Рішення

від 15.07.2019 по справі 914/1084/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2019 справа № 914/1084/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідністю БК Надійні партнери , Львівська область, с. Монастирок,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ ,

м. Київ,

про: стягнення заборгованості в розмірі 125 555,04 грн.

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Корольчук О.В.

Представники учасників справи:

позивача: Сотник О.І. - представник.

відповідача: не з`явився.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1084/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідністю БК Надійні партнери до Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ про стягнення заборгованості в розмірі 125 555,04 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2019 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідністю БК Надійні партнери прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/1084/19 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.07.2019 р. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Зміст та підстави вимог позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки продукції №248 від 21.05.2019 р. не здійснив поставку продукції, що була попередньо оплачена позивачем, внаслідок чого позивач вимагає повернення сплачених коштів в розмірі 96 580,80 грн (сума передоплати) та позивач просить стягнути з відповідача 28 974,24 грн пені.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач заперечень щодо предмету позову не подав.

Відповідач повторно не забезпечив явку представника у судове засідання, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, заяв, клопотань до суду не подавав.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, беручи до уваги належне повідомлення відповідача про дату та час судових засідань, обізнаність відповідача про дату та час судового засідання, відсутність повідомлень про причини неявки, суд не вважає неявку відповідача перешкодою для вирішення справи по суті в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

21 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідністю БК Надійні партнери (покупець) (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ (постачальник) (надалі - відповідач), був укладений Договір поставки продукції № 248 від 21.05.2019 р. (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. даного Договору Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві товар в кількості, асортименті та найменуванні відповідно до специфікації до Договору, а Покупець зобов`язаний прийняти продукцію та оплатити товар відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість товару визначається у рахунку-фактурі та специфікації. Договором передбачена 100% передоплата за продукцію (п. 3.1.1.,п. 4.1. Договору).

Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що термін поставки продукції становить 10 (десять) календарних днів з дня отримання передоплати. Сама поставка здійснюється Постачальником (Відповідачем) своїми силами на склад Покупця (Позивача) за адресою: 7км траси Львів-Київ, Львівська обл., с. Гамаліївка.

ТОВ МЕТАЛ-СЕЙЛ 21 травня 2019 року виставило ТОВ БК НАДІЙНІ ПАРТНЕРИ рахунок на оплату продукції № 368 на суму 96 580,80 грн (дев`яносто шість тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 80 копійок).

21 травня 2019 року Покупець оплатив вказаний рахунок згідно платіжного доручення №313, сума у розмірі 96 580,80 гривень була перерахована на рахунок Постачальника - ТОВ МЕТАЛ-СЕЙЛ .

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов`язаний був поставити Покупцю продукцію до 31.05.2019 року включно. Однак поставки здійснено не було.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з умовами Договору (п. 6.2) встановлена відповідальність у розмірі 10% від вартості поставки за кожен день затримки поставки, але не більше 50% вартості.

Позивач просить стягнути з Відповідача 28 974,24 грн. пені за 3 дні прострочення виконання зобов`язання.

Також на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України Позивачем надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даного позову, що складає 15721,00, з них 1921,00 грн. судового збору та 13800,00 витрат на правову допомогу.

На підтвердження розміру заявлених судових витрат на правову допомогу, позивач долучив до матеріалів справи: копію договору № 04/06-19 про надання правової допомоги від 04.06.2019 року, копію рахунку від 04.06.2019 року, Платіжне доручення № 366 від 04.06.2019 року про сплату витрат на правову допомогу, копію акту виконаних робіт від 04.06.2019 року.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між Товариством з обмеженою відповідністю БК Надійні партнери (покупець) (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ Договір № 248 від 21.05.2019 р, є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.І ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість товару визначається у рахунку-фактурі та специфікації. Договором передбачена 100% передоплата за продукцію (п. 3.1.1.,п. 4.1. Договору).

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 ЦК України). Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченного товару або повернення суми попередньої оплати (я. 2 ст. 693 ЦК України).

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

ТОВ МЕТАЛ-СЕЙЛ 21 травня 2019 року виставило ТОВ БК НАДІЙНІ ПАРТНЕРИ рахунок на оплату продукції № 368 на суму 96 580,80 грн (дев`яносто шість тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 80 копійок).

21 травня 2019 року Покупець оплатив вказаний рахунок згідно платіжного доручення №313, сума у розмірі 96 580,80 гривень була перерахована на рахунок Постачальника - ТОВ МЕТАЛ-СЕЙЛ .

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов`язаний був поставити Покупцю продукцію до 31.05.2019 року включно. Однак поставки здійснено не було.

Як встановлено судом, станом на момент звернення із позовом у ТОВ МЕТАЛ-СЕЙЛ виник обов`язок перед ТОВ БК НАДІЙНІ ПАРТНЕРИ щодо повернення наперед оплачених коштів в сумі 96 580,80 грн (дев`яносто шість тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 80 копійок).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Відповідача за Договором 96 580,80 грн попередньої оплати, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини 2 статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною 2 цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною 1 статті 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

Сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням зобов`язання (позиція, наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2018 року у справі № 912/2483/17).

Договором сторони передбачили, що згідно з п. 6.2, встановлена відповідальність у розмірі 10% від вартості поставки за кожен день затримки поставки, але не більше 50% вартості.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Відповідача 28 974,24 грн. пені за 3 дні прострочення виконання зобов`язання, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Як встановлено ст. ст. 73 , 74 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд розглянувши подану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначає про таке.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як встановлено з матеріалів справи, 04 червня 2019 року між адвокатським об`єднанням «ГАЛЛЕКС» в особі керуючого партнера Галич Юлії Олександрівни, що діє на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідністю БК Надійні партнери (надалі - Клієнт) укладено Договір № 04/06-19 про надання правової допомоги (надалі - Договір). За умовами цього Договору Адвокатське об`єднання зобов`язуєгься в порядку, об`ємі та на умовах, визначених цим Договором, надати Клієнту правову допомогу по стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору зазначені в п. 1.1. послуги включають;

- аналіз справи і надання усного правового висновку;

- підготовка позовної заяви з додатками,

- підготовка заяв, клопотань, скарг та інших необхідних документів;

- судове представництво в господарських судах всіх інстанцій. При цьому адвокати Адвокатського об`єднання наділяються повноваженнями користуватись усіма правами та нести обов`язки від імені Клієнта, що належать позивачеві та передбачені ст.ст. 42,46 ГПК України.

Згідно п. 1.3. Договору за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.1., 1.2. цього Договору, Клієнт оплачує Адвокатському обсднанню гонорар у розмірі 13 800,00 (Тринадцять тисяч вісімсот грн 00 коп) гривень, з розрахунку вартості однієї години роботи 920,00 гривень.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахункок від 04.06.2019 року, акт виконаних робіт від 04.06.2019 року у розмірі 13 800,00 грн та платіжне доручення № 366 від 04.06.2019 року про сплату витрат на правову допомогу у розмірі 13 800,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ ( 02000, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А, каб. 317, ідентифікаційний код 41336023 ) на користь Товариства з обмеженою відповідністю БК Надійні партнери ( 80622, Львівська область, Бродівський район, с. Монастирок, вул. Польна, 2А, ідентифікаційний код 38696376 ) 96 580,80 грн заборгованості, 28 974,24 грн пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛ-СЕЙЛ ( 02000, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А, каб. 317, ідентифікаційний код 41336023 ) на користь Товариства з обмеженою відповідністю БК Надійні партнери ( 80622, Львівська область, Бродівський район, с. Монастирок, вул. Польна, 2А, ідентифікаційний код 38696376 ) 1 921,00 грн судового збору, 13 800,00 грн витрат на правову допомогу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 18.07.2019.

Суддя Синчук М.М.