, Житомирської, Волинської, Одеської та інших областей України.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що 31 видаткова накладна скріплена підписами та печатками обох сторін, 36 товарно-транспортних накладних скріплені підписами та печатками обох сторін, а також підписом та печаткою перевізника фізичної особи-підприємця Сіренко О.В. , 34 акти приймання-передачі товару скріплені підписами та печатками обох сторін, 15 актів приймання-передачі надання транспортних послуг скріплені підписами та печаткою замовника (ТОВ "Беннета" та перевізника ФОП Сіренка О.В .), 63 податкові накладні зареєстровані позивачем. При цьому позивач зазначав, що товар поставлявся до відокремлених підрозділів відповідача (філія "ВВ Агро Волинська", філія Ківерцівська ТОВ "ВВ Агро" філія "Рожищенська ТОВ "ВВ "Агро", філія "Старовижівська ТОВ "ВВ "Агро", філія "Шацька ТОВ "ВВ "Агро"), які розміщені в західній частині України, що дозволяє за один день одним автомобілем доставити товар в кілька місць.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2019 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" (вул. Городецького, 9, літ. "А", м. Київ, 01001, код 35918573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" (пров. Червоний, 28-А, приміщення 30 Н, м. Вінниця, 21037, код 13323710) 42801,35 грн. боргу, 482488,02 грн. пені, 7879,57 грн. судового збору. Закрито провадження в частині стягнення 30000,00 грн. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Беннета" (пров. Червоний, 28-А, приміщення 30 Н, м. Вінниця, 21037, код 13323710) з Державного бюджету України 449,75 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/14898/17. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" судові витрати.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та акти прийому-передачі товару, на які посилається позивач як на підтвердження отримання товару відповідачем, не відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містять підпису уповноваженої особи або керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро". Скаржник вказує, що 22.09.2017 ТОВ "ВВ Агро" було надіслано до прокуратури Вінницької області заяву про вчинення кримінального правопорушення стосовно фактів підробки підпису директора та печатки ТОВ "ВВ Агро". Таким чином, на думку відповідача, позивачем не доведено отримання відповідачем товару за видатковими накладними від 26 та 27 червня, 29 вересня 2014 №№45, 46,47,51, 111 та як наслідок, відсутність, в розумінні приписів ст.509 Цивільного кодексу України, будь-яких зобов`язань відповідача щодо перерахування грошових коштів позивачу. Також скаржник звертає увагу на те, що стягнута судом першої інстанції пеня понад 10 разів перевищує розмір основного боргу. При цьому скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач звертав увагу на обставину не співмірності нарахованої позивачем пені розміру його вимог про стягнення основної суми боргу та відсутності доказів понесення позивачем збитків; проте суд першої інстанції на вказані доводи увагу не звернув та всупереч ч.3 ст.551 ЦК України, ст. 233 ГК України безпідставно не зменшив розмір пені.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/14898/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/14898/17; зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/14898/17 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/14898/17 на 05.07.2019.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

22.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ АГРО", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Беннета", як постачальником, укладено договір поставки №13 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник в порядку і на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується передати товар у власність покупця виробничо-технічного призначення (засоби захисту рослин, насіння, мікродобрива, надалі - товар), а покупець зобов`язався прийняти такий товар і сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, товар, що постачається, є дозволеним до використання на території України, асортимент, кількість, ціна якого визначається додатками та накладними, що оформляються (складаються) в період дії цього Договору і які є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 2.4 Договору ціна на товар вказується в гривнях та має еквівалент у доларах США. Відпуск товару проводиться партіями у відповідності до заявок покупця. На кожну партію товару постачальник надає рахунок-фактуру.

Приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформляється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар. Датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару. Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення, до закінчення приймання, письмово про це заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (п.6.6 Договору).

Як стверджує позивач, в період з 22.04.2014 по 29.09.2014 позивач поставляв, а відповідач отримував товар, що підтверджується наданими позивачем суду доказами, а саме:

ДодатокВидаткова накладнаСума, грн.Акт приймання-передачіТоварно-транспортна накладнаСтрок оплати 1№18 та №23 від 25.04.2014 81681,04№1, №2 від 25.04.2014№ Р18, № Р23 від 25.04.2014 01.09.2014 2№ 27 від 30.04.2014 64718,46№ 3 від 30.04.2014№ Р27 від 30.04.2014 01.09.2014 3-4№ 34 від 28.05.2014 311739,89№ 4 від 28.05.2014Р34а та Р34б від 28.05.2014 01.09.2014 5 5257,92 01.09.2014 6 1314,48 01.09.2014 7 3286,20 01.09.2014 8№ 45 від 27.06.2014 2628,96№ 8 від 27.06.2014№ Р45 від 27.06.2014 01.09.2014 9№ 46 від 27.06.2014 6572,40№ 9 від 27.06.2014№ Р46 від 27.06.2014 01.09.2014 10 18600,00 01.09.2014 № 43 від 25.06.2014 23857,92№ 5 від 25.06.2014№ Р43 від 25.06.2014 01.09.2014 11№ 47 від 26.06.2014 195300,00№ 6 від 26.06.2014№ 47 від 26.06.2014 01.09.2014 13 47399,42 01.09.2014 №52 від 27.06.2014 48713,90№ 7 від 27.06.2014№ 52 від 27.06.2014 01.09.2014 12 11160,00 01.09.2014 14 71099,14 01.09.2014 № 51 від 27.06.2014 85545,34№10 від 27.06.2014№ Р51 від 27.06.2014 01.09.2014 18№ 57 від 22.07.2014 35427,89№ 11 від 22.07.2014№ Р57 від 22.07.2014 01.09.2014 19№ 59 від 23.07.2014 5904,65№ 12 від 23.07.2014№Р 59 від 23.07.2014 01.09.2014 15№ 60 від 23.07.2014 5759,52№ 13 від 23.07.2014№Р 60 від 23.07.2014 01.09.2014 17№ 61 від 25.07.2014 168984,19№ 14 від 25.07.2014№ Р61 від 25.07.2014 01.09.2014 20№ 62 від 25.07.2014 20939,04 № Р62 від 25.07.2014 01.09.2014 16№63 від 25.07.2014 46608,00 № Р 63 від 25.07.2014 01.09.2014 23№ 78 від 22.08.2014 та № 80 від 26.08.2014 83864,52№ 16 від 22.08.2014 та № 17 від 26.09.2014№ Р78 від 22.08.2014 та № Р80 від 26.08.2014 25.09.2014 22№ 70 від 20.08.2014 та № 82 від 27.08.2014 67431,00№ 15 від 20.08.2014 та № 18 від 27.08.2014№ Р70 від 20.08.2014 та № Р82 від 27.08.2014 25.09.2014 21№ 83 від 27.08.2014, № 84 від 27.08.2014, № 85 від 27.08.2014 5492,34№ 19 від 27.08.2014, № 20 від 27.08.2014, № 21 від 27.08.2014№ Р83, № Р84, № Р85 від 27.08.2014 25.09.2014 26№ 89 від 22.09.2014 133956,48№ 24 від 22.09.2014№ Р89 від 22.09.2014 20.10.2014 27№ 99 від 24.09.2014 11804,88№ 26 від 24.09.2014№ Р99 від 24.09.2014 20.10.2014 24 14426,04 20.10.2014 № 87 від 22.09.2014 37008,60№22 від 22.09.2014№ Р87 від 22.09.2014 20.10.2014 № 88 від 22.09.2014 58914,24№ 23 від 22.09.2014№ Р88 від 22.09.2014 20.10.2014 25 132501,60 20.10.2014 № 92 від 22.09.2014 51004,80№ 25 від 22.09.2014№ Р92 від 22.09.2014 20.10.2014 28 191366,40 20.10.2014 29 19429,32 20.10.2014 30 66818,40 20.10.2014 № 104 від 26.09.2014 230876,64№27 від 26.09.2014№ Р104 від 26.09.2014 20.10.2014 33 26312,88 20.10.2014 № 105 від 26.09.2014 26716,80№ 28 від 26.09.2014№ Р105 від 26.09.2014 20.10.2014 № 106 від 26.09.2014 20020,68№ 29 від 26.09.2014№ Р106 від 26.09.2014 20.10.2014 № 111 від 29.09.2014 26312,88№ 34 від 29.09.2014№ Р111 від 29.09.2014 20.10.2014 31 232108,53 20.10.2014 32 36357,27 20.10.2014 № 107 від 29.09.2014 70556,64№ 30 від 29.09.2014№ Р107 від 29.09.2014 20.10.2014 № 108 від 29.09.2014 19429,32№ 31 від 29.09.2014№ Р108 від 29.09.2014 20.10.2014 № 109 від 29.09.2014 125744,76№ 32 від 29.09.2014№ Р109 від 29.09.2014 20.10.2014 34 1993,92 20.10.2014 № 110 від 29.09.2014 54729,00№ 33 від 29.09.2014№ Р110 від 29.09.2014

Після настання строків оплати поставленого товару по усіх додатках до Договору покупець здійснив ряд оплат за поставлений товар, а саме: 08.07.2014 - 91000,00 грн; 08.08.2014 - 74200,00 грн; 03.10.2014 - 300000,00 грн; 04.11.2014 - 450000,00 грн; 08.01.2015 - 46359,00 грн; 24.02.2015 - 131885,95 грн; 15.04.2015 - 100000,00 грн; 20.04.2015 - 200000,00 грн; 27.04.2015 - 100000,00 грн; 18.05.2015 - 50000,00 грн; 26.05.2015 - 47000,00 грн; 03.06.2015 - 80000,00 грн; 06.07.2015 - 20000,00 грн; 08.07.2015 - 20000,00 грн; 04.08.2015 - 100000,00 грн; 18.01.2015 - 101000,00 грн; 18.05.2016 - 25000,00 грн; 29.08.2016 - 30000,00 грн; 11.10.2016 - 9000,00 грн; 08.02.2017 - 20000,00 грн; 22.02.2017 - 20000,00 грн; 06.03.2017 - 20000,00 грн; 31.03.2017 - 20000,00 грн.

Станом на 01.04.2017 заборгованість відповідача перед позивачем становила 72801,35 грн.

Виходячи зі змісту ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №13 від 22.04.2014 є договором поставки.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ч 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та акти прийому-передачі товару, на які посилається позивач як на підтвердження отримання товару відповідачем, не відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містять підпису уповноваженої особи або керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро", а тому не є належними доказами на підтвердження отримання відповідачем товару.

Як зазначено вище, для встановлення справжності підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро", які містяться на договорі №13 від 22.04.2014, додатках до договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та актах прийому-передачі товару, на які посилається позивач як на підтвердження отримання товару відповідачем, судом першої інстанції призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу.

Так, згідно з висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 30.11.2018 № 1923/1924/18-32/24556-24565/18-32:

1. Підписи від імені ОСОБА_1 у:

- додатках № 1-34 до договору поставки № 13 від 22.04.2014 у рядках напроти його прізвища, ініціалів;

- видаткових накладних № 18, 23 від 25.04.2014, № 27 від 30.04.2014, № 34 від 28.05.2014, № 43 від 25.06.2014, № 45 від 27.06.2014, №46 від 17.06.2014, № 47 від 26.06.2014, № 51 від 27.06.2014, № 52 від 27.06.2014, № 57 від 22.07.2014, № 59 від 23.07.2014, № 60 від 23.07.2014, № 61 від 22.08.2014, №62 від 25.07.2014, № 63 від 25.07.2014, №70 від 20.08.2014, № 78 від 22.08.2014, №83 від 27.08.2014, №87 від 22.09.2014, № 88 від 22.09.2014, № 89 від 22.09.2014, № 92 від 22.09.2014, № 99 від 24.09.2014, № 104 від 26.09.2014, № 105 від 26.09.2014, № 106 від 26.09.2014, № 107 від 29.09.2014, № 109 від 29.09.2014, № 110 від 29.09.2014, № 111 від 29.09.2014 у графах "Отримав(ла)";

- товарно-транспортних накладних № Р23 від 25.04.2014, № Р27 від 30.04.2014, № Р34а від 28.05.2014, Р34б від 28.05.2014, № Р45 від 27.06.2014, № Р43 від 25.06.2014, № Р46 від 27.06.2014, № Р47 від 26.06.2014, № Р52 від 27.06.2014, №Р51 від 27.06.2014, № Р57 від 22.07.2014, №Р59 від 23.07.2014, №Р60 від 23.07.2014, № Р61 від 25.07.2014, № Р62 від 25.07.2014, № Р63 від 25.07.2014, № Р78 від22.08.2014, № Р80 від 26.08.2014, №70 від 20.08.2014, № Р82 від 27.08.2014, № Р83 від 27.08.2014, № Р84 від 27.08.2014, № Р85 від 27.08.2014, № Р89 від22.09.2014, № Р99 від 24.09.2014, № Р105 від 26.09.2014, № Р106 від 26.09.2014, № Р111 від 29.09.2014, № Р87 від 22.09.2014, № Р88 від 22.09.2014, № Р92 від 22.09.2014, № 104 від 26.09.2014, № Р107 від 29.09.2014, № Р108 від 29.09.2014, № Р109 від 29.09.2014, № Р106 від 26.09.2014 у графах "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)";

- актах приймання-передачі №1, № 2 від 25.04.2014, № 3 від 30.04.2014, № 4 від 28.05.2014, № 8 від 27.06.2014, № 5 від 25.06.2014, № 9 від 27.06.2014, № 6 від 26.06.2014, №7 від 27.06.2014, № 10 від 27.06.2014, № 11 від 22.08.2014, № 12 від 23.07.2014, № 13 від 23.07.2014, № 14 від 25.07.2014, № 17 від 27.06.2014, № 16 від 22.08.2014, № 15 від 20.08.2014, №18 від 27.08.2014, № 19 від 27.08.2014, № 20 від 27.08.2014, № 21 від 27.08.2014, №24 від 22.09.2014, № 26 від 24.09.2014, № 28 від 26.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 22.09.2014, № 25 від 22.09.2014, № 27 від 26.09.2014, №29 від 26.09.2014, № 34 від 29.09.2014, № 30 від 29.09.2014, №31 від 29.09.2014 29.09.2014, №32 від 29.09.2014, № 33 від 29.09.2014 у графах "Від Покупця", - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

2. Підписи від імені ОСОБА_1 у додатках №1, 2 до договору поставки №13 від 22.04.2014 у рядках напроти його прізвища, ініціалів видаткових накладних №18 від 25.04.2014, №23 від 25.04.2014, №27 від 30.04.2014 у графах "Отримав(ла)", товарно-транспортних накладних №Р18 від 25.04.2014, №Р23 від 25.04.2014, Р27 від 30.04.2014 у графах "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)", актах приймання-передачі №1 від 25.04.2014, №2 від 25.04.2014, №3 від 30.04.2014 у графах "Від Покупця" виконані ОСОБА_1 .

3. Підписи від імені ОСОБА_1 у: додатках №3 від 13.05.2014, №4 від 24.05.2014, №18 від 22.07.2014, №19 від 23.07.2014, №21 від 05.08.2014, № 22 від 07.08.2014, №23 від 11.08.2014, №24 від 22.09.2014, №25 від 22.09.2014 №26 від 22.09.2014, №27 від 24.09.2014, №28 від 26.09.2014, №29 від 26.09.2014, №30 від 26.09.2014, №31 від 29.09.2014, №32 від 29.09.2014, №3 від 29.09.2014, №34 від 29.09.2014 до договору поставки №13 від 22.04.2014 рядках напроти його прізвища, ініціалів; видаткових накладних №34 від 28.05.2014, №57 від 22.07.2014, №59 від 23.07.2014, №60 від 23.07.2014, №70 від 20.08.2014, №78 від 22.08.2014, №80 від 26.08.2014, №85 від 27.08.2014, №89 від 22.09.2014, №104 від 26.09.2014, №105 від 26.09.2014, №106 від №107 від 29.09.2014, №109 від 29.09.2014, №110 від 29.09.2014 графах "Отримав(ла)"; товарно-транспортних накладних №Р34а від 28.05.2014, №Р34б від 28.05.2014, №Р63 від 25.07.2014, №Р70 від 20.08.20Ь №Р78 від 22.08.2014, №Р80 від 26.08.2014, №Р82 від 27.08.2014, №Р83 від 27.08.2014, №Р84 від 27.08.2014, №Р85 від 27.08.2014, №Р87 від 22.09.2014, №Р88 від 22.09.2014, №Р105 від 26.09.2014 у графах "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)"; актах приймання-передачі №15 від 20.08.2014, №33 від 29.09.2014 у графах "Від Покупця" виконані ОСОБА_1 .

4. Підписи від імені ОСОБА_1 у: додатках до договору поставки №13 від 22.04.2014: №5 від 24.06.2014, №6 від 24.06.2014, №7 від 24.06.2014, № 8 від 24.06.2014, №9 від 24.06.2014, №10 від 25.06.2014, №11 від 25.06.2014, №12 від 25.06.2014, №13 від 27.06.2014; №14 від 27.06.2014, №15 від 21.07.2014, №20 від 24.07.2014; видаткових накладних №43 від 25.06.2014, №45 від 27.06.2014, №46 від 27.06.2014, №47 від 26.06.2014, №51 від 27.06.2014, №52 від 27.06.2014, №61 від 25.07.2014, №63 від 25.07.2014, №87 від 22.09.2014, №92 від 22.09.2014, №108 від 29.09.2014, №111 від 29.09.2014 у графах "Отримав(ла)"; товарно-транспортних накладних №Р43 від 25.06.2014, №Р45 від 27.06.2014, №Р46 від 27.06.2014, №Р47 від 26.06.2014, №Р51 від 27.06.2014, №Р57 від 22.07.2014, №Р59 від 23.07.2014, №Р60 від 23.07.2014, №Р89 від 22.09.2014, №Р92 від 22.09.2014, №Р99 від 24.09.2014, №Р104 від 26.09.2014, №Р106 від 26.09.2014, №Р109 від 29.09.2014, №Р107 від 29.09.2014, №Р108 від 29.09.2014, №Р110 від 29.09.2014, №Р111 від 29.09.2014 у графах "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)"; актах приймання-передачі № 4 від 28.05.2014, № 6 від 26.06.2014, № 7 від 27.06.2014, № 8 від 27.06.2014, № 9 від 27.06.2014, № 10 від 27.06.2014, № 11 від 22.07.2014, № 12 від 23.07.2014, № 13 від 23.07.2014, № 14 від 25.07.2014, № 23 від 22.09.2014, №26 від 24.09.2014, №27 від 26.09.2014, №28 від 26.09.2014, №34 від 29.09.2014 у графах "Від Покупця" виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

5. Підписи від імені ОСОБА_1 у додатках до договору поставки №13 від 22.04.2014, №16 від 21.07.2014, №17 від 22.07.2014, №31 від 29.09.2014, у рядках напроти його прізвища, ініціалів; видаткових накладних №24 від22.09.2014, №61 від 25.07.2014, №62 від 25.07.2014, №88 від 22.09.2014, №99 від 24.09.2014 у графах "Отримав(ла)"; товарно-транспортних накладних №Р52 від 27.06.2014, №Р62 від 25.07.2014, №82 від 27.08.2014, №83 від 27.08.2014, №84 від 27.08.2014 у графах "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)"; актах приймання-передачі №5 від 25.06.2014, №16 від22.08.2014, №17 від 26.08.2014, №18 від 27.08.2014, №19 від 27.08.2014, №20 від 27.08.2014, №21 від 27.08.2014, №22 від 22.09.2014, №25 від 22.09.2014, № 29 від 26.09.2014, № 30 від 29.09.2014, № 31 від 29.09.2014, № 32 від 29.09.2014 у графах "Від Покупця" виконані ОСОБА_1 .

Сторонами не ставиться під сумнів достовірність висновку експерта, а тому, оцінюючи даний висновок за правилами ст.ст. 86, 104 ГПК України, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його відхилення.

Так, колегією суддів встановлено, що товарно-супровідні документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі) тільки чотирьох з наведених вище поставок не містять підпису ОСОБА_1 , зокрема, поставок, що мали місце 26 та 27 червня 2014 року за видатковими накладними № 45, 46, 47 та 51.

Товарно-супровідні документи, якими супроводжувалось оформлення інших поставок товару, так чи інакшим чином підписані ОСОБА_1 : або підписані всі - документи за поставкою конкретної партії товару (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна та акт приймання-передачі), або підписані два чи один з цих документів.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що 34 додатки до договору, 36 видаткові накладні, 37 товарно-транспортних накладних, 34 акти приймання-передачі товару засвідчені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро", що є зовнішнім реквізитом відповідача, який засвідчує легітимність підпису перед третіми особами. При цьому відповідач не посилається на незаконне використання його печатки чи наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Не надано відповідачем й доказів звернення до правоохоронних органів стосовно цих же обставин.

В розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документу наведені у статті 9 даного Закону, яка визначає, що первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що 31 видаткова накладна, 36 товарно-транспортні накладні, 34 акти приймання-передачі товару, 15 актів приймання-передачі надання транспортних послуг відповідають вищевказаним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в силу чого, підлягають кваліфікації як первинні документи, що фіксують вчинення господарської операції.

Документи, які супроводжували оформлення поставок 26 та 27 червня 2014 року за видатковими накладними № 45, 46, 47 та 51, не містять підписів відповідача, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати останнього таким, що є учасником цих господарських операцій.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відносини щодо постачання продукції в рамках Договору між сторонами носили тривалий характер: з квітня 2014 року по вересень 2014 року. Загальна сума поставленого товару, факт отримання якого відповідач не заперечує, становить 1838199,6 грн. (вартість поставок без врахування спірних поставок за накладною №45 від 27 квітня 2014 року на суму 2628,96 грн, №46 від 27 квітня 2014 року на суму 6572,4 грн, №47 від 26 квітня 2014 року на суму 195300 грн та №51 від 27 квітня 2014 року на суму 86545,34 грн). Водночас в рахунок оплати отриманого за Договором товару до подачі позову до суду відповідач сплатив позивачу 2055444,94 грн.; після подачі позову (08.09.2017) відповідачем сплачено позивачу ще 30000 грн як за засоби захисту рослин за Договором. Розмір здійснених платежів значно перевищує вартість товару, отримання якого визнає відповідач (2085444,94 грн - 1838199,6 грн). Оскільки суду не подано даних щодо наявності інших поставок, ніж ті, що є спірними, сплачені 247235,34 грн (різниця між сплаченими коштами та вартістю визнаних відповідачем поставок) є оплатою за товар, отриманий за накладними №№45, 46, 47 та 51, а дії відповідача щодо оплати товару засвідчують визнання ним його отримання.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 72801,35 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив 30000,00 грн. боргу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин , суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 30000,00 грн. боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором поставки №13 від 22.04.2014 у розмірі 42801,35 грн.

Посилання відповідача на те, що працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" схильні до вчинення підробки документів не підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що кримінальне провадження №12017020010004710, на яке посилається відповідач, закрите за відсутністю складу злочину, про що винесена постанова ГУ Національної поліції у Вінницькій області 21.03.2018.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 482488,02 грн, нарахованої за загальний період з 02.09.2014 по 30.08.2017.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у разі прострочення строків оплати товару, відповідно до розділу 3 цього Договору, допущеного покупцем при оплаті вартості поставленого товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день допущеного прострочення.

Відповідно до п. 8.10 Договору, строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язань за цим Договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов`язання або до моменту звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій, в залежності від того, яка обставина настане раніше. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Як встановлено вище, відповідач у встановлений строк свого обов`язку по оплаті вартості отриманого товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

Суд апеляційної інстанції погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком пені, та вважає, що з урахуванням факту порушення відповідачем грошового зобов`язання, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 482488,02 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів вважає, що розмір штрафних санкцій за порушення відповідачем умов Договору є правомірно заявленим та не є значно чи надмірно великим, виходячи із вартості порушеного зобов`язання за Договором та часу прострочення відповідачем строків оплати вартості поставленого позивачем товару.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/14898/17 - без змін.

Матеріали справи №910/14898/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

повний текст постанови складено 16.07.2019

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б.Михальська