Ухвала

від 16.07.2019 по справі 905/1264/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

16.07.2019 Справа № 905/1264/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали заяви акціонерного товариства Приватбанк (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1-Д; код ЄДРПОУ 14360570)

до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Альянс Плюс (84318, Донецька область, місто Краматорськ, смт. Біленьке, вулиця Підгірна, будинок №298-А; код ЄДРПОУ 35443401)

про видачу судового наказу,-

В С Т А Н О В И В

Акціонерне товариство Приватбанк звернулось до господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Альянс Плюс 25 144,31 гривень, з яких: 2 321,34 гривень заборгованість за кредитом, 6 308,63 гривень заборгованість по процентам, 3 701,40 гривень заборгованість за комісією, 12 812,94 гривень пені.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором б/н від 11.03.2011 в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відповідних платежів за договором.

Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне:

Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, грошовим зобов`язанням, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п.3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

11.03.2011 товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Альянс Плюс було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Як зазначає заявник, підписавши Заяву про відкриття поточного рахунку, товариство приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг , Тарифів банку, які розміщені в мережі інтернет на сайті банку: http://www.privatbank.ua, та позивачем, Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк , відповідачу було відкрито поточні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

ТОВ Компанія Альянс Плюс , підписуючи заяву про відкриття банківського рахунку та приєднання до умов та правил надання банківських послуг, приєдналось і зобов`язалось виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифів банку, Банком не надано доказів, які саме Умови та Тарифи були розміщені на сайті Банку на час відкриття банківського рахунку, тобто, на час укладення договору приєднання.

Банком не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме додані до заяви Умови та Тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами договору банківського обслуговування і що саме ці Умови мало на увазі товариство, підписуючи заяву позичальника від 11.03.2011. Банком не надано доказів, які б підтверджували дату їх публікації та набрання чинності (введення у дію), а також розміщення саме цих документів на зазначеному сайті у загальному доступі та копії локального акту заявника про їх затвердження та введення в дію.

При цьому, господарський суд звертає увагу, що зазначені Умови не містять підпису ТОВ Компанія Альянс Плюс .

На необхідності дослідження вказаних обставин наголошував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 у справі №910/13094/17.

Згідно із пунктом 3.18.1.1. наданих заявником Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту.

Пунктом 3.18.1.3. Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами та правилами надання банківських послуг , Клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг .

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг , у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Баку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Як вбачається з наданої заявником Довідки №08.7.0.0.0/190703151554 від 03.07.2019 про розміри встановлених кредитних лімітів, розмір кредитного ліміту неодноразово змінювався.

При цьому, заявником не надано доказів повідомлення ТОВ Компанія Альянс Плюс про такі зміни.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню ), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1. Умов).

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири)% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п.3.18.4.1.2. Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.3. Умов).

У пункті 3.18.2.3.1. Умов сторони в порядку ч.1 ст. 212 Цивільного кодексу України прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та / або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків,. Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені Умовами і правилами надання банківських послуг . Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Разом з тим, з наданого банком розрахунку вбачається, що Банком 02.07.2014 було змінено процентну ставку, однак докази повідомлення ТОВ Компанія Альянс Плюс про таку зміну та наявності його згоди на внесення змін з урахуванням п. 3.18.2.3.4. Умов та Правил суду не надані.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Положеннями статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заявником не надано до суду доказів на підтвердження заборгованості за нарахованими процентами та комісією (первинних документів).

Статтею 152 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для відмови у видачі судового наказу.

Так, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу (пп.1 п.1 ст.152 ГПК України).

Так, заявником не додано до заяви вищевказані докази, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Крім того, за приписами пп.5 п.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно наданого заявником розрахунку заборгованості, сума кредиту в розмірі 2 321,34 є простроченою з 02.07.2014.

За приписами ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років (п.3.18.5.7. Умов).

Так, строк позовної давності на звернення заявника до суду з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту сплинув 02.07.2019.

Згідно відтиску календарного штемпелю на поштовому конверті, АТ КБ Приватбанк звернулось до суду з даною заявою 09.07.2019, тобто з пропуском строку позовної давності.

Наведені обставини є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі пп.5 п.1 ст.152 ГПК України.

Як встановлено вище, окрім основного боргу, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії, акціонерним товариством КБ Приватбанк заявлено до стягнення 12 812,94 гривень пені за період з 01.04.2014 по 15.05.2019 за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Пунктом 3.18.5.1 Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.2.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Характерними ознаками наказного провадження є зокрема те, що об`єктом судового захисту є безспірне право та інтерес кредитора, відсутність спору про право.

Оскільки наказне провадження є документарним, ця специфічна форма захисту вимагає і особливостей документальних доказів:

- докази мають бути безспірними: вони повинні свідчити про безспірність стягнення і відсутність потреби у їх дослідженні. Тобто ознака документарності наказного провадження підтверджує те, що йдеться про очевидність та переконливість доказів з боку стягувача;

- докази мають бути лише письмовими;

- докази мають підтверджувати не лише факт виникнення права вимоги стягувача, але і розмір обов`язків боржника;

- відсутність публічного дослідження доказів (ця ознака зумовлена відсутністю у наказному провадженні судового засідання як такого);

- особливості моменту початку і закінчення процесу доказування для суб`єктів.

Характер і кількість письмових документів впливають безпосередньо на встановлення судом наявності спору про право, який є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Таке питання вирішується суддею у кожному конкретному випадку, враховуючи характер та обґрунтованість заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Альянс Плюс є: 84318, Донецька область, місто Краматорськ, смт. Біленьке, вулиця Підгірна, будинок №298-А, а тому правовідносини між сторонами в частині нарахування пені підпадають під дію Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Наявність спору, як підставу для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Отже, заявником не надано суду доказів існування в нього безумовного права на стягнення пені в заявленому розмірі за визначений ним період та доказів на підтвердження цього.

Підпунктом 8 пункту першого статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч.3 статті 152 ГПК України).

При цьому, в даному випадку положення даної статті не можуть бути застосовані, оскільки всі складові частини заявлених вимог підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

За таких обставин, враховуючи недоведеність заявником виникнення в нього права грошової вимоги щодо стягнення пені у заявленому розмірі за визначений ним період, або порушення цього права відповідачем, суд відмовляє в задоволенні заяви акціонерного товариства КБ Приватбанк про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст.152 ГПК України).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень п. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку..

Керуючись ст.ст.12, 147, 148, 150, пп.пп.1, 5, 8 ст.152, ст.ст.153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В

Відмовити акціонерному товариству КБ Приватбанк у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Альянс Плюс 25 144,31 гривень, з яких: 2 321,34 гривень заборгованість за кредитом, 6 308,63 гривень заборгованість по процентам, 3 701,40 гривень заборгованість за комісією, 12 812,94 гривень пені.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання 16.07.2019.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова