Рішення

від 17.07.2019 по справі 910/7235/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2019Справа № 910/7235/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Айленд

до товариства з обмеженою відповідальністю Віса Груп Дм

про стягнення 9 122, 78 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айленд звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Віса Груп Дм про стягнення 9 122, 78 грн., у тому числі 6 140, 72 грн. - основного боргу, 1 621, 74 грн. - інфляційні втрати, 1 360, 32 грн. - 10 % річних.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання за договором поставки № 10 від 07.02.2017.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7235/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі була відправлена за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Айленд (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Віса Груп Дм (відповідач) 07.02.2017 укладено договір поставки № 10, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити та передати відповідачу у власність алкогольні та безалкогольні напої, а останній прийняти товар, оплатити його в об`ємах та за ціною, згідно накладних.

Згідно пункту 3.1 договору поставки № 10 від 07.02.2017 загальна вартість товару складається із сум, зазначених у видаткових накладних, оформлених протягом дії договору.

Строк дії договору поставки № 10 відповідно до пункту 8.1 сторони встановили з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач, у лютому 2017 року поставив, а відповідач прийняв алкогольні напої на загальну суму 6 140, 72 грн., що підтверджується накладними № РН-201702257 від 08.02.2017 на суму 1 225, 26 грн., № РН-201702490 від 14.02.2017 на суму 186, 60 грн., № РН-201702450 від 14.02.2017 на суму 2 145, 18 грн., № РН-201702842 від 25.02.2017 на суму 2 583, 68 грн., товарно-транспортними накладними від 08.02.2017, від 14.02.2017, від 25.02.2017, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Положеннями пункту 3.2 договору поставки № 10 від 07.02.2017 передбачено, що при відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше чотирнадцяти календарних днів з моменту підписання видаткової накладної або фактичної передачі товару відповідачу.

Втім відповідач, в порушення умов договору поставки № 10 від 07.02.2017 не розрахувався за поставлений товар, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 6 140, 72 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт поставки товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 6 140, 72 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов`язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, суд вважає, що зазначену позовну вимогу обгрунтованою.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 1 621, 74 грн. - інфляційних втрат (період з 23.02.2018 по 21.05.2019 окремо по кожній накладній) підлягає задоволенню.

Приписами пункту 5.1 договору поставки № 10 від 07.02.2017 сторони дійшли згоди, що в разі прострочення грошового зобов`язання відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки умовами договору поставки № 10 від 07.02.2017 сторони узгодили інший розмір процентів, ніж передбачений частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення 1 360, 32 грн. - 10 % є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Айленд до товариства з обмеженою відповідальністю Віса Груп Дм про стягнення 9 122, 78 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Віса Груп Дм (03151, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок 28, ідентифікаційний код 39203306) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Айленд (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 31748637) 6 140 (шість тисяч сто сорок) грн. 72 коп. - основного боргу, 1 621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) грн. 74 коп. - інфляційні втрати, 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн. 32 коп. - 10 % річних та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк