Ухвала

від 10.07.2019 по справі 911/1479/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"10" липня 2019 р. Справа № 911/1479/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» , Київська область,

м. Ірпінь

до Ірпінської міської ради Київської області, Київська область, м. Ірпінь

про визнання незаконним та скасування частково нормативно-правового акту

Суддя Лопатін А.В.

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвес Груп» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Ірпінської міської ради Київської області (відповідач) про визнання незаконним та скасування частково нормативно-правового акту.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10.07.2019 р.

04.07.2019 р. на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов.

10.07.2019 р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що даний спір не підсудний господарському суду.

10.07.2019 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні заслухавши аргументи присутніх представників сторін та розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

Так, як вже зазначалось, від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що даний спір не підсудний господарському суду. Дане клопотання обґрунтовано тим, що оскаржуване положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, прийняте Ірпінською міською радою на виконання своїх владних, управлінських функцій в частині виконання вимог ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , а також в межах повноважень, наданих міській раді ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні . Виходячи з викладеного, посилаючись на приписи ст. 20 ГПК України та процесуальне законодавство адміністративного судочинства, відповідач заявляє, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що позивачем оскаржено положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням Ірпінської міської ради від 06.11.2014 р. № 4146-60-VI.

Вказане положення, згідно змісту позовної заяви, порушує права позивача тим, що у період з липня 2016 року між позивачем та відповідачем з урахуванням вимог ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь було укладено низку договорів, умовами яких визначено, зокрема розрахунок величини пайової участі (внеску) ТОВ Орлан-Інвест Груп , який визначався виходячи із показників опосередкованої вартості спорудженого житла, затверджених Держбудом, про що ведеться в п. 2.1. договору та можливість чого передбачена п. 2.2. положення. Водночас, позивач вказує на те, що п. 2.2. положення суперечить законодавству.

Спірні правовідносини виникли в період з 06.11.2014 р., а отже до них мають застосовуватись норми права чинні на момент їх виникнення.

Частиною першою статті 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Частиною першою статті 11 вказаного Закону встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Підпунктом 1 пункту "б" статті 27 вказаного Закону встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Таким чином, встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, до яких, у тому числі відносяться виконавчі органи міських рад.

Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144 Конституції).

На основі цього положення Конституції України в статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (ч. 1 ст. 59 цього Закону).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).

Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов`язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб`єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.

Ненормативними актами є індивідуально-правові акти, які є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки. Такі акти стосуються конкретних суб`єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) і розраховані на одноразове застосування.

З огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку, що положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням Ірпінської міської ради на виконання своїх владних, управлінських функцій в частині виконання вимог ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , і має ознаки нормативного акту.

Відповідно до п. 10 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно з п. 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини першої статті 264 КАС України встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що оскаржуване положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затверджене рішенням Ірпінської міської ради на виконання своїх владних, управлінських функцій на виконання вимог ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , і має ознаки саме нормативного акту органу місцевого самоврядування, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів п. 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, провадження у даній справі підлягає закриттю, так як спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною четвертою статті 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Поряд з зазначеним, приписами статті 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір повертається у відповідних випадках за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки позивач не звертався до суду з клопотання про повернення судового збору, підстави для розгляду даного питання станом на сьогодні у суду відсутні.

Керуючись ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Закрити провадження у справі № 911/1479/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» до Ірпінської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування частково нормативно-правового акту.

Копію ухвалу надіслати учасникам справи та експертній установі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 17.07.2019 р.

Суддя А.В. Лопатін