Рішення

від 09.07.2019 по справі 912/1358/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 рокуСправа № 912/1358/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Гринько О.В.. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1358/19

за позовом: Фермерського господарства "ДАЖ", 20634, Черкаська область, Шполянський район, с. Лебедин, вул. Куйбишева, буд. 35,

до: Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор", 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45

про зобов`язання повернути майно

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фермерське господарство "ДАЖ" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" про зобов`язання повернути Фермерському господарству "ДАЖ" зерно соняшника українського походження врожаю 2018 року в кількості 34,220 тонн, оціночною вартістю 349 044,00 грн, що знаходиться у зернових складах (зерносховищах), що входять до складу об`єкта нерухомого майна 32684935238 - комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення на вимогу позивача зерна, переданого ПрАТ "Новомиргородський елеватор" на зберігання згідно договору складського зберігання № 3 від 21.06.2018.

Ухвалою від 22.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1358/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2019 о 09:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

11.06.2019 господарський суд розпочав підготовче провадження.

Ухвалою від 11.06.2019 закрито підготовче провадження у справі №912/1358/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019 о 10:15 год.

09.07.2019 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

Представник сторін в судове засідання 09.07.2019 не з`явились.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Органом поштового зв`язку повернуто конверти з вкладенням (ухвала від 22.05.2019, ухвала від 11.06.2019) з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться", які направлялись на адресу відповідача.

Разом з цим, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, оскільки господарським судом ухвали направлено на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 26000, Кіровоградська область, м. АДРЕСА_2 , вул. Залізнична, б.45.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

08.07.2019 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

В судовому засіданні 09.07.2019 судом досліджено докази у справі.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "Новомиргородський елеватор" (Зерновий склад) та Фермерським господарством "ДАЖ" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна № 3 (далі - Договір) (а.с. 14-16).

Відповідно до п. 1.1. Договору Поклажодавець зобов`язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (далі - Зерно) за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а Зерновий склад зобов`язується прийняти таке Зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.

Згідно п. 3.1. Договору Зерновий склад зобов`язаний, зокрема: прийняти від Поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві; прийняти зерно на зберігання за фізичною вагою та провести перевірку його якості; повідомити Поклажодавця про умови зберігання зерна; видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання; надати додаткові послуги по сушінню та очистці зерна у разі невідповідності поставленого на зберігання зерна вимогам базисних кондицій для зберігання; зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі; забезпечити доступ Поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання.

Відповідно до п. 3.3. Договору Поклажодавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити доставку зерна за власний рахунок; своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання відвантаження, а також додаткові послуги; своєчасно, не пізніше ніж за 7 робочих днів повідомити Зерновий склад про необхідність відпуску чи відвантаження зерна, яке знаходиться на зберіганні та вид транспорту, на який буде відвантажуватись зерно.

Згідно п. 4.1. Договору, Поклажодавець сплачує Зерновому складу вартість наданих послуг за діючими у Зерновому складі тарифами, встановлених згідно з Додатком 2 до цього Договору.

Оплата здійснюється щомісячно не пізніше трьох робочих днів з дня пред`явлення Зерновим складом рахунку за надані послуги (п. 4.3. Договору).

Відвантаження зерна Поклажодавцеві здійснюється після відшкодування витрат Зернового складу у повному обсязі (п. 4.5. Договору).

Згідно з пунктом 7.1. Договору строк зберігання зерна становить до 30.04.2019.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі (п. 8.1. Договору).

У додатку № 2 сторони погодили тарифи на послуги зернового складу.

Договір № 3 від 21.06.2018 підписано повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вказує позивач, на підстав Договору, Поклажодавець передав зерновому складу на зберігання соняшник українського походження врожаю 2018 року в кількості 114 200 кг, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:

- за товарно-транспортною накладною №605151 від 31.08.2018 - 20 400 кг зерна соняшника;

- за товарно-транспортною накладною №605152 від 31.08.2018 - 16 040 кг зерна соняшника;

- за товарно-транспортною накладною №605153 від 01.09.2018 - 20 040 кг зерна соняшника;

- за товарно-транспортною накладною №605154 від 01.09.2018 - 17 500 кг зерна соняшника;

- за товарно-транспортною накладною №605155 від 02.09.2018 - 20 840 кг зерна соняшника;

- за товарно-транспортною накладною №605156 від 02.09.2018 - 19 400 кг зерна соняшника (а.с. 21-26).

Вказані товарно-транспортні накладні містять відмітки ПрАТ "Новомиргородський елеватор" про передачу на зберігання відповідно 114 200 кг зерна соняшника та відмітки лабораторії про перевірку зерна на відповідність якісним показникам, які встановлені державними стандартами.

Позивачем повідомлено, що складські квитанції на підтвердження передачі зерна на зберігання йому не видавались.

В подальшому, 07.09.2018 між Фермерським господарством "ДАЖ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінагро" укладено додаткову угоду №5 (далі - угода) до договору №2606/4 від 26.06.2018, за якою ФГ "ДАЖ" зобов`язалось поставити ТОВ "Фінагро" соняшник українського походження врожаю 2018 року в кількості 80,000 тонн, вартістю 847 999,68 грн в термін до 10.09.2018 на умовах ЕХW: ПрАТ "Новомиргородський елеватор", за адресою: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд.45.

Позивачем на виконання вказаної угоди за видатковою накладною №5 від 07.09.2018 було отримано від ПрАТ "Новомиргородський елеватор" 80 000 кг зерна соняшника і передано ТОВ "Фінагро". Вказане підтверджується актом приймання-передачі № НМЕ00000049 від 07.09.2018 (а.с. 20).

Таким чином, на зберіганні ПрАТ "Новомиргородський елеватор" залишилось 34 220 кг (114 220 кг - 80 000 кг) зерна соняшника.

Також факт надання послуг ПрАТ "Новомиргородський елеватор" по зберіганню зерна протягом вересня - грудня 2018 року, відповідно до Договору № 3 від 21.06.2018, підтверджується рахунками на оплату наданих послуг та актами здачі-прийнятгя робіт (надання послуг), а саме: рахунками на оплату: №НМЕ00000052 від 31.08.2018, №НМЕ00000056 від 07.09.2018, №НМЕ00000073 від 30.09.2018, №НМЕ00000113 від 31.10.2018, №НМЕ00000277 від 31.12.2018, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №НМЕ00000052 від 31.08.2018, №НМЕ00000056 від 07.09.2018, №НМЕ00000073 від 30.09.2018, № НМЕ0000113 від 31.10.2018, №НМЕ00000277 від 31.12.2018 та актами здачі -прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 27-36).

Виконання позивачем обов`язку з оплати послуг зберігання підтверджується платіжними дорученнями №87 від 18.09.2018 на суму 14753,11 грн, №86 від 18.09.2018 на суму 22041,18 грн, №101 від 12.10.2018 на суму 34,91грн, №155 від 10.12.2018 на суму 414,13 грн, №177 від 15.01.2019 на суму 47,05грн, які місять посилання на відповідні рахунки, які виставлялись за договором (а.с. 37-41).

Згідно відомостей, які містяться на сайті Електронної зернової біржі України, вартість тонни зерна соняшника становить 10 200,00 грн, тобто балансова вартість зерна соняшника, яке зберігається у ПрАТ "Новомиргородський елеватор" в кількості 34,220 тонн становить 349 044,00 грн (а.с.50).

10.01.2019 ФГ "ДАЖ" звернулося до ПрАТ "Новомиргородський елеватор" з вимогою №2 відвантажити соняшник некласний врожаю 2018 року в кількості 34,220 тонн (а.с. 46).

11.03.2019 позивач повторно звернувся до ПрАТ "Новомиргородський елеватор" з вимогою №11 про термінове відвантаження у повному обсязі переданого на зберігання насіння соняшника некласного у кількості 34,220 тонн, а у випадку неможливості повернення відшкодування збитків в розмірі вартості насіння соняшника в розмірі 366 000,00 грн (а.с.47).

Проте, на теперішній час зазначені відвантаження залишків зерна у кількості 34, 220 тонн, відповідачем не здійснено.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено умови укладено Договору складського зберігання зерна № 3 від 21.06.2018 в частині повернення майна на вимогу позивача, що і стало підставою для звернення останнім до суду за захистом свого порушеного права.

Як слідує з викладеного, спір у даній справі виник з приводу повернення відповідачем (як Зерновим складом) прийнятого зерна на користь його володільця, а відтак спірні правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 66 Цивільного кодексу України та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

За змістом ч. 1 ст. 961 Цивільного кодексу України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Статтею 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов`язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна. Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

Згідно пункту 24 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно зі ст. 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - «погашено» . Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Отже, положеннями Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено чіткий перелік документів, якими підтверджується факт прийняття зерна зерновим складом. До них належать: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. При цьому, з положень ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" слідує, що після повернення зерна володільцям складських документів на зерно обов`язок погашення прийнятих складських документів на зерно (шляхом відмітки на складському документі - «погашено» ) покладається саме на зерновий склад.

Позивачем вказано, що складські квитанції на зерно йому не видавались.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Одночасно положення ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За приписами ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Отже, згідно наведених законодавчих норм у відповідача наявний обов`язок повернути зерно зі зберігання за вимогою позивача, навіть якщо строк зберігання такого зерна не закінчився.

Як свідчать обставини справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням про відвантаження зерна соняшника в кількості 34,220 тонн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 46,47).

Проте, як зазначає позивач. на теперішній час відвантаження соняшника відповідачем не здійснено.

В силу положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов`язань за Договором складського зберігання зерна дає позивачу право на захист порушених прав позивача шляхом спонукання відповідача до виконання обов`язку відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором складського зберігання зерна та приписів ст. 953 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна" на момент розгляду справи не повернув належного позивачу зерна соняшника врожаю 2018 року у кількості 34,220 тонн. Дана обставина відповідачем не заперечена, будь-яких доказів в спростування вищевикладеного відповідач до суду не надав.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку щодо підтвердження наявності обов`язку відповідача повернути позивачеві в натурі соняшник врожаю 2018 року у кількості 34,220 тонн.

З підстав викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, покладається на відповідача повністю.

При визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви судом враховано, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

В ухвалі від 12.09.2018 у справі № 916/540/17 Верховним Судом зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, притому незалежно від того, чи є зобов`язання, які виникли між сторонами, позадоговірними або договірними.

Отже, позовні вимоги про вилучення та передачу майна мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Згідно відомостей, які містяться на сайті Електронної зернової біржі України, вартість тонни зерна соняшника становить 10 200,00 грн, тобто балансова вартість зерна соняшника, яке зберігається у ПрАТ "Новомиргородський елеватор" в кількості 34,220 тонн становить 349 044,00 грн (а.с.50).

Таким чином, розмір судового збору за позовною вимогою у даній справі становить 5 235,66 грн (1,5% від 349 044,00 грн).

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45, ідентифікаційний код 00954685) повернути Фермерському господарству "ДАЖ" (20634, Черкаська область, Шполянський район, с. Лебедин, вул. Куйбишева, буд. 35, ідентифікаційний код 31431298) зерно соняшника українського походження врожаю 2018 року в кількості 34,220 тонн, оціночною вартістю 349 044,00 грн, що знаходиться у зернових складах (зерносховищах), що входять до складу об`єкта нерухомого майна 32684935238 - комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новомиргородський елеватор" (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45, ідентифікаційний код 00954685) на користь Фермерського господарства "ДАЖ" (20634, Черкаська область, Шполянський район, с. Лебедин, вул. Куйбишева, буд. 35, ідентифікаційний код 31431298) 5 235,66 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення Фермерському господарству "ДАЖ" за адресою: 20634, Черкаська область, Шполянський район, с. Лебедин, вул. Куйбишева, буд. 35 та Приватному акціонерному товариству "Новомиргородський елеватор" за адресою: 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45.

Повне рішення складено 18.07.2019.

Суддя В.В.Тимошевська