Рішення

від 08.07.2019 по справі 908/1079/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/3/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2019 Справа № 908/1079/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Осоцького Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1079/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 27)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 27)

про стягнення 5179,91 грн.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.06.2019 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Оберіг .

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 018/А-Р від 25.04.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" про стягнення боргу за договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 01 квітня 2016 року № 0104-16/1 в сумі 4660,31 грн., пені в сумі 445,50 грн., трьох відсотків річних в сумі 34,47 грн. та збитків, які пов`язані з інфляційними процесами, в сумі 69,90 грн., що разом складає 5210,18 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 10.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" за вих. № 018/А-Р від 25.04.2019 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

24.05.2019 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" надійшов лист за вих. № 026/А-Р від 22.05.2019, за змістом якого з метою усунення недоліків позовної заяви про стягнення боргу останній надає позовну заяву, яка відповідає приписам ст. ст. 162, 164 ГПК України. До вказаного листа додана позовна заява про стягнення заборгованості (уточнена) за вих. № 027/А-Р від 22.05.2019 з додатками. У вказаній позовній заяві позивач усунув недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху. Вказана позовна заява відповідає за змістом первісно поданій до суду позовній заяві за вих. № 018/А-Р від 25.04.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1079/19, присвоєно справі номер провадження 12/3/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження із викликом сторін, призначено судове засідання на 19.06.2019 о 14:15.

11.06.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" борг в сумі 4660,31 грн., пеню в сумі 415,23 грн., три відсотки річних в сумі 34,47 грн., інфляційні в сумі 69,90 грн., що разом складає 5179,91 грн., а також судовий збір в сумі 1921,00 грн. У вказаній заяві позивач зазнає, що в описовій частині позовної заяви за вих. № 027/А-Р від 22.05.2019 розмір пені відрізняється від розміру пені, зазначеному у прохальній частин, оскільки було допущено арифметичну помилку, фактично розмір пені за період з 01 січня 2019 року по 31 березня 2019 року складає 415,23 грн. При цьому разом із заявою про зменшення позовних вимог позивач надав суду розрахунок позовних вимог: заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат.

Так, приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Так, до вказаної заяви в якості доказу направлення її на адресу відповідача надано копію фіскального чеку № 00068, накладну № 7230905534999 та опис вкладення від 10.06.2019.

Таким чином, оскільки заява про зменшення позовних вимог подана у відповідності із приписами ст. 46 ГПК України, суд приймає її до розгляду, відтак має місце нова ціна позову, а саме: вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 4660,31 грн., пені в сумі 415,23 грн., трьох відсотків річних в сумі 34,47 грн., інфляційних витрат в сумі 69,90 грн., що разом складає 5179,91 грн.

Безпосередньо в судовому засіданні 19.06.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 19.06.2019 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 03.05.2019 уповноваженому представнику відповідача копії ухвали суду від 27.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.06.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 08.07.2019 о 14:45.

01.07.2019 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо позовних вимог, відповідно до яких позивача зазначає:

- відповідач прийняв грошові кошти у якості у якості фінансової допомоги саме за Договором № 0104-16/1, що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 21.04.2016 № 2 та № 3 від 25.04.2016, оскільки інших правовідносин між позивачем та відповідачем не існувало;

- зазначене стверджує сам відповідач у відзиві на позовну заяву вих. № 036/К від 04.06.2019 (отримано 10.06.2019, вх. № 0065);

- договір поворотної фінансової допомоги від 01.04.2016 № 0104-169/1 між сторонами не укладався, а вказаний номер є технічною помилкою;

- надана допомога не є фінансовими послугами в розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України передбачено право сторін надавати пояснення суду, а також наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Разом з тим, 01.07.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява за вих. № 040/А-Р від 26.06.2019 про розгляд справи за відсутності представника позивача у зв`язку із неможливістю забезпечення його явки в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 08.07.2019 не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання 08.07.2019 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 01.07.2019 про вручення копії ухвали суду від 19.06.2019. Будь-яких клопотань або заяв відповідач суду не надіслав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При цьому судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Так, у даній справі саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Кільце" є відповідачем, та отримавши ухвали суду було обізнано про розгляд даної справи.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт", як Позикодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кільце", як Позичальником, був укладений договір № 0104-16/1 поворотної безпроцентної фінансової допомоги (позики) від 01.01.2016 року, далі Договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги (позики):

Відповідно до розділу 1 Предмет Договору сторони погодили, що предметом Договору є надання Позичальнику Позикодавцем за рахунок власних коштів поворотної фінансової допомоги (грошових коштів) у користування на строк, визначений цим Договором, відсотки за користування фінансовою допомогою становлять 0% (п. 1.1.). Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику в користування грошові кошти в сумі 5000 тис. гривень без ПДВ, далі фінансова допомога, на строк, визначений у п. 1.3. цього Договору, а Позичальник обов`язується прийняти в користування грошові кошти у вказаній сумі та повернути Позикодавцю до закінчення встановленого цим Договором строку користування таку ж суму грошових коштів (п. 1.2.). Строк користування фінансовою допомогою становить до 31.12.2018 р. включно. Даний строк може бути продовжений лише на підставі додаткової угоди, укладеної обома сторонами (п. 1.3). Фінансова допомога надається без мети отримання Позикодавцем прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, для здійснення Позичальником господарської діяльності, в т.ч. проведення розрахунків з контрагентами або іншої мети за рішенням Позичальника.

За змістом розділу 2 Договору сторони погодили порядок надання та повернення фінансової допомоги. Так, фінансова допомога надається Позикодавцем Позичальнику шляхом перерахування коштів на рахунок Позичальника, зазначений у договорі або іншим не забороненим способом у строк до 31 грудня 2018 року (п. 2.1.). Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцю отриману суму фінансової допомоги до закінчення строку користування нею в повному обсязі шляхом перерахування коштів на рахунок Позикодавця (п. 2.3.). Фінансова допомога вважається повернутою з моменту зарахування грошових коштів в сумі фінансової допомоги на банківський рахунок Позикодавця (п. 2.4). Відсотки за користування фінансовою допомогою становлять 0% (договір укладено на безпроцентній основі) (п. 2.5).

Так, матеріали справи свідчать, що Позикодавець виконав свої зобов`язання за Договором та Позичальнику були надані грошові кошти, що підтверджується видатковими касовими ордерами № 5 від 21.04.2016 на суму 3060,29 грн. та № 6 від 25.04.2016 на суму 1600,02 грн., копії яких долучені до матеріалів справи (стор. 12, 13). Вказані грошові кошти були отримані Позичальником, про що свідчать прибутковий касовий ордер № 2 від 21.04.2016 та квитанція до нього, а також прибутковий касовий ордер № 3 від 25.04.2016 та квитанція до нього, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 15, 16).

Як вбачається з матеріалів справи, Позикодавець звернувся до Позичальника із претензією вих. № 009/А-Р від 11.03.2019 про виконання зобов`язання за Договором. Разом з тим, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кільце" за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 був підписаний акт звіряння розрахунків, відповідно до якого залишок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" станом на 31.03.2019 становить 4660, 31 грн. Вказаний акт підписаний представниками позивача та відповідача і скріплений печатками підприємств.

Однак, відповідач свої зобов`язання з повернення грошової допомоги у визначений умовами договору строк не виконав, у зв`язку з чим за ним залишився борг в сумі 4660, 31 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки мало місце прострочення повернення грошової допомоги, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 в сумі 415, 23 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) на підставі п. 3.2. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення фінансової допомоги Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми неповернутої фінансової допомоги за кожен день за весь період прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 в сумі 34, 47 грн. та інфляційні витрати за період січень 2019 - лютий 2019 в сумі 69, 90 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Докази розірвання Договору, визнання його недійсним тощо в матеріалах справи відсутні, отже його умови є чинними на момент розгляду справи судом.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір позики. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, умови надання позики та її повернення, а тому відповідно до вимог ст. ст. 628, 638, 639, 1046, 1047 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно ст. 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб`єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Аналогічні приписи містять ст.ст. 173, 174 ГК України.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" виконало належним чином свої зобов`язання, а саме надано позику Товариству з обмеженою відповідальністю "Кільце" згідно умов Договору, що підтверджується видатковими касовими ордерами № 5 від 21.04.2016 на суму 3060, 29 грн. та № 6 від 25.04.2016 на суму 1600, 02 грн., прибутковими касовими ордерами № 2 від 21.04.2016 та № 3 від 25.04.2016 та квитанціями до них, які знаходяться в матеріалах справи.

Приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що строк повернення Позичальником фінансової допомоги Позикодавцю чітко визначений сторонами в пунктах 2.3. та 1.3. Договору.

Так умовами п. 2.3. Договору визначено, що Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцю отриману суму фінансової допомоги до закінчення строку користування нею в повному обсязі шляхом перерахування коштів на рахунок Позикодавця.

Згідно із п. 1.3. Договору сторони визначили, що строк користування фінансовою допомогою становить до 31 грудня 2018 р. включно . Даний строк може бути продовжений лише на підставі додаткової угоди, укладеної обома сторонами.

Докази укладення сторонами додаткових угод до Договору, в т.ч. щодо продовження або зміни строку користування фінансовою допомогою сторонами суду не надані та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з урахуванням умов п. 2.3. Договору та п. 1.3. Договору Позичальник зобов`язаний був повернути Позикодавцю фінансову допомогу в сумі 4660,31 грн. до закінчення строку, встановленого в п. 1.3. Договору, тобто до 31.12.2018.

Проте, станом на час розгляду справи відповідач не повернув на адресу позивача грошові кошти.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги (позики) в сумі 4660, 31 грн., що підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи. Відповідач доказів повернення грошових коштів станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" боргу за договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги (позики) № 0104-16/1 від 01.04.2016 в сумі 4660,31 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з повернення фінансової допомоги (позики) з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов`язань за Договором в частині повернення фінансової допомоги (позики) нарахував відповідачу пеню за загальний період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року на загальну суму 415,23 грн. на підставі п. 3.2. Договору.

Так, умовами п. 3.2. Договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення фінансової допомоги Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми неповернутої фінансової допомоги за кожен день за весь період прострочення.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, у зв`язку виявленими в ньому помилками, суд дійшов висновку про його перерахунок за допомогою програми Законодавство .

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на суму отриманої фінансової допомоги (позики) в розмірі 4660,31 грн., строк повернення якої настав до 31.12.2018, тобто настав 30.12.2018, втім оскільки це вихідний день, в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України строк повернення настав 31.12.2018, прострочка виникла з 01.01.2019

- за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 (90 днів прострочення) від 4660,31 грн. пеня (подвійна облікова ставка НБУ) складає 413,68 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 413,68 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення повернення фінансової допомоги (позики), а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року здійснений у відповідності із приписами ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі в сумі 34,47 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з січня 2019 року по лютий 2019 року здійснений у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 69,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим суд вважає зазначити наступне.

Позивач в поясненнях щодо позовних вимог, які надійшли на адресу суду 01.07.2019 зазначає про підтвердження відповідачем вказаних обставин у відзиві на позовну заяву вих. № 036/К від 04.06.2019 (отримано 10.06.2019, вх. № 0065).

Проте, на адресу суду у справі № 908/1079/19 будь-які документи, в тому числі відзив на позовну заяву вих. № 036/К від 04.06.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" не надходили.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Керуючись ст. ст. 55, 173, 174, 193 ГК України, ст. ст. 530, 599, 611, 627, 628, 629, 638, 639, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце", 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 27, код ЄДРПОУ 25482081, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт", 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 27, код ЄДРПОУ 33284374, борг за договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги (позики) № 0104-16/1 від 01.04.2016 в сумі 4660 (чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 31 коп., пеню в сумі 413 (чотириста тринадцять) грн. 68 коп., три відсотки річних в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 47 коп., інфляційні витрати в сумі 69 (шістдесят дев`ять) грн. 90 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 43 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокольорлит-ремонт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільце" про стягнення пені в сумі 1,55 грн. - відмовити.

Повне рішення складено - 15.07.2019 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.